Дата документу 27.02.2025
Справа № 334/1533/25
Провадження № 2-а/334/32/25
27 лютого 2025 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
24.02.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Ворона Д.С., 24.02.2025 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить поновити строк для звернення до суду, скасувати постанови №961 та №960 від 14.11.2024 року про накладення адміністративних стягнень щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у цих справах.
Перевіривши матеріали адміністративної справи та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, приписи процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.
Частиною 2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Також відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Оскаржувані постанови № 960 та № 961 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесено 14.11.2024. Отже, десятиденний строк на її оскарження закінчився 24.11.2024 (включно).
Позов подано до суду 07.01.2025 року, тобто з пропуском встановленого ст. 286 КАСУкраїни 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.
Одночасно позивач в позові просив поновити строк на оскарження зазначених постанов у зв'язку з тим, що постанова складена за його відсутності та про їх існування він дізнався випадково 12.02.2025 під час розрахунку карткою в крамниці, проте навіть за таких обставин, позов поданий з пропуском 10-денного строку.
Крім того, відповідно до копії протоколу №1210 від 11.11.2024 року та копії протоколу №1209 від 11.11.2024 року позивач був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 14.11.2024 року, про що свідчить його підпис у вказаних протоколах.
Тому твердження позивача, що йому було невідомо про існування постанов від 14.11.2024 року є явно необґрунтованим, враховуючи, що позивач про перебування на лікарняному з 12.11.2024 по 22.11.2024 року взаглі відповідача не повідомив, а про розгляд справи про адміністративне правопорушення 14.11.2024 року був повідомлений належним чином.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження, суд бере до уваги таке.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Позивач у встановленому порядку обізнаний про розгляд справи про адміністративне правопорушення 14.11.2024 року, лікарняний у позивача закінчився 22.11.2024 року, проте до суду він звернувся лише 24.02.2025 року, фактично після сплину трьох місяців з вказаних обставин, при цьому жодних поважним причин такого значного пропуску строку звернення до суду не зазначив.
Крім того, при зверненні до суду позивач судовий збір сплатив не в повному обсязі.
Так, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру: 1) визнання протиправною та скасування постанови №960, 2) визнання протиправною та скасування постанови №961.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем в адміністративній заяві об'єднано дві вимоги немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором у розмірі 605,60 грн., однак, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що в даному випадку становить 484,48 грн. за кожну вимогу.
Позивач судовим збором оплатив одну позовну вимогу.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
При цьому, ч. 9 ст. 44 КАС України визначено, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Водночас, в порушення викладених норм, позивачем не надано суду доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії цієї позовної заяви з додатками.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення необхідно залишити без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов згідно із вимогами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України буде повернуто позивачеві.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 123, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Філіпова І. М.