Категорія №6.6.4
Іменем України
17 листопада 2010 року Справа № 2а-8178/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - старший державний податковий
інспектор юридичного відділу
Бачура О.В. (довіреність від 11.01.2010 № 2/10)
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську
до малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія»
про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 16408,24 грн. та податку на прибуток підприємства у розмірі 1452,94 грн.,
28 жовтня 2010 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 16408,24 грн. та податку на прибуток підприємства у розмірі 1452,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Мале приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську як платник податків.
Враховуючи, що мале приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» самостійно податковий борг з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 34-35). Однако на адресу Луганського окружного адміністративного суду 08 листопада 2010 року повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача. Згідно довідки форми ф. 20 адресат за зазначеною адресою не проживає (арк. справи 34). Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Мале приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» як платник податків знаходиться на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську з 28 вересня 2000 року за № 5405, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05 квітня 2006 року № 422 (арк. справи 7).
Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» мале приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» є платником податку на прибуток підприємства.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» мале приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» узгоджену суму податкового зобов'язання за деклараціями з податку на прибуток підприємства від 28.07.2009 № 9000578332, від 09.11.2009 № 9001761965, від 03.02.2010 № 9002902750 (арк. справи 9, 10, 11) повністю не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з податку на прибуток підприємства у розмірі 1452,94 грн.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На підставі статті 2 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» мале приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» взято на облік платника ПДВ.
В порушення норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» мале приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» сплатило (погасило) узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість підприємства з затримкою до 90 календарних днів.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
На підставі акта перевірки від 25 серпня 2010 року № 636/16/31139176 про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість до відповідача у відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковими повідомленнями - рішеннями від 06 вересня 2010 року № 0031651600/0 та № 0031641600/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції відповідно у розмірі 65,00 грн. та 1150,73 (арк. справи 12, 13, 14, 15).
Актом від 23 липня 2010 року № 1462/16/31139176 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2010 по 21.05.2010 встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 15313,00 грн., в тому числі за травень 2010 року в сумі 15313,00 грн. (арк. справи 18-19).
У відповідності із підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Згідно із підпунктом 17.1.2 пункту 17.2 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з підпунктом «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктом 17.1.2 пункту 17.2 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта від 23 липня 2010 року № 1462/16/31139176 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2010 по 21.05.2010, яким встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі 15313,00 грн., відповідачу податковим повідомленням - рішенням від 09 серпня 2010 року № 0030361600/0 визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 16844,30 грн., у тому числі 15313,00 грн. - за основним платежем, 1531,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (арк. справи 20).
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
З метою забезпечення впровадження Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право застосовувати штрафні (фінансові санкції), наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до вимог пункту 4.6 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, податкові повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 06 вересня 2010 року № 0031651600/0 та № 0031641600/0 та від 09 серпня 2010 року № 0030361600/0 направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення, але повернуті поштовою службою без вручення адресату, оскільки адресат за зазначеною адресою не проживає (арк. справи 16, 20 зворотній бік).
Пунктом 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, регламентовано, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.
На виконання вимог пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, у зв'язку із поверненням поштовою службою без вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2010 року № 0031651600/0 та № 0031641600/0 та від 09 серпня 2010 року № 0030361600/0 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську складені акти про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень та їх розміщення на дошці податкових оголошень відповідно від 20 вересня 2010 року № 25/1/16/31139176 та від 11 серпня 2010 року № 1441/16/31139176 (арк. справи 42, 43).
З огляду на вимоги пункту 4.9 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003 року № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 року за № 467/7788, податкові повідомлення-рішення від 06 вересня 2010 року № 0031651600/0 та № 0031641600/0 та від 09 серпня 2010 року № 0030361600/0 вважаються врученими малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» у день їх розміщення на дошці податкових оголошень, відповідно - 20 вересня 2010 року та 11 серпня 2010 року.
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Податкові повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 06 вересня 2010 року № 0031651600/0 та № 0031641600/0 та від 09 серпня 2010 року № 0030361600/0 відповідач ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобов'язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень-рішень.
В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суми штрафних (фінансових) санкцій протягом десяти календарних днів від дня отримання відповідних податкових повідомлень-рішень відповідачем не сплачені.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську малому приватному підприємству «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» було надіслано першу податкову вимогу від 24 листопада 2008 року № 1/2487 та другу податкову вимогу від 26 лютого 2009 року № 2/1004, які згідно поштових повідомлень вручені останньому відповідно 14.01.2009 та 13.07.2009 (арк. справи 22, 23).
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.
Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську відносно малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» прийнято рішення від 13 серпня 2009 року № 52 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 24).
Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг (основний платіж, штрафні санкції) з податку на додану вартість у загальному розмірі 16408,24 грн. та податковий борг (основний платіж) з податку на прибуток підприємства у розмірі 1452,94 грн. не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника з податку на прибуток підприємства (арк. справи 44-46) та з податку на додану вартість (арк. справи 47-53), позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 листопада 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з малого приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Хімтехнологія» (ідентифікаційний код 31139176, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 42 ) в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 16408,24 грн. (шістнадцять тисяч чотириста вісім гривень двадцять чотири копійки) на р/р 31117029700006 в ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код 24046582, МФО 804013, код платежу 14010100 та податковий борг з податку на прибуток підприємства у розмірі 1452,94 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят дві гривні дев'яносто чотири копійки) на р/р 31115009700006 в ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач - УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код 24046582, МФО 804013, код платежу 11021000.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 22 листопада 2010 року.
СуддяТ.І. Чернявська