Справа № 462/535/25
провадження 1-кс/462/366/25
28 лютого 2025 року слідча суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчої СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025141390000062 від 21.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
встановила:
Слідча слідчого відділення ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліціїОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В клопотанні слідча посилається на те, що в провадженні слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12025141390000062 від 21.01.2025, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підозрюваним у якому є ОСОБА_5 . Підозра обґрунтована зібраними слідством доказами. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено основне покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як на даний час не встановлено походження вибухових речовин, у незаконному збуті яких підозрюється ОСОБА_5 , а відтак останній матиме можливість завчасно попередити осіб, які поставляли йому вибухові речовини про слідчі дії, які будуть спрямовані на їх встановлення; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність в останнього соціально-стримуючих факторів та характеризує такого як особу, що не має достатніх моральних цінностей, враховуючи ще й те, що злочин вчинив під час воєнного стану, що дає підстави вважати, що він свідомо нехтує не лише вимогами законодавства, але і загальноприйнятим морально-етичним цінностям та залишаючись на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення. Окрім цього зазначає про наявність обставин, які передбачені у ст.178 КПК, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнанні його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я, який не перешкоджає застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, відсутність тяжких захворювань, які б перешкоджали його триманню під вартою та відсутність перешкод щодо застосування до підозрюваного запобіжних заходів, у тому числі у вигляді тримання під вартою. Враховуючи наявність обґрунтованого повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення проти громадської безпеки, тяжкість покарання, особу підозрюваного та те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, просить клопотання задоволити.
В судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали, покликаючись на мотиви такого, яке просять задовольнити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, просили обрати більш м'яки й запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла до наступного висновку.
Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч.2 ст.184 КПК України.
Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12025141390000062 від 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальні правопорушення, кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.
27.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, зокрема у тому, що ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 12 години 14 хвилин 05.02.2025 придбав, зберігав та переніс до вул. Залізнична, 14А у м. Львові, де в подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного збагачення, з корисливих мотивів, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної холодної зброї, пристроїв вітчизняного виготовлення для відстрілу набоїв з гумовими, або аналогічними якостями, метальними снарядами несмертельної дії, та указаних набоїв, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС № 622 від 21 серпня 1998 року, умисно збув ОСОБА_7 корпус осколкової наступальної ручної гранати РГН із маркуванням на донній частині корпусу барвником чорного кольору «НОМЕР_1» та запал типу УДЗ (ударно-дистанційний запал) із маркуванням на зовнішній частині важиля методом втиснення «НОМЕР_2», які у конструктивному поєднанні є осколковою наступальною ручною гранатою РГН промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для виробництва вибуху, за що отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 5000 грн, тим самим здійснив умисне незаконне придбання, зберігання, носіння та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, носінні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
27.02.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
27.02.2025 ОСОБА_5 відповідно до п.3 ч.2 ст.276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Матеріалами, що підтверджують обставини у підозрі ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину є: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 29.01.2025 року, протокол добровільної видачі від 05.02.2025, висновок експерта №СЕ-19/114-25/3251-ВТХ від 19.02.2025, протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 27.02.2025, постанова про визнання речовим доказом.
Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідча суддя дійшла висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідча суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідча та прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.
Так, слідча суддя враховує специфіку злочину, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, офіційно працевлаштований, а саме працює двірником в ЛКП «Левандівка», а також конкретні обставини вчинення злочину, вважаю, що слідчою та прокурором не доведено, що жодний більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам,
Статтею 181 КПК визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово.
Отже, з урахуванням зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м'якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи у сукупності зазначені обставини, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, суддя
постановила:
У задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, тобто до 28 квітня 2025 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати у ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області до слідчого ОСОБА_4 за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 2 за першою вимогою, а також за першою вимогою прокурора та суду;
- не залишати місце постійного проживання - квартиру АДРЕСА_2 з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 .
Дата закінчення дії ухвали - 28 квітня 2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складено 03.03.2025.
Слідча суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали міститься в матеріалах справи №462/535/25. Ухвала 28.02.2025 набрала законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Слідча суддя: ОСОБА_1