номер провадження справи 17/186/24
03.03.2025 Справа № 908/3253/24
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3253/24
за позовною заявою: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "40-річячя Перемоги 25", 69118, м. Запоріжжя, пр. Героїв Національної Гвардії, буд. 25
адреса для листування: 69010, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 105-40
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 15 100,00 грн
16.12.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 14.12.24 об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "40-річячя Перемоги 25" (далі ОСББ "40-річячя Перемоги 25") до ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором виконання робіт від 15.05.24 № 6 у розмірі 15 100,00 грн.
16.12.24 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/3253/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Частинами 6 та 7 ГПК України унормовано, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (ч. 6). Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду (ч. 7).
Господарським судом Запорізької області надіслано до департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради запит за вих. від 23.12.24 № 908/3253/24 щодо відомостей про реєстрацію місяця проживання та інших персональних даних відносно ОСОБА_1 .
27.12.24 на електронну адресу суду надійшов лист за вих. від 26.12.24 № 06.4-06/02/18318 "Про надання інформації", в якому департамент адміністративних послуг Запорізької міської ради надає інформацію стосовно ОСОБА_1 .
Ухвалою від 30.12.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3253/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
21.01.25 до суду надійшло клопотання за вих. від 17.01.25, в якому уповноважений представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи докази надання правової допомоги позивачу, а саме акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 17.01.25 за договором про надання правової допомоги від 11.12.24 та довідку за вих. від 17.01.25 про отримання грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 28.02.25 включно.
При цьому, враховуючи перебування судді Корсуна В.Л. у щорічній відпустці 28.02.25, справа № 908/3253/24 розглянута судом в перший після відпустки робочий день яким є 03.03.25.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
В обґрунтування своєї правової позиції представником позивача у позовній заяві за вих. від 14.12.24 зазначено, що в порушення умов договору виконання робіт від 15.05.24 № 6 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 15 100,00 грн, а саме відповідач не виконав роботи за договором, які були попередньо оплачені позивачем.
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли (не надано).
З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/3253/24 господарським судом направлено ухвалу суду від 30.12.24 про відкриття провадження у справі № 908/3253/24 на його адресу зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
При цьому, ухвала, яка надсилалась судом на вказану адресу відповідача, повернулась 20.01.25 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/3253/24.
Згідно із ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 222 ГПК України визначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/3253/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.05.24 між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "40-річячя Перемоги 25" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Роженко Петром Вікторовичем (Виконавець) укладено договір виконання робіт № 6 (Договір), відповідно до умов якого (п. 1. Договору), Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки, власними силами, виконати роботи поточного ремонту, а саме: демонтаж та прокладання трубопроводу водопостачання; в обумовлений цим договором термін та з належною якістю, в межах вимог національних стандартів, будівельних норм.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна договору є твердою та складає 15 100,00 грн, без ПДВ, у т.ч. єдиний податок. Ціна договору враховує усі витрати Виконавця на виконання предмету договору.
За умовами п. 3.1. та п. 3.2. Договору, розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок Виконавця. У разі необхідності сторони проводять звірку взаємних розрахунків з подальшим оформленням акту.
Відповідно до п. 4.1. Договору, термін виконання робіт за цим договором починає обчислюватися з моменту фактичного прийняття об'єкта робіт відповідно до умов договору. У разі несвоєчасного прийняття об'єкту термін початку виконання робіт починає обчислюватись з останнього дня строку приймання об'єкту, визначеного цим договором.
Згідно із п. 4.2. Договору, строк виконання робіт: початок виконання робіт - травень 2024 року; закінчення робіт - травень 2024 року.
Місце виконання робіт: м. Запоріжжя, просп. Героїв Національної гвардії України, буд. 25 (п. 4.3. Договору).
У відповідності до п. 4.7. Договору, фактичний термін закінчення робіт по окремим об'єктам (обсягам, етапам, видам робіт) визначається датою підписання Виконавцем акту виконаних робіт.
Як передбачено пунктом 5.3. Договору, Виконавець зобов'язаний, зокрема:
- виконати роботи за даним договором відповідно до вимог проектної документації, графіка, кошторисів, які надаються йому Замовником, а також технічної документації, ДБН, ГОСТ (ДСТУ), ТУ, СНіП, і т.д. (п. 5.3.1. Договору);
- надати Замовнику акти протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт (у двох примірниках) (п. 5.3.6. Договору).
Пунктом 6.3. Договору визначено, що Виконавець протягом 3-х днів в письмовій формі інформує Замовника про можливість припинення або сповільнення виконання робіт через незалежні від нього обставин.
У відповідності до п. 8.1. Договору, здача-приймання робіт після їх закінчення оформлюється актом виконаних робіт.
Згідно із п. 12.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.05.24 або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 12.2. Договору).
15.05.24 ФОП Роженко П.В. виставлено ОСББ "40-річячя Перемоги 25" рахунок на оплату № 6 за поточний ремонт згідно договору від 15.05.24 № 6 на загальну суму 15 100,00 грн.
ОСББ "40-річячя Перемоги 25" сплатило ФОП Роженко П.В. суму коштів у розмірі 15 100,00 грн з призначенням платежу (дослівно): «сплата за поточний ремонт зг. рах-ку № 6 від 15 травня 2024р.», що підтверджується платіжною інструкцією від 15.05.24 № 419.
Згідно із безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець Роженко Петро Вікторович (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) припинив 02.08.24 державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за власним рішенням, про що внесено запис за № 2010350060002508502.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.10.219 у справі № 127/23144/18 визначено, що (дослівно):
«… За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про належність спору до господарської юрисдикції. …».
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною.
Як вже зазначалося судом, п. 2.1. Договору визначено, що ціна договору є твердою та складає 15 100,00 грн, без ПДВ, у т.ч. єдиний податок. Ціна договору враховує усі витрати Виконавця на виконання предмету договору.
За умовами п. 3.1. та п. 3.2. Договору, розрахунок проводиться шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок Виконавця. У разі необхідності сторони проводять звірку взаємних розрахунків з подальшим оформленням акту.
Згідно із п. 4.2. Договору, строк виконання робіт: початок виконання робіт - травень 2024 року; закінчення робіт - травень 2024 року.
У відповідності до п. 8.1. Договору, здача-приймання робіт після їх закінчення оформлюється актом виконаних робіт.
15.05.24 ФОП Роженко П.В. виставлено ОСББ "40-річячя Перемоги 25" рахунок на оплату № 6 за поточний ремонт згідно договору від 15.05.24 № 6 на загальну суму 15 100,00 грн.
У свою чергу, ОСББ "40-річячя Перемоги 25" сплатило ФОП Роженко П.В. суму коштів у розмірі 15 100,00 грн з призначенням платежу (дослівно): «сплата за поточний ремонт зг. рах-ку № 6 від 15 травня 2024р.», що підтверджується платіжною інструкцією від 15.05.24 № 419.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідачем факт надання відповідних послуг за договором виконання робіт № 6 від 15.05.24 суду не надано. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 15 100,00 грн суми основного боргу. А тому, як наслідок, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).
Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано:
- копію договору про надання правничої допомоги від 11.12.24;
- копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.01.25 до договору про надання правничої допомоги від 11.12.24;
- копію довідки про отримання грошових коштів від 17.01.25;
- копію ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1212437 від 14.12.24.
Матеріалами справи підтверджено, що 11.12.24 між ОСББ "40-річячя Перемоги 25" (Клієнт) та адвокатом Вишняковим Дмитром Олександровичем (Адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги (договір).
Згідно із п. 1.1. договору, Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
У відповідності до п. 2.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.27 включно.
Пунктом 3.1. договору визначено, що за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. договору Замовник сплачує Адвокату винагороду у наступному розмірі, зокрема: складання позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, заперечення, апеляційної та касаційної скарг в господарському процесі - 5 000,00 грн. За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правничої допомоги та загальну суму винагороди Адвоката.
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.01.25 до договору про надання правничої допомоги від 11.12.24, Адвокатом було виконані Клієнту наступні роботи: підготовка та подача до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про стягнення сплачених грошових коштів, внаслідок невиконання договору (справа № 908/3253/24) на загальну вартість робіт (послуг) - 5 000,00 грн.
Згідно із довідкою про отримання грошових коштів від 17.01.25, адвокатом Вишняковим Дмитром Олександровичем 17.01.25 отримано від ОСББ "40-річячя Перемоги 25" грошові кошти, сплачені за надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги від 11.12.24 (судова справа № 908/3253/24), загальною сумою у розмірі 5 000,00 грн.
Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.23 у справі № 160/19098/21).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.21 у справі № 927/237/20).
Судом враховано, що відповідачем не подано до суду заперечень стосовно вимоги позивача щодо стягнення грошової суми на професійну правничу допомогу адвоката.
Також, судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу судом враховано, що у разі погодження адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.11.21 у справі № 910/4317/21, від 02.02.23 у справі № 915/606/21.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат; складності справи № 908/3253/24, яка розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи; витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі; ціни позову.
З огляду на викладене та відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 96, 123, 126, 129, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "40-річячя Перемоги 25" (69118, м. Запоріжжя, пр. Героїв Національної Гвардії, буд. 25, код ЄДРПОУ 43479427) - 15 100 (п'ятнадцять тисяч сто) грн 00 коп. основного боргу, 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.03.2025.
Суддя В.Л. Корсун