Справа № 450/2487/24 Провадження № 2/450/404/25
03 березня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 , про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, у розмірі 142774 грн. 69 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 вересня 2023 року за результатами перевірки представниками ПрАТ «Львівобленерго» на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 , складено акт про порушення ПРРЕЕ № 037110, яким зафіксовано порушення, передбачене п. 8.4.2, п. 2.34, п. 8.2.4, п. 8.2.5, п. 5.5.5 ПРРЕЕ, тобто «відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи». Акт складено у присутності представника Белеля О.М. та підписано нею без зауважень. Другий примірник акту про порушення із зазначенням дати засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ було вручено представнику Белеля О.М. на місці. На засіданні комісії ЛМЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення 20 жовтня 2023 року було розглянуто акт про порушення ПРРЕЕ № 037110 та прийнято рішення визначити обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ. Вартість не облікованої електроенергії склала 628886 грн. 28 коп. 12 лютого 2024 року відповідач Сандул І.Г. надіслала лист з проханням переглянути нарахування згідно рахунку № 696476 від 20 жовтня 2023 року та акту про порушення № 037110 від 07 вересня 2023 року. На засіданні комісії ЛМЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення 22 лютого 2024 року прийнято рішення змінити суму вартості електричної енергії, провівши нарахування за період з 01 серпня 2023 року по дату складання акту про порушення, виходячи зі струму спрацювання ввідного комунікаційного апарата (Іспрац=63 А) за згодою сторін на суму 142774 грн. 69 коп. На засіданні комісії був присутній представник споживача Чмир А.Є., який погодився із визначеним обсягом та сумою необлікованої електричної енергії, про що свідчить його підпис у протоколі № 037110-ЛОЕ від 22 лютого 2024 року. Вказав, що на момент звернення з позовом до суду відповідачем не погашена заборгованість в добровільному порядку. З огляду на вказане, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 3028 грн. сплаченого судового збору та 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача.
Ухвалою від 05 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
18 червня 2024 року представником позивача Левицькою І.В. подано заяву про вступ у справу в якості представника.
25 жовтня 2024 року представником позивача Левицькою І.В. подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Розгляд цивільної справи о 09 год. 00 хв. 28 жовтня 2024 року не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого на лікарняному.
Протокольною ухвалою від 27 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання 03 березня 2025 року не з'явилися всі учасники розгляду справи, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. У вказаний день представником позивача Левицькою І.В. подано заяву, згідно мотивів якої позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити, провівши розгляд справи без її участі. Не заперечила щодо ухвалення заочного рішення по справі.
Оскільки в судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, суд у відповідності зі ст. 247 ЦПК України, розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.
З письмової згоди представника позивача суд постановляє ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У преамбулі Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-VIІІ від 13 квітня 2017 року передбачено що ним визначаються правові, економічні га організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Частиною 4 статті 46 цього Закону встановлено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Пунктом 78 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що розподіл електричної енергії - це транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.
З п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» вбачається, що оператор системи розподілу - це юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природною середовища та забезпечення енергоефективності.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, умов укладених договорів.
У свою чергу ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики; недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно- правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: Правилами роздрібного ринку, а тому положення Закону України «Про ринок електричної енергії» деталізовані нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018 року.
Пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14 березня 2018 року, передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
Пунктом 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14 березня 2018 року, передбачено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Згідно з пп. 2 п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб).
За п. 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідно до п.п. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
В силу вимог п. 8.4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил). У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження/відсутності засобів вимірювальної техніки та/або пломб, та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені пломби) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Актом про порушення № 037110 від 07 вересня 2023 року та схемою підключення електроустановки споживача стверджується, що споживач ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , порушила норми п. 8.4.2, п. 2.34, п. 8.2.4, п. 8.2.5, п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме «відсутні пломби з відбитками тавр оператора системи». У акті міститься підпис представника споживача Белеля О.М. про те, що вона зі змістом такого ознайомлена.
Протоколом № 037110-б від 20 жовтня 2023 року, який складений на засіданні комісії внаслідок розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № 037110 від 07 вересня 2023 року, прийнято рішення визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та проведено нарахування за період 6 місяців починаючи з 07 березня 2023 року по дату складання акту про порушення 07 вересня 2023 року. Згідно розрахунку обсягу і вартості необлікованої електричної енергії та завданих збитків, вартість не облікованої електроенергії склала 628886 грн. 28 коп.
12 лютого 2024 року відповідачем ОСОБА_1 скеровано ПрАТ «Львівобленерго» лист-прохання про перегляд нарахування вартості не облікованої електроенергії згідно рахунку № 696476 від 20 жовтня 2023 року та акту про порушення № 037110 від 07 вересня 2023 року.
Протоколом № 037110-ЛОЕ від 22 лютого 2024 року, який складений на засіданні комісії за участю представника відповідача Сандул І.Г. Чмир А.Є. внаслідок повторного перегляду акту про порушення ПРРЕЕ № 037110 від 07 вересня 2023 року, прийнято рішення визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії та суму завданих збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з 01 серпня 2023 року згідно листа споживача по дату складання акту про порушення, виходячи зі струму спрацювання ввідного комутаційного апарата (Іспрац=63 А), за згодою сторін на суму 142774 грн. 69 коп.
В ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» зазначено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України, в тому числі і цивільну відповідальність.
Як вбачається із п. 5.5.5 та п. 8.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачі, з приводу порушення умов енергопостачання, до енергопостачальника не зверталися та претензій не складали.
Згідно з абз. 10 п. 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням па відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
З абз. 2 п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії вбачається, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Пунктом 5 частини два статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.п. 1, 3 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представником позивача належним чином обґрунтовані позовні вимоги та сума грошових коштів, яка підлягає стягненню з відповідача. Натомість відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, якими би спростовувалися розрахунки вартості необлікованої електроенергії.
З огляду на зазначене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 142774 грн. 69 коп. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
З долучених до позовної заяви договору № 24/5-15 про надання правничої допомоги від 10 травня 2024 року, рахунку на оплату № 24/055 від 20 травня 2024 року, платіжної інструкції в національній валюті № 9890 від 22 травня 2024 року, вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у з'язку з розглядом цивільної справи за позовом ПрАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_1 , про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, становить 15000 грн.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що такі мають не обґрунтовано завищену вартість.
Як вбачається із згаданих вище документів наданих адвокатом, предметом наданої професійної правничої допомоги є надання такої при розгляді цивільної справи за позовом ПрАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_1 , про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 142774 грн. 69 коп.
Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.
Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 6000 грн., оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача ПрАТ «Львівобленерго», яке було змушеним до залучення професійної правничої допомоги адвоката.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 218, 509, 526, 1166 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 1, 2, 45, 46, 58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» 142774 грн. 69 коп. вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» 3028 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.