майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"19" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/723/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Жирний О.С., довіреність №1-4032 від 26.08.2024 (в режимі
відеоконференції);
від відповідача: Довгалюк Р.О., довіреність №001-003-1224 від 20.12.2024,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"
до Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ"
про стягнення 158784438,73 грн.
Процесуальні дії по справі.
Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" (далі - АТ "УКРТРАНСГАЗ") звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ" (далі - АТ "ЖИТОМИРГАЗ") про стягнення 88063988,54 грн заборгованості з оплати добових небалансів за договором транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015, 9908336,94 грн пені, 12007836,85 грн 3% річних та 48804276,40 грн інфляційних втрат, що сумарно становить 158784438,73 грн.
Ухвалою суду від 03.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.08.2024.
29.07.2024 до суду від представника відповідача надійшли відзив на позовну заяву від 29.07.2024 (т.2, а.с.62-101) та клопотання від 29.07.2024 про залишення позовної заяви без руху у зв'язку з відсутністю у відповідача додатків №4 та №5 до позовної заяви, які були надані позивачем лише до суду (т.2, а.с.102).
30.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшло заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без руху від 29.07.2024 (т.2, а.с.104-108).
Ухвалою суду від 01.08.2024 позовну заяву АТ "УКРТРАНСГАЗ" залишено без руху.
02.08.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви від 02.08.2024 з додатками (т.2, а.с.112-117).
Ухвалою суду від 06.08.2024 продовжено розгляд справи №906/723/24, призначено підготовче засідання на 05.09.2024.
До суду від представників сторін надійшли такі процесуальні документи:
- відповідь представника позивача на відзив від 07.08.2024 (т.2, а.с.119-136);
- заперечення представника відповідача на відповідь на відзив від 09.08.2024, у яких міститься клопотання про призначення у справі №906/723/24 судової економічної експертизи задля дослідження питання ціни закупівлі природного газу, на основі якої формувалась ціна послуг балансування (т.2, а.с.137-146);
- додаткові пояснення представника відповідача від 21.08.2024, у яких останній, серед іншого, просив долучити до матеріалів справи копію акта від 19.04.2019 №161, складеного НКРЕКП за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу (т.2, а.с.147-172);
- заперечення представника позивача від 27.08.2024 на клопотання про призначення судової економічної експертизи, яке, на його думку, є безпідставним та свідчить про зловживання відповідачем процесуальними правами, подане з метою навмисного затягування розгляду даної справи; запропоновані відповідачем питання є суто правовими, а відтак потреби у застосуванні будь-яких спеціальних знань у даному випадку не існує; у суду наявна можливість оцінити наявні у справі докази самостійно, без призначення судової експертизи (т.2, а.с.173-181);
- заперечення представника позивача від 02.09.2024 на додаткові пояснення АТ "ЖИТОМИРГАЗ" від 21.08.2024, які позивач просив відхилити (т.2, а.с.188-192).
- додаткові пояснення представника відповідача від 04.09.2024 в контексті заперечення від 27.08.2024 на клопотання про призначення судової економічної експертизи та заперечення на додаткові пояснення від 02.09.2024. У цих поясненнях представник відповідача просив витребувати у позивача для огляду в судовому засіданні оригінали електронних доказів, долучених до позовної заяви (т.2, а.с.193-211).
Ухвалою суду від 05.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відкладено підготовче засідання на 20.09.2024.
17.09.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення №1001вих-24-5659 від 17.09.2024 з додатками (т.2, а.с.215-241), які суд долучив до матеріалів справи, однак, у зв'язку з пропуском процесуального строку, встановленого для подання доказів, та відсутності відповідного клопотання про його поновлення, додані до цього пояснення документи не будуть враховані судом при розгляді справи по суті.
Протокольною ухвалою суду від 20.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів, яке викладено у додаткових поясненнях від 04.09.2024.
Ухвалою суду від 20.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи у справі, яке викладено у запереченні на відповідь на відзив від 09.08.2024.
Ухвалою суду від 20.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/723/24 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 20.11.2024.
У судовому засіданні в межах продовженого строку розгляду справи оголошувались перерви з 20.11.2024 до 16.12.2024, з 16.12.2024 до 16.01.2025.
Судове засідання 16.01.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Прядко О.В. у відпустці (т.3, а.с.22). Ухвалою від 15.01.2025 судове засідання призначено на 24.01.2025.
У судовому засіданні 24.01.2025 оголошено перерву до 19.02.2025.
19.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 в частині оплати за негативні добові небаланси за липень-грудень 2019 року на загальну суму 88063988,54 грн (т.1. а.с.1-11).
Згідно з відзивом на позовну заяву від 29.07.2024, відповідач не визнав (відхилив) позовні вимоги у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості, безпідставності, неузгодженості з дійсними обставинами справи та нормами законодавства України, просив відмовити у їх задоволенні. Відповідач стверджує, що сторонами було визначено період надання послуг балансування - газовий місяць, а не газову добу, при цьому базова ціна газу, яка по суті є ціною за 1 тис. м. природного газу, який використаний при наданні послуги балансування, обраховується з розрахунку на відповідний газовий місяць, тим часом як позивач застосовував до розрахунку послуг балансування у спірний період не базову ціну газу, а маржинальну ціну, порядок якої визначається згідно з п.п.8-12 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС і, відповідно, яка не є тотожною базовій ціні газу в кінцевому розрахунку. Договір від 17.12.2015 врегульовує відносини сторін щодо місячних негативних небалансів і жодним чином не врегульовує відносини добових небалансів. Також відповідач вказав на абсолютну невідповідність обсягів негативних небалансів, визначених позивачем в позовній заяві та актах врегулювання щодобових небалансів за спірний період, з даними первинних документів, які отримані в результаті приладового обліку на відповідних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та при передачі обсягів газу між суміжними газорозподільними системами (т.2, а.с.63-65).
Позивач у відповіді на відзив від 07.08.2024 зазначив, що доводи, аргументи (міркування, припущення) відповідача, якими він обґрунтовує заперечення на позовну заяву, є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки Кодекс ГТС надає відповідачу, не як Оператору ГРМ, а як замовнику послуг транспортування на підставі договору №1512000704 від 17.12.2015 право доступу до інформаційної платформи, до якої відповідачем самостійно та добровільно щодобово подавалися відомості шляхом завантаження файлів, підписаних ЕЦП уповноважених осіб відповідача. Такі дії АТ "ЖИТОМИРГАЗ" свідчать про прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування з урахуванням вимог Кодексу ГТС та умов договору від 17.12.2015 №1512000704, на підставі якого останній і набув статусу користувача інформаційної платформи. Позивач вказав, що сам факт наявності негативного небалансу та наявність укладеного договору транспортування природного газу є правовою підставою для виникнення обов'язку відповідача зі здійснення оплати за врегулювання щодобових небалансів. Дані про фактичне споживання відповідачем газу кожного газового місяця за спірний період подавалися ним самостійно та вносилися до інформаційної платформи. Відповідачем з газотранспортної системи фактично було відібрано природного газу на 13077295,87 куб.м. більше, ніж подано на точку входу до газотранспортної системи, що стало причиною того, що позивач вимушений був придбати в липні - грудні 2019 року природний газ в НАК «Нафтогаз України» та інших контрагентів для забезпечення здійснення балансуючих дій. Також позивач звернув увагу на те, що обставини щодо визначення обсягів перевищення замовленої потужності, які були встановлені у рішенні Господарського суду Житомирської області від 09.03.2023 у справі №906/999/21, відповідають обсягам небалансів, розрахованих позивачем на підставі відповідних алокацій за аналогічні періоди у даній справі №906/723/24, що вказує про преюдиційне значення рішень у справі №906/999/21 для даної справи (т.2, а.с.119-127).
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив від 09.08.2024 зазначив, що позивач намагається нівелювати необхідність укладення відповідного договору транспортування природного газу, з урахуванням умов надання послуг з добового балансування, однак, якщо ж позивач наполягає на тому, що відповідач прийняв умови такого формату балансування, то не слід забувати, що норми Кодексу ГТС вказують, що умови надання послуг щодобового балансування надаються на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору транспортування природного газу, який в матеріалах справи відсутній через те, що не укладався (мається на увазі з умовами добового балансування), як і не вносились зміни до договору від 17.12.2015. Відповідач наголосив на тому, що постановою від 31.08.2023 №1593 НКРЕКП «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ЖИТОМИРГАЗ», зупинено ліцензію відповідача на розподіл природного газу, в результаті чого доступ до інформаційної платформи та відповідної інформації був втрачений, а відтак відповідач не має об'єктивної можливості підтвердити або спростувати доводи позивача в цій частині, обставина щодо передачі певних відомостей та/або інформації від відповідача позивачу базується тільки на припущеннях позивача (т.2, а.с.137-140).
Також у додаткових поясненнях від 21.08.2024 відповідач вказав, що акт перевірки НКРЕКП від 19.04.2019 №161 дає підстави для критичної оцінки належного функціонування інформаційної платформи та сумнівів у достовірності та вірності обставин, які становлять підстави позову та які підтверджували б правомірність заявлених вимог (т.2, а.с.147-148).
Позивач у своїх запереченнях від 02.09.2024 відмітив, що НКРЕКП на нормативному рівні підтвердила виконання АТ "УКРТРАНСГАЗ" всіх вимог чинного законодавства щодо забезпечення функціонування інформаційної платформи оператора газотранспортної системи в умовах добового балансування газотранспортної системи. Відповідач умисно замовчує, що всі недоліки інформаційної платформи були усунуті АТ "УКРТРАНСГАЗ" в квітні 2019 року, що підтверджено постановою НКРЕКП від 07.06.2019 №973, а спірним періодом у справі №906/723/24 є липень - грудень 2019 року, який фактично немає жодного відношення до акта НКРЕКП №161 від 19.04.2019 (т.2, а.с.188-190).
Відповідач у додаткових поясненнях від 04.09.2024 зазначив, що постанова НКРЕКП від 07.06.2019 №973 суперечить рекомендаціям АМКУ від 21.11.2019 №61-рк «Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції». Відповідач не переконаний в тому, що функціонування інформаційної платформи в період липень-грудень 2019 року було належним та коректним. Окрім того, відповідач зазначив, що ставить під сумнів копії електронних доказів, долучені до позовної заяви, оскільки при перевірці вмісту дисків виявив, що файли, які скріплені кваліфікованим електронним підписом, створені 24.08.2024; відкрити і перевірити зміст відповідного файлу, в тому числі за допомогою офіційного сервісу довірчих послуг, неможливо. Також відповідач вказав, що надані позивачем докази щодо ціни та щодо обсягів небалансів відповідача, а саме докази у вигляді договору від 17.12.2015 та первинних документів, складених на його виконання, з однієї сторони та докази у вигляді первинних документів на закупівлю ним же обсягів природного газу в спірний період та актів приймання-передачі по точках входу/виходу до/з газорозподільної системи з іншої сторони, при своєму співставленні є суперечливими і взаємовиключними (т.2, а.с.193-197).
Позивач подав додаткові пояснення від 17.09.2024, у яких зазначив, що не здійснював закупівлю та/або продаж короткострокових стандартизованих продуктів у розумінні Кодексу ГТС у липні - грудні 2019 року, а здійснював закупівлю природного газу за конкурсною процедурою та за ринковими цінами відповідно до п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС, у зв'язку з чим використовувався метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п.12 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС. На офіційному вебсайті була опублікована ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1). Середньозважена ціна закупівлі природного газу у кожному місяці визначалася позивачем на підставі укладених договорів закупівлі природного газу та актів приймання-передачі природного газу, шляхом розрахунку загальної суми та ділення такої суми на загальний обсяг за актами. Відповідач не вчиняв дій, направлених на забезпечення власних витрат як оператора ГРМ, та дій з врегулювання небалансів природного газу. Позивач зобов'язаний був вчинити дії з врегулювання виниклих небалансів відповідача, у зв'язку з чим поніс відповідні витрати. З приводу електронних доказів позивач відмітив, що на матеріальних носіях (оптичних дисках DVD-R) у форматі .p7s зберігаються оригінали електронних доказів, завантажених уповноваженими особами відповідача до інформаційної платформи форм 2, 3, 9, скріплених їх електронними цифровими підписами. Твердження відповідача щодо створення файлів 24.08.2024 не відповідає дійсності, оскільки йдеться про мережевий шлях до файлу, який розташований безпосередньо на комп'ютері відповідача, а не на відповідних дисках, що були направлені відповідачу ще 02.08.2024 та отримані ним 19.08.2024, а відтак позивач фактично не міг створити файли 24.08.2024 (т.2, а.с.218-222).
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
17.12.2015 між АТ "УКРТРАНСГАЗ" (оператор, позивач) та АТ "ЖИТОМИРГАЗ" (замовник, відповідач) укладено договір транспортування природного газу №1512000704 (далі - договір) (т.1, а.с.16-21).
За цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п.2.1 договору).
Згідно з п.2.2 договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс, Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
У п.2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п.2.4 договору).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5 договору).
Відповідно до п.2.6 договору, замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п.2.7 договору).
Згідно з п.п.3.1, 3.2 договору, оператор зобов'язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості та має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги, стягувати із замовника додаткову плату в разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором (п.4.1 договору).
Відповідно до п.п.7.1-7.3 договору, вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму вебсайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені п.7.1, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору.
Пунктом 9.1 договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою, визначеною в п.9.2 договору, а саме: Bбалансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; Qбг - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт що дорівнює 1.
Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму вебсайті (п.9.3 договору).
Згідно з п.9.4 договору, оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Пунктом 9.5 договору передбачено, що розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений п.9.4 цього договору, визначається за даними оператора.
За змістом п.п.11.1, 11.4 договору, послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.
Оператор та замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п.11.5 договору).
Відповідно до п.п.13.1, 13.5 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше, ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.17.1 договору).
Згідно з п.17.2 договору, всі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше, ніж через десять днів після настання таких змін.
У п.17.3 договору сторони погодили, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.
У подальшому 29.11.2017 між оператором та замовником укладено додаткову угоду №ДУ-1/151200074 до договору транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 (т.1, а.с.22-23), у якій сторони домовились, зокрема, п.9.4 розділу IX вказаного договору викласти в такій редакції:
"9.4. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов'язаний здійснити оплату в строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.".
Ця додаткова угода до договору набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, умови додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами по договору, починаючи з 29 грудня 2016 року (п.7 додаткової угоди).
З позовної заяви та матеріалів справи слідує, що АТ "ЖИТОМИРГАЗ" на підставі укладеного договору транспортування природного газу було надано АТ "УКРТРАНСГАЗ" оформлені належним чином повідомлення на створення (видалення або коригування) облікових записів уповноважених осіб користувача інформаційної платформи, якими відповідач підтвердив, що визначені уповноважені особи мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи, ознайомлені з вимогами Кодексу газотранспортної системи та інструкціями оператора газотранспортної системи щодо взаємодії з інформаційною платформою та зобов'язуються їх дотримуватися, у тому числі дотримуватися заходів безпеки щодо доступу до платформи та інтерфейсу користувача платформи сторонніми особами. Крім того, до вказаних повідомлень додані відповідні довіреності на право доступу уповноважених осіб до інформаційної платформи АТ "УКРТРАНСГАЗ" та право вчиняти від імені АТ "ЖИТОМИРГАЗ" всі необхідні юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС (т.1, а.с.127-148).
На підтвердження факту надання відповідачу позивачем послуг транспортування природного газу останнім подано акти приймання-передачі природного газу за липень - грудень 2019 року (т.1, а.с.113-126).
Позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за липень - грудень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць на загальну суму 88176650,08 грн, а саме:
- за липень 2019 року - остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1821,20595 тис.куб.м. (18849482 кВтхгод) всього на загальну суму 11325962,34 грн;
- за серпень 2019 року - остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1487,43768 тис.куб.м. (15394980 кВтхгод) всього на загальну суму 10933844,99 грн;
- за вересень 2019 року - остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1555,00965 тис.куб.м. (16094350 кВтхгод) всього на а загальну суму 8556502,79 грн;
- за жовтень 2019 року - остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1530,68878 тис.куб.м. (15842629 кВтхгод) всього на загальну суму 7915634,60 грн;
- за листопад 2019 року - остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 2853,59206 тис.куб.м. (29534678 кВтхгод) всього на загальну суму 19827719,68 грн;
- за грудень 2019 року - остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 3829,36175 тис.куб.м. (39633894 кВтхгод) всього на загальну суму 29616985,68 грн.
Позивач стверджує, що вказані негативні добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору останнім з газотранспортної системи природного газу у спірний період без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (відбір газу на власні виробничо-технологічні витрати відповідача) (довідки №1, №3 у т.1, а.с.101-112).
Позивачем оформлено та направлено відповідачу через інформаційну платформу акти врегулювання щодобових небалансів: №07-2019-1512000704 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року, №08-2019-1512000704 від 31.08.2019 за газовий місяць серпень 2019 року, №09-2019-1512000704 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року, №10-2019- 1512000704 від 31.10.2019 за газовий місяць жовтень 2019 року, №11-2019-1512000704 від 30.11.2019 за газовий місяць листопад 2019 року, №12-2019-1512000704 від 31.12.2019 за газовий місяць грудень 2019 року. У примітках до цих актів зазначено, що оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу (т.1, а.с.31-36).
Файли та реєстри файлів завантаження до інформаційної платформи форми №2, №3, №4, №9 за липень-грудень 2019 року, реєстри файлів, відправлених з інформаційної платформи, містяться в матеріалах справи (т.1, а.с.42 (оптичні диски в конвертах), а.с.43-99).
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату за добові небаланси за липень - грудень 2019 року, а саме: №07-2019-1512000704 від 31.0|7.2019 на суму 11325962,34 грн; №08-2019-1512000704 від 31.08.2019 на суму 10933844,99 грн; №09-2019-1512000704 від 30.09.2019 на суму 8556502,79 грн; №10-2019-1512000704 від 31.10.2019 на суму 7915634,60 грн; №11-2019-1512000704 від 30.11.2019 на суму 19827719,68 грн; №12-2019-1512000704 від 31.12.2019 на суму 29616985,68 грн (т.1, а.с.37-41).
Поряд із цим відповідачу було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №1001ВИХ-21-6376 від 28.08.2021, відповідно до якої частково припинено зобов'язання АТ "ЖИТОМИРГАЗ" перед АТ "УКРТРАНСГАЗ" в сумі 112661,54 грн за актом врегулювання добових небалансів від 31.07.2019 №07-2019-1512000704 (т.2, а.с.43).
Однак відповідач свої зобов'язання з оплати за негативні добові небаланси за липень - грудень 2019 року на загальну суму 88063988,54 грн не виконав.
На підтвердження інформації, наведеної у вищезгаданих актах і рахунках, позивачем надано копію форми звітності №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» за січень-грудень 2019 року, а також копію акта звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону №1639-IX станом на 31.08.2022 (т.2, а.с.32-39, 40).
Додатково позивач повідомив, що фактичне відібрання відповідачем з газотранспортної системи природного газу на 13077295,87 куб.м. (т.2, а.с.134) більше, ніж подано на точку входу до газотранспортної системи, призвело до того, що протягом липня - грудня 2019 року АТ "УКРТРАНСГАЗ" вимушене було придбати природний газ у АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД", ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ", у тому числі, задля забезпечення здійснення балансуючих дій, на підтвердження чого до справи долучено копії договорів купівлі-продажу природного газу, актів приймання-передачі та доказів оплати отриманого природного газу відповідно до цих актів (т.1, а.с.149-249; т.2, а.с.1-19).
З огляду на викладене, оскільки відповідач у добровільному порядку не виконав взяті на себе зобов'язання за договором №1512000704 від 17.12.2015, позивач змушений був звернутися з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
За матеріалами справи правовідносини між сторонами виникли на підставі договору транспортування природного газу.
Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493 та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.45 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу").
В силу приписів ч.ч.1, 2 ст.32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс ГТС, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
За визначеннями, наведеними у п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС, договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Відповідно до п.4 гл.3 розд.І Кодексу ГТС, експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.
Оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу (ч.1 ст.23 Закону України "Про ринок природного газу").
Отже нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 та додаткову угоду №1 від 29.11.2017 до цього договору.
При укладанні договору транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 сторони визначили, що предметом відповідного договору є: послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування). Такі послуги надаються оператором на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Поряд із цим суд зауважує, що впровадження з 01.03.2019 добового балансування на ринку природного газу з відповідними змінами до Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, а також змінами до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, неприведення сторонами умов договору транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 у відповідність до нових правил ринку природного газу, не звільняє учасників такого ринку від обов'язку дотримання правил балансування, визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на момент надання послуг.
Разом із цим умовами договору транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015, а саме п.п.2.2, 2.5, 2.6, 7.1, передбачено, що оператор надає замовнику послуги (зокрема і балансування) на умовах, визначених у Кодексі ГТС; приймання-передача газу, документальне оформлення і подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГТС; замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС; балансування визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.
Таким чином договір транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015 також містить положення, відповідно до яких договір має виконуватись відповідно до приписів Кодексу ГТС, зокрема з урахуванням змін та доповнень на момент надання послуг.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин Кодекс ГТС передбачав три складові послуг транспортування природного газу, що надаються на підставі договору транспортування природного газу: надання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, а також врегулювання добового небалансу.
Зокрема, п.1 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Вчинення дій з врегулювання добового небалансу є складовою послуги транспортування (п.9 гл.1 розд.VIII Кодексу ГТС).
Викладене спростовує доводи відповідача про відсутність між сторонами у спірний період договірних відносин щодо врегулювання добових небалансів.
Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у ГТС, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Комерційне балансування - діяльність оператора ГТС, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором ГТС для забезпечення цілісності ГТС, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Згідно з п.1 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом.
Отже законодавством на замовника послуг транспортування покладено безумовний обов'язок збалансовувати свої портфоліо балансування, зокрема, шляхом вчинення дій із врегулювання небалансів.
Відповідно до абз.2 п.2 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п.3 гл.1 розд.XIV Кодексу ГТС).
В абз.2 п.6 гл.6 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.
Отже у випадку наявності у оператора газорозподільної системи щодобових негативних небалансів, до нього застосовується плата за добовий небаланс та у нього виникає цивільний обов'язок з оплати таких щодобових небалансів.
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21 зазначив, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).
Отже, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування негативного небалансу за газову добу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.
Подібні висновки наведені в п.9.26 постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.
Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначив, що у такій категорії справ, незалежно від того, здійснюється місячне чи добове балансування, а також яка саме редакція Кодексу ГТС застосовується до спірних відносин, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача, факт понесення реальних витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факт купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів.
Відповідно до п.п.2, 3, 10 розд.XIII Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дію з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів:
1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами;
2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом;
3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі;
4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора газотранспортної системи.
Оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для вчинення дій з врегулювання добових небалансів, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.
Таким чином, з урахуванням вимог п.3 розд.XIII Кодексу ГТС, оператор ГТС самостійно обирає альтернативний варіант підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Як вже було зазначено, достатньою підставою оплати вчинених оператором ГТС дій щодо врегулювання добових небалансів за законом та договором є існування негативного добового небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим же замовником до інформаційної платформи.
Умови взаємодії з оператором газотранспортної системи, порядок присвоєння ЕІС-кодів та вимоги до інформаційної платформи урегульовані у розділі IV Кодексу ГТС. Так, зокрема, у гл.3 цього розділу визначено, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ, оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу. Оператор газотранспортної системи забезпечує допомогу учасникам ринку природного газу в роботі з інформаційною платформою.
Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи та часу здійснення операції.
Вимоги до наповнення інформаційної платформи поточними та статистичними даними передбачені у гл.4 розд.IV Кодексу ГТС, згідно з п.п.1, 2 якої, інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; інформацію про всіх суб'єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди та інше. Також інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити, серед іншого: ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; ЕІС-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; інформацію про прогнози споживання природного газу на кожну газову добу D) для споживачів, по яких відбір/споживання не вимірюється щодобово; інформацію про попередні обсяги споживання кожної газової доби D); інформацію про фактичне добове споживання; інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М).
Відповідачем були надані оформлені належним чином повідомлення на створення облікового запису користувача та відповідні довіреності на право вчиняти всі необхідні юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС (т.1, а.с.127-148).
Отже, суб'єкт ринку природного газу, уклавши з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу та визначивши згідно додатку 1 до Кодексу ГТС, який є невід'ємною частиною такого договору, уповноважених осіб, які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), вчинили правочин, який є підставою для виникнення відповідних цивільних прав та обов'язків у сфері транспортування природного газу за наслідком вчинення такими уповноваженими особами користувача платформи дій, спрямованих на замовлення, надання та супроводження послуг транспортування природного газу, в тому числі в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також інших дій, передбачених Кодексом ГТС.
Відповідно до п.5 гл.4 розд.IV Кодексу ГТС, оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 № 1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:
Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.
Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби).
Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.
Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.
Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
Форма № 8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.
Форма № 9. Повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.
Аналогічний обов'язок передбачений п.2 гл.3 розд.XII Кодексу ГТС, відповідно до якого оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.
Слід зазначити, що така інформація надається саме оператором газорозподільної системи на виконання покладеного на нього обов'язку, а відтак він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об'єктивність та обсяг таких фактичних даних (п.4 гл.1 розд.XII Кодексу ГТС).
У матеріалах справи містяться Реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи АТ "ЖИТОМИРГАЗ"; Форма №2, у якій відображена інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюється щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюється щодобово (протягом доби); Форма №3, у яких відображена інформація про фактичний місячний відбір/споживання, що не вимірюється цілодобово та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу; а також Реєстри файлів; Форма №4, яка містить інформацію про оператора газотранспортної системи, яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони у іншу; Форма №9, яка містить повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до ГРМ або така номінація була відхилена оператором ГТС/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.
Отже дані про фактичне споживання відповідачем газу кожної газової доби, за спірний період, подавалися ним самостійно та вносилися до інформаційної платформи. Посилання відповідача на втрату доступу до інформаційної платформи та доступу до її відомостей у зв'язку із зупиненням постановою НКРЕКП від 31.08.2023 №1593 ліцензії АТ "ЖИТОМИРГАЗ" з розподілу природного газу не спростовують викладених обставин.
Водночас слід зауважити, що вищезгадані реєстри файлів форми №№2, 3, 9, завантажені уповноваженими особами відповідача до інформаційної платформи та збережені в електронному вигляді з електронним підписом автора на оптичних дисках у поштових конвертах справи (т.1, а.с.42), відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є оригіналами електронних документів.
Так, наявність в інформаційній платформі відомостей, наданих операторами ГРМ, є підтвердженням вчинення уповноваженими особами оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого оператора в зазначених обсягах.
Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги, фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги, фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та, завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форма №2, №3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "2") через уповноважених осіб, вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами №2, №3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.
Розроблені алгоритми, закладені до інформаційної платформи для здійснення алокації та розрахунку небалансу, перевірені та підтверджені Регулятором (акт перевірки НКРЕКП від 19.04.2019 №161 (т.2, а.с.149-170)). Відповідно, це свідчить про коректність та достовірність розрахунків на інформаційній платформі, на підставі яких оператор ГТС складає односторонній акт врегулювання щодобових небалансів замовника.
Суд зазначає, що односторонній акт врегулювання щодобових небалансів замовника, з урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, постанови НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу" та з огляду на наявність у ньому всіх обов'язкових реквізитів, засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів, що також підтверджується податковою консультацією Державної фіскальної служби України №2637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 10.06.2019 (т.2, а.с.41-42).
Отже позивачем виключно у спосіб, який визначений умовами договору та Кодексом ГТС, здійснено документальне оформлення наданих послуг односторонніми актами про надання послуг балансування природного газу. Відтак аргументи відповідача щодо неналежності й недопустимості таких доказів суд відхиляє як безпідставні й необґрунтовані.
У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
За поясненнями позивача, використовувався метод розрахунку маржинальної ціни відповідно до п.12 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, оскільки позивач не здійснював закупівлю та/або продаж короткострокових стандартизованих продуктів у розумінні Кодексу ГТС у липні - грудні 2019 року, а здійснював закупівлю природного газу за конкурсною процедурою та за ринковими цінами у відповідності до п.3 розд.ХІІІ Кодексу ГТС. На офіційному вебсайті була опублікована ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1). Середньозважена ціна закупівлі природного газу у кожному місяці визначалася позивачем на підставі укладених договорів закупівлі природного газу та актів приймання-передачі природного газу, шляхом розрахунку загальної суми та ділення такої суми на загальний обсяг за актами (т.2, а.с.219-220).
Згідно з п.12 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця, зменшеної на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), збільшеної на величину коригування. Ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті.
Величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10 % (п.14 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС).
Відповідно до п.15 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. При цьому у випадку визначення маржинальної ціни продажу/придбання відповідно до пункту 9 цієї глави плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування розраховується виходячи із середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D).
У випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу (п.16 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС).
Таким чином п.12 гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС містить імперативну норму, що оператор газотранспортної системи визначає маржинальну ціну продажу/придбання природного газу та публікує її на інформаційній платформі.
Відповідно до гл.6 розд.XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
Таким чином, розрахунок плати за добовий небаланс, відомості про статус небалансу, ціна закупівлі природного газу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної платформи. Докази надання вказаної інформації АТ "ЖИТОМИРГАЗ" наявні в матеріалах справи.
Посилання відповідача на недоліки роботи інформаційної платформи, згідно з актом перевірки НКРЕКП від 19.04.2019 №161 (т.2, а.с.149-170), не приймаються судом до уваги з огляду на нижчевикладене.
Так, АТ "УКРТРАНСГАЗ" листом від 16.01.2019 №1001ВИХ-19-203 зверталося до НКРЕКП із заявою про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за бажанням ліцензіата стосовно усунення порушень вимог законодавства та ліцензійних умов, виявлених за результатами позапланової перевірки та встановлених постановою НКРЕКП від 27.07.2018 №788.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 05.02.2019 №161, Управлінням НКРЕКП у м. Києві та Київській області проведена позапланова перевірка АТ "УКРТРАНСГАЗ" щодо виконання вимог постанови НКРЕКП від 27.07.2018 №788 у частині забезпечення функціонування Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи у відповідності до вимог Кодексу ГТС.
26.04.2019 Регулятором прийнято постанову №664, якою зобов'язано АТ "УКРТРАНСГАЗ" до 20 травня 2019 року привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493.
Листом від 25.04.2019 №1001ВИХ-19-1912 АТ "УКРТРАНСГАЗ" повідомив НКРЕКП про можливість операторами ГРМ подавати номінації/реномінації на інформаційній платформі оператора ГТС.
Постановою від 07.06.2019 №973 НКРЕКП (https://www.nerc.gov.ua/?id=41718) визнано вимоги постанови від 26.04.2019 року №664 "Про здійснення заходів державного регулювання до АТ "УКРТРАНСГАЗ" такими, що виконані АТ "УКРТРАНСГАЗ".
Таким чином, НКРЕКП, здійснивши державний контроль, підтвердила виконання АТ "УКРТРАНСГАЗ" усіх вимог чинного законодавства щодо забезпечення функціонування інформаційної платформи оператора газотранспортної системи в умовах добового балансування газотранспортної системи.
Більше того, вищевикладені обставини мали місце і були врегульовані до виникнення спірних правовідносин (липень-грудень 2019 року) у даній справі.
Твердження відповідача щодо неналежного й некоректного функціонування інформаційної платформи у спірний період є лише припущеннями останнього, не підтвердженими належними й допустимими доказами.
У даному випадку слід також зауважити, що відповідно до акта звіряння сум станом на 31.08.2022 вбачається, що відповідач повністю підтвердив наявну у нього заборгованість за договором №1512000704 від 17.12.2015 за надані послуги балансування за період 2016 - 2019 рр. на загальну суму 624367906,81 грн, з урахуванням спірних сум за період липень-грудень 2019 року, що є предметом розгляду у даній справі (т.2, а.с.40).
Підписанням зазначеного акта звіряння відповідач фактично підтвердив наявність заборгованості перед позивачем з врегулювання добових небалансів.
Вказаний акт є додатковим доказом підтвердження правомірності заявлених позовних вимог у справі №906/723/24, що фактично визнається і самим відповідачем.
При цьому мета складання акта звірки, полягає у визначенні стану розрахунків між сторонами, виявленні боргу або його відсутності на підставі первинних документів.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 17.08.2022 у справі №924/232/18 прийшов до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності є технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.
Акт відображає стан заборгованості, рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.
Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 20.04.2021 у справі № 910/14518/19, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 08.05.2018 у справі № 910/16725/17, від 17.10.2018 у справі №905/3063/17 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Також суд приймає до уваги форму звітності №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» за січень-грудень 2019 року (т.2, а.с.32-39), яка на виконання п.1 розд.II Інструкції щодо заповнення форми звітності №8в - НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) «Звіт про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 07.07.2016 №1234, подана до НКРЕКП самим же відповідачем. У розділі I даної звітності АТ "ЖИТОМИРГАЗ" зазначено інформацію про фактичні втрати та виробничо-технологічні витрати природного газу, у розділах IV, V - про щомісячні обсяги негативного небалансу та вартість отриманих ним послуг балансування, яка відповідає інформації, відображеній оператором ГТС в наданих актах та відповідних рахунках.
Щодо обов'язку відповідача зі своєчасного врегулювання небалансів, що передбачено п.2 розд.XIII Кодексу ГТС та договором, суд зазначає, що відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП №236 від 25.02.2016, до структури тарифу на розподіл природного газу включені витрати, пов'язані з використанням природного газу на виробничо-технологічні витрати (ВТВ), нормативні та питомі втрати.
Суд погодився з позивачем у тому, що замовники послуг розподілу природного газу, як фізичні так і юридичні особи, оплачуючи АТ "ЖИТОМИРГАЗ" рахунки за надані послуги розподілу природного газу, фактично компенсують АТ "ЖИТОМИРГАЗ" вартість природного газу, використаного для покриття ВТВ, разом із цим АТ "ЖИТОМИРГАЗ" не закуповує природний газ на ВТВ в необхідних обсягах, а відбирає його із газотранспортної системи, та не сплачує АТ "УКРТРАНСГАЗ" кошти за надані послуги балансування.
Однак, відповідно до ст.38 Закону України "Про ринок природного газу", оператор газорозподільної системи придбаває енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, у недискримінаційний та прозорий спосіб.
Згідно з положеннями п.4 гл.6 розд.III Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, який регулює діяльність відповідача, зокрема, встановлено, що оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб (ВТВ) та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах. Об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу ХІІ цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.
Так, у період липень-грудень 2019 року АТ "ЖИТОМИРГАЗ", відповідно до положень Кодексів ГРМ та ГТС, мало можливість здійснювати заходи, спрямовані на покриття своїх витрат як оператора ГРМ, зокрема, шляхом:
- подання номінацій, як замовником послуг транспортування, на точках входу до оператора ГТС, з метою надходження природного газу для покриття витрат оператора ГРМ, у відповідності до розділу XII Кодексу ГТС;
- надання оператору ГТС торгових сповіщень на набуття природного газу, у відповідності до положень розділу XIV Кодексу ГТС;
- закупівлі природного газу для власних виробничо-технологічних потреб із ресурсу будь якого постачальника, у встановленому законодавством порядку.
Проте матеріали справи не містять доказів, які підтверджували б вчинення відповідачем дій, направлених на забезпечення власних ВТВ як оператора ГРМ та дій щодо самостійного врегулювання небалансів природного газу, які виникли у спірний період.
Відповідно до вимог чинного законодавства та договору, природний газ, який використаний відповідачем на свої виробничо-технологічні витрати, має бути оплачений шляхом проведення розрахунків за вчинені позивачем дії щодо врегулювання добових небалансів відповідача.
Інший підхід означатиме право АТ "ЖИТОМИРГАЗ" безоплатно відбирати газ з газотранспортної системи у необмеженій кількості, що суперечить принципам функціонування ринку природного газу відповідно до ст.3 Закону "Про ринок природного газу" (зокрема, забезпечення рівних прав на доступ до газотранспортних та газорозподільних систем, додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки тощо) та загальним засадам цивільного законодавства, визначеним ст.3 ЦК України (зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, справедливість, добросовісність та розумність тощо).
Враховуючи вищевикладене та наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження обсягів відібраного відповідачем природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних небалансів, для врегулювання яких були надані послуги балансування у період липень-грудень 2019 року в межах договірних відносин, що відповідачем не спростовано, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 88063988,54 грн заборгованості з оплати добових небалансів за договором транспортування природного газу №1512000704 від 17.12.2015.
Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями, згідно з ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначалось вище, у п.13.5 договору погоджено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Окрім того, положеннями ч.ч.1, 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).
Так, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 9908336,94 грн пені, 12007836,85 грн 3% річних та 48804276,40 грн інфляційних втрат.
Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок (т.1, а.с.27-30), суд дійшов висновку про його обґрунтованість та арифметичну вірність.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.76-79 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).
Зазначений підхід узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Також суд зважає на висновки, яких дійшов ЄСПЛ у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи та дослідивши з огляду на положення ст.ст.74, 75-79, 86 ГПК України наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову АТ "УКРТРАНСГАЗ" у повному обсязі, стягнення з АТ "ЖИТОМИРГАЗ" 88063988,54 грн основного боргу, 9908336,94 грн пені, 12007836,85 грн 3% річних та 48804276,40 грн інфляційних втрат.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.ст.123, 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в сумі 1059800,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ" (вул. Фещенка-Чопівського, буд. 35, м. Житомир, Житомирська обл., 10002, ідентифікаційний код 03344071) на користь Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Кловський Узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) 88063988,54 грн основного боргу, 9908336,94 грн пені, 12007836,85 грн 3% річних, 48804276,40 грн інфляційних втрат та 1059800,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 03.03.25
Суддя Прядко О.В.
Друк: 1 - у справу; - сторонам (до ел.каб.).