Справа № 456/6255/24
Провадження № 2/456/491/2025
іменем України
(заочне)
27 лютого 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Короткий виклад позицій сторін у справі.
Позивач ТОВ «Українські фінансові операції», через свого представника - Дідуха Є.О., скориставшись підсистемою «Електронний суд», звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором №6139278 від 28.11.2022 року у загальному розмірі 55 820 грн. Крім того, позивач просить, при ухваленні рішення покласти на відповідача судові витрати у справі.
В обґрунтування поданої позовної заяви, позивач зазначає, що 28.11.2022 року між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «Українські фінансові операції», та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 6139278. Кредитні кошти були перераховані відповідачу 28.11.2022 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «Приват Банк». Так, фінансова компанія свої зобов'язання перед клієнтом за кредитним договором виконала у повному обсязі, перерахувавши відповідачеві кредитні кошти. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості.
Таким чином, у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитними договорами загальний борг відповідача перед позивачем становить 55 820 гривень, який в добровільному порядку останній не погашає, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Відповідач, у запропонований строк відзив на позовну заяву не подав, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навів.
Заяви та клопотання сторін у справі.
Представник позивача, скориставшись системою «Електронний суд», скерував заяву у якій, просить проводити розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «Українські фінансові операції», не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2024 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Янів Н.М.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, який не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідача ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 09.01.2025 року позовну заяву ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 04.02.2025 року розгляд справи було відкладено, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі з у судове засідання не з'явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.
Втім, судом задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи у його відсутності.
При цьому, в силу положень ст. 280 ЦПК України суд вважає неявку відповідача в судове засідання такою, що вчинена без поважної причини та за згодоюпредставника позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розгляд справи по суті відбувся 27.02.2025 року.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Встановленні судом фактичні обставини справи.
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Відтак, судом встановлено, що 28.11.2022 року між первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 6139278.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем кредитора, який підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов даного договору відповідач ОСОБА_1 , отримав кредит у розмірі 20 000 гривень строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приват Банк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань заборгованість за кредитним договором станом на 17.09.2024 року становить 55820 гривень, яка складається з: 20000 грн - заборгованість за кредитом; 35820 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 28.11.2022 року по 17.09.2024 року (включно).
Поміж тим, 26.09.2023 року між ТОВ «Авентус Укріїна» та ТОВ «ФК «Укрглобал- фінанс» укладено договір факторингу № 26.09/23-Ф, відповідно до умов якого, право вимоги за договором № 6139278 про надання споживчого кредиту від 28.11.2022 року перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал- фінанс».
Надалі, 31.07.2024 року між ТОВ «ФК «Укрглобал- фінанс» та позивачем - ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 31.07/24-Ф від 31 липня 2024 року, відповідно до умов якого, право вимоги за договором №6139278 про надання споживчого кредиту від 28.11.2022 перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції».
Відтак, на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Українські фінансові операції».
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 2-383/2010.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В свою чергу ч.1 ст. 1078 ЦК України, закріплює положення про предмет договору факторингу, яким може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Висновки суду.
Судом встановлено, що відповідач належно не виконував зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідачки не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Таким чином, враховуючи, що розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами, в свою чергу відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази для підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до задоволення у повному обсязі. Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Українські фінансові операції» підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 55 820 гривень.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, у зв'язку із задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який підтверджено платіжною інструкцією №162 від 11.10.2024 року.
При цьому, як вказує позивач, ним понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг №6139278 від 17.09.2024 року до договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відтак, суд вважає, що сума понесених витрат, яка була заявлена позивачем, є непропорційною до обсягу робіт, які були надані представником позивача, а тому вважає за доцільне прохання позивача про стягнення у його користь з відповідача судові витрати на правничу допомогу задовольнити частково, стягнувши ОСОБА_1 на користь позивача 4000 гривень.
Керуючись ст.10,12,76-81,89,141,258,259,263,265,280-283,284 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором споживчого кредиту №6139278 від 28.11.2022 року у загальному розмірі 55 820 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять) грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн., заборгованості нарахованими процентами сумі 35 820 (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» сплачений судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», ЄДРПОУ 40966896; місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Назар ЯНІВ