ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.02.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1023/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засідання справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп",
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
про зняття арешту із земельної ділянки
представники сторін в судове засідання не з'явились
установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Командор Фінанс Груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - відповідач) про зняття арешту із земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № НОМЕР_1 виданий 10.09.2009, видавник: відділ ДВС Тисменицького РУЮ, номер запису про обтяження: 50784312.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що виконавчий документ, для виконання якого накладено на іпотечне майно- земельну ділянку кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, постановою ВП № НОМЕР_1 обтяження 50784312 , повернуто стягувачу 29.06.2010 , але арешт знятий не був, що порушує його права як іпотекодержателя, зокрема право на добровільну реалізацію нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.
Позивач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить долучена до матеріалів справи Довідка Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2025 про доставку електронного листа в його електронний кабінет. Будь-яких клопотань по справі суду не подав.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином про що свідчить долучена до матеріалів справи Довідка Господарського суду Івано-Франківської області від 21.01.2025 про доставку електронного листа в його електронний кабінет. Правом на подання відзиву на позов не скористався. Будь-яких клопотань суду не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов'язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини у справі вказують про те, що на забезпечення виконання за Кредитним договором №СМ-SME 0АК/070/2007 від 05.10.2007 та Кредитним договором №СМ-SME 0АК/071/2007 від 05.10.2007 між ЗАТ "ОТП Банк" (по договору - Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 , укладено Договір іпотеки, посвідчений 05.10.2007 Угорчак Н.М., приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №Д-1256.
27.06.2023 між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (клієнт) та ТОВ "Командор Фінанс Груп" (фактор), врахувавши, що клієнт володіє, використовує та розпоряджається правом грошової вимоги до третьої особи - боржника, пов'язаним з наданими кредитами у відповідності до наступних Кредитних договорів:
- № CM-SME 0AK/070/2007 від 05.10.2007;
- № CM-SME 0AK/071/2007 від 05.10.2007;
- № CML-ОAK/250/2007 від 12.12.2007, погашення боржником заборгованості за якими не відбулось в строк з тих чи інших причин, укладено договір факторингу № 1.
Відповідно до п.1.1. Договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами в розмірі заборгованості по Кредитним договорам.
Згідно з п. 1.3. Договору факторингу за цим Договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Кредитними договорами.
27.06.2023 між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (по договору - первісний іпотекодержатель) та ТОВ "Командор Фінанс Груп" (по договору - новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення прав вимоги за договором наступної іпотеки № PM-SME0AK/070/2007, посвідченого 05.10.2007 приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н. М., зареєстрованого в реєстрі за № Д1256. Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги, первісний іпотекодержатель передає та відступає новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю за Договором забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, право звернення стягнення на предмет обтяження іпотекою та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предмета обтяження іпотекою.
За цим Договором новому іпотекодержателю переходять всі права первісного іпотекодержателя як сторони за Договором забезпечення в обсягах та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором та відповідно до норм чинного законодавства (п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги).
Згідно з п. 3.1. Договору відступлення прав вимоги цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та нотаріального посвідчення.
На підставі укладених між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "Командор Фінанс Груп" 27.06.2023 Договору факторингу № 1 та Договору відступлення прав вимоги, останнє набуло прав кредитора та іпотекодержателя нерухомого майна, а саме: виробничий цех, загальною площею 110,8 кв. м, незавершеного будівництвом магазину-кафе готовністю 85%, незавершеного будівництвом складу-гаражу готовністю 85% та земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005 було здійснено державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження 50784312, вид обтяження: арешт нерухомого майна; документи, подані для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 10.09.2009, видавник: відділ ВДВС Тисменицького РУЮ; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68202818 від 27.06.2023, приватний нотаріус Тишківська Р. І., Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1.
Судом встановлено, що на виконанні у Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління в юстиції в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого напису № 463 від 08.04.2009 виданого приватним нотарісом Угорчак Н. М. Тисменицького районного нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" шляхом звернення стягнення заставного нерухомого майна, а саме: виробничий цех (цех по виготовленню холодних закусок) загальною площею 110,8 кв. м та все нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, також земельна ділянка загальною площею 0,1213 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
29.06.2010 виконавчий напис від 08.04.2009 за №463, на підставі якого відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 повернутий стягувачу ,що вбачається із відповіді Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 02-19/В-521Б27 від 28.05.2024.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт із такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у ст. 13 ГПК України, втрачає сенс.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принагідно суд звертає увагу, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).
З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу, що у прохальній частині позовної заяви позивач просить судові витрати по справі покласти на позивача, тобто залишити за ним.
З огляду на наведене та на принцип диспозитивності господарського процесу, у суду відсутні підстави для вирішення цього питання в порядку ст. 129 ГПК України. Отже, судовий збір по справі слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Зняти арешт із земельної ділянки загальною площею 0,1213 га, кадастровий номер 2625881101:02:001:0005, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № НОМЕР_1 виданий 10.09.2009, видавник: відділ ДВС Тисменицького РУЮ, номер запису про обтяження: 50784312.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 03.03.2025.
Суддя С. М. Кобецька