1-кп/130/155/2025
130/256/25
26.02.2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді ОСОБА_8,
із секретарем судового засідання ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 2 Жмеринського міськрайонного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020080000172 від 9 серпня 2024 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця з/с "Культура" Маринівського району Цєліноградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, одруженого (на утриманні 11-тирічна дитина), працюючого трактористом в ДП "Ліси України", мешканця АДРЕСА_1 , раніше несудимого, - по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_7,
Формулювання обвинувачення та кваліфікація кримінального правопорушення, визнані судом доведеними
Обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 9 серпня 2024 року, близько 07:15 год, перебуваючи в службовому автомобілі працівників поліції марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився на узбіччі автодороги в c. Могилівка Гніванської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, запропонував працівникам поліції - начальнику сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_10., інспектору сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 та інспектору сектору реагування патрульної поліції Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 - неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 10000 грн за не складання відносно нього адміністративного протоколу.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 369 Кримінального кодексу України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Дослідження доказів
У вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнає повністю і беззаперечно, погоджується надати показання.
Прокурор просить розглянути кримінальне провадження відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, з чим погодились обвинувачений та захисник.
Оскільки обвинувачений повністю визнає свою вину, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, з чим погодились прокурор та захисник, суд у відповідності із частиною третьою статті 349 Кримінального процесуального кодексу України визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у його вчиненні. При цьому суд з'ясував, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, переконався у добровільності їх позиції та роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, суд визначає такий обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та встановлює такий порядок їх дослідження : допит обвинуваченого, дослідження матеріалів кримінального провадження характеризуючих особу обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надає показання, що ранком 9 серпня 2024 року рухався на автомобілі ВАЗ по автодорозі в с. Могилівка Вінницького району Вінницької області і був зупинений працівниками поліції, які почули від нього запах спиртного. З метою нескладення відносно нього протоколу за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення він неодноразово пропонував працівникам поліції 10000 грн, навіть після попередження ними про кримінальну відповідальність за пропозицію неправомірної вигоди. У вчиненому кається, просить суворо не карати.
Відомості щодо особи обвинуваченого
Особа обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця з/с "Культура" Маринівського району Цєліноградської області підтверджується фотокопією його паспорта сер НОМЕР_2 .
Згідно з довідкою-характеристикою від 19 серпня 2024 року Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району обвинувачений ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , характеризується позитивно.
Згідно з характеристикою від 20 грудня 2024 року Філії "Вінницьке лісове господарство" ДП "Ліси України", ОСОБА_1 працює трактористом-машиністом, характеризується позитвно.
Згідно з довідкою Вінницької міської клінічної лікарні № 1 від 9 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 до лікаря психіатра та нарколога не звертався.
Згідно з фотокопією свідоцтва про народження, обвинувачений є батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з вимогою про судимість від 15 серпня 2024 року, обвинувачений ОСОБА_1 раніше несудимий.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання
Обставинами, що у відповідності із статтею 66 Кримінального кодексу України пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння судовому слідству.
Обставиною, яка у відповідності із статтею 67 цього Кодексу, обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; обставини, що пом'якшують покарання та особу винного, який характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину; що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, і яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого; виходячи з принципів індивідуалізації, розумності покарання з метою попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Отже, виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Водночас суд враховує, що санкцією частини першої статті 369 Кримінального кодексу України передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Суд вважає, що виходячи з принципу справедливості покарання, суд має застосувати більш суворий вид покарання за скоєний злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.
Приймаючи до уваги вказані вище обставини, що враховані судом при розгляді судового провадження, суд вважає, що призначення покарання у виді мінімального штрафу, як про це просить прокурор, є пропорційним та адекватним, тобто справедливим і спрямованим на досягнення легітимної мети та співмірними з нею.
Тому суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією частини першої статті 369 Кримінального кодексу України.
Суд упевнений, що саме таке покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання, відповідно до якого суд, на основі оцінки ряду вказаних вище загальних і спеціальних критеріїв, зазначених у законі, визначає особі, яка вчинила злочин, справедливу міру покарання, спрямовану на досягнення цілей виправлення засудженого і приватної превенції.
Мотиви ухвалення інших процесуальних рішень
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні та речові докази.
Запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.
Керуючись статтями 370, 371, 374, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України і обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнане судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_8