Ухвала від 03.03.2025 по справі 908/6167/15

номер провадження справи 25/84/15-21/7/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.03.2025 Справа № 908/6167/15 (908/2594/23)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , Е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Скрима В.А., Е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДВОКАТСЬКЕ БЮРО “ВАЛЕРІЇ СКРИМИ», код ЄДРПОУ 42887937, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа» (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі ліквідатора - Потупало Н.І., вул. Нагірна, буд. 22, оф. 222, м. Київ, 04107, ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , і.к. НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник ОСОБА_4 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6 АДРЕСА_5 , представник Орловський С.О., ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача (заявник) - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , представник Орловський Сергій Олександрович, ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел. НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа» (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі ліквідатора - Потупало Н.І., вул. Нагірна, буд. 22, оф. 222, м. Київ, 04107, ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про визнання за відповідачем майнового права на частини нерухомості, що є предметом спору в первісних позовних вимогах і зобов'язання відповідача передати таке майнове право на частини нерухомості у складі об'єкту незавершеного будівництва до комунальної власності територіальної громади міста Запоріжжя

що розглядається в межах справи № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Константа» (пр. Соборний, буд. 200, кв. 29, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 13622097, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Ліквідатор - Потупало Наталія Ігорівна ( АДРЕСА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Суддя Черкаський В.І.

Без участі представників сторін

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 16.01.2025 закрите підготовче провадження та призначено справу № 908/6167/15 (908/2594/23) до судового розгляду по суті на 04.02.2025, 10 - 30.

У судовому засіданні 04.02.2025 оголошувались перерви до 11.02.2025, 26.02.2025.

У судовому засіданні 26.02.2025 задоволене усне клопотання представника ОСОБА_6 - Орловського С.О. про надання йому часу для підготовки письмової заяви про відвід судді Черкаського В.І., оголошено перерву у засіданні на стадії заслуховування вступного слова до 28.02.2025, 10 - 00.

28.02.2025 до системи “Електронний суд» від представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 - Орловського С.О. надійшла заява (вих. від 28.02.2025) про відвід судді Черкаського В.І. наступного змісту: Заява про відвід судді. Відповідно до ухвали суду від 05.03.2024 року Щолкін М.В. та Тіханкова Т.А. набули процесуального статусу третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Набутий одного разу процесуальний статус учасника зберігається ним до завершення провадження, і не може бути змінений за ініціативою самого суду. Цей висновок обґрунтований тим, що після винесення рішення (а ухвали суду також є видом судових рішень) суд не має право самостійно скасовувати його або вносити в нього зміни. Таке рішення може бути змінено або скасовано виключно в межах процедури апеляційного та касаційного контролю або перегляду за нововиявленими обставинами. Проте ухвалою суду від 08.07.2024 року ОСОБА_6 було виключено зі складу третіх осіб, оскільки на думку суду відкриття провадження за самостійними вимогами ОСОБА_6 на предмет спору припинило існування підстав залучення його третьої особою без самостійних вимог за первісним позовом. Окрім того, що суд не може самостійно змінювати власні рішення, про сумнівність ухвали суду від 08.07.2024 року свідчить наступне. Склад учасників визначається окремо по справі за первісними позовним вимогами та позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору. І набуття статусу позивача-третьої особи за власними позовними вимогами не припиняє статусу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, що раніш був набутий такою особою. Інакше, якщо слідувати абсурдній логіці суду, слід також припиняти статус відповідача за первісними вимогами на предмет спору, у разі якщо внаслідок пред'явлення зустрічного позову .такий відповідач отримає статус позивача за зустрічними позовними вимогами. Та мова не про це. В судовому зсіданні 11.02.2025 року з метою підтвердження необ'єктивності та упередженості щодо учасника ОСОБА_6 мною було заявлене клопотання про виключення ОСОБА_2 також зі складу третіх осіб. Окрім первісної помилковості залучення ОСОБА_2 (мовляв, судом розглядаються аналогічний позов ОСОБА_2 в іншій справі), клопотання було обґрунтоване тим, що на поточний час за цим позовом вже ухвалене судове рішення в її особистій справі (908/3312/23), а тому підстави участі ОСОБА_2 також відпали. Після оголошеної перерви, в судовому засіданні 26.02.25 р. відмовлено в задоволенні клопотання про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників, оскільки це не передбачено нормами ГПК. Тому заявник вбачає легітимний привід сумніватися в дотриманні судом вимоги безсторонності при розгляді справи за суб'єктивним тестом. Підстави сумнівів полягають у застосуванні судом протилежних процесуальних підходів до вирішення ідентичних питань в залежності від учасника, щодо якого таке питання вирішується. А саме, на думку судді норми ГПК передбачають підстави виключення ОСОБА_6 зі складу третіх осіб, а для виключення ОСОБА_2 за тотожних обставин (припинення існування обставин, якими обґрунтовано попереднє залучення третьої особи) ГПК вже таких підстав не передбачає. Бінго! Таким чином, надання переваг одним особам щодо участі у справі, в той як до іншого учасника застосовуються незаконні обмеження щодо його процесуальної участі, беззаперечно свідчать про порушення судом принципу безсторонності. Оскільки про зазначені підстави заявник довідався вже після порушення провадження у справі під час судового розгляду і заява подана одразу, як про зазначені обставини стало відомо заявнику, заява про відвід підлягає розгляду. Згідно п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 “Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) “неупередженість» у сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу». У справі “Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що “наявність безсторонності відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об'єктивність судді проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При цьому підлягає задоволенню відвід судді від участі в розгляді справи, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням РСУ від 04.02.2016 № 1, роз'яснено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства і виступає мірою реалізації завдань справедливого суду (ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013). Здійснюючи розгляд справ ЄСПЛ констатував, що “…сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків; сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що в розумної людини, на її погляд, вони викликають побоювання стосовно упередженості суду, що має підґрунтя на певних обставинах» (рішення ЄСПЛ від 26.09.2019 у справі “Іліє проти Румунії» (Ilie v. Romania), заява № 26220/10), тому суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності. З викладених підстав суддя Черкаський В.І. підлягає відведенню від розгляду справи про банкрутство і всіх інших справ, що за принципом концентрації розглядаються разом з нею, про що заявник звертає цю заяву до суду».

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об'єктивності та неупередженості судді.

Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.

Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що “безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст. ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі “Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: “стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи) у зв'язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою.

За вказаних обставин, у задоволенні заяви представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 - Орловського С.О. (вих. № від 28.02.2025) про відвід судді Черкаського В.І. у справі слід відмовити.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35, 36, 38-39, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 - Орловського С.О. (вих. № від 28.02.2025) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/6167/15 (908/2594/23) відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику (до електронного кабінету).

Ця ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 03.03.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ