26 листопада 2010 року о 09 год. 57 хв. Справа № 2а-3524/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Ісаєвій Н.С., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Запорізького міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення 1135 грн. 36 коп. допомоги по безробіттю,
Запорізький міський центр зайнятості (далі - позивач або Запорізький МЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач або ОСОБА_1) про стягнення 1135 грн. 36 коп. допомоги по безробіттю, отриманих ним шляхом невиконання своїх обов'язків та зловживанню ними.
Представник позивача, на задоволенні позову наполягає, вказуючи, що згідно з вимогами ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач повинен повернути гроші, отримані ним шляхом невиконання своїх обов'язків та зловживанню ними.
Відповідач 15.11.2010 у судовому засіданні пояснив суду, що на час подачі заяви для отримання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, але фактично такої діяльності - не здійснював, тому вважав себе безробітним, лише у грудні 2009 року подав заяву про зняття з реєстрації, проти заявленого позову не заперечує.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
22.05.2009 ОСОБА_1 звернувся до Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя з метою пошуку роботи та отримання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. 22.05.2009 наказом № НТ090522 ОСОБА_1 надано статус безробітного і, відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.7, п.2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого 20.11.2000 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136 (далі - «Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності») відповідачу призначено допомогу по безробіттю.
У заяві на адресу Правобережного районного центру зайнятості м.Запоріжжя позивачем зазначено, що станом на 22.05.2009 він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
Судом досліджено Витяг із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1 (ПК № НОМЕР_2). Згідно наказу № НТ090522 від 22.05.2009 ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю.
Наказом № НТ091224 від 24.12.2009 у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості згідно з вимогами п.п.8 п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплату допомоги по безробіттю - припинено. Відповідно до вищевказаного наказу ОСОБА_1 знято з обліку відповідно до абз.14 п.п.1 п.20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого 14.02.2007 постановою Кабінету Міністрів України № 219, у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, який мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої 03.09.2010 за вих. № 455/6 державним реєстратором Давидюк Л.В., виконавчим комітетом Запорізької міської ради 05.12.2007 ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем (реєстраційний № НОМЕР_3). Згідно вказаного документу 25.12.2009 внесено рішення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття здійснювала підприємницьку або іншу діяльність (виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, забезпечувала себе роботою самостійно), працювала за межами України за відсутності міжнародних договорів, що передбачають взаємне визнання страхового (трудового) стажу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, то відповідно до п.6.13 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» допомога по безробіттю їй не призначається.
Згідно підпункту «б» пункту 3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Отже, ОСОБА_1 при подачі 22.05.2009 заяви про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю не мав права на отримання вказаної допомоги як працевлаштована особа.
Згідно з п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Згідно з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.
Судом досліджено довідку позивача про отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за вересень - грудень 2009 року, згідно якої відповідачем отримано допомоги у сумі 1135 грн. 36 коп.
На момент розгляду спору відповідач добровільно допомогу по безробіттю, отриману ним шляхом невиконання своїх обов'язків та зловживанню ними у сумі 1135 грн. 36 коп. - не повернув, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України; ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»; п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого 20.11.2000 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307, зареєстрованого 14.12.2000 в Міністерстві юстиції України за № 915/5136, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 1135 грн. 36 коп. допомоги по безробіттю на користь Запорізького міського центру зайнятості, перерахувавши їх на р/р 37179300901007, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 20482573.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя /підпис/ О.О. Прасов
Постанову виготовлено у повному обсязі 26.11.2010.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.О. Прасов