Справа № 686/1186/25
Провадження № 2/686/2224/25
25 лютого 2025 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-
14 січня 2025 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В позові зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та його батьками є: ОСОБА_2 і ОСОБА_4 . Станом на даний час його батьки припинили шлюбні стосунки. Він перебуває на утриманні матері, яка надає йому відповідну матеріальну допомогу. Батько такої матеріальної допомоги регулярно та у достатньому обсязі не надає. За таких обставин, просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Кравчук С.П. позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити. Зазначила, що відповідач є батьком позивача. Станом на даний час батьки позивача припинили шлюбні стосунки та рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 31.01.2025 року їх шлюб був розірваний. Позивач залишився проживати з матір'ю яка надає йому відповідну матеріальну допомогу. Домовленості між батьками позивача щодо його утримання зі сторони батька дитини (відповідача у справі) не досягнуто. За таких обставин, з метою врегулювання матеріального забезпечення позивача зі сторони батька слід стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на його утримання.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти стягнення з нього аліментів на утримання сина у розмірі частки від свого доходу не заперечував. Разом з цим просив врахувати, що твердження проте що він не приймає участі в утриманні сина та не надає відповідну матеріальну допомогу не відповідає дійсності. Дійсно, станом на даний час, між ним та ОСОБА_4 (матір'ю позивача) фактично припинені шлюбні стосунки та за рішенням суду від 31.01.2025 року їх шлюб розірвано. Водночас оскільки рівень його доходу у порівнянні з рівнем доходу ОСОБА_4 був значно більшим, фактично утримання сина відбувалося за його рахунок. Син відвідує гуртки з вивчення англійської мови, математики, відвідує басейн, психолога оплату за які надає саме він. Крім того, після розлучення він добровільно подарував, як дружині, так і сину по 1/3 частки у праві власності на домоволодіння та земельну ділянку, на якій це домоволодіння розташоване, та у якому їх сім'я фактично проживає. Таким чином свій обов'язок як батька з утримання сина він виконував і буде надалі виконувати сумлінно.
В судове засідання третя особа ОСОБА_4 не з'явилася. Подала письмову заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності. Позов ОСОБА_3 підтримала, просила його задовольнити. Зазначила, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 31.01.2025 року її з відповідачем ОСОБА_2 шлюб був розірваний. Відповідач систематично та в достатньому обсязі матеріальну допомогу сину не надає.
Фактичні обставини встановлені судом.
Встановлено, що 09.10.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений шлюб, який зареєстрований Відділом РАЦС по місту Хмельницькому Хмельницького МРУЮ. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила своє прізвище на « ОСОБА_6 ».
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 31.01.2025 року, яке на час розгляду даної справи не набуло законної сили, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 шлюб був розірваний.
Домовленості про надання матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 (розмір такої допомоги, порядок її сплати), як між батьками дитини, так і безпосередньо між батьком дитини та самою дитиною, яка станом на даний час досягла 15 років відсутня.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.
Статтею 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 51 Конституції України, статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України.
Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 47 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.
Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що оскільки батьки розлучилися та не можуть досягнути згоди щодо стягнення аліментів, які повинні сплачувати на його утримання, просив їх стягнути безпосередньо з відповідача на свою користь відповідно до статті 179 СК України.
У відповідності з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи, що неповнолітній ОСОБА_3 має право на самостійне отримання і розпорядження аліментами від батьків, домовленості між батьками на його утримання не досягнуто, суд вважає, що поданий ОСОБА_7 обґрунтований та з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на його утримання.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача суд враховує, вік, стан здоров'я і матеріальний стан дитини, особу платника аліментів, який офіційно працює, на обліках у медичних закладах не перебуває.
За таких обставин суд вважає за можливе стягувати з відповідача на користь позивача на його утримання аліменти у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Саме такий розмір, за встановлених обставин, на переконання суду буде відповідати критеріям необхідного забезпечення потреб дитини та матеріальної спроможності платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки позивач звернулася до суду з вказаним позовом 14 січня 2025 року, то саме з цього часу слід визначити дату, з якої присуджуються аліменти.
Також, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 179, 181, 182, 183 СК України, ст.ст. 4, 5, 10, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на його утримання аліменти у розмірі частки від заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 14.01.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1
Повний текст судового рішення складено 03.03.2025 року.
Суддя: