Справа №751/6838/24
Провадження №2/751/272/25
04 лютого 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Яременко І. В.
з участю: секретарів судового засідання Шевченко А.О., Усік Ю.О.,
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивачів - адвоакта Матроса І.М.,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача - адвоката Чепурної Н.В.,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення,
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , та вселення, посилаючись на те, що станом на 24.06.2024 року власниками спірної квартири є ОСОБА_4 (у шлюбі ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (у шлюбі ОСОБА_7 ), ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_3 в рівних частках, по 1/4 у кожного. На час подання позову у квартирі фактично проживають третя особа - ОСОБА_3 , відповідач - ОСОБА_3 та дочка відповідача ОСОБА_8 .
Після реєстрації права спільної часткової власності на спірну квартиру, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 певний час проживали у ній разом з іншими членами їхньої родини, яка налічувала чимало осіб. Але, через деякий час, у зв'язку з великою кількістю мешканців квартири, позивачі вимушені були переїхати в інше житло, при цьому у них залишалися ключі від вхідних дверей до квартири.
Після переїзду позивачі, як співвласники, без перешкод мали можливість приходити до приміщення спірної квартири, проводити там якісь час, відвідувати та спілкуватися з батьками ОСОБА_1 , а саме матір'ю ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_9 .
Але, після смерті ОСОБА_9 та вступу у спадщину на його частку відповідачем, остання змінила вхідні двері до спірної квартири та замок на них. На прохання позивачів надати їм, як співвласникам квартири, ключі від вхідних дверей, відповідач категорично відмовилась, мотивуючи це тим, що позивачі у квартирі не проживають, а впускати їх до квартири відповідач буде за необхідності.
13 березня 2024 року позивачі повідомили відповідачку про те, що бажають вселитися у спірну квартиру та проживати в ній. У зв'язку з чим просили надати ключі від вхідних дверей до квартири. На що відповідач повідомила, що ключі не надасть, у квартиру позивачів більше не впустить, двері не відчинить. Неодноразові спроби 12.06.2024, 19.06.2024, 23.06.2024 позивачів потрапити до спірної квартири не відбулися, у зв'язку з чим вони звертались до поліції, що зафіксовано у ЄО за № 32713 від 19.06.2024 та ЄО за № 33628 від 23.06.2024. Під час перевірки співробітниками поліції були опитані мешканці, які проживають у квартирах поруч зі спірною, які повідомили, що дійсно позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово намагалися потрапити до приміщення спірної квартири, але відповідач їх не впускала. Позивачі не мають вільного доступу до квартири внаслідок противоправних дій відповідача, а тому просять суд про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселити їх у квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
12.08.2024 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 44-45).
18.09.2024 до Новозаводського районного суду м.Чернігова відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначає, що у спірній квартирі зареєстровані та постійно проживають: відповідач ОСОБА_3 , її мати, ОСОБА_3 (третя особа), син відповідача ОСОБА_10 і дочка відповідача ОСОБА_8 , про що свідчить Довідка № 6408 від 13.09.2024 про склад зареєстрованих осіб. У 2024 році у спірній квартирі були встановлені нові вхідні двері, адже квартира розташована на першому поверсі, а попередні двері знаходилися в жахливому стані, також встановлені металопластикові вікна. Позивачі категорично відмовляються не лише нести поточні витрати на утримання квартири, але й сплачувати комунальні послуги, посилаючись на те, що вони там не проживають, відповідно і витрати не зобов'язані нести. Отже, позивачі у квартирі не проживали і не проживають, витрати по утриманню квартири не несуть. Більш того, до звернення з цією позовною заявою до суду позивачі ніколи не висловлювали наміру проживати у спірній квартирі. У зв'язку з чим, відповідач вважає звернення до суду передчасним.
Також відповідач зауважує, що у неї та її матері немає іншого житла, а проживати в спірній квартирі всіма співвласниками та зареєстрованими особами (загальна кількість 6 осіб), де є лише три кімнати, одна з яких прохідна, неможливо. Тому відповідач неодноразово зверталася до позивачів із пропозицією викупити у них 1/2 (1/4 + 1/4) частку квартири. Але рішення позивачами так і не було прийнято.
Також ОСОБА_3 вважає посилання позивачів у позові на те, що внаслідок того, що вона не пускає їх до квартири, через що вони змушені були звертатися до поліції, не заслуговують на увагу суду, тому що позивачі навмисно фабрикували докази за для того, щоб звинуватити її в тому, чого вона не робила. Отже, вона (відповідач) не заперечує право користування позивачами квартирою, тому ніяких перешкод не чинить (а.с. 52-56).
16.10.2024 ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 123-124).
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали, просили його задовольнити, в обґрунтування заявлених вимог посилались на обставини викладені у позовній заяві, наполягали на тому, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем перешкоди у користуванні ними їх власністю у виді 1/4 та 1/4 частками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , не усунуто. Як і раніше до приміщення квартири вони потрапити не в змозі, двері їм не відчиняють, ключі не надано.
Представник позивачів - адвокат Матрос І.М. у судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Зауважив, що ключі начебто від спірної квартири, які були надані відповідачем у суді позивачам, до замку на вхідних дверях вказаної квартири не підійшли.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що позивачі доводяться їй рідною сестрою та племінницею, вони є власниками по 1/4 частці спірної квартири кожна, однак багато років у квартирі не проживають, будь яких витрат на її утримання та комунальні послуги не несуть. Вона дійсно замінила вхідні двері у квартирі та відповідно замки від них, але не проти надати ключі, однак вважає, що сумісне проживання з позивачами неможливе, внаслідок великої кількості осіб (6 осіб) у трикімнатній квартирі. Крім того, зазначила, що позивачі не звертались до неї про вселення та до спірної квартири у її присутність не приходили, тому будь яких перешкод вона їм не чинить.
Представник відповідача - адвокат Чепурна Н.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала позицію відповідача ОСОБА_3 , вважала, що позивачам перешкод у користуванні спірною квартирою ніхто не чинить, тому що вони самі цього не бажають, до спірної квартири не приходять.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, згідно Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 384067454 станом на 24.06.2024, трикімнатна квартира загальною площею 48,1 кв.м, житловою площею 32,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 (у шлюбі прізвище ОСОБА_5 (а.с.13)), ОСОБА_6 (у шлюбі прізвище ОСОБА_7 (а.с.11)), ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в рівних частках, по 1/4 кожному співвласнику (а.с.21-22).
Згідно Довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради № 6408 від 13.09.2024 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, станом на 12.09.2024 до складу зареєстрованих осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , входять: ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с.57).
Статтею 41 Конституції України встановлено: кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно частині 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За статтею 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання.
При цьому відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.
Позивачами зазначено, що відповідачка на даний час проживає у спірній квартирі та шляхом заміни вхідних дверей та замків у них перешкоджає позивачам у доступі до спірної квартири. Позивачі не мають вільного доступу до квартири, ключів від вхідної двері до квартири, при цьому відповідач не бажає впускати до спірної квартири позивачів та відмовляється у добровільному порядку надати ключі. Через неправомірні дії відповідача, позивачі не мають можливості користуватися своєю власністю, що є обмеженням їх права користування житлом.
Вказані обставини підтверджені у суді дослідженими доказами, зокрема з повідомлення заступника начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області вих. № 157аз/124/48/15/2024 від 01.07.2024 року, наданого у відповідь на адвокатський запит представника позивачів адвоката Матроса І.М., слідує, що 19.06.2024р. та 23.06.2024 р. надійшли виклики на лінію «102» про вчинення домашнього насильства за адресою АДРЕСА_1 . На місце події виїжджали працівники Управління патрульної поліції «Вікінг-108» та «Вікінг-151», по факту викликів ЄО № 32713 від 19.06.2024 та ЄО № 33628 від 23.06.2024 р. за зверненням гр. ОСОБА_1 та гр.. ОСОБА_2 , котрі повідомили, що співмешканка гр. ОСОБА_3 не впускає їх до квартири, не відповідає на телефонні дзвінки, але вони мають право власності на частину квартири (а.с.25).
Зазначені у повідомленні заступника начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області вих. № 157аз/124/48/15/2024 від 01.07.2024 року обставини також підтверджені:
- копіями матеріалів перевірки, зареєстрованими в ЖЄО ЧРУП № 33628 від 23.06.2024 р. (а.с.26-30);
- довідкою про результати перевірки інформації, викладеної у зверненні гр. ОСОБА_2 від 07.07.2024 (а.с. 31);
- дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з портативних нагрудних відеореєстраторів, що здійснювався працівниками підрозділу УПП в Чернігівській області ДПП під час спілкування з громадянкою ОСОБА_1 , що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянкою ОСОБА_2 , що мало місце 23.06.2024, яким зафіксовано обставини наявності перешкод у користуванні позивачами спірною квартирою з боку відповідачки (а.с. 34-35).
Будь-яких доказів на спростування того, що з боку відповідача позивачам чиняться перешкоди у користуванні квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачкою та її представником в особі адвоката Чепурної Н.В., суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема статтею 82 ЦПК України.
Таким чином, під час судового розгляду судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право власності, в тому числі користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , однак не мають вільного доступу до квартири внаслідок того, що відповідач ОСОБА_3 чинить у цьому перешкоди.
Оскільки відповідач позбавляє позивачів права користуватись вказаною квартирою, позивачі в добровільному порядку не мають можливості усунути перешкоди в користуванні власністю, тому суд вважає за необхідне вселити позивачів у спірну квартиру та зобов'язати відповідача не чинити позивачам перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати позивачів, понесені на сплату судового збору необхідно стягнути з відповідача на їх користь в сумі по 1211 грн 20 коп кожному.
На підставі викладеного, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 311, 317, 319, 321, 369, 391 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, - задовольнити.
Усунути перешкоди в користуванні належної ОСОБА_1 на праві власності 1/4 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення її до вказаної квартири.
Зобов'язати ОСОБА_3 , не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Усунути перешкоди в користуванні належної ОСОБА_2 на праві власності 1/4 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення її до вказаної квартири.
Зобов'язати ОСОБА_3 , не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, протягом того ж строку з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене 13.02.2025.
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий - суддя І. В. Яременко