28.02.2025, м.Львів, вул.Личаківська, 128 Справа № 914/490/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР», м. Київ,
До боржника: Фізичної особи-підприємця Баворовського Євгенія Олександровича , м. Львів
Про видачу судового наказу
ВСТАНОВИВ: До господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР», м. Київ, про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Баваровського Євгенія Олександровича , м. Львів, 11010 грн. заборгованості за Договором приєднання № SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO.
Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження є однією із форм господарського судочинства, що призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч.ч. 1- 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 ГПК України . Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Статтею 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з пунктами 3 та 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Заявник стверджує, що між ним та боржником укладено передбачений статтею 634 ЦК України Договір приєднання № SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO у електронній формі. На підтвердження вказаного заявник додає Акти надання послуг №№ SO-2015-003/5582 від 31.12.2018р., SO-2015-003/480 від 31.03.2019р., SO-2015-003/6334 від 30.06.2019р., SO-2015-003/22621 від 30.09.2019р., SO-2015-003/28459 від 31.12.2019р., SO-2015-003/28460 від 31.12.2019р., SO-2015-003/3598 від 31.03.2020р., SO-2015-003/10417 від 30.06.2020р., SO-2015-003/15924 від 30.09.2020р., SO-2015-003/18859 від 30.09.2020р., SO-2015-003/26251 від 31.12.2020р., SO-2015-003/28685 від 31.12.2020р., SO-2015-003/931 від 31.03.2021р., SO-2015-003/11051 від 31.07.2022р., SO-2015-003/27168 від 31.08.2024р.
Однак заявник не подав суду ані заяви-приєднання боржника до згаданого вище договору у письмовій чи електронній формі, ані Списків файлів документів чи Інформацій про підписи електронних документів тощо, які б засвідчували факт накладення електронного цифрового підпису на Акти наданих послуг Фізичною особою-підприємцем Баворовським Є.О .
Згідно з ч. 3 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовились укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
За таких обставин у суду відсутні докази того, що договір Договір приєднання № SО-2015-003 про надання доступу до онлайн-сервісу під час проведення процедур публічних закупівель PROZORRO укладено в письмовій (електронній) формі.
Сам заявник у заяві вказує на те, що направляв відповідачу підписані ним акти наданих послуг, однак боржник їх не підписав.
З долучених до заяви заявником платіжних доручень не можна дійти обґрунтованого висновку, що такі оплати здійснено боржником саме за згаданим вище Договором та Актами, оскільки у них не вказано такого призначення платежу (за якими саме актами здійснено оплату).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця Баворовського Євгенія Олександровича , м. Львів, 11010 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТТЕНДЕР», м. Київ, до боржника Фізичної особи-підприємця Баворовського Євгенія Олександровича - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню у порядку, передбаченому розділом IV ГПК України .
Суддя Бортник О.Ю.