справа № 462/1365/25
28 лютого 2025 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
встановив:
ОСОБА_1 25.02.2025 року звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить визнати його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити його опікуном над такою.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також має бути подана з додержанням вимог ст.177 ЦПК України.
При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч.1 ст.295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Так, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2, 4 ст.83 ЦПК України на позивача покладений обов?язок подати докази разом з поданням позовної заяви. А якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об?єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Таким чином, позивач зобов?язаний надати всі докази, які підтверджують кожну зазначену ним обставину, (обставини) якою (якими) він обгрунтовує свої позовні вимоги.
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що його мати є особою з інвалідністю 1 групи А, однак, в порушення вимог ст.177 ЦПК України, заявником до заяви не долучено доказів, що підтверджує вказану обставину.
Відповідно до ч.1 ст.298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров?я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Предметом доказування в даній категорії справ є наявність в особи хронічного, стійкого психічного розладу, факти, що підтверджують, що особа не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій керувати ними, інші обставини. Для цього суд оцінює висновок судово-психіатричної експертизи, довідки з медичних установ, довідки про постановку на облік у психіатричній установі, виписки з історії хвороби, інші докази, які підтверджують, що особа внаслідок психічного розладу не здатна усвідомлювати значення свої дій і (або) керувати ними, раніше проведенні судово-психіатричні експертизи, тощо.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
Лише за наявності таких доказів та достатніх даних про розлад саме психічного здоров'я фізичної особи суд призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу, а відсутність зазначених даних позбавляє суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.
Так, заявник, в прохальній частині заяви просить витребувати медичну документацію ОСОБА_2 з Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру, оскільки відповідно до ст.6 Закону України «Про психіатричну допомогу» відомості про стан психічного здоров'я особи та надання психіатричної допомоги є конфіденційними.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Враховуючи викладене, вважаю, що у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки всупереч вимог ч.2 ст.84 ЦПК України, заявником в заяві не вказано, які ОСОБА_1 були вжиті заходи для отримання вказаних доказів самостійно, а також не надано доказів вжиття таких заходів. Крім того, слід зауважити, що ОСОБА_2 може самостійно отримати вказані документи з Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру, де вона проходила лікування.
Таким чином, в порушення ч.3 ст.297, ч.1 ст.298 ЦПК України, заявником не надано доказів на підтвердження обставин викладених в заяві, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад ОСОБА_2 , внаслідок чого остання не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (виписок із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого) чи висновків лікаря-психіатра, довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах), в той час як довідка МСЕК від 08.02.2022 року містить відомості лише про загальне захворювання останньої, а не про психічний розлад здоров'я фізичної особи.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків заяви.
Керуючись ст.177, 185, 259-261, 294 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху.
Заявник має право протягом строку, який не перевищує десяти днів з дня вручення йому ухвали, усунути недоліки заяви. Якщо заявник усуне зазначені недоліки заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду, в противному випадку - вважатиметься неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний