Категорія №6.6.4
Іменем України
16 вересня 2010 року Справа № 2а-5838/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Широкої К.Ю.
при секретарі Смішливій І.М.
За участю
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
29 липня 2010 року до суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що СПД ФО ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) перебуває на обліку у ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька, як платник окремих видів податків (орендної плати за користування земельною ділянкою, згідно договору оренди № 11/123 від 18.04.2007р.). Станом на 14.06.2010 р. СПД ФО ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) має заборгованість перед бюджетом в розмірі 13792 грн. 00 коп., відповідна заборгованість виникла за наслідками несплати самостійно визначених сум орендної плати за користування земельною ділянкою, згідно податкової декларації № 0053021730 від 01.04.2010 року. Позивачем поштою було надіслано відповідачу податкові вимоги з повідомленням про вручення:
- перша податкова вимога №1\2 від 27.11.2009 року в сумі 13797,23 грн., яку було отримано 30.11.2009 року особисто ОСОБА_1
- друга податкова вимога № 2\2 від 08.02.2010 року в сумі 13797,23 грн., яку було отримано 09.02.2010 року також особисто ОСОБА_1
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України №2181-111 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
В судове засідання відповідач не з'явився, був повідомлений належним чином, направив телеграму про розгляд справи без його участі, підстави позовної заяви йому зрозуміли.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Позивач - Державно податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України , є суб'єктом владних повноважень, а спір за участю цього органу та фізичної особи є публічно - правовим, оскільки виникає за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.
Відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Донецькій міській раді 18 квітня 2007 року, також вказаний договір був зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що вчинено запис від 02.07.2010 року № 040714600011, та є платником земельного податку.(а.с.9-11)
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 2 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ „Про плату за землю” передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ „Про плату за землю” земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
01 квітня 2010 року Відповідач подав до ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька податкову декларацію № 0053021730, в якої самостійно визначив суми орендної плати за користування земельної ділянки.
30 листопада 2009 року відповідач особисто отримав корінець першої податкової вимоги форми «Ф1» від 27.11.2009 року № 1\2 на суми 13797 грн.23 коп. (а.с. 14)
09 лютого 2010 року відповідач особисто отримав корінець другої податкової вимоги форми «Ф2» від 08.02.2010 року № 2\2 на суми 13797 грн.23 коп. (а.с. 13)
Згідно п.5.1. ст.5 Закону України Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. 6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. П.п. 6.2.4 Закону № 2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були вручені податкові вимоги: перша від 30 листопада 2009 року № 1/2 та друга від 09 лютого 2010 року № 2/2 (а. с.13,14), які він отримав особисто.
Податковий борг у добровільному порядку відповідачем сплачено не було.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 16 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 6, 17-19, 94, 104-107, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1, адреса мешкання: 93400 АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Пролетарської районної ради, код ЄДРПОУ 34686940 - р/р 33210815700011, код платежу - 13050500, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області м. Донецька, МФО 834016 заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 13792,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений 21 вересня 2010 року.
СуддяК.Ю. Широка