18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
21 лютого 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1462/24
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
позивача: Ядак К.В. - самопредставництво (приймала участь в режимі відеоконференції),
відповідача: Грязон Р.М. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут»
до Фізичної особи-підприємця Клочко Наталії Вадимівни
про стягнення 33 263,78 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Клочко Наталії Вадимівни про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за договором постачання природного газу від 17.03.2022 № 092/03.2022-КС у сумі 33 263,78 грн.
Судові витрати позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір постачання природного газу № 092/03.2022-КС, обсяг неоплаченого спожитого природного газу підтверджується випискою з Операційної Платформи «Попередні/остаточні відбори» з 01.04.2022 по 30.04.2022, загальний обсяг - 1786, 00 м. куб. та актом приймання-передачі природного газу № 215 від 30.04.2022. При проведені взаєморозрахунків між сторонами виникла заборгованість в сумі 33 263 грн 78 коп. відповідно до актів приймання-передачі природного газу.
10 грудня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач не визнає позов, зазначаючи, що з 17 березня 2022 року між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання, проте постачальник має намір безпідставно стягнути кошти за природний газ, що ним не постачався у січні - першій половині березня 2022 року, був оплачений попередньому постачальнику у січні - лютому 2022 року та спожитий до укладення між сторонами договору.
У судовому засіданні, що відбулося 18.02.2025, за участю представників сторін, позивач позов просив задовольнити з підстав у ньому викладених, відповідач - відмовити у задоволенні позову; суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.
21 лютого 2025 року керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 - 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
25 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УМАНЬГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39711735) зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10251020000002300, керівник Ковалік Ольга Володимирівна.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УМАНЬГАЗ ЗБУТ» (ліцензіат) отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, виданої відповідно до постанови від 18.06.2015 № 1763 серії АЕ № 299060, яка була переоформлена відповідно до постанови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.11.2015 № 2842 на безстрокову.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.05.2017 № 653 Товариству з обмеженою відповідальністю «УМАНЬГАЗ ЗБУТ» (ліцензіату) видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
16 березня 2022 року Черкаська обласна військова адміністрація видала розпорядження № 113, яким зобов'язала Товариство з обмеженою відповідальністю «УМАНЬГАЗ ЗБУТ» в період дії воєнного стану забезпечити постачання природного газу всім споживачам, об'єкти яких підключені до газорозподільної мережі ПрАТ «УМАНЬГАЗ» (код ЄДРПОУ 03361419).
На виконання розпорядження позивачем було встановлено споживачів, що не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання (форма № 9), згідно з пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС), починаючи з березня 2022 року.
Так, 17.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УМАНЬГАЗ ЗБУТ» (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Клочко Наталією Вадимівною (споживач, замовник) було укладено договір постачання природного газу № 092/03.2022-КС.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу узгоджені обсяги природного газу (далі - газ або природний газ), а споживач зобов'язується прийняти узгоджений обсяг природного газу та оплатити його вартість у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Дані обсяги газу можуть зменшуватися або збільшуватися в залежності від добових обсягів газу відповідно до цього договору (п. 1.5).
Підписанням даного договору споживач надає згоду постачальнику для включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до умов Кодексу ГТС (п. 1.7)
Відповідно до п. 2.8 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:
2.8.1. за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ;
2.8.2. на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника;
2.8.3. споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу;
2.8.4. у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника;
2.8.5. у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 07 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника;
2.8.6 сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті, мають силу оригіналу.
Відповідно до п. 4.1 договору оплата вартості газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:
п. 4.1.1. 100 % вартості узгодженого обсягу газу сплачується до 10 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому відбувалося постачання/споживання природного газу;
4.1.2. оплата розміру сум добових небалансів за календарний місяць (пункт 3.2. цього договору) підлягає оплаті з розрахунку, що встановлено Розділом VI Відповідальність сторін цього договору, не пізніше 18 числа місяця, що йде за Розрахунковим місяцем на підставі розрахунку, наданого постачальником до 16 числа цього ж місяця;
4.1.3. датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.2 договору у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості газу та/або розміру сум добових небалансів за календарний місяць, сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 4.3 договору у разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.
Звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред'явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання - передачі газу (п. 4.5).
Договір набуває чинності з 17.03.2022 і діє в частині поставки природного газу до 31.12.2022, а в частині розрахунків сторін, до їх повного здійснення. Якщо жодна із сторін не подала повідомлення про припинення за 20 днів до закінчення строку дії цього договору, то даний договір автоматично пролонгується на тих же умовах на наступний календарний рік згідно чинного законодавства України (п. 11.1).
Позивач зазначає, що відповідачка не зверталася до нього із заявою щодо реструктуризації заборгованості; відповідачкою проводились оплати спожитого природного газу, а також підписувались акти приймання-передачі природного газу та додаткові угоди до договору постачання природного газу.
Позивач повідомляв відповідачку про необхідність оплати заборгованість листом від 23.07.2024 № 138; рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено на юридичну адресу відповідачки повідомлення щодо сплати заборгованості за надані послуги з постачання природного газу № 159 від 05.09.2024, що підтверджується фіскальним чеком від 13.09.2024 № 2031001295691.
14 жовтня 2024 року Господарський суд Черкаської області в порядку наказного провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» видав судовий наказ у справі № 925/1268/23 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Клочко Наталії Вадимівни на підставі договору постачання природного газу № 092/03.2022-КС від 17.03.2022 року 33 263 грн 78 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 включно, 302 грн 80 коп. сплаченого заявником за подання заяви судового збору.
28 жовтня 2024 року Господарський суд Черкаської області скасував судовий наказ.
Позивач вказує, що обсяг неоплаченого спожитого природного газу відповідача підтверджується Випискою з Операційної Платформи «Попередні/остаточні відбори» з 01.04.2022 по 30.04.2022, загальний обсяг 1786, 00 м. куб., та актом приймання-передачі природного газу № 215 від 30.04.2022; під час проведення взаєморозрахунків між сторонами виникла заборгованість в сумі 33 263,78 грн відповідно до актів приймання-передачі природного газу.
Відповідачка стверджує, що не допускала виникнення простроченої заборгованості перед постачальниками (в т.ч. попереднім) з оплати послуг за постачання природного газу протягом всього періоду користування даною послугою з таких підстав.
Відповідно до договору постачання природного газу № ГК-18/0130 від 26.11.2018, укладеного між ТОВ «Газова компанія «Черкаси-газ» (постачальник) та ФОП Клочко Наталією Вадимівною (споживач), постачальник зобов'язується поставляти споживачу природний газ в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість. Додатковою угодою від 31.12.2021 до цього договору сторони продовжили строк його дії на 2022 рік. Зокрема відповідно до акту від 31.01.2022 кінцеві показники природного газу у січні 2022 року становили 11764 м3, а обсяг споживання природного газу за місяць становить 995 м3.
На підставі виставленого рахунку ТОВ «Газова компанія «Черкаси-газ» № ГК-18/0130/2201/2 від 14.01.2022, який одночасно є актом звірки розрахунків на поточну дату, і підписаного сторонами акту приймання передачі природного газу від 31.01.2022, споживач згідно платіжних доручень № 1761 від 17.01.2022, № 1778 від 31.01.2022 сплатив ТОВ «Газова компанія «Черкаси-газ» кошти в розмірі 97 000 грн за споживання природного газу за січень, а також частково авансом сплатив кошти на лютий місяць 2022 року.
Крім того, на підставі рахунку ТОВ «Газова компанія «Черкаси-газ» № ГК-18/0130/2202/2 від 15.02.2022, згідно з платіжним дорученням № 1794 від 16.02.2022 споживач авансом сплатив ТОВ «Газова компанія «Черкаси-газ» кошти в розмірі 20 000 грн за споживання газу у лютому 2022 року.
Таким чином станом на 17 лютого 2022 року переплата споживача перед постачальником ТОВ «Газова компанія «Черкаси-газ» за природний газ становила 33 323,78 грн.
У зв'язку з військовою агресією споживачу і ТОВ «Газова компанія «Черкаси-газ» не вдалось підписати акт приймання-передачі природного газу за лютий та першу половину березня 2022 року згідно з договором постачання природного газу від 26.11.2018 і додаткової угоди від 31.12.2021. Відповідачка зазначає, що використовувала природний газ у опалювальний період в лютому та першій половині березня 2022 року, що був поставлений постачальником ТОВ «Газова компанія «Черкаси-газ». Вказані обставини можуть підтверджуватись зокрема і даними оператора газорозподільної мережі ПрАТ «Уманьгаз».
17 березня 2022 року між ТОВ «Уманьгаз Збут» та Фізичною собою-підприємцем Клочко Наталією Вадимівною було підписано договір № 092/03.2022-КС, у пункті 1.2 якого сторони погодили запланований обсяг споживання природного газу у квітні у кількості 400 м3. При цьому, відповідно до п. 2 додаткової угоди від 31.12.2021 до договору постачання природного газу № ГК-18/0130 від 26.11.2018 запланований сторонами обсяг становив: в лютому - 900 куб.м, в березні - 500 куб.м, в квітні - 300 куб.м. Відповідно до пункту 11.1 договір № 092/03.2022-КС набирає чинності з 17.03.2022. При цьому, в порядку передбаченому ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторонами не встановлено, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, зокрема споживання і оплата природного газу у період з лютого 2022 року по 16.03.2022.
Постачальник має намір безпідставно стягнути кошти за природний газ, що ним не постачався у січні - першій половині березня 2022 року, був оплачений попередньому постачальнику та спожитий до укладення між ними договору.
Відповідачка листом № 3 від 07.08.2024 відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» у підписанні акту звірки взаєморозрахунків та запропонувала повторно провести звірку споживання природного газу у квітні 2022 року і взаємних розрахунків сторін за період березень 2022 року - липень 2024 року з урахуванням наданої споживачем інформації щодо споживання і оплати газу у першому кварталі 2022 року та підтверджуючих документів. ТОВ «Уманьгаз Збут» відмовило у проведенні повторного звіряння.
Отже, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання на підставі договору постачання природного газу.
Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення заборгованості.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з пунктом першим частини другої ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною першою ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною сьомою ст. 179 Господарського кодексу України (ГК України) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Зобов'язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.
Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов'язаний передати у власність покупця оплачений товар.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору у квітні 2022 року позивач поставив відповідачці, а вона як споживач прийняла природний газ в обсязі 1786 куб. м. вартістю 59 152,32 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за квітень 2022 року № 215, інформацією з операційної платформи відборів природного газу, з якої видно, що відбори природного газу здійснювались споживачем з ЕІС-кодом 56ХО0007JJGEC00В, який їй присвоєний.
Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачкою не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження здійснення повної оплати, того, що не спожито газ у вказаний період та обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 33 263,78 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Клочко Наталії Вадимівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» (вул. Дерев'янка, 19, м. Умань, Черкаська область, 20310, код ЄДРПОУ 39711735)
33 263,78 грн заборгованості за спожитий природний газ відповідно до договору постачання природного газу від 17.03.2022 № 092/03.2022-КС,
3028,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 03 березня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз