Рішення від 18.02.2025 по справі 337/3718/24

18.02.2025

ЄУН 337/3718/24

Провадження № 2/337/67/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

прокурора Ткаченко А.А.,

представника позивача Запорізької міської радиСавченка І.Г.,

представника відповідача Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області - Воронова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррітексім» про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшов вказаний позов заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Шевейка Р.І., в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, який прокурор мотивує тим, що рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради від 28.05.1980 №253 був створений ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», розташований поблизу с. Розумівка Запорізького району Запорізької області, який включає 45,0 га земель та який було передано під охорону Розумівській сільській раді. Відповідно до короткої характеристики ботанічного заказника, яка міститься у додатку до рішення, по всій території заказника позростають чагарники глоду.

У подальшому, ботанічний заказник «Солов'їний гай» затверджений в складі мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду області рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984 №315. Додатком №1 вказаного рішення було визначено місцезнаходження ботанічного заказника «Солов'їний гай» поблизу піщаного кар'єру кв.28 Крутоярівського лісництва, а підприємство у віданні якого перебуває заказник зазначено Запорізький лісхоззаг.

Наказом начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області від 24.09.2010 № 47 затверджено Положення про ботанічний заказник «Солов'їний гай». Пунктом 1.2 Положення передбачено, що заказник площею 45,0 га розташований на території Запорізького району в межах земель Хортицького лісництва (кв. 36) ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» в районі піщаного кар'єру.

24.09.2010 Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», загальною площею 45,0 га передано під охорону ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі охоронного зобов'язання № 409.

З 18.01.2018 Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації ботанічний заказник «Солов'їний гай» передано під охорону ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі охоронного зобов'язання №91.

Наказом Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 16.05.2023 № 24-о Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» було затверджено у новій редакції. На підставі охоронного зобов'язання від 17.05.2023 № 191 ботанічний заказник передано під охорону філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж заказника не розроблявся, тому документами, що підтверджують місце розташування ботанічного заказника «Солов'їний гай» є викопіювання з картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 24.05.2016 №1 «Про добровільне об'єднання територіальних громад», територіальні громади певних сіл, у тому числі села Розумівка Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, об'єднано в Долинську сільську територіальну громаду (об'єднану) Запорізького району Запорізької області з центром у селі Долинське. Правонаступником активів і пасивів (зобов'язань) Розумівської ради визначено Долинську сільську раду. У подальшому, рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 01.09.2016 за №10 «Про припинення діяльності Розумівської сільської ради та її виконавчого органу внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Долинської сільської ради об'єднаної територіальної громади» припинено діяльність юридичної особи - Розумівської сільської ради у зв'язку із реорганізацією шляхом приєднання до Долинської сільської ради об'єднаної територіальної громади. За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області є Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області.

Згідно інформації Долинської сільської ради від 25.11.2021 №07-05/2142 ботанічний заказник «Солов'їний гай» не входить до переліку об'єктів природно-заповідного фонду Долинської сільської ради.

Перевіркою текстових та графічних матеріалів встановлено, що частина території ботанічного заказника «Солов'їний гай» загальною площею 2,9 га знаходиться у власності сільської ради та на підставі договору оренди земельної ділянки була передана у користування юридичній та у подальшому фізичній особам.

Так, в межах ботанічного заказника розташовано земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, яка за відомостями Державного земельного кадастру належить Розумівській сільській раді, має категорію - для рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.

При цьому, на підставі рішення першої сесії 23 скликання №1 Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 29.10.1999 між Розумівською сільською радою та ТОВ «Феррітексім» був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 3235, за умовами якого земельна ділянка, загальною площею 2,9 га, яка виділена в натурі (на місцевості) з яких 1,7 га - площа лісів та 1,2 - площа непокритих лісом, передається в оренду для розміщення спортивної та туристичної зони, розвитку спорту та туризму, поновлення лісового фонду шляхом насадження та заміщення малоцінних порід дерев на більш цінних, чагарників на 25 років з дати його реєстрації. Договір оренди зареєстровано 03.11.1999 у Розумівській сільській раді Запорізького району Запорізької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 01.

У подальшому, рішенням Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 24.03.2009 № 29 надано дозвіл ТОВ «Феррітексім» на зміну боржника (орендаря) з ТОВ «Феррітексім» на гр. ОСОБА_1 у договорах оренди земельних ділянок, зокрема у договорі на оренду землі площею 2,9 га, розташованої на території Розумівської сільської ради в межах населеного пункту с.Н.Хортиця, зареєстрованого 29.10.1999 за № 3235; зобов'язано ТОВ «Феррітексім» вжити заходів щодо укладення додаткових угод до існуючих договорів оренди.

На підставі вказаного рішення 14.07.2009 між первісним орендарем - ТОВ «Феррітексім», новим орендарем - ОСОБА_1 , орендодавцем - Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області був укладений додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 29.10.1999, зареєстрований за №3235, відповідно до якого первісний орендар припиняє участь у договорі оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т.М. 29.10.1999 за № 3235, зареєстрованому в ДП «Центр державного земельного кадастру» при державному комітеті України із земельних ресурсів 03.11.1999 за № 01, та передає свої права та обов'язки у повному обсязі за договором оренди, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки у повному обсязі. Додатковий договір зареєстровано в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при державному комітеті України із земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено 24.11.2009 запис за № 040926000134.

Поряд із цим за відомостями Запорізької міської ради від 14.02.2023 №01746/01.3-20/03, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, знаходиться в межах міста Запоріжжя та територіально відноситься до Хортицького району міста Запоріжжя.

Так, існуюча межа міста Запоріжжя встановлена та позначена на матеріалах містобудівної документації - генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4, зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017 №31, на підставі Указу Президії Верховної ради УРСР від 16.06.1988 № 6039-ХІ «Про розширення межі м. Запоріжжя». Межі міста Запоріжжя затверджені Указом та відображені в матеріалах містобудівної документації - генеральному плані м. Запоріжжя, є незмінними з 1988 року.

Щодо знаходження спірної земельної ділянки на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» прокурор також вказує, що за проєктом організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства ботанічний заказник «Солов'їний гай» розташований у 36 кварталі з 8 по 38 виділи, та посилається на відомості ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 12.01.2024 № 38, за якими в межах 36 кварталу лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» за матеріалами базового лісовпорядкування 2008 року розташовані земельні ділянки із повним чи частковим її перетином, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 розташована на території Запорізької міської територіальної громади Запорізького району Запорізької області і має частковий перетин з межами державного лісового фонду кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 з межами кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» становить 2,2931 га із загальної площі ділянки 2,9 га. Земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 розташована у 29-31 виділах. За матеріалами лісовпорядкування 2020 року вказана земельна ділянка має частковий перетин з межами кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України», де площа перетину становить 2,7200 га із загальної площі ділянки 2,9 га.

Також зазначає, що Філія «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» у листі від 07.02.2024 №18/27.5-2024 вказує, що в даному випадку користується матеріалами лісовпорядкування 2008 року, оскільки матеріали лісовпорядкування, яке проводилося у 2021 році не затверджені у зв'язку із бойовими діями.

Крім того прокурор зазначає, що за наслідками проведення 22.03.2024 інженером-геодезистом Гаврилюком В.М. топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 встановлено, що межі земельної ділянки не закріплені на місцевості; земельна ділянка частково покрита деревними насадженнями та вільна від будівель та споруд, на ділянці відсутні підземні та наземні інженерні комунікації; проте на вказаній земельній ділянці встановлена бетонна огорожа, загальною довжиною 129,57 м, яка має наступні координати точок: 1 - 5 515,31 у = 13 318,89; 2 - 5 482,96 у = 13 299,06; 3 - 5 395,38 у = 13 325,92; земельна ділянка повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та межах міста Запоріжжя (яка затверджена згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 16.06.1988 № 6039-ХІ «Про розширення меж м. Запоріжжя» до меж м. Запоріжжя включено частину територій Вільнянського та Запорізького районів загальною площею 1137,7 га), тому землевідведення ділянки оформлено помилково, а саме, на землях Запорізького району; земельна ділянка частково знаходиться на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай».

Наявність на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 бетонного паркану встановлено також в ході огляду, проведеного 22.03.2024 в межах кримінального провадження №42022082020000028 від 26.08.2022. За наслідками проведення топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельної ділянки та її огляду встановлено, що бетонна огорожа пересікає земельну ділянку та частково розташована на останній.

Часткове розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 в межах ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» підтверджено інформацією ДП «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.12.2023 № 3/3115.

Зазначає, що огорожа на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 була відсутня станом на 2004 та 2005 роки, що встановлено під час огляду комп'ютерних даних, а саме безкоштовної вільно-завантажуваної програми від корпорації Google «Google Earth Pro» від 10.05.2024. Разом із цим, відомості щодо наявності останньої вбачаються згідно карт 2011 року. З акту приймання-передачі земельної ділянки від 14.07.2009, складеного до додаткового договору оренди земельної ділянки, вбачається, що будь-які будівлі та споруди на земельній ділянці були відсутні. Таким чином, огорожа на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 з'явилася за період перебування земельної ділянки у користуванні ОСОБА_1 .

Паркан, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 нерозривно пов'язаний із земельною ділянкою та його неможливо зруйнувати без знецінення конструктивних елементів, через те, що останній є капітальною спорудою.

В обґрунтування статусу земель природо-заповідного фонду як обмежено оборотоздатних об'єктів цивільних прав, які перебувають під особливою охороною держави прокурор зазначає, що постановою Ради Міністрів Української РСР «Об увеличении производства, заготовок и поставок сырья из лекарственных растений для нужд здравоохранения и медицинской промышленности» від 03.03.1977 №112 Рада Міністрів УРСР зобов'язала Держкомприроду УРСР та зацікавлені організації підготувати пропозиції із створенням заказників лікарських трав. У подальшому, в 1978 році Рада Міністрів УРСР затвердила нові категорії охоронюваних природних об'єктів: заказники місцевого значення та заповідні урочища.

Земельним кодексом Української РСР від 1970 року було встановлено державну монополію на землю, відповідно до якої земля могла перебувати тільки у державній власності (ст. 3).

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 22.07.1983 за №311 було передбачено, що положення про кожний державний заказник місцевого значення затверджується облвиконкомом, Київським, Севастопольським міськвиконкомом. Додатком № 1 до вказаної постанови була затверджена класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР, відповідно до якої державний заказник місцевого значення це територія, яка виділяється з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або декількох цінних для регіону компонентів природи на час, необхідний для виконання поставлених перед заказником завдань, та для підтримки загального екологічного балансу.

Землями заповідників визначалися виділені у встановленому порядку ділянки землі, в межах яких є природні об'єкти, що являють собою особливу наукову або культурну цінність, використання яких дозволялося лише в наукових цілях або для забезпечення збереження і примноження багатств заповідників (ст. 128-130 ЗК Української РСР).

У подальшому, особливий режим використання земельних ділянок природоохоронного призначення був встановлений ст. 4 ЗК України (в редакції від 13.03.1992), відповідно до якої землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення належали до земель державної власності, які не могли передаватись у комунальну та приватну власність.

Відповідно до положень ЗК України, ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» ботанічні заказники належать до природно-заповідного фонду України.

Територіям природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус, що було закріплено у ст. 5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідно до якої території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Землі природно-заповідного фонду вилучені з обороту, а тому не можуть перебувати у власності фізичних чи юридичних осіб, надаватись для інших цілей, ніж ті, які передбачені ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, яка перебуває на теперішній час у власності Долинської сільської ради Запорізького району та у користуванні ОСОБА_1 у межах ботанічного заказника «Солов'їний гай» унеможливлює перебування її у користуванні з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення та, відповідно, надання в оренду для розміщення спортивної зони.

Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України, Державного земельного кадастру цільовим призначенням земельної ділянки вказано для «будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення», ця обставина не має правового значення, оскільки статус згаданих ділянок першочергово визначається тим, що вони розташовуються в межах об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.

Також прокурор вказує, що рішення Розумівської сільської ради від 15.04.1999 № 1 та від 24.03.2009 № 29 прийняті зі порушеннями Земельного кодексу України, зокрема ст. ст. 9, 63, 32, 65 ЗК України (в редакції від 06.04.1999) та ст.12, 122, 149, 150 (в редакції від 03.02.2009) та ст.ст. 6, 7, 9, 14, 26, 51-54 Закону України «Про природно - заповідний фонд України», ст.ст.5, 7 ЗУ «Про оренду землі», через що відповідно до викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 не тягнуть юридичних наслідків, на які вони були спрямовані, то з урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, позовні вимоги про визнання недійсними рішень сільської ради окружною прокуратурою не заявляються.

Належним та достатнім способом захисту порушеного права територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, прокурор вважає усунення перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом визнання недійсними договору орендиземельної ділянки від 29.10.1999 та додаткового договору від 14.07.2009, оскільки вони укладені із порушенням ст. ст. 9, 63, 32, 65 ЗК України (в редакції від 06.04.1999) та ст.12, 122, 149, 150 (в редакції від 03.02.2009) та ст.ст. 6, 7, 9, 14, 26, 51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ч. 1 ст.317 ЦК України, ч. 2 ст. 203 ЦК України, а також зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку позивачу та знести бетонний паркан з метою відновлення стану земельної ділянки.

Також вказує, що спірна земельна ділянка не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об'єкт речових прав з іншими межами та кадастровими номерами.

Просить усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.1999, укладеного між Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ «Феррітексім», посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 3235; визнання недійсним додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 14.07.2009, укладеного між первісним орендарем - ТОВ «Феррітексім», новим орендарем - ОСОБА_1 та орендодавцем - Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4087; зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, вартістю 236 530 041 грн.; зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований бетонний паркан, загальною довжиною 129,57 м, який має наступні координати точок: 1 - 5 515, 31 у = 13 318,89; 2 - 5 482,96 у = 13 299, 06; 3 - 5 395,38 у = 13 325,92, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га; визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 2,9 га з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення», категорія земель: землі рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 2322188402:08:001:0871, дата державної реєстрації - 24.11.2009; а також просить вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою суду від 03.07.2024 за даним позовом відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче судове засідання.

24.07.2024 від відповідача - Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволені позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що з 01.09.2016 на підставі Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» відбулось об'єднання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області із Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області. Всі землі, які перебували у комунальній власності Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області перейшли до комунальної власності Долинської об'єднаної територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, категорія земель - землі рекреаційного призначення, місце розташування - Запорізька область, Запорізький район, Розумівська сільська рада. Офіційна інформація про місце розташування спірної земельної ділянки зазначена у Державному земельному кадастрі, що є належним доказом формування земельної ділянки, її площі, місця розташування, цільового призначення, категорії землі, виду її використання, форми власності. Отже справа має розглядатись Запорізьким районним судом Запорізької області.

Стосовно знаходження спірної земельної ділянки на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» зазначає, що у Положенні про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», розробленому Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації та затвердженого наказом від 16.05.2023 №24-0, відсутні відомості про перебування заказника у комунальній чи приватній власності, наявні посилання про те, що заказник розташований в межах кварталу 36 Крутоярівського лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», що є достатньою підставою вважати, що заказник перебуває у власності Українського народу. Вказані факти свідчать про те, що заказник є державною власністю та перебуває в управлінні Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, а відтак Запорізька міська рада не має, ніколи не мала та може мати жодного відношення до вказаної території та об'єкту природно-заповідного фонду.

Відповідно до картографічних відомостей з геопорталу Національної інфраструктури геопросторових даних вбачається, що ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» орієнтовно розташований в межах земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:019:0098, площею 44,3848, категорія земель 09.01. для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг, але межі ботанічного заказника до теперішнього часу не встановлені, а тому не можливо визначити де починаються, а де закінчуються його межі. Разом з тим суб'єктом права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:019:0098 є Держава України в особі Запорізької обласної державної адміністрації, а не Запорізька міська рада.

Також у відзиві зазначено, що у Положенні про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», яке затверджене наказом Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 16.05.2023 №24-0, помилково здійснено посилання на рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984 №315, оскільки правова природа вказаного рішення не стосується факту створення заказника та в ньому відсутні будь-які посилання на те, що даним документом вносяться зміни до рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980 №253, яким було створено заказник. Під час розробки та затвердження вказаного Положення помилково визначено землекористувача, на території якого розташовано заказник, а саме ДСГП «Ліси України», оскільки фактичним землекористувачем вказаної території з моменту створення заказника є територіальна громада в особі Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, а з 01.09.2016 - Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області. ДСГП «Ліси України», його попередниками або іншими особами безпідставно внесено відомості до лісовпорядної документації про те, що ботанічний заказник знаходиться в межах кварталу 36 Крутоярівського лісництва. Чинне природоохоронне законодавство не передбачає можливість того, що межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду мають/можуть встановлюватись лісовпорядною документацією та на цій підставі передаватись під охорону лісогосподарським підприємствам.

Оскільки межі ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» з моменту його створення по даний час не встановлені, тому доводи прокурора про те, що спірна земельна ділянка розташована в межах ботанічного заказника не відповідають дійсності, є необґрунтованими та таким, що не підтверджуються документально.

Щодо незаконності рішень Розумівської сільської ради від 15.04.1999 №1 та від 24.03.2009 №29 та укладання договору оренди земельної ділянки та додаткового договору до нього у відзиві зазначено, що вказані рішення є чинними та не скасовані судом, тому доводи прокурора про їх неправомірність є безпідставними. До договору оренди земельної ділянки від 29.10.1999 додано експертний висновок №5 Державного комітету України по земельних ресурсах, у якому зазначено, що договір оренди відповідає чинному законодавству України з питань оренди землі і може бути переданий на державну реєстрацію по Розумівській сільській ради Запорізького району Запорізької області.

Щодо наявності бетонного паркану вказує, що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки Орендарю надано право зводити некапітальні будівлі, проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом використання.

29.07.2024 від заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Шевейка Р.І. в інтересах Запорізької міської ради до суду надійшла відповідь на відзив Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якій щодо підсудності даної справи Хортицькому районному суду м. Запоріжжя зазначено, що за відомостями Запорізької міської ради від 14.02.2023№01746/01.3-20/03 земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, знаходиться в межах м. Запоріжжя та територіально відноситься до Хортицького району міста. Існуюча межа міста Запоріжжя встановлена та позначена на матеріалах містобудівної документації - генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017 №31, на підставі Указу Президії Верховної ради УРСР від 16.06.1988 № 6039-ХІ «Про розширення межі м. Запоріжжя». Межі міста Запоріжжя затверджені Указом та відображені в матеріалах містобудівної документації - генеральному плані м. Запоріжжя, є незмінними з 1988 року. Враховуючи, що в державному земельному кадастрі відомості щодо місця розташування спірної земельної ділянки не відповідають дійсності, прокурором заявлено вимогу про визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації цієї земельної ділянки.

Щодо знаходження спірної земельної ділянки на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» вказано, що за інформацією Запорізької обласної державної адміністрації від 24.09.2021 №08974/08-46 проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж ботанічного заказника «Солов'їний гай» не розроблявся. Місце розташування заказника є викопіюванням з картографічних матеріалів лісовпорядкування. За проектом організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, ботанічний заказник «Солов'їний гай» розташований у 36 кварталі з 8 по 38 виділи. За відомостями ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 12.01.2024 №38, в межах 36 кварталу лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» за матеріалами базового лісовпорядкування 2008 року розташовані земельні ділянки із повним чи частковим її перетином, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 з межами кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» становить 2,2931 га із загальної площі 2,9 га. Зі схеми розташування ділянки вбачається, що спірна земельна ділянка розташована у 29-31 виділах. За матеріалами лісовпорядкування 2020 - земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 має частковий перетин з межами кв.36 Хортицього лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», де площа перетину становить 2,7200 га із загальної площі ділянки 2,9 га. Матеріали лісовпорядкування, яке проводилось у 2021 році не затверджені у зв'язку з бойовими діями. 22.03.2024 інженером-геодезистом Гаврилюком В.М. за результатами топографо-геодезичних робіт по обстеженню спірної земельної ділянки встановлено, що межі цієї земельної ділянки не закріплені на місцевості; земельна ділянка частково покрита деревними насадженнями та вільна від будівель та споруд, на ділянці відсутні підземні та наземні інженерні комунікації; земельна ділянка повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро в межах міста Запоріжжя, тому землевідведення ділянки оформлено помилково, а саме на землях Запорізького району; земельна ділянка частково знаходиться на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай». Часткове розташування спірної земельної ділянки в межах ботанічного заказника «Солов'їний гай» підтверджено інформацією ДП «Центр державного земельного кадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.12.2023 № 3/3115. Таким чином вважає доведеним розташування спірної земельної ділянки в межах ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай».

Щодо незаконності рішень Розумівської сільської ради від 15.04.1999 №1 та від 24.03.2009 №29 та укладених договору оренди землі та додаткового договору до нього прокурор наголошує, що вказані рішення прийняті зі порушеннями Земельного кодексу України, зокрема ст. 9, 63, 32, 65 ЗК України (в редакції від 06.04.1999) та ст.12, 122, 149, 150 (в редакції від 03.02.2009), а також ст. 6, 7, 9, 14, 26, 51-54 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ст. 5, 7 ЗУ «Про оренду землі», через що вони не тягнуть юридичних наслідків, на які вони були спрямовані, тому позовні вимоги про визнання недійсними вказаних рішень не заявляються. Проте наразі договір оренди земельної ділянки та додатковий договір до нього є чинними. Водночас, вказані договори є таким, що укладені із порушенням ст.9, 63, 32, 65 ЗК України (в редакції від 06.04.1999) та ст.12, 122, 149, 150 ( в редакції від 03.02.2009) та ст.6, 7, 9, 14, 26, 51-54 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» та ч.1 ст.317, ч.2 ст.203 ЦК України, порушують права та законні інтереси держави, тому підлягають визнанню недійсними.

Щодо наявності паркану на земельній ділянці прокурор вказує, що на теперішній час бетонний паркан на спірній земельній ділянці є капітальною спорудою, збудований на земельній ділянці комунальної власності, розташованої в межах об'єкта природно-заповідного фонду - ботанічного заказника «Солов'їний гай» та розташований у межах прибережної захисної смуги, яка під будівництво не відводилась, та більш того, умовами договору оренди від 29.10.1999 передбачалося право орендаря на зведення лише некапітальних будівель та споруд. З огляду на положення ст.7, 9 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», ст.61 ЗК України, ст.89 Водного кодексу України на землях природно-заповідного та водного фонду, до яких належить спірна земельна ділянка, будівництво заборонено. Капітальна бетонна огорожа має частковий перетин із спірною земельною ділянкою, перешкоджає власнику у вільному користуванні земельною ділянкою. Вказаний паркан з'явився після передачі земельної ділянки ОСОБА_1 . З метою відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав власника, належним способом захисту є усунення Запорізькій міській раді перешкод шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести бетонний паркан.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави зазначено, що 28.02.2024 за вих. №53-98-1668вих24 Дніпровською окружною прокуратурою м. Запоріжжя на адресу Запорізької міської ради було направлено лист про надання інформації щодо вжитих заходів з метою усунення перешкод у користування спірною земельною ділянкою природно-заповідного фонду. Згідно з наданою відповіддю від 19.03.2024 №02/07/0665, 02-07/0737 заходи претензійно-позовного характеру щодо поновлення територіальної громаді прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 Запорізькою міською радою не вживалися. Окрім цього зазначено, що останній не заперечує щодо захисту порушених прав органами прокуратури. У подальшому 22.03.2024 за вих. №53-98-2552вих24 прокуратурою на адресу Запорізької міської ради був направлений повторний запит, на який була надана відповідь від 03.04.2024 №02-07/0961, згідно якої заходи претензійно-позовного характеру щодо поновлення територіальній громаді прав на спірну земельну ділянку не вживались. Остання не заперечує щодо захисту порушених прав органами прокуратури.

14.08.2024 від Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, в яких вказано, що відсутність встановлених меж адміністративно-територіальних утворень призводить до перевищення власних повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийняття розпорядчих документів щодо використання земельних ділянок. В матеріалах справи відсутні документи та картографічні матеріали, якими встановлено та затверджено межі міста Запоріжжя. Ні межі міста Запоріжжя, ні межі ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» не внесені до Державного земельного кадастру, а тому ствердження, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Запоріжжя та в межах ботанічного заказника не доведене належними доказами. Посилання на наявність у ДСГП «Ліси України» права постійного користування на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування не підтверджено належними та допустимими доказами. Картографічні матеріли лісовпорядкування ніколи не виносились в натуру (на місцевість). У задоволенні позову просить відмовити.

21.08.2024 від заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Шевейка Р.І. в інтересах Запорізької міської ради до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких також заявлено клопотання про визнання причин не подання окружною прокуратурою доказів поважними, оскільки вони отримані лише 04.07.2024, тобто після подання позову, та долучення їх до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 28.10.2024 заступнику керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Шевейко Р.І., який діє в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, поновлено строк на подання письмових доказів та прийнято їх до судового розгляду, підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до розгляду по суті.

У подальшому, 28.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко О.П., в яких зазначено, що відповідач ОСОБА_1 не погоджується з позовними вимогами у повному обсязі. Позивачем не доведено належним та допустимими доказами знаходження спірної земельної ділянки на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай». Межі ботанічного заказника не встановлені в натурі, проект відводу землі не розроблявся та не затверджувався. Рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980 № 253 «Про визначення та охорону заповідних територій із зростанням лікарських рослин» та рішення виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів № 315 від 25.09.1984 «Про межу мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду», Положення про вказаний заказник, затверджене наказом начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області № 47 від 24.19.2010, на які посилається прокурор, не встановлюють межі заказника на місцевості та не доводять знаходження спірної земельної ділянки в цих межах. Крім того, Положення про вказаний заказник, затверджене наказом начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області № 47 від 24.09.2010, Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» затверджені наказом Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації № 16 від 23.03.2015, № 26 від 27.06.2017, не можна вважати належними доказами, оскільки дати їх створення є більш пізніми ніж передача земельної ділянки в оренду, такі докази не можуть підтвердити режим використання заказника на час передачі землі в оренду, а тим більше довести факт знаходження орендованої землі у межах заказника. Проект землеустрою щодо організації та встановлення меж заказника не розроблявся, документами що підтверджують розташування ботанічного заказника є викопіювання з картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Лісовпорядкування 2008 року теж не містить визначення меж спірної земельної ділянки, тому не може доводити межі її розташування, такий доказ не є належним доказом у розумінні статті 77 ЦПК України. Схема розташування ботанічного заказника від 12.01.2024, М 1:50000, із зазначенням земельних ділянок не дозволяє встановити на ній спірну земельну ділянку. Відповідь ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» містить схему розташування земельних ділянок, проте на цій схемі наявні позначки, окрім 1, що вказує спірну земельну ділянку, і на цій ділянці цифри 36, 29, що потребують уточнення та не дозволяють однозначно читати цю схему, без розшифрування всіх умовних позначень на ній. Протокол огляду місця події не дозволяє встановити його зміст та дату складання. Протокол огляду від 10.05.2024 містить посилання на два різних кримінальних провадження, по тексту кримінальне провадження внесено до ЄРДР 26.08.2022, а додатки 26.08.2024, фототаблиці не дають можливості визначити місцезнаходження паркану. Протокол огляду місця події від 26.05.2024 не містить посилання на № ЄРДР 26.08.2022, ні на будь-яке інше правопорушення, а отже не може бути доказом, слідчі дії не можуть бути проведені без відкриття кримінального провадження. Протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 06.05.2024 не містить посилання на № ЄРДР 26.08.2022, ні на будь-яке інше правопорушення, свідоцтво спеціаліста ОСОБА_3 дійсне до 29.07.2023, тому існує справедливий сумнів щодо його участі як спеціаліста під час проведення слідчої дії.

З узагальнень визначення та понять, наведених у нормативно - технічних актах України, випливає таке визначення капітальності об'єктів будівництва: капітальність будівель і споруд - комплексна характеристика, що містить показники їх довговічності, вогнестійкості та рівня вимог, тобто це - сукупність основних властивостей, притаманних будівлям в цілому, що відбиває їх національногосподарську і містобудівну значимість (СНиП I-2. Будівельна термінологія Москва : Стройиздат 1980, СНіП ІІ-А.1-54 Основные положения по классификации зданий и сооружений). Термін капітальність - саме та характеристика будівлі, яка має значення для оцінки впливу її на зовнішній простір, екологічну складову середовища.

Отже наявність на земельній ділянці капітальної споруди не підтверджена належними доказами. Наявність паркану встановлено в ході проведення слідчих дій в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42022082020000028 від 26.08.2022. Згідно протоколу огляду комп'ютерних даних, «Google Earth Pro» від 10.05.2024 огорожа на земельній ділянці відсутня станом на 2004, 2005, відомості щодо наявності вбачаються згідно карт 2011 року. Проте, з такими твердженнями ОСОБА_1 не погоджується, фотозображення земельної ділянки за 2004, 2015 та 2019 роки є ідентичними, не містять жодного паркану.

У Технічному звіті з виконання кадастрової зйомки по обстеженню меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення за орієнтовною адресою: м. Запоріжжя (Хортицького району) поблизу с. Нижня Хортиця (кад. номер: 2322188402:08:001:0871) встановлено, що земельна ділянка частково знаходиться в межах заповідника, проте із вказаним ОСОБА_1 не погоджується, оскільки, до Технічного звіту надані дані журналу gps - спостережень, 25 точок. У 2008 році на замовлення ТОВ «Феррітексім» ДП «Запорізьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» виготовлено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, в рамках якої встановлено межі спірної земельної ділянки, наявний абрис меж земельної ділянки із іі gps координатами, які є відмінними від вказаних у Технічному звіті. Абрис про встановлення меж ділянки в натурі містить перед інших погодження Запорізького держлісгоспу. Тому вважати, що Технічний звіт наданий позивачем стосується саме спірного земельної ділянки передчасно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

14.11.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко О.П. до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, копії технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення, а 27.11.2024 - заява про поновлення строку для подання цих доказів.

28.11.2024 у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко О.П. про поновлення строку для подання доказів та надані нею докази прийняті до розгляду.

В судовому засіданні прокурор Ткаченко А.А. та представник Запорізької міської ради Савченко І.Г. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача, просили позов задовольнити.

Представник Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області Воронов О.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь, просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не прибули, від представника відповідача - адвоката Кучеренко О.П. надійшла заява про розгляд справи без її участі, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Феррітексім» в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання вказаний відповідач повідомлявся належним чином у порядку, встановленому законом. Судові повістки про виклик до суду направлялись за юридичною адресою місцезнаходження ТОВ «Феррітексім», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також оголошення про виклик були розміщені на офіційному веб-сайті судової влади України. З наявних у матеріалах справи довідок Укрпошти про повернення поштових відправлень вбачається, що судові відправлення вказаний відповідач не отримував, причини невручення - адресат відсутній за вказаною адресою. Дані щодо іншого місцезнаходження вказаного відповідача матеріали справи не містять. Суд вичерпав усі процесуальні можливості для виклику відповідача. Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Суд вважав можливим провести судовий розгляд у відсутність вказаного відповідача.

Обставини, встановлені судом:

Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980 № 253 «Про визначення та охорону заповідних територій із зростанням лікарських рослин» затверджено перелік ботанічних заказників місцевого значення із зростанням дикорослинних лікарських рослин згідно з додатком, у який входить ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», розташований на території Запорізького району Запорізької області, поблизу с. Розумівки, прощею 45 га, по всій території якого зростають чагарники глоду, який передано під охорону Розумівській сільській раді.

Пунктом 2 вказаного рішення зобов'язано райвиконкоми, керівників господарств, яким передано під охорону заповідні ділянки: в місячний строк визначити межі заказників, встановити охоронні щити та укажчики; здійснювати постійний контроль за збереження заповідних ділянок. Одночасно заборонено сінокосіння, випас худоби та здійснення іншої господарської діяльності, яка наносить шкоду росту та розвитку лікарських трав (т.1 арк.167-180).

Рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984 № 315 «Про мережу територій та об'єктів природо-заповідного фонду», ботанічний заказник «Солов'їний гай» затверджений у складі мережі територій та об'єктів природо-заповідного фонду області місцевого значення (т.2 арк.17).

Підпунктами 3.1-3.3 п.3 вказаного рішення, обласні управління, трести, об'єднання, установи та підприємства, у віданні яких знаходяться території та об'єкти природно-заповідного фонду, зобов'язано забезпечити належне їх утримання та охорону, передбачити виділення для цих цілей необхідних засобів та матеріальних ресурсів; розробити проекти положень про заказник місцевого значення; виділити до 1 січня 1985 року в натурі межі територій та об'єктів природо-заповідного фонду зі встановленням гранично-господарських стовпів, типових охоронних знаків та інформаційних аншлагів, нанести їх контури на планово-картографічні матеріали землекористувачів, оформити необхідні облікові справи.

Додатком 1 до вказаного рішення визначено місцезнаходження ботанічного заказнику «Солов'їний гай» - поблизу піщаного кар'єру кв.28 Крутоярівського лісництва, у віддані Запорізького лісхоззаг (т.2 арк.18-19).

Згідно з Положенням про ботанічний заказник «Солов'їний гай», затвердженим наказом начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області від 24.09.2010 № 47 (далі - Положення), метою його організації є забезпечення охорони зростаючих лікарських трав (п.1.1 Положення).

Пунктом 1.2 Положення передбачено, що заказник площею 45,0 га розташований на території Запорізького району в межах земель Хортицького лісництва (кв. 36) ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» в районі піщаного кар'єру.

Відповідно до п.1.4 Положення, територія, оголошена ботанічним заказником місцевого значення, не вилучається із землекористування Хортицького лісництва Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство», яке несе відповідальність за її належне утримання та дотримання режиму, встановленого цим Положенням.

Відповідно до п. 1.5 Положення, межі заказника «Солов'їний гай» переносяться в натуру з встановленням межових стовпів, типових охоронних знаків, інформаційних аншлагів встановленого зразку і наносяться на планово-картографічні матеріали землекористувачів (планово-картографічні матеріали лісовпорядкування з характеристикою в таксаційних описах і т.і.) Рішення цих питань покладено на ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (т.1 арк.184-187).

24.09.2010 Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», загальною площею 45,0 га передано під охорону ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі охоронного зобов'язання № 409 (т.1 арк.182-183).

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації № 26 від 27.06.2017, визнано таким, що втратив чинність наказ Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації від 23.03.2015 №16 «Про затвердження Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» та затверджено нове Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» (т.1 арк.189-194).

У пункті 1.2 Положення зазначено, що заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюються особливий режим охорони, відтворення і використання.

Відповідно до п.1.3 Положення, заказник загальною площею 45,0 гектарів розташований на території Запорізького району Запорізької області у межах кварталу 36 Хортицького лісництва і перебуває у користуванні ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

18.01.2018 Департаментом екології та природних ресурсів Запорізької обласної державної адміністрації, ботанічний заказник «Солов'їний гай» площею 45,0 га у межах кварталу 36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» передано під охорону ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на підставі охоронного зобов'язання № 91 (т.1 арк.188).

Наказом Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації від 16.05.2023 № 24-о Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» було затверджено у новій редакції (т.1 арк.195-202).

Згідно із п. 2.1 Положення заказник було створено із метою збереження гаю, де росте глід, деревій, тощо.

На підставі охоронного зобов'язання від 17.05.2023 № 191, ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» передано під охорону філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (т.1 арк.202).

Згідно з інформацією, яка міститься у листі Філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 04.07.2024 №154/27.5-2024, філія користується затвердженими матеріалами лісовпорядкування 2008-2009 років, матеріали лісовпорядкування за 2020 рік не затверджені. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натуральних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків. Також вказано, що відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» ЗОУЛМГ ДКЛГУ 2008 року, згідно пояснювальної записки в п.1.2. розділу 1 зазначається, що перше лісовпорядкування проводилось у 1929 році та наступними роками в 1939, в 1949, в 1959, в 1969, а 1979, в 1989 році, в архіві підприємства наявна частина матеріалів лісовпорядкування 1979 та 1989 років відповідно, зазначена територія перебувала у користуванні лісового господарства в 1929 році і картографічні матеріали з кожним базовим лісовпорядкуванням покращувались, так як застосовувались більш сучасні обладнання та технології. За змістом п. 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування попередніх проектних періодів використовуються постійними лісокористувачами для підтвердження права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення відповідно до Лісового кодексу України. При проведенні лісовпорядних робіт 2008 року лісовпорядники керувались: Лісовим кодексом України (2006р.), Інструкцією з впорядкування лісового фонду України (2006р.), Протоколом першої лісовпорядної наради, Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (1992р.), Законом України «Про охорону навколишнього середовища» (1991р.), Законом України «Про тваринний світ» (1993р.), Постановою ВР України «Про Червону книгу України від 29.10.1992, Державно програмою «Ліси України» на 2002-2015 роки, Водним кодексом України (1995р.) та іншими законодавчими актами та нормативними документами України, Держкомлісгоспу України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (т.2 арк.82-84).

До вищевказаного листа Філії «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» додано Протокол другої лісовпорядної наради від 15.15.2009 по розгляду проекту організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» Запорізької області, погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області 08.04.2010 та затверджений Запорізьким обласним управлінням лісового і мисливського господарства, відповідно до якого (пункт 2) на обліку у лісництві перебуває 1473,8 га земель пам'яток природи та заказників. Зі змісту протоколу також вбачається, що останній складено за матеріалами лісовпорядкування 2008-2009 років Харківської державної лісовпорядної експедиції ВО «Укрдержліспроект» (т.2 арк.85-114).

Згідно з проектом організації та розвитку господарства державного підприємства «Запорізьке ЛМГ» Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України 2008 року, у графі 3.1.3. «Відомості при об'єкти природно-заповідного фонду» вказано перелік об'єктів, загальна площа яких становить 1437,8 га. До вказаного переліку включено ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай», площею 45,0 га, який розташований у 36 кварталі Хортицького лісництва з 8 по 38 виділах (т.2 арк.115-117).

Згідно з інформацією, яка міститься у листі Запорізької обласної державної адміністрації від 24.09.2021 за № 08974/08-46, ботанічний заказник «Солов'їний гай» оголошений рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980 № 253, затверджений в складі мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду області рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 25.09.1984 № 315. Проєкт створення заказника не зберігся. Проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж заказника не розроблявся (т.1 арк.181).

Згідно з інформацією Запорізької обласної державної адміністрації, яка міститься у листі за №00524/08-46 від 31.01.2022, ботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» розташовано в кварталі 36 Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». Запорізькою облдержадміністрацією розпорядження про вилучення земельних ділянок із земель природоохоронного призначення, а саме заказника, та щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не приймались. Запорізька облдержадміністрація до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України за погодженням на вилучення або зміну цільового призначення земель, що зазначені у листі Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя від 17.01.2022 №53-259вих22, не зверталась (т.1 арк.204).

Згідно з інформацією Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України від 18.03.2024 №04-11/13-2024/59345, наданої на запит Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя від 04.02.2024 за №53-893-24 стосовно надання інформації про погодження Верховною Радою України вилучення земельних ділянок із земель природоохоронного призначення, а саме ботанічного заказника «Солов'їний гай», матеріали стосовно необхідності припинення права постійного користування зазначеними земельними ділянками (або їх частинами) з підстав добровільної відмови від користування або шляхом примусового вилучення до Верховної Ради України не надходили, рішення щодо вилучення земельних ділянок або припинення права постійного користування Верховною Радою України не приймалися (т.1 арк.258).

Згідно з інформацією комітету Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 6614/0/2-24, наданої на запит Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя від 04.03.2024 за №53-893-24, Кабінетом Міністрів рішень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок із зазначеними у запиті кадастровими номерами, а також щодо вилучення земельних ділянок із земель природоохоронного призначення ботанічного заказника «Солов'їний гай» не приймалося (т.1 арк.259).

19.10.2022 ДП «Пологівське лісомисливське господарство» Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства за вих. №784 на запит прокурора надало План лісонасаджень Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісове мисливське господарство» Запорізької області, викопіювання з планшету Хортицького лісництва лісовпорядкування кв. 36 за 1989 та 2008 роки, з яких вбачається, що ботанічний заказник «Солов'їний гай» розташований у 36 кварталі Хортицького лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (т.1 арк.205-210).

Запорізькою обласною військовою адміністрацією (Запорізькою обласною державною адміністрацією) за № 07427/08-46 від 31.05.2024 надано копію Державного кадастру природно-заповідного фонду України у якій містяться дані про види росли та тварин, які занесені до Червоної книги України, що знаходяться на території заказника місцевого значення «Солов'їний гай», зокрема, перев'язка звичайна, орлан-білохвіст, боривітер степовий, деркач, слимах виноградний, мурашиний лев звичайний, красотіл пахучий, аполон, синиця Геро (т.1 арк.296-298-302).

Рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 01.09.2016 за №10 «Про припинення діяльності Розумівської сільської ради та її виконавчого органу внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Долинської сільської ради об'єднаної територіальної громади» припинено діяльність юридичної особи - Розумівської сільської ради у зв'язку із реорганізацією шляхом приєднання до Долинської сільської ради об'єднаної територіальної громади (т.2 аркк.15-16).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08.04.2024, правонаступником Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області є Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області (т.1 арк.145-150).

Згідно з інформацією, наданою Долинською сільською радою Запорізького району Запорізької області (до складу якої увійшла Розумівська сільська рада Запорізького району Запорізької області) у листі за №07-05/2142 від 25.11.2021, ботанічний заказник «Солов'їний гай» не входить до переліку об'єктів природно-заповідного фонду Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (т.1 арк.203).

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, яка розташована: Запорізька область, Запорізький район, Розумівська сільська рада, належить на праві власності Розумівській сільській раді, має категорію - для рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, дата державної реєстрації: 24.11.2009; також 24.11.2009 зареєстроване право ОСОБА_1 на оренду вказаної земельної ділянки строком 25 років (т.1 арк.211, т.2 арк.28).

Інформація у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, відсутня (т.1 арк.213).

29.10.1999, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Першої сесії 23 скликання за №1 Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 15.04.1998, між Розумівською сільською радою та ТОВ «Феррітексім» укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 3235 (т.1 арк.214-218, т.3 арк. 26-28).

Згідно з умовами вказаного договору оренди, предметом договору є земельна ділянка, загальною площею 2,9 га, яка виділена в натурі (на місцевості) з яких 1,7 га - площа лісів та 1,2 - площа непокритих лісом.

Відповідно до п. 2.1. договору, земельна ділянка передається в оренду для розміщення спортивної та туристичної зони, розвитку спорту та туризму, поновлення лісового фонду шляхом насадження та заміщення малоцінних порід дерев на більш цінних, чагарників.

Пунктом 2.2. договору оренду встановлено, що договір укладено на 25 років з дати його реєстрації.

Договір оренди було зареєстровано 03.11.1999 у Розумівській сільській раді Запорізького району Запорізької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 01.

У експертному висновку Державного комітету України по земельних ресурсах Запорізького районного відділу земельних ресурсів №5 від 29.10.1999 зазначено, що вказаний договір оренди відповідає чинному законодавству України з питань оренди землі і може бути переданий на державну реєстрацію по Розумівській сільській ради Запорізького району Запорізької області (т.1 арк.221).

З наданої суду представником відповідача ОСОБА_1 копії Технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Феррітексім» для розміщення спортивної та туристичної зони, розвитку спорту та туризму, яка виготовлена ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (т.3 арк.4-80) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 29000 кв.м., яка розташована на території Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та надана в оренду ТОВ «Феррітексім», була проведена для вказаного Товариства, дозвіл на виготовлення якої надано Розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області №602 від 26.05.2008 (т.3 арк.22).

Також вказана Технічна документація серед іншого містить:

копію розпорядження голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 413 від 02.08.1999, яким надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 2,9 га земель Хортицького лісництва Запорізького держлісгоспу в тимчасове користування терміном на 25 років ТОВ «Феррітексім» для розміщення спортивної та туристичної зони (т.3 арк.38);

копію розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області № 558 від 21.10.1999, яким ТОВ «Феррітексім» передано у тимчасове користування на умовах оренди строком на 25 років земельну ділянку площею 2,9 га земель Хортицького лісництва Запорізького держлісгоспу для розміщення спортивної та туристичної зони (т.3 арк.31);

копію акту про встановлення меж ділянки в натурі від 04.11.1999, яким перенесено в натурі проект відводу земельної ділянки з землекористування Запорізького держлісгоспу площею 2,9 га у тимчасове користування на умовах оренди строком на 25 років для розміщення спортивної та туристичної зони. Акт підписаний вед. інженером Запорізького філіалі інституту землеустрою, директором ТОВ «Феррітексім», Розумівським сільським головою, директором Запорізького держлісгоспу, нач. райвідділу земельних ресурсів Запорізького району (т.3 арк.32);

копію абрису меж земельної ділянки та каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки, яка надається ТОВ «Феррітексім» (т.3 арк.33-34);

копію висновку Запорізької районної державної адміністрації №3 від 02.08.1999 про відвід земельної ділянки (т.3 арк.39);

копію акту вибору та обстеження земельної ділянки під будівництво від 02.08.1999 (т.3 арк.40-45);

копію висновку Розумівської сільської Ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області №181 від 22.09.1999 про можливість розміщення спортивно та туристичної зони, будівництва насосної станції ТОВ «Феррітексім» на землях Хортицького лісництва Запорізького держлісгоспу на площі 2,9га (т.3 арк.46);

копію висновку Запорізького держлісгоспу №284 від 18.06.1999 про відсутність заперечень щодо передачі фірмі «Феррітексім» земельної ділянки площею 2,9 га, який знаходиться у кварталі НОМЕР_1 виділи 35, 34, 33 Хортицького лісництва Запорізького держлісгоспу для спортивних та туристичних цілей у тимчасове користування на 25 років (т.3 аре.47);

копію акту технічного обстеження від 18.06.1999 (т.3 арк.48-49) та викопіюванням з планшету Хортицького лісництва Запорізького держлісгоспу (т.3 арк.50);

копію висновку Державного управління екологічної безпеки в Запорізькій області №1-616-99 від 09.1999 (т.3 арк.52);

копію висновку Запорізької райСЕС №25 від 16.08.1999 про відвід земельної ділянки під будівництво (т.3 арк.53);

копію погодження Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів №512 від 31.08.1999 виділення ділянки площею 2,9 га в районі села Н.Хортиця у користування ТОВ «Феррітексім» для спортивних та туристичних цілей (т.3 арк.54).

Рішенням Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 24.03.2009 № 29 надано дозвіл ТОВ «Феррітексім» на зміну боржника (орендаря) з ТОВ «Феррітексім» на гр. ОСОБА_1 у договорах оренди земельних ділянок, зокрема у договорі на оренду земельної ділянки площею 2,9 га, розташованої на території Розумівської сільської ради в межах населеного пункту с. Н.Хортиця, зареєстрованого 29.10.1999 за № 3235; зобов'язано ТОВ «Феррітексім» вжити заходів щодо укладення додаткових угод до існуючих договорів оренди (т.1 арк.226).

На підставі вказаного рішення, 14.07.2009 між первісним орендарем - ТОВ «Феррітексім», новим орендарем - ОСОБА_1 , орендодавцем - Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області укладений додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 29.10.1999 за реєстровим №3235, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т.М., реєстровий № 4087 (т.1 арк. 222-225).

Відповідно до п. 1.1. вказаного додаткового договору, первісний орендар припиняє участь у договорі оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Карташовою Т.М., 29.10.1999 за № 3235 та зареєстрований в ДП «Центр державного земельного кадастру» при державному комітеті України із земельних ресурсів за № 01 від 03.11.1999, та передає свої права та обов'язки у повному обсязі за договором оренди, а новий орендар приймає на себе права та обов'язки у повному обсязі.

Відповідно до п. 6.1. додаткового договору, останній набирає чинності (є укладеним) з дня перереєстрації Додаткового договору до договору оренди.

Додатковий договір зареєстровано в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при державному комітеті України із земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено 24.11.2009 запис за № 040926000134.

Згідно з актом прийому-передачі об'єкта (земельної ділянки) за додатковим договором до договору оренди від 29.10.1999 за реєстровим №3235, який складений 14.07.2009, на земельній ділянці будь-які будівлі та споруди відсутні (т.1 арк.227).

21.12.2023 ДП «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру» за вих. № 3/3115 надало Департаменту ведення державного земельного кадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру схему розміщення ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» та певних земельних ділянок, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, з якої вбачається часткове розташування вказаної земельної ділянки (умовне позначення - 15) в межах ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» (т.1 арк.228-230).

За відомостями ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 12.01.2024 за № 38, в межах 36 кварталу лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» за матеріалами базового лісовпорядкування 2008 року розташовані земельні ділянки із повним чи частковим її перетином, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 розташована на території Запорізької міської територіальної громади Запорізького району Запорізької області і має частковий перетин з межами державного лісового фонду кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 з межами кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» становить 2,2931 га із загальної площі ділянки 2,9 га (т.1 арк.231-237).

Зі схем розташування ділянки, які є додатками до вищевказаного листа вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 має площу перетину з межами кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» - 2,2931 га. згідно матеріалів лісовпорядкування 2008 року, а також площу перетину 2,7200 із загальної площі ділянки 2,9 га згідно матеріалів лісовпорядкування 2020 року (т.1 арк.238-241).

Згідно з інформацією, яка міститься у листі Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 07.02.2024 №18/27.5-2024, філія користується матеріалами лісовпорядкування 2008 року, оскільки матеріали лісовпорядкування, яке проводилося у 2021 році не затверджені у зв'язку із бойовими діями (т.1 арк.242-244).

Згідно з відомостями Запорізької міської ради від 14.02.2023 №01746/01.3-20/03, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, знаходиться в межах м. Запоріжжя та територіально відноситься до Хортицького району міста Запоріжжя. Також зазначено, що існуюча межа міста Запоріжжя встановлена та позначена на матеріалах містобудівної документації - генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4, зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017 №31 на підставі Указу Президії Верховної ради УРСР від 16.06.1988 № 6039-ХІ «Про розширення межі м. Запоріжжя». Межі міста Запоріжжя затверджені Указом та відображені в матеріалах містобудівної документації - генеральному плані м. Запоріжжя, є незмінними з 1988 року (т.1 арк.245).

До вказаного листа додано витяг з містобудівного кадастру за архівними даними топографо-геодезичного плану М 1:2000 (згідно з каталогом координат межі міста 1988 року), з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 повністю знаходиться в межах міста Запоріжжя, а саме у Хортицькому районі (т.1 арк.246).

Згідно з технічним звітом, складеним за наслідками проведення 22.03.2024 інженером - геодезистом Гаврилюком В.М. (кваліфікаційний сертифікат від26.12.2016 №012994) топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 встановлено, що межі земельної ділянки не закріплені на місцевості; земельна ділянка частково покрита деревними насадженнями та вільна від будівель та споруд, на ділянці відсутні підземні та наземні інженерні комунікації. Також зазначено, що на вказаній земельній ділянці встановлена бетонна огорожа, загальною довжиною 129, 57 м, яка має наступні координати точок: 1 - 5 515, 31 у = 13 318,89; 2 - 5 482, 96 у = 13 299, 06; 3 - 5 395,38 у = 13 325,92. Вказана земельна ділянка повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та межах міста Запоріжжя (яка затверджена згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 16.06.1988 № 6039-ХІ «Про розширення меж м.Запоріжжя» до меж м.Запоріжжя включено частину територій Вільнянського та Запорізького районів загальною площею 1137,7 га), тому землевідведення ділянки оформлено помилково, а саме, на землях Запорізького району. Вказана земельна ділянка частково (площею 2,2931 га) знаходиться на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» (згідно з рішенням №253 від 28.05.1980 Запорізької обласної ради депутатів) (т.1 арк. 280-288).

Наявність на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 бетонного паркану встановлено також в ході проведення 22.03.2024 в межах кримінального провадження, внесеного 26.08.2022 до ЄРДР за №42022082020000028 огляду (т.1 арк.260-266).

Згідно з інформацією, яка міститься у протоколі огляду від 10.05.2024 з фототаблицею до нього, проведеного в ході досудового розслідування кримінального провадження №42022082020000028 від 26.08.2022, під час огляду комп'ютерних даних, а саме: безкоштовної вільно-завантажуваної програми від корпорації Google «Google Earth Pro» встановлено, що огорожа на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 була відсутня станом на 2004 та 2005 роки, разом із цим, встановлена наявність паркану, перпендикулярно розташованому узрізу води згідно карт 2011 року та пізніше (т.1 арк.267-275).

Згідно з висновком про вартість до звіту №1306/01 від 13.06.2024, складеного ТОВ «Бюро оцінки «Редкуб», ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, загальною площею 2,9 га, станом на дату оцінки - 13.06.2024, становить 236 530 041,00 грн (т.1 арк. 307-322).

Згідно з інформацією, яка міститься у листі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області від 09.08.2024 за №18-8-0.37.1-3038/2-24 на звернення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 29.07.2024 за №1711/02-20, ГУ Держгеокадастру не є розпорядником інформації щодо генерального плану міста Запоріжжя. Останнє розширення міста Запоріжжя відбулось на підставі Указу Президії Верховної ради УРСР від 16.06.1988 № 6039-ХІ щодо включення до межі міста 1137,7 га (Хортицький, Осипенківський мікрорайони, промзвалища в балці Середній, промвузол по вул. Зачиняєва), на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 30.05.1985 №224 щодо затвердження генерального плану міста та Державних актів щодо відведення земель КП «Управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому» згідно з постановами Пленумів Верховної Ради УРСР щодо будівництва житлових масивів та міської інженерної інфраструктури. Відповідні матеріали, у т.ч. і графічні, були направлені до Верховної Ради УРСР листами Запорізького міськвиконкому від 04.1988 №08-12/292 та від 25.05.1988 №08-43/365. На сьогоднішній день відомості про межі м. Запоріжжя до Державного земельного кадастру не внесено (т.1 арк.59-62).

28.02.2024 Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя направлено на адресу Запорізької міської ради відповідний лист за вих. №53-98-1668вих24 про надання інформації щодо вжитих заходів з метою поновлення прав територіальної громади на земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, яка належить до природно-заповідного фонду (т.1 арк.247-250).

Згідно із відповіддю, наданою Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради за № 02-07/0665, 02-07/0737 від 19.03.2024, заходи претензійно - позовного характеру щодо поновлення територіальній громаді прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га Запорізькою міською радою не вживалися. Також зазначено, що останній не заперечує щодо захисту порушених прав органами прокуратури (т.1 арк.251).

22.03.2024 Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя за № 53-98-2552вих24 на адресу Запорізької міської ради був направлений повторний запит щодо заходів поновлення порушеного права, на який Запорізькою міською радою була надана відповідь від 03.04.2024 № 02-07/0961, згідно з якою заходи претензійно - позовного характеру щодо поновлення територіальній громаді прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га не вживалися та остання не заперечує щодо захисту порушених прав органами прокуратури (т.1 арк.252-257).

26.06.2024 Дніпровська окружна прокуратура направила Запорізькій міській ради листа за №53-98-5118вих24 з повідомленням про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ТОВ «Феррітексім», ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсними договорів, скасування державної реєстрації, повернення земельної ділянки (т.1 арк.323-327).

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

П.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).

З 01.01.1971 земельні правовідносини, в тому числі щодо визначення та зміни цільового призначення, були врегульовані Земельним кодексом Української РСР, введеним в дію Законом Української РСР № 2874-VII від 08.07.1970 (далі - ЗК УРСР 1970р.).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗК УРСР 1970р., вся земля в Українській РСР входила до єдиного державного земельного фонду, який відповідно до основного цільового призначення земель, серед іншого, складався з: 1) земель сільськогосподарського призначення, наданих у користування колгоспам, радгоспам та іншим землекористувачам для сільськогосподарських цілей; 2) земель населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) земель промисловості, транспорту, курортів, заповідників та іншого несільськогосподарського призначення; 4) земель державного лісового фонду; 5) земель державного водного фонду; 6) земель державного запасу.

Згідно положень ст. 5 ЗК УРСР 1970р., віднесення земель до вказаних в статті 4 цього Кодексу категорій проводилося відповідно до основного цільового призначення цих земель. Переведення земель з однієї категорії в іншу провадилася у випадках зміни основного цільового призначення цих земель. Віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадилася органами, що приймали рішення про надання земель у користування, а у випадках, не пов'язаних з наданням земель в користування, - органами, що затверджують проекти землеустрою, якщо інший порядок не передбачений законодавством Союзу РСР та Української РСР.

При цьому, ст.16 ЗК УРСР 1970р. було визначено, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Відведення земельних ділянок провадилася на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві проводилася тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст.37 ЗК УРСР 1970р., вилучення земельної ділянки чи її частини для державних або громадських потреб проводилася на підставі постанови Ради Міністрів Української РСР або рішення виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і цим Кодексом.

Згідно зі ст. 38 ЗК УРСР 1970р., вилучення земельних ділянок для державних або громадських потреб проводилася:

1) Радою Міністрів Української РСР - з усіх земель, незалежно

від розміру земельної ділянки;

2) виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів -

при розмірі земельних ділянок до п'яти гектарів для кожного об'єкта, крім земель, зазначених у частині першій статті 41 цього Кодексу, і незалежно від розміру земельної ділянки - у випадках, передбачених частиною другою вказаної статті. При необхідності розширення площі вилучених ділянок понад п'ять гектарів додаткове вилучення земель провадилася відповідно до пункту 1 цієї статті;

3) виконавчими комітетами міських (селищних) Рад народних депутатів - із земель населених пунктів (крім земель, закріплених за колгоспами, радгоспами та іншими сільськогосподарськими підприємствами, організаціями і установами в безстрокове користування, а також випадків, передбачених статтею 41 цього Кодексу) незалежно від розміру земельних ділянок у відповідності з генеральним планом забудови населених пунктів.

Статтею 41 ЗК УРСР 1970р. було передбачено, що вилучення зрошуваних і осушених земель, ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями та виноградниками, культурними пасовищами, а також сінокосами і пасовищами, на яких проведено роботи по їх докорінному поліпшенню, для несільськогосподарських потреб, земель, зайнятих водоохоронними, захисними та іншими лісами першої групи, для використання в цілях, не зв'язаних з веденням лісового господарства, земель заповідників, курортів і зон санітарної охорони курортів провадилася у виняткових випадках і тільки за постановою Ради Міністрів Української РСР.

Вилучення зазначених земель з метою надання їх у тимчасове короткострокове користування для будівництва трубопроводів, ліній електропередачі та інших лінійних споруд могло провадитись у необхідних випадках на підставі рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів.

Згідно положень ст. 128-130 ЗК УРСР 1970р., землями заповідників визначалися виділені у встановленому порядку ділянки землі, в межах яких є природні об'єкти, що являють собою особливу наукову або культурну цінність, використання яких дозволялося лише в наукових цілях або для забезпечення збереження і примноження багатств заповідників.

22.07.1983 видана чинна і сьогодні постанова Ради Міністрів Української РСР №311 «Про класифікацію і мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР». Додатком № 1 до вказаної постанови була затверджена класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР, відповідно до якої державний заказник місцевого значення - це територія, яка виділяється з метою збереження, відтворення та відновлення окремих або декількох цінних для регіону компонентів природи на час, необхідний для виконання поставлених перед заказником завдань, та для підтримки загального екологічного балансу.

15.03.1991 було введено у дію ЗК України №561-ХІІ від 18.12.1990, який втратив чинність 01.01.2002.

Так, згідно із ч.1, ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст.2 ЗК України від 18.12.1990 (у даному випадку та далі - у редакції від 06.04.1999, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до цільового призначення всі землі України поділялись, зокрема, на землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (п.4 ч.1). Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення. Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснювалось у разі зміни цільового призначення цих земель. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадилось органами, які приймали рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджували проекти землеустрою і приймали рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 8 ЗК України від 18.12.1990, у тимчасове користування на умовах оренди земля надавалась громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належали іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства. Орендодавцями землі були сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 ЗК України від 18.12.1990, до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належало зокрема передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.19 ЗК України від 18.12.1990, сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Міська Рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 ЗК України від 18.12.1990, Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для вилучення цих земель установлено особливий порядок (стаття 32).

Так, положеннями ст. 32 ЗК України від 18.12.1990 було передбачено вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських) лише як виняток, за рішенням Верховної Ради України.

Положеннями ст. 63, 65 ЗК України від 18.12.1990 було встановлено, що до земель міста належали усі землі в межах міста, які перебувають у віданні міської Ради народних депутатів. До земель сільського населеного пункту належать усі землі, що знаходяться в межах, установлених для цього пункту в порядку землеустрою, які перебувають у віданні сільської Ради народних депутатів.

До земель природоохоронного призначення, згідно зі ст. 72 ЗК України від 18.12.1990, належали землі заповідників, національних, зоологічних і дендрологічних парків, парків-пам?яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам'яток природи на яких заборонялася діяльність, яка суперечила їх цільовому призначенню або яка могла негативно вплинути на якісний стан земель.

До земель рекреаційного призначення належали землі, призначені для організованого масового відпочинку і туризму населення: земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, туристських баз, стаціонарних і наметових туристсько-оздоровчих таборів, будинків рибалок і

мисливців, дитячих туристських станцій, парків, зелених зон навколо міст та інших населених пунктів, навчально-туристських стежок, маркірованих трас, дитячих і спортивних таборів, і розташовані поза землями оздоровчого призначення (ст.74 ЗК України від 18.12.1990).

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗК України № 2768-IIIвід 25.10.2001, який діє з 01.01.2002 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (пункт «в»); землі рекреаційного призначення (пункт «ґ»)

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 20 ЗК України від 25.10.2001 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Статтею 43 ЗК України від 25.10.2001 встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 44 ЗК України від 25.10.2001 (в редакції на час виникнення та дії спірних правовідносин), до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів (ст.50 ЗК України від 25.10.2001).

Відповідно до ч. 6 ст. 93 ЗК України від 25.10.2001 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Частиною 7 ст. 122 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Частиною 9 ст. 149 ЗК України від 25.10.2001 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Згідно із ст. 150 ЗК України від 25.10.2001 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

28.04.2021 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (27.05.2021 набрав чинності), яким внесено зміни до низки законодавчих актів, у тому числі до Земельного кодексу України.

Так, згідно із новою редакцією ч. 8 ст. 122 та ст. 149 ЗК України з 27.05.2021 Кабінет Міністрів України втратив повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду.

Пунктом 24 Перехідних положень ЗК України передбачено, що з дня набрання чинності цієї норми (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

На даний час, відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Отже, на теперішній час в силу вищевказаних положень ЗК України земельні ділянки природно-заповідного фонду місцевого значення є комунальною власністю. До 15.03.1991 (дати набуття чинності ЗК України від 18.12.1990) вилучення земель заповідників провадилося у виняткових випадках і тільки за постановою Ради Міністрів Української РСР. У подальшому, до 01.01.2002 (дати втрати ЗК України від 18.12.1990 чинності) вилучення земель природоохоронного призначення, заказників допускалось лише як виняток, за рішенням Верховної Ради України, а з 01.01.2002 до 27.05.2021 вилучення земельних ділянок природоохоронного призначення здійснювалося Кабінетом Міністрів України.

Таким чином жодних повноважень у сільських рад та районних державних адміністрацій на розпорядження та зміну цільового призначення земельними ділянками природно-заповідного фонду, а тим більше зміну їх цільового призначення земельним та природоохоронним законодавством передбачено не було.

У ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) було закріплено, що на землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд» (в редакції, які діяли на час виникнення спірних правовідносин) на території заказника обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

На даний час частина 1 ст. 26 вказаного Закону діє в редакції від 30.10.2019 та передбачає, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища (ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про екологічну мережу України» екомережа, до складу якої входить згідно із ст. 5 вказаного Закону також входять території та об'єкти природно-заповідного фонду, - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

У ст. 4 Закону України «Про екологічну мережу України» вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до таких принципів як забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV від 06.10.1998 (набрав чинності 22.10.1998, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи України, у власності яких перебувають земельні ділянки. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень. Рішення про надання в оренду земельних ділянок зазначені органи державної влади приймають при попередньому погодженні цих питань на сесіях відповідних рад.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права на оренду земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі. Підставою для укладення договору оренди і набуття права на оренду земельної ділянки, що перебуває у комунальній або державній власності, є рішення орендодавця.

Відповідно до ст.12, 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням.

Разом із цим, положеннями ст. 48 ЦК УРСР (в редакції на час укладення договору оренди земельної ділянки, втратив чинність 01.01.2004) було встановлено, що угода, яка не відповідає вимогам закону є недійсною.

Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення (ст. 59 ЦК УРСР).

Стаття 203 ЦК України закріплює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угод недійсними.

З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, який діє в інтересах держави в особі Запорізької міської ради у повному обсязі через наступне.

Так, відповідно до положень ЗК України, ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» ботанічні заказники належать до природно-заповідного фонду України.

З урахуванням підстав та предмета позову у даній справі доказуванню прокурором підлягала, зокрема, обставина знаходження спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», тобто на землях природно-заповідного фонду, які обмежені в цивільному обороті, перебувають під особливою охороною та мають особливий режим використання, а також на території Запорізької міської територіальної громади Запорізького району Запорізької області.

В даному випадку суд вважає встановленим та доведеним, щоботанічний заказник місцевого значення «Солов'їний гай» як об'єкт природно-заповідного фонду є юридично створеним з 28.05.1980 і включає 45,0 га земель.

При цьому суд враховує, що у рішенні виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.05.1980 №253, яким було затверджено ботанічні заказники місцевого значення, мова йде в тому числі про необхідність здійснення контролю за збереженням заповідних ділянок, а у рішенні Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.09.1984 №315 - про затвердження мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду області місцевого значення.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Запорізької обласної ради народних депутатів 28.05.1980 №253 та додатку до нього, ботанічний заказник розташований на території Запорізького району Запорізької області поблизу с. Розумівка.

Додатком 1 до рішення Запорізької обласної ради народних депутатів від 28.09.1984 №315 визначено місцезнаходження ботанічного заказнику «Солов'їний гай» - поблизу піщаного кар'єру кв.28 Крутоярівського лісництва, у віддані Запорізького лісхоззагу.

Враховуючи, що проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж вказаного заказника не розроблявся, про що зазначено у листі Запорізької обласної державної адміністрації №08974/08-46 від 24.09.2021, тому документами, що підтверджують місце розташування ботанічного заказника «Солов'їний гай» є викопіювання з картографічних матеріалів лісовпорядкування.

При цьому суд враховує, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, про що зазначено у листі філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» від 04.07.2024 №154/27.5-2024. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами.

За проєктом організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, який був долучений до вищевказаного листа від 04.07.2024 №154/27.5-2024, ботанічний заказник «Солов'їний гай» розташований у 36 кварталі Хортицького лісництва з 8 по 38 виділи.

Водночас, перевіркою текстових та графічних матеріалів встановлено, що частина території ботанічного заказника «Солов'їний гай» знаходиться у власності Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та на підставі договору оренди земельної ділянки передана у користування юридичній особі, а у подальшому фізичній особі.

Так, в межах ботанічного заказника розташовано земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, яка за відомостями Державного земельного кадастру належить Розумівській сільській раді, має категорію - для рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, право оренди вказаної земельної ділянки належить ОСОБА_1 .

Також встановлено, що 29.10.1999 між Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та ТОВ «Феррітексім», зокрема, на підставі рішення першої сесії 23 скликання за №1 Розумівської сільської ради від 15.04.1998, укладений нотаріально посвідчений договір оренди вищевказаної земельної ділянки, а 14.07.2009, на підставі рішенням Розумівської сільської ради від 24.03.2009 № 29, укладений нотаріально посвідчений додатковий договір до договору оренди цієї земельної ділянки між первісним орендарем - ТОВ «Феррітексім», новим орендарем - ОСОБА_1 , орендодавцем - Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області.

В той же час, за відомостями Запорізької міської ради від 14.02.2023 №01746/01.3-20/03, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, знаходиться в межах міста Запоріжжя та територіально відноситься до Хортицького району міста Запоріжжя.

На законодавчому рівні було закріплено єдину правову підставу встановлення межі міста: у період з 1970 по 1990 роки - Указ Президії Верховної Ради УРСР (ст.85 ЗК УРСР), у період з 1990 по 2002 роки - нормативний акт Верховної Ради УРСР або Верховної Ради України (ст.63 ЗК України від 18.12.1990), а з 2002 року по теперішній час - Верховною Радою України (ст. 174 ЗК України від 25.10.2001).

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16.06.1988 №6039-XI «Про розширення меж м. Запоріжжя» до меж м. Запоріжжя включено частину територій Вільнянського та Запорізького районів загальною площею 1137,7 га, яку за генеральним планом розвитку міста передбачається використати для промислового та житлового будівництва.

За відомостями Запорізької міської ради від 14.02.2023 №01746/01.3-20/03, існуюча межа міста Запоріжжя встановлена та позначена на матеріалах містобудівної документації - генерального плану міста Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 №4, зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 27.09.2017 №31, на підставі Указу Президії Верховної ради УРСР від 16.06.1988 № 6039-ХІ «Про розширення межі м. Запоріжжя». Межі міста Запоріжжя затверджені Указом та відображені в матеріалах містобудівної документації - генеральному плані м. Запоріжжя, є незмінними з 1988 року.

З витягу з містобудівного кадастру за архівними даними топографо-геодезичного плану М 1:2000 (згідно з каталогом координат межі міста 1988 року) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 повністю знаходиться в межах міста Запоріжжя, а саме у Хортицькому районі.

Крім того, згідно відомостей ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 12.01.2024 № 38, які надані з використанням матеріалів базового лісовпорядкування 2008 року встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 розташована на території Запорізької міської територіальної громади Запорізького району Запорізької області і має частковий перетин з межами державного лісового фонду кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 з межами кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» становить 2,2931 га із загальної площі ділянки 2,9 га.

Окрім цього у даному листі вказано, що за матеріалами лісовпорядкування 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 має частковий перетин з межами кв.36 Хортицького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України», де площа перетину становить 2,7200 га із загальної площі ділянки 2,9 га.

Разом із цим, згідно листа Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 07.02.2024 №18/27.5-2024, філія користується матеріалами лісовпорядкування 2008 року, оскільки матеріали лісовпорядкування, яке проводилося у 2020-2021 роках не затверджені.

Таким чином є недоцільним використання інформації за матеріалами лісовпорядкування 2020 року.

Крім того, за наслідками проведення 22.03.2024 інженером-геодезистом Гаврилюком В.М. топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 встановлено, зокрема, що вона повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та межах міста Запоріжжя, тому землевідведення ділянки оформлено помилково, а саме, на землях Запорізького району; земельна ділянка частково знаходиться на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай».

Часткове розташування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 в межах ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» також підтверджено інформацією, яка міститься на схемі, наданій ДП «Центр державного земельного кадастру» Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.12.2023 за № 3/3115.

При цьому суд враховує, що за положеннями п. 26 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є її кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки не відображає її приналежність до будь-якої адміністративно-територіальної одиниці в межах державного кордону.

Таким чином, присвоєння земельній ділянці певного кадастрового номеру не є підставою для визначення місця розташування земельної ділянки, як помилково вказує Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області у відзиві на позовну заяву, оскільки останній тільки ідентифікує її.

Отже, суд вважає встановленим та доведеним, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на даний час частково розташована на території ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», тобто на землі природо-заповідного фонду, територіально повністю розташована у межах Хортицького району міста Запоріжжя, а також на даний час - в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.

З огляду на вказане, враховуючи правила виключної підсудності справ даної категорії (ст.30 ЦПК України), доводи Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про непідсудність даної справи Хортицькому районному суду міста Запоріжжя є безпідставними.

Те, що спірна земельна ділянка на даний час знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро оцінюється судом в сукупності з іншими доказами та враховується на підтвердження факту перебування земельної ділянки під особливою охороною держави.

Системний аналіз наведеного вище земельного законодавства та законодавства про природно-заповідний фонд України дає підстави дійти висновку, що території та об'єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі ст. 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об'єктів.

Землі природно-заповідного фонду вилучені з обороту, не можуть надаватись для інших цілей, ніж ті, які передбачені ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Часткове розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, на яку право власності на даний час оформлено за Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, правонаступником якої є Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, та яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 , у межах ботанічного заказника «Солов'їний гай», унеможливлює її перебування у користуванні з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення та, відповідно, надання в оренду для розміщення спортивної зони.

Незважаючи на те, що згідно з даними Публічної кадастрової карти України, Державного земельного кадастру цільовим призначенням земельної ділянки вказано для «будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення», ця обставина не має правового значення, оскільки статус згаданої ділянки першочергово визначається тим, що вона розташовується в межах об'єкта природно-заповідного фонду і спеціальним режимом такої території.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Окрім того, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.

Згідно із законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

Так, за ст. 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науковообґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Під цільовим призначенням земельної ділянки варто розуміти визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання), водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, встановленого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які вимагаються для збереження і охорони цих земель.

Така охорона земель природно-заповідного фонду є комплексною, оскільки забороняє будь-яку діяльність, яка може негативно впливати на стан природних ресурсів, передбачає вичерпний перелік видів використання, а також особливий склад органів державної влади та місцевого самоврядування, які приймають рішення щодо створення, зміни меж, статусу та їх вилучення.

Разом з цим, режим охорони земель природно-заповідного фонду спрямований на збереження не тільки самої природи, рідкісних видів рослин та тварин, унікальних ландшафтів, водних ресурсів, а й цілої світової екосистеми природних територій, за допомогою яких природа може відновлюватись, щоб не перетворитись в аграрну пустелю.

Таким чином, значна частина спірної земельної ділянки в силу імперативної вказівки законодавця належить до земель природно-заповідного призначення за фактом розташування на ній об'єкта природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №813/4701/16.

За відомостями Верховної Ради України від 18.03.2024 за вих.№04-11/13- 2024/59345, Секретаріату Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 №6614/0/2-24 рішення про зміни цільового призначення земельної ділянки та вилучення земельних ділянок із земель природоохоронного призначення ботанічного заказника «Солов'їний гай» не приймалися.

На момент прийняття Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області рішення №1 від 15.04.1998, на підставі якого укладено договір оренди земельної ділянки від 29.10.1999, а також Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області розпорядження №413 від 02.08.1999, яким надано згоду на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 2,9 га земель Хортицького лісництва Запорізького держлісгоспу в тимчасове користування ТОВ «Феррітексім» та розпорядження №558 від 21.10.1999, яким ТОВ «Феррітексім» передано у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 2,9 га земель Хортицького лісництва Запорізького держлісгоспу для розміщення спортивної та туристичної зони, а також прийняття Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області рішення № 29 від 24.03.2009 про надання дозволу на зміну боржника та укладення додаткового договору до договору оренди земельної ділянки, жодних повноважень у сільських рад та районних державних адміністрацій на зміну цільового призначення земельними ділянками природно-заповідного фонду передбачено не було.

Враховуючи особливий порядок вилучення земель природоохоронного призначення та зміна меж земель вказаної категорії, Розумівська сільська рада Запорізького району Запорізької області розпорядилася земельною ділянкою із порушенням ст. 9, 14, 26, 51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Крім того, із системного аналізу ст. 9, 63, 65 ЗК України від 18.12.1990, ст.83, 93, ЗК України від 25.10.2001, ст. 5, 7 ЗУ «Про оренду землі» вбачається, що до повноважень сільських рад входила передача земельних ділянок у в межах відповідної території підпорядкування, через що передача земельної ділянки, територіально розташованої у межах міста Запоріжжя свідчить про порушення прав територіальної громади міста Запоріжжя на користування та розпорядження вказаними землями.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що наявність у ТОВ «Феррітексім» технічної землевпорядної документації (зокрема, як власне проекту відведення земель, так і в погодженнях відповідними органами землевпорядної документації щодо відведення спірної земельної ділянки) не спростовує обставин очевидного накладення спірної земельної ділянки на частину ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» та розташування її у межах міста Запоріжжя.

При цьому суд враховує, що оскільки рішення Розумівської сільської ради на підставі яких укладені договір оренди земельної ділянки та додатковий договір до договору оренди, зокрема, від 15.04.1998 №1 та від 24.03.2009 №29 в частині надання в оренду спірної земельної ділянки, на які звертають увагу і прокурор, і Долинська сільська рада, прийняті зі порушеннями ЗК України, зокрема ст. 9, 32, 63, 65 ЗК України (в редакції від 06.04.1999) та ст.12, 122, 149, 150 ЗК України (в редакції від 03.02.2009) та ст. 6, 7, 9, 14, 26, 51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 5, 7 ЗУ «Про оренду землі», то вони не тягнуть юридичних наслідків, на які були спрямовані. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19.

З урахуванням висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, визнання недійсними рішень сільської ради в даному випадку не вимагається.

Разом з тим, на даний час є чинними договір оренди земельної ділянки та додатковий договір до нього.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторін і яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оспорювати правочин можуть не лише сторони, а й заінтересована особа, яка не була його стороною, проте її власний інтерес полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

В даному випадку суд враховує, що договір оренди є правочином щодо розпорядження майном, а тому правом на його укладення наділений лише законний власник майна, тобто особа, що має усі правомочності щодо майна (користування, розпорядження та володіння).

Більш того, як вже зазначалось, земельні ділянки природоохоронного призначення є обмежені в обороті, оскільки відносно останніх встановлено особливий порядок користування, відповідно до якого останні можуть використовуватися тільки у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньовиховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища, через що використання їх в інших цілях заборонено.

Розумівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, правонаступником якої є Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, не мала жодних прав щодо розпоряджання спірною земельною ділянкою, передаючи її у користування на підставі договору оренди від 29.10.1999. Так само таких прав не було на момент укладення додаткової угоди від 14.07.2009.

Крім того, на підставі спірного договору оренди земельної ділянки з урахуванням додаткового договору ОСОБА_1 отримала в користування земельну ділянку для розміщення спортивної та туристичної зони, розвитку спорту та туризму, що суперечить її призначенню як об'єкта природно-заповідного фонду.

Цільове призначення спірної земельної ділянки, надання її у користування, порушує встановлений режим земель, території та об'єктів ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» та може призвести до пошкодження та знищення рідкісних флори та фауни: перев'язки звичайної, орлана - білохвіста, боривітера степового, деркача, слимаха виноградного, мурашининого лева звичайного, красоліта пахучого, аполона, синиці Геро, які за відомостями Запорізької обласної державної адміністрації від 31.05.2024 за № 07427/08-46 наявні на території ботанічного заказника, як занесені до Червоної книги України.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 29.10.1999 та додатковий договір від 14.07.2009 є такими, що укладені із порушенням ст. 9, 32, 63, 65 ЗК України (в редакції від 06.04.1999) та ст. 12, 122, 149, 150 ЗК України (в редакції від 03.02.2009) та ст. 6, 7, 9, 14, 26, 51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а також ч. 1 ст.317 ЦК України, ч. 2 ст. 203 ЦК України, порушують права та законні інтереси держави, що свідчить про законність і обґрунтованість позовних вимог щодо визнання їх недійсними.

Таким чином позовні вимоги прокурора в цій частині слід задовольнити.

Крім того, як встановлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:001:0871, площею 2,9 га розташована в межах ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» та територіально в межах міста Запоріжжя.

Разом із цим, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:001:0871, площею 2,9 га, зареєстрована на праві власності за Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, правонаступником якої є Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, тому право Запорізької міської ради на реалізацію усіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути її у власність держави в особі Запорізької міської ради, як розпорядника земель природно-заповідного фонду та користувача.

Такі твердження узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

Окрім цього, у п. 8.4 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц колегія суддів дійшла висновку, що держава або територіальна громада не втрачають право володіння земельними ділянками природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, які за законом не можуть перебувати у власності у разі їх передання фізичним або юридичним особам і державної реєстрації за останніми права власності. У цих випадках слід усувати перешкоди у користуванні відповідною земельною ділянкою (ст. 391 ЦК України) шляхом її повернення власникові, а не витребування із незаконного володіння останнього набувача.

Отже позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку власнику - Запорізькій міській раді є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того судом встановлено, що на земельній ділянці із кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, встановлена бетонна огорожа (паркан), загальною довжиною 129, 57 м, яка має наступні координати точок: 1 - 5 515, 31 у=13 318,89; 2 - 5 482, 96 у = 13 299, 06; 3 - 5 395,38 у=13 325,92.

Наявність бетонного паркану на земельній ділянці встановлена в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 26.08.2022 до ЄРДР за №42022082020000028, а саме за наслідками проведення топографо-геодезичних робіт по обстеженню земельної ділянки та її огляду в межах кримінального провадження. Також було встановлено, що бетонна огорожа пересікає земельну ділянку та частково розташована на останній.

Дана капітальна бетонна огорожа, довжиною 129,57 м, яка має частковий перетин із спірною земельною ділянкою, з'явилась за час перебування земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 у користуванні на підставі договору оренди, що підтверджується даними протоколу огляду комп'ютерних даних, а саме: безкоштовної вільно-завантажуваної програми від корпорації Google «Google Earth Pro» від 10.05.2024, відповідно до яких огорожа на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 відсутня станом на 2004 та 2005 роки, водночас відомості щодо наявності останньої вбачаються згідно карт 2011 року, що свідчить про те, що вказаний паркан з'явився під час перебування спірної земельної ділянки у користування ОСОБА_1 .

Також суд враховує, що у акті прийому-передачі об'єкта (земельної ділянки) за додатковим договором до договору оренди від 29.10.1999 за реєстровим №3235, який складений 14.07.2009, на земельній ділянці будь-які будівлі та споруди були відсутні.

В даному випадку суд враховує положення ст. 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. 61 ЗК України, ст. 89 Водного кодексу України на землях природно-заповідного та водного фонду, до яких належить спірна земельна ділянка, будівництво заборонено.

З огляду на викладене суд вважає безпідставними доводи представника Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про правомірність зведення на земельній ділянці бетонного паркану.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 по справі №916/1174/22 колегія суддів дійшла висновку, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки. Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об'єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою. Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.

Положеннями ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Згідно із п.п. «б» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Особи користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення й не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 №369/1843/18.

Отже, встановивши, що бетонний паркан з'явився на спірній земельній ділянці після її передачі ОСОБА_1 , та враховуючи, що цей паркан є перешкодою у вільному користуванні Запорізькій міській раді власним майном, з метою відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, належним способом захисту порушеного права є усунення Запорізькій міській раді перешкод шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести цей бетонний паркан.

Щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, то суд враховує, що на даний час за відомостями Державного земельного кадастру, земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га віднесено до категорії земель рекреаційного призначення, має цільове призначення 07 - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення та зареєстрована в Державному реєстрі земель 24.11.2009 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, складеного ТОВ «Земельно-юридичне агентство». Місцем розташування земельної ділянки зазначено Запорізька область, Запорізький район, Розумівська сільська рада.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Статтею 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Відповідно до ст. 16 наведеного закону земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Частиною 10 ст. 79-1 ЗК України визначено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Так, за положеннями ст. 50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення та проведення спортивних заходів, на яких відповідно до ст. 52 ЗК України допускається будівництво відповідно до чинної містобудівної документації об'єктів житлового та громадського призначення, що не порушують режим використання земель рекреаційного призначення.

Разом із цим, згідно із ч. 2 ст. 61 ЗК України у прибережних захисних смугах уздовж річок, до яких зокрема належить і спірна земельна ділянка, забороняється будівництво будь-яких спору, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Більш того, положеннями ч. 2 ст. 45 ЗК України та ст. 26 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на території заповідника забороняється діяльність, що суперечить цілям та завданням, зазначеним у положення про нього.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га входить у межі ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», вважається землею комунальної власності, через що не може відноситися до земель рекреаційного призначення, мати цільове призначення для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення та існувати у встановлених межах.

Встановлення земельній ділянці статусу земель рекреаційного призначення фактично позбавляє територіальну громаду міста Запоріжжя можливості реалізувати правомочність користування цією землею відповідно до її унікальних якостей та характеристик.

Більше того, зазначене цільове призначення згідно з положеннями Земельного кодексу України формально є підставою для передачі цих земельних ділянок приватним власникам для використання за таким призначенням.

Оскільки допустимі види використання земельної ділянки і її правовий режим тісно пов'язані із цільовим призначенням, навіть формального зазначення у документації із землеустрою, Державному земельному кадастрі про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га має рекреаційне призначення, достатньо для подальшого знищення унікальних та рідкісних рослин, природних властивостей самого заказника та цілої екосистеми, розташованих на вказаних землях.

Водночас, особливий режим земель природно-заповідного фонду характеризується тим, що усі заходи з їх охорони спрямовані на попередження та недопущення використання цих земель для інших потреб.

Отже залишення земельній ділянці цільового призначення - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення за категорію - землі рекреаційного призначення, фактично може призвести до знищення об'єкту природно - заповідного фонду.

Більше того, згідно з положеннями статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про права на земельну ділянку підлягають реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також усі відомості про земельну ділянку, у тому числі її цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), вносяться до Державного земельного кадастру (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Якщо враховувати принцип реєстраційного підтвердження прав, який наразі активно впроваджується у судову практику і знайшов відображення у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що визначає державну реєстрацію як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав та їх обтяжень, то реєстрація цільового призначення земельних ділянок засвідчує визнання державою того режиму їх оборотоздатності і використання, який є властивим для відповідного цільового призначення.

Як у статті 373 ЦК України, якою встановлено права власника земельної ділянки, так і у статті 415 ЦК України, якою визначені права землекористувача, вказано на обов'язок використання земельної ділянки виключно за цільовим призначенням.

Тобто реєстрація у державному реєстрі спірної земельної ділянки як такої, що належать до категорії земель рекреаційного призначення, засвідчує перед державою їх відповідний режим, наділяє власника та землекористувача правом здійснювати на них відповідні роботи та унеможливлює їх використання як земель природнозаповідного фонду, оскільки будь-які вимоги та обмеження, спрямовані на захист цих територій, спростовуватимуться зареєстрованим цільовим призначенням ділянки як призначеної для рекреаційного призначення.

На переконання суду збереження земельної ділянки зі вказаним кадастровим номером із категорією рекреаційного призначення зі спливом короткого часу призведе до повного знищення об'єктів природно-заповідної екосистеми.

Враховуючи, що правові режими земельних ділянок рекреаційного та природоохоронного призначення, є повністю відмінними, саме тому реєстрація спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі як земля для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення перешкоджає дотриманню режиму земельної ділянки, який відповідає її якісним характеристикам.

Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, а також у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16-ц зроблено висновки, що права володіючого власника на повноцінне розпорядження та/чи користування належним йому майном, порушені протиправним вчиненням третіми особами перешкод у їх реалізації, підлягають захисту шляхом подання негаторного позову.

Разом з тим, відповідні перешкоди можуть полягати не лише у неправомірній державній реєстрації прав власності на земельну ділянку за іншими особами, її самовільному зайнятті, використанні тощо, а й у встановленні земельній ділянці цільового і функціонального призначення, яке не відповідає її справжнім природним якостям та характеристикам, унеможливлює виконання нею функцій, притаманних з огляду на такі характеристики, та позбавляє державу благ, які б вона могла отримати у разі її належного використання.

У постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення не пов'язаних із позбавленням володіння порушень його прав щодо ділянки, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини.

Поняття перешкод у реалізації законним власником прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості її використати, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована та створено новий об'єкт речових прав з іншими межами та кадастровими номерами.

Відповідно до вимог ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Статтями 16, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.

Згідно з вимогами ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та ч. 13 ст. 79-1 ЗК України ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Отже, з метою реального поновлення прав територіальної громади, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 підлягає визнанню незаконною і скасуванню.

У зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Також суд враховує, що у цій справі вимога про визнання недійсними договору оренди та додаткового договору, повернення земельної ділянки, знесення паркану та скасування реєстрації є елементами єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення законному власнику усіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірною земельною ділянкою. Враховуючи правову природу спірних правовідносин, які за своїм характером є негаторними, та правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування матеріального права у справах відповідної категорії, враховуючи, що земельна ділянка природно-заповідного фонду з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га продовжує перебувати у власності іншої територіальної громади та в користуванні фізичної особи, чим порушуються права її законного володільця - територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на реалізацію усіх правомочностей власника триває, то слід зазначити, що позовна давність на ці правовідносини не поширюються.

Крім того, суд, зважаючи на необхідність дотримання принципу правомірного втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою, встановив, що суспільний інтерес у цій справі щодо повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради спрямований на задоволення соціальних потреб, а саме у відновленні законності становища, яке існувало до порушення права комунальної власності на цю ділянку; у недопущенні зміни цільового призначення земель природно-заповідного фонду та їх використання з іншою метою, ніж визначена у ЗУ «Про природно-заповідний фонд»; у збереженні унікальних об'єктів екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що у спорах стосовно земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству. Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок, які набуваються лише згідно із законом (постанови від 07.11 2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20).

Контроль за використанням земельних ділянок на території об'єкта природно-заповідного фонду згідно з її цільовим призначенням є важливим для суспільства загалом і для територіальної громади міста Запоріжжя зокрема. Особливо на теперішній час, коли внаслідок бойових дій, у т. ч. на території Запорізької області, земельні ресурси, рослинний та тваринних світ зазнають непоправної шкоди. Саме для відновлення та відродження таких екосистем слугують території природно-заповідного фонду.

Враховуючи, зокрема, поведінку як органу місцевого самоврядування, який прийняв протиправне рішення, так і поведінку відповідачів ТОВ «Феррітексім» та ОСОБА_1 щодо отримання в оренду земельної ділянки на території об'єкта природно-заповідного фонду та у прибережній захисній смузі річки Дніпро для розміщення зокрема спортивної та туристичної зони, розвитку спорту та туризму, і загальний інтерес у контролі за використанням цієї ділянки для гарантування безпечності довкілля, не погіршення екологічної ситуації, забезпечення правомірного, раціонального й ефективного користування земельними ділянками у межах ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай», то публічний інтерес безумовно переважає приватний інтерес у збереженні права оренди цієї ділянки, отриманої з метою, що суперечить закону.

Враховуючи викладене, в цій справі відсутнє непропорційне втручання у право мирного володіння майном.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави, то суд враховує, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Верховний Суд в ухвалі від 19.07.2018 (справа № 822/1169/17) визначив два виключних випадки, коли прокурор може представляти інтереси держави, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Так, 28.04.2021 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав законної сили 27.05.2021, до ч. 8 ст. 122 та ст. 149 ЗК України були внесені зміни згідно із яких Кабінет Міністрів України втратив повноваження щодо розпорядження землями природно-заповідного фонду.

Більш того, п. 24 Перехідних положень ЗК України передбачено, що з дня набрання чинності цієї норми (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Таким чином, в силу вищевказаних положень ЗК України земельні ділянки природно-заповідного фонду місцевого значення за межами населених пунктів є комунальною власністю відповідних територіальних громад.

Як вже зазначалось, земельна ділянка з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га входить в адміністративні межі Хортицького району м. Запоріжжя та відноситься до земель комунальної власності.

Крім того, відповідно до вимог ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка розташована на території міста Запоріжжя та є, відповідно, власністю територіальної громади міста, Долинська сільська рада Запорізького району не є належним власником та користувачем, а Розумівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, правонаступником якої є відповідно Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, не мала жодних повноважень на передання земельної ділянки в оренду.

Згідно із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/225/18, саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Тобто лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб'єктів. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №910/12224/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (п.п. 38, 39, 43 постанови), бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як встановлено судом, з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави, 28.02.2024 за вих. №53-98-1668вих24 Дніпровською окружною прокуратурою м. Запоріжжя на адресу Запорізької міської ради було направлено лист про надання інформації щодо вжитих заходів з метою усунення перешкод у користування спірною земельною ділянкою природно-заповідного фонду.

Згідно з наданою відповіддю від 19.03.2024 №02/07/0665, 02-07/0737 заходи претензійно-позовного характеру щодо поновлення територіальної громаді прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871 Запорізькою міською радою не вживалися. Окрім цього зазначено, що останній не заперечує щодо захисту порушених прав органами прокуратури.

22.03.2024 за вих. №53-98-2552вих24 прокуратурою на адресу Запорізької міської ради був направлений повторний запит, на який була надана відповідь від 03.04.2024 №02-07/0961, згідно якої заходи претензійно-позовного характеру щодо поновлення територіальній громаді прав на спірну земельну ділянку не вживались. Остання не заперечує щодо захисту порушених прав органами прокуратури.

У подальшому, Дніпровською окружною прокуратурою м. Запоріжжя повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до суду із вказаним позовом в інтересах держави листом №53-98- 5118вих 24 від 26.06.2024.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У даному випадку інтереси держави потребували невідкладного захисту, оскільки порушення інтересів держави триває понад 25 років та спірна земельна ділянка природно-заповідного фонду ботанічного заказника місцевого значення «Солов'їний гай» знаходиться у користуванні фізичної особи для цілей розташування спортивної та туристичної зони, тобто використовується не за передбаченими ст. 9 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» цілями.

Упродовж цього часу уповноваженим органом - Запорізькою міською радою заходів щодо поновлення порушеного права не вживалось. У зв'язку з цим, позовна заява прокурора є єдиним ефективним способом захисту права власності Українського народу на природні ресурси.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в даному випадку вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в інтересах держави в особі Запорізької міської ради є правомірним.

На підстави відкладеного позов слід задовольнити повністю.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі, судові витрати у сумі 12112 грн., понесені Запорізькою обласною прокуратурою у зв'язку з сплатою судового збору за заявлені позовні вимоги, покладаються на відповідачів у рівному розмірі.

Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради -задовольнити повністю.

Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.10.1999, укладеного між Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррітексім», посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 3235.

Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом визнання недійсним додаткового договору до договору оренди земельної ділянки від 14.07.2009, укладеного між первісним орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррітексім», новим орендарем - ОСОБА_1 та орендодавцем - Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Карташовою Т.М., зареєстрований у реєстрі за № 4087.

Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом зобов'язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га, вартістю 236 530 041 грн.

Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом зобов'язання ОСОБА_1 знести самочинно збудований бетонний паркан, загальною довжиною 129,57 м, який має наступні координати точок: 1 - 5 515,31 у = 13 318,89; 2 - 5 482,96 у = 13 299,06; 3 - 5 395,38 у = 13 325,92, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2322188402:08:001:0871, площею 2,9 га.

Усунути перешкоди власнику - Запорізькій міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду шляхом визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 2,9 га з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення», категорія земель: землі рекреаційного призначення, кадастровий номер земельної ділянки:2322188402:08:001:0871, дата державної реєстрації - 24.11.2009.

Стягнути на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (р/р UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) з Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррітексім» витрати по сплаті судового збору у розмірі по 4037 (чотири тисячі тридцять сім) гривень 34 копійки з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація сторін:

Заступник керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Шевейко Роман Вікторович, адреса: м. Запоріжжя, вул. Фанатська (вул.Добролюбова), буд.14;

позивач: Запорізька міська рада, ЄДРПОУ 04053915, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррітексім», ЄДРПОУ 23880736, адреса: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд.27А;

відповідач: Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, ЄДРПОУ 24910971, адреса: Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Шкільна, буд.5.

Повне рішення суду складено 28 лютого 2025 року.

Суддя М.В.Сидорова

Попередній документ
125525826
Наступний документ
125525828
Інформація про рішення:
№ рішення: 125525827
№ справи: 337/3718/24
Дата рішення: 18.02.2025
Дата публікації: 05.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.09.2025)
Дата надходження: 01.07.2024
Предмет позову: про усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
Розклад засідань:
21.08.2024 11:30 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
16.09.2024 13:00 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
03.10.2024 13:00 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
28.10.2024 13:00 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
14.11.2024 10:00 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
28.11.2024 09:30 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
19.12.2024 14:00 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
22.01.2025 10:00 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
18.02.2025 14:00 Хортицький районний суд м.Запоріжжя
08.07.2025 10:00 Запорізький апеляційний суд
19.08.2025 11:10 Запорізький апеляційний суд