Рішення від 04.02.2025 по справі 907/103/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

04 лютого 2025 р. м. Ужгород Справа №907/103/24

За позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області

до відповідача Фізичної особи - підприємця Демури Ігоря Володимировича, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 120 759,18 грн штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Шикітка О.В.

представники:

Позивача -

Відповідача -

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області заявлено позов до відповідача Фізичної особи - підприємця Демури Ігоря Володимировича, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 120 759,18 грн штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.02.2024 відкрито провадження у справі №907/103/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк - письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 11.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.04.2024 призначено судове засідання по розгляду справи №907/103/24 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом уповноважених представників сторін спору на 30.05.2024.

Ухвалами суду від 30.05.2024 та 21.08.2024 судові засідання по розгляду справи №907/103/24 відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

В судових засіданнях 24.09.2024 та 17.10.2024 судом за участю уповноважених представників сторін проголошувались перерви.

Ухвалами суду від 20.11.2024 та 22.01.2025 судові засідання по розгляду справи №907/103/24 відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву б/н від 04.02.2025 (вх. №02.3.1-02/1023/25 від 04.02.2025), за змістом якої просить провести судове засідання, призначене на 04.02.2025, за його відсутності; заявлені позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Поданою через підсистему "Електронний суд" заявою б/н від 04.02.2025 (вх. №02.3.1-02/1046/25 від 04.02.2025) представник відповідача просить розглянути справу без її участі та відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення в даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором оренди землі б/н від 26.04.2007 (в редакції Додаткової угоди б/н від 08.06.2018) у частині своєчасної сплати орендних платежів за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 2110100000:59:001:0418 та 2110100000:59:001:0419, у зв'язку з чим позивачем у порядку п. 14 Договору (в редакції Додаткової угоди б/н від 08.06.2018) у грудні 2019 року, грудні 2020 року та грудні 2021 року нараховано відповідачу штраф у розмірі річної орендної плати в сукупному розмірі 120 759,18 грн (40 253,16 грн - у грудні 2019 року, 40 253,16 грн - у грудні 2020 року та 40 253,16 грн - у грудні 2021 року).

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подала відзив на позовну заяву б/н від 26.02.2024 (вх. №02.3.1-02/1468/24 від 26.02.2024), за змістом якого стверджує про те, що окрім наданих позивачем Договору оренди землі від 26.04.2007 та Додаткових угод до нього від 27.05.2010 та 08.06.2018, між сторонами 10.07.2019 було укладено Додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Договору оренди землі від 26.04.2007, і саме така регулювала правовідносини останніх у спірний період, за який позивачем нараховано штраф, у частині розміру орендної плати (2019-2021 роки).

Представник відповідача звертає увагу, що за умовами вказаної Додаткової угоди, орендна плата становить 40 253,19 грн та вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 3354,43 грн, а відтак, із огляду на наведені договірні положення, нарахування позивачем штрафу у грудні 2019 року здійснено за невнесення відповідачем орендної плати за жовтень 2019 року, у грудні 2020 року - за жовтень 2020 року, у грудні 2021 року - за жовтень 2021 року.

Водночас за доводами представника відповідача, орендну плату за жовтень 2019 року ФОП Демурою І.В. своєчасно та у повному обсязі сплачено 19.11.2019, за жовтень 2020 року - 10.11.2020, а за жовтень 2021 року - 23.11.2021, відтак, правових підстав для нарахування у грудні 2019 року, у грудні 2020 року та у грудні 2021 року штрафу за несплату орендної плати згідно з Договором оренди землі в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018 немає.

Більше того, як зазначає представник відповідача, протягом 2019-2022 років ФОП Демура І.В. жодного разу не прострочив внесення поточної орендної плати, окрім березня 2020 року, коли за рішенням сесії Ужгородської міської ради внаслідок введеного карантину орендарів комунальної землі було звільнено від сплати відповідних платежів, а станом на 15.03.2023 існує навіть переплата за орендними платежами у розмірі 2263,08 грн.

Представник відповідача звертає увагу суду на те, що наведені позивачем у розрахунку заборгованості відомості про нібито відсутність оплат орендної плати з боку відповідача за грудень 2019 року, а також за квітень та листопад 2020 року не відповідають дійсності, оскільки станом на грудень 2019 року у ФОП Демури І.В. була наявною переплата суми орендної плати, а за квітень та листопад 2020 року остання сплачена в повному обсязі на підставі платіжних доручень №464 від 26.05.2020 та №19 від 16.12.2020 відповідно.

При цьому, представник відповідача наголошує, що за грудень 2020 року та за грудень 2021 року оплати ФОП Демурою І.В. здійснено вчасно та в повному обсязі.

Відтак, представник відповідача вказує на безпідставність заявлених позивачем вимог у даній справі та просить відмовити в їх задоволенні повністю.

Водночас представник відповідача в порядку ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заявляє про застосування позовної давності у випадку, якщо позивач намагається стягнути штраф за невиконання відповідачем орендних зобов'язань за період із 2015 року по травень 2018 року на суму 307 549,32 грн.

Покликаючись на те, що поточна орендна плата сплачувалась відповідачем своєчасно та в повному обсязі, а нарахування у грудні 2019, 2020 та 2021 років штрафу на заборгованість з орендної плати за період 2015-2018 років здійснено позивачем поза спеціальним строком позовної давності та 6-місячним строком для нарахування такого, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі або ж зменшити розмір нарахованого штрафу на 90% з огляду на те, що станом на сьогоднішній день боргу (ні за період 2015-2018 років, ні поточного) не існує, а з моменту поновлення строку дії Договору оренди землі у червні 2018 року відповідач не допускав пропуску строку сплати поточної орендної плати.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ

Представник позивача через підсистему "Електронний суд" подав відповідь на відзив б/н від 05.03.2024 (вх. №02.3.1-02/1773/24 від 05.03.2024), за змістом якої, серед іншого, вказує на те, що в період із червня 2018 року по січень 2023 року відповідачем здійснювались часткові платежі по орендній платі за землю, однак у призначенні платежів ним (у більшості випадків) не зазначався період, за який проводяться такі оплати, а тому позивач зараховував відповідні кошти в якості оплати за попередній період.

За доводами представника позивача, надані відповідачем платіжні доручення не містять конкретних періодів, дат, номера Договору, згідно з яким здійснювалися зазначені платежі, а тому, виходячи з умов п. 6.4. Договору, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та ст. 534 Цивільного кодексу України, сплачені відповідачем кошти правомірно зараховувались позивачем у рахунок погашення існуючої заборгованості ФОП Демури І.В. відповідно до черговості її виникнення.

Представник позивача звертає увагу на те, що в період із червня 2018 року по грудень 2022 року за відповідачем постійно рахувалась прострочена заборгованість по орендній платі, зокрема: - 309 437,80 грн станом на 01.12.2019; - 309 651,13 грн станом на 01.12.2020; - 306 296,62 грн станом на 01.12.2021.

За твердженням представника позивача, 07.12.2022 набрала законної сили постанова Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 у справі №907/434/21, відповідно до якої частково задоволено позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради та стягнуто з ФОП Демури І.В. заборгованість у розмірі 307 549,32 грн; 20.01.2023 Господарським судом Закарпатської області видано наказ на примусове виконання вищевказаної постанови Західного апеляційного господарського суду.

Представник позивача зазначає, що 15.03.2023, після пред'явлення згаданого виконавчого документа до примусового виконання, відповідачем було повністю погашено заборгованість за Договором оренди земельної ділянки (в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018) шляхом сплати суми 307 549,32 грн.

З урахуванням наведеного, представник позивача вважає, що ФОП Демура І.В. допустив неналежне виконання умов Договору в частині своєчасної сплати орендних платежів, а тому зобов'язаний сплатити штрафні санкції, що передбачені абз. 1 п. 14 Договору оренди землі в новій редакції Договору від 08.06.2018.

Із приводу періоду нарахування штрафних санкцій представник позивача пояснює, що штраф у розмірі 100% річної орендної плати Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради нараховано 01.12.2019, 01.12.2020 та 01.12.2021 у зв'язку з відсутністю платежів за жовтень 2019, 2020 та 2021 років.

Водночас на переконання представника позивача, зменшення розміру штрафних санкцій на 90% нівелюватиме саме значення штрафу як відповідальності за порушення грошового зобов'язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв'язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених Договором) отримання грошових коштів.

Заперечуючи щодо заяви представника відповідача про застосування позовної давності, представник позивача звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 (набрав чинності 02.04.2020) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, представник позивача вказує на те, що відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згадані строки були також продовжені у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Враховуючи викладене, представник позивача наголошує, що станом на дату подання позовної заяви про стягнення штрафів, котрі нараховано 01.12.2019, 01.12.2020 та 01.12.2021, позовна давність не сплинула.

Представник відповідача через підсистему "Електронний суд" подала клопотання б/н від 11.10.2024 (вх. №02.3.1-02/7906/24 від 11.10.2024), яким просить долучити до матеріалів справи копії платіжних доручень, що підтверджують здійснення ФОП Демурою І.В. оплат сум орендних платежів за період із 01.06.2018 по 01.01.2022, та з яких, за доводами представника відповідача, вбачається, що з 01.07.2018 по 31.07.2019 ФОП Демура І.В. сплачував за землю на користь Ужгородської міської ради щомісячно по 13 210,10 грн як платіж за оренду чотирьох земельних ділянок, з яких за дві, згідно з Додатковою угодою від 08.06.2018 до Договору оренди землі від 26.04.2007 (предмет позову), - по 8305,44 грн.

За твердженням представника відповідача, за період із 01.06.2018 по 01.01.2022 ФОП Демура І.В. лише двічі не здійснив платежі: 1) в січні 2020 року за грудень 2019 року - у зв'язку з тим, що 27.08.2019 відповідач сплатив орендну плату в розмірі 6752,10 грн, а не 3354,44 грн, а відтак, станом на 01.01.2020 у нього була переплата на суму платежу за один місяць; 2) за березень 2020 року - за рішенням сесії Ужгородської міської ради внаслідок введеного карантину орендарів комунальної землі було звільнено від сплати відповідних платежів.

Водночас спростовуючи викладені у відповіді на відзив аргументи позивача про несплату ФОП Демурою І.В. орендної плати за жовтень 2019 року, жовтень 2020 року та жовтень 2021 року, представник відповідача надає суду копії платіжних доручень №417 від 19.11.2019, №488 від 10.11.2020, а також квитанції №Р136-32НМ-951Х-ХАН5 від 23.11.2021.

Поданим через підсистему "Електронний суд" клопотанням б/н від 15.10.2024 (вх. №02.3.1-02/6003/24 від 15.10.2024) представник позивача долучив до матеріалів справи вибірки з банківських виписок щодо сплати відповідачем орендних платежів за 2019-2021 роки.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради, що в подальшому перейменоване на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради та Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради відповідно, (орендодавцем, позивачем у справі) та Приватним підприємцем Демурою Ігорем Володимировичем (орендарем, відповідачем у справі) було укладено Договір оренди землі б/н від 26.04.2007 (далі - Договір), за умовами п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під власними будівлями та спорудами для комерційної діяльності, яка знаходиться в м. Ужгород, вул. Тельмана, 2а.

За змістом пунктів 2, 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1800 кв.м.; на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна: власні будівлі та споруди.

Відповідно до п. 5 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 403 457,03 грн згідно з довідкою КП "Румб" №207 від 29.01.2007.

Пунктом 8 Договору визначено, що Договір укладено на 3 (три) роки. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 20 172,85 грн на рік. Орендна плата вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця в розмірі 1681,07 грн (п. 9, 10 Договору).

Згідно із п. 11 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, згідно затвердженої форми, що заповнюється під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії.

На підставі п. 12 Договору, у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, орендодавець має право на збільшення орендної плати в односторонньому порядку, про що оформляється Додаткова угода, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

За умовами п. 14, 15 Договору, земельна ділянка передається в оренду із земель комерційного використання. Цільове призначення земельної ділянки: під власними будівлями та спорудами для комерційної діяльності.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний строк після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання - передачі (п. 19 Договору).

Відповідно до п. 40 Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як вбачається зі змісту наявної в Договорі примітки, останній зареєстрований Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.05.2007 за №2110100000-0407070000072.

Водночас із наявного в матеріалах справи акта приймання - передачі земельної ділянки №712 від 03.05.2007, що підписаний та скріплений печатками сторін спору, судом встановлено факт передачі орендарю у строкове платне володіння й користування земельної ділянки площею 1800 кв.м., розташованої за адресою: м. Ужгород, вул. Тельмана, 2а.

В подальшому, 27.05.2010 між орендодавцем та орендарем укладено Додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Договору оренди земельної ділянки від 26.04.2007 (зареєстрована 09.06.2010), якою п. 5, 8, 9, 10, 18 останнього викладено в наступній редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 505 980 грн. Довідка відділу Держкомзему у м. Ужгород Закарпатської області №02-32/217 від 20.05.2010";

"8. Договір продовжено на 3 (три) роки. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію";

"9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 25 299 грн на рік";

"10. Орендна плата вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця в розмірі 2108,25 грн";

"18. Приватному підприємцю Демурі І.В. продовжити термін оренди строком на 3 (три) роки земельної ділянки площею 0,18 га під власними будівлями та спорудами для комерційної діяльності по вул. Тельмана, 2а відповідно до рішення V сесії міської ради V скликання (сімнадцяте пленарне засідання) від 16.04.2010 №1406".

Рішенням ХХІІІ сесії VII скликання Ужгородської міської ради №1089 від 15.05.2018 Фізичній особі-підприємцю Демурі Ігорю Володимировичу поновлено Договір оренди земельної ділянки площею 1800 кв.м. під власними будівлями та спорудами для комерційної діяльності по вул. Тельмана, 2 "а" строком на 5 років до 15.05.2023 (п. 1.3. рішення).

На підставі, в тому числі, вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування та у зв'язку із поділом земельної ділянки площею 1800 кв.м. (кадастровий номер 2110100000:59:003:0072) на дві земельні ділянки площею 0,0727 га (кадастровий номер 2110100000:59:001:0418) та площею 0,1073 га (кадастровий номер 2110100000:59:001:0419), між орендодавцем та уповноваженим представником орендаря, який діяв на підставі довіреності від 13.07.2017, було укладено Додаткову угоду від 08.06.2018 до Договору оренди землі від 26.04.2007 та викладено його в новій редакції, за умовами якої орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки під власними будівлями та спорудами для комерційної діяльності в м. Ужгороді, вул. Андрія Палая (вул. Тельмана) 2а. Кадастровий номер земельної ділянки площею 0,0727 га - 2110100000:59:001:0418; кадастровий номер земельної ділянки площею 0,1073 га - 2110100000:59:001:0419 (п. 1 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018).

Згідно з пунктами 2, 3 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 1800 кв.м. На земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна: власні будівлі та споруди, а також інші об'єкти інфраструктури відсутні.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:59:001:0419 станом на 2018 рік становить 1 980 360,99 грн згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області №847 від 04.06.2018. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:59:001:0418 станом на 2018 рік становить 1 341 773,01 грн згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області №847 від 04.06.2018 (п. 5 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018).

За змістом п. 6, 7 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018 визначено, що земельні ділянки, які передаються в оренду, мають такі недоліки, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню:

- на земельну ділянку площею 0,0727 га встановлено обмеження (обтяження) - охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту площею 0,0108 га;

- на земельну ділянку площею 0,1073 га встановлено обмеження (обтяження) - охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту площею 0,0138 га; охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта зв'язку площею 0,0156 га; охорона зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи площею 0,0138 га. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 05.06.2018 №126460688) встановлено заборону на нерухоме майно, що перебуває у приватній власності орендаря.

Відповідно до п. 8, 10, 11 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018, строк дії Договору - до 15.05.2023. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 99 664,02 грн на рік, в тому числі по земельним ділянкам: - з кадастровим номером 2110100000:59:001:0419 - 59 410,83 грн/рік; - з кадастровим номером 2110100000:59:001:0418 - 40 253,19 грн/рік. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 8305,34 грн, в тому числі по земельним ділянкам: - з кадастровим номером 2110100000:59:001:0419 - 4950,90 грн/міс.; - з кадастровим номером 2110100000:59:001:0418 - 3354,44 грн/міс.

Згідно з пунктами 12, 13, 14 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Розмір орендної плати переглядається щороку у разі: - зміни умов господарювання, передбачених Договором; - зміни нормативно - грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміні ставок орендної плати, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміні граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України; - інших випадках , передбачених законом.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором:

- у 10-ти денний строк сплачуться штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором;

- справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

За змістом пунктів 16, 17 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018, земельна ділянка передається в оренду із земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до п. 19 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018, передача земельних ділянок в оренду здійснюється без розроблення проекту їх відведення. Згідно рішення ХХІІІ сесії міської ради VII скликання від 15.05.2018 №1089 (пункт 1.3) поновлено ФОП Демурі І.В. договір оренди земельної ділянки площею 1800 кв.м. під власними будівлями та спорудами для комерційної діяльності строком на 5 років до 15.05.2023. Згідно рішення ХХІІІ сесії міської ради VII скликання від 15.05.2018 №1087 (пункт 1.8) затверджено Департаменту міського господарства технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок з подальшою реєстрацією права комунальної власності на наступні ділянки: - площею 0,0890 га (кадастровий номер 2110100000:59:001:0421); - площею 0,0173 га (кадастровий номер 2110100000:59:001:0420); - площею 0,1073 га (кадастровий номер 2110100000:59:001:0419); - площею 0,0727 га (кадастровий номер 2110100000:59:001:0418).

Передача земельних ділянок орендарю здійснюється одночасно з підписанням акту її приймання-передачі (п. 21 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018).

Пунктами 27-30 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018 визначені права та обов'язки сторін. Так, згідно із п. 27 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати, а орендар, у свою чергу, на підставі п. 30 Договору зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 40 Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Право оренди землі виникає у порядку, визначеному чинним законодавством. Сторони дійшли згоди, що при підписанні договору оренди землі його дія розповсюджується на період від 10.06.2010 до завершення строку його дії, визначеного рішенням сесії Ужгородської міської ради про поновлення дії договору оренди землі від 15.05.2018 №1089 (пункт 1.3.). Даною угодою сторони дійшли згоди щодо зобов'язання орендаря до сплати плату за землю за фактичне її використання у період від 10.06.2010 до моменту державної реєстрації права оренди землі. При цьому, розмір місячних нарахувань такої плати встановлюється у відповідності до вимог чинного законодавства, із урахуванням пунктів 5, 10, 11 та 30 даного Договору. Цей договір є невід'ємною частиною договору оренди землі від 26.04.2007.

10.07.2019 між орендодавцем та уповноваженою особою орендаря укладено Додаткову угоду про внесення змін та доповнень до Договору оренди землі від 26.04.2007, зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" від 11.05.2007 №2110100000-0407070000072, з урахувань умов Додаткової угоди від 08.06.2018 (Договір оренди землі в новій редакції), з визначеними в ній наступними змінами:

"1. Враховуючи рішення Ужгородської міської ради від 30.05.2019 №1568, та укладений на його підставі договір купівлі - продажу земельної ділянки від 27.06.2019, площею 0,1073 з кадастровим номером 2110100000:59:001:0419 по вул. Андрія Палая, 2 "а", та фактичну зміну власника такої землі (пункт "в" статті 140 Земельного кодексу України), керуючись статтею 31 Закону України "Про оренду землі", пунктами 34, 35 Договору від 26.04.2007, зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" від 11.05.2007 №2110100000-0407070000072, з урахувань умов Додаткової угоди від 08.06.2018, внести зміни до пунктів 1, 2, 5, 6, 10, 11, 25 Договору та до Додатку 1 до договору оренди землі від 08.06.2018 "Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку по вул. Андрія Палая (вул. Тельмана), 2 "a", виклавши їх у новій редакції:

"1. Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під власними будівлями та спорудами для комерційної діяльності в м. Ужгороді, вул. Андрія Палая (вул. Тельмана), 2 "а". Кадастровий номер земельної ділянки площею 0,0727 га - 2110100000:59:001:0418".

"2. В оренду передається земельна ділянка площею 727 кв.м.".

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:59:001:0418 станом на 2018 рік становить 1 341 773,01 грн згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки виданої відділом в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області №847 від 04.06.2018 ".

"6. Земельна ділянка, яка передається в оренду, має такі недоліки, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню: охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту площею 0,0108 га".

"10. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 40 253,19 грн".

"11. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 3354,43 грн".

"25. На орендовані земельні ділянки встановлено обмеження (обтяження), а саме: охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта транспорту площею 0,0108 га".

2. Доповнити пункт 40 Договору абзацами наступного змісту.

Додаткова угода до Договору набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Зобов'язання, які змінюються на підставі даної угоди, вважаються такими, що настали (набрали чинності) з моменту внесення до Державного реєстру речових прав відомостей про зміну предмету договору (оновлення актуальної інформації про об'єкти нерухомого майна та прав на них) у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Даною угодою сторони встановили (погодили), що зобов'язання, які виникли на підставі Договору оренди землі від 26.04.2007, зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" від 11.05.2007 №2110100000-0407070000072, з урахувань умов Додаткової угоди від 08.06.2018 (договір оренди землі в новій редакції) (в т.ч. обов'язок щодо своєчасної та повної сплати орендної плати), не є припиненими та зберігають чинність до моменту належного їх виконання орендарем (в т.ч. повної сплати виниклої заборгованості). Ця Додаткова угода до Договору є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 26.04.2007, зареєстрованого Закарпатською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" від 11.05.2007 №2110100000-0407070000072, з урахувань умов Додаткової угоди від 08.06.2018 (договір оренди землі в новій редакції)".

Судом також встановлено, що у провадженні Господарського суду Закарпатської області перебувала справа №907/434/21 за позовом Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, який у подальшому перейменований на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача Фізичної особи - підприємця Демури Ігоря Володимировича, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 327 482,34 грн заборгованості по сплаті орендної плати за період із листопада 2011 року по травень 2018 року включно.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.08.2022 у справі №907/434/21 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Демури Ігоря Володимировича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, пл. Поштова, будинок 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36541721) суму 327 482 (Триста двадцять сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні) грн. 34 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, а також суму 4 912 (Чотири тисячі дев'ятсот дванадцять гривень) 24 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.08.2022 у справі №907/434/21 скасовано та прийнято нове рішення. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Демури Ігоря Володимировича, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, пл. Поштова, будинок 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 36541721) суму 307 549,32 грн (триста сім тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень тридцять дві копійки) заборгованості, а також суму 4164,34 грн (чотири тисячі сто шістдесят чотири гривні тридцять чотири копійки) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконував взяті на себе договірні зобов'язання в частині своєчасного внесення орендних платежів за користування земельною ділянкою, що встановлено Західним апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 07.12.2022 у справі №907/434/21.

У зв'язку з наведеним, Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради в порядку п. 14. Договору (зі змінами до нього) нараховано Фізичній особі - підприємцю Демурі І.В. штраф за несвоєчасну сплату орендних платежів за жовтень 2019 року, жовтень 2020 року та жовтень 2021 року на суму 120 759,18 грн, стягнення якого й виступає предметом заявлених позивачем вимог у даній справі.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону "Про оренду землі" визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

В силу приписів ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що спір у даній справі виник у зв'язку із несвоєчасним, на думку позивача (відповідь на відзив), внесенням відповідачем орендних платежів за користування земельною ділянкою за жовтень 2019 року, жовтень 2020 року та жовтень 2021 року, у зв'язку із чим ФОП Демурі І.В. у грудні 2019 року, грудні 2020 року та грудні 2021 року нараховано штрафи в розмірі 100 відсотків річної орендної плати (по 40 253,16 грн у грудні кожного року), що в сукупності складає суму 120 759,18 грн.

Водночас суд не може погодитись із доводами позивача щодо наявності факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за жовтень 2019 року, жовтень 2020 року та жовтень 2021 року з огляду, зокрема, на наступне.

Пунктами 10 та 11 укладеного між сторонами Договору (в редакції Додаткової угоди від 10.07.2019) визначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі у грошовій формі та становить 40 253,19 грн. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 3354,43 грн.

З аналізу вищевказаних договірних умов випливає, що орендна плата за жовтень 2019 року мала бути внесена орендарем до 30.11.2019 (включно), за жовтень 2020 року - до 30.11.2020 (включно) та за жовтень 2021 року - до 30.11.2021 (включно).

Разом з тим, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій платіжних доручень №417 від 19.11.2019 на суму 3554,44 грн, №488 від 10.11.2020 на суму 3554,44 грн, а також квитанції №Р136-32НМ-951Х-ХАН5 від 23.11.2021 на суму 3354,43 грн, відповідачем своєчасно та в повному обсязі були сплачені орендні платежі за користування земельною ділянкою у вищевказані місяці (жовтень 2019 року, жовтень 2020 року та жовтень 2021 року), що у свою чергу, виключає підстави для застосування до нього штрафу в розмірі 100 відсотків річної орендної плати, передбаченого п. 14 укладеного між сторонами Договору в редакції Додаткової угоди від 08.06.2018.

При цьому, суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що у зв'язку з відсутністю у графі "Призначення платежу" вищевказаних платіжних документів зазначення конкретного місяця, за який сплачується орендна плата, грошові кошти, внесені відповідачем, були зараховані в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди, оскільки відповідно до здійсненого судом перерахунку, ФОП Демурою І.В., починаючи із червня 2018 року (період, не охоплений судовим рішенням у справі №907/434/21) своєчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою; будь-яка заборгованість у відповідача відсутня.

Більше того, як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, сформованого самим же позивачем, станом на грудень 2022 року у відповідача взагалі значиться переплата за Договором на суму 2263,08 грн, що додатково свідчить про належне виконання останнім взятих на себе зобов'язань зі сплати орендної плати.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак, у задоволенні таких слід відмовити.

В даному контексті суд також вважає за необхідне зазначити про відсутність підстав для застосування до наявного спору строку позовної давності, передбаченого ст. 257 Цивільного кодексу України, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з вимог статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

З наведеного випливає, що застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 та Верховним Судом у постановах від 11.09.2024 у справі №909/985/21 (пункт 43), від 30.10.2024 у справі №916/4921/23 (пункт 5.27) та від 07.11.2024 у справі №910/7318/23.

Беручи до уваги той факт, що за наслідками розгляду даної справи суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, застосування строку позовної давності до останніх є неможливим в силу вимог ст. 261 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач належних та допустимих доказів на підтвердження викладених ним обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та положеннях законодавства.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 03.03.2025.

Суддя Л.І. Пригара

Попередній документ
125525461
Наступний документ
125525463
Інформація про рішення:
№ рішення: 125525462
№ справи: 907/103/24
Дата рішення: 04.02.2025
Дата публікації: 05.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.02.2025)
Дата надходження: 05.02.2024
Предмет позову: стягнення
Розклад засідань:
30.05.2024 11:00 Господарський суд Закарпатської області
21.08.2024 13:40 Господарський суд Закарпатської області
24.09.2024 16:30 Господарський суд Закарпатської області
17.10.2024 11:00 Господарський суд Закарпатської області
20.11.2024 14:00 Господарський суд Закарпатської області
22.01.2025 14:00 Господарський суд Закарпатської області
04.02.2025 12:15 Господарський суд Закарпатської області