Справа № 761/29452/17
Провадження № 1-кп/761/224/2025
18 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, кримінальне провадження № 12017100100005773 від 18 травня 2017 року, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь, АР Крим, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Відповідно до висунутого обвинувачення, 18 травня 2017 року приблизно о 09 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, з метою зриву проведення пленарного засідання IV сесії Київської міської ради VIII скликання, прибули до адміністративної будівлі Київської міської ради, що знаходиться в будинку 36 по вулиці Хрещатик в місті Києві.
Після цього, приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, шляхом вільного доступу, пройшовши в середину будівлі, підійшли до турнікету посту №1, де свою службу по охороні публічної безпеки несли працівники поліції Печерського районного відділу Управління поліції охорони у м. Києві ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 спільно із охоронцем роти об'єктів взводу № 4 Печерського районного відділу Управління поліції охорони у м. Києві ОСОБА_16 .
В цей час, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, всупереч розпорядження Київської міської ради № 205 від 01 вересня 2014 року «Про порядок доступу до адміністративного комплексу на вулиці Хрещатик, 36», почали висувати до працівників правоохоронного органу вимогу пропустити їх до ліфтів, які ведуть на четвертий поверх, для їх подальшого проходження в залу для проведення пленарних засідань. Отримавши відмову працівників правоохоронного органу в проході без отримання відповідних перепусток, або включення їх до списку відвідувачів, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, здійснюючи опір представникам влади, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, шляхом застосування фізичної сили прокрутили турнікет, а також пошкодили кріплення секції загородження, при цьому подолавши опір працівників правоохоронного органу, в ході якого ОСОБА_10 наніс побої поліцейським ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також пошкодив формений одяг поліцейським ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .
Потрапивши в коридор, де знаходились ліфти, побачивши, що функціонування ліфтів було заблоковане працівниками Київської міської ради та в них відсутня технічна можливість потрапити на 4 поверх, вийшли з коридору та направились в сторону пожежного виходу лівого крила, двері якого були замкнуті на ключ.
Продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, діючи сумісно та узгоджено вибили двері пожежного виходу, чим пошкодили їх. Після чого піднялись по сходах на 4 поверх, підійшли до посту охорони, розташованого перед входом у сесійну залу, де свою службу по охороні публічної безпеки несли працівники поліції Печерського районного відділу Управління поліції охорони у м. Києві ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , спільно із охоронцями роти об'єктів взводу № 4 Печерського районного відділу Управління поліції охорони у м. Києві ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .
Не реагуючи на законну вимогу працівників правоохоронного органу зупинитись та припини свої хуліганські дії, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, продовжили їх і, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, здійснюючи опір представникам влади, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, шляхом застосування фізичної сили, почали долати опір працівників правоохоронного органу, при цьому у працівників поліції ОСОБА_17 та ОСОБА_18 зірвали спеціальні жетони, та потрапили до приміщення сесійної зали, внаслідок чого пленарне засідання було призупинене.
Під час хуліганських дій ОСОБА_7 , було вчинено опір представникам влади, на той момент працівникам правоохоронного органу, що здійснювали охорону громадського порядку, а саме безпосередньо поліцейському ОСОБА_17 , якому останній, не реагуючи на законні вимоги припинити хуліганство, зблизив мінімальну відстань до нього, схопив за формений одяг та почав застосовувати фізичну силу шляхом штовхання, стримуючи за тулуб та утримуючи, відштовхнув від місця де знаходився працівник поліції, а саме біля дверей зали входу до колуару сесійної зали, заподіявши останньому фізичний біль, побої та спричинив падіння на підлогу, інерційно навалившись на потерпілого. Протиправні дії ОСОБА_7 вчинялись по відношенню й до інших працівників поліції та мали груповий характер вчинення із застосуванням насильства до потерпілих, що був поєднаний з опором представникам влади.
Хуліганські дії ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших невстановлених осіб, тривали протягом приблизно 30 хвилин, мали груповий характер та вчиненні з застосуванням фізичної сили по відношенню до ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 та ОСОБА_12 , після чого були припинені працівниками правоохоронних органів, які прибули на місце вчинення кримінального правопорушення.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
В ході судового розгляду захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_3 , якому судом було роз'яснено підставу для звільнення від кримінальної відповідальності, його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Вислухавши клопотання захисника, думку учасників судового провадження, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі за № 200/4664/14-к.
Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення (ч. 2 ст. 285 КК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд закриває кримінальне провадження.
Частиною 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Так, ст. 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули, такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
При цьому матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України), а процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з'ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. Так, у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 02.07.2019 справа за №515/331/17 зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі. Тобто, установивши обставини, що дають підстави для закриття справи, суд повинен їх дослідити і в разі згоди особи, ухвалити рішення про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, при вирішенні питання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням у справі «Грабчук проти України», відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України, яке інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії нетяжкого злочину та вчинене останнім 18 травня 2017 року.
При цьому, як убачається із вимоги на судимість, ОСОБА_3 після вчинення інкримінованого у даному кримінальному провадженні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення 09 жовтня 2019 року нового тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Таким чином, з урахуванням притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вчинення нового кримінального правопорушення, строк давності звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 296 КК України, переривався, та обчислення строків давності за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, необхідно рахувати саме з 09 жовтня 2019 року, тобто на момент розгляду кримінального провадження сплинув термін, встановлений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Таким чином, враховуючи зазначене, а також те, що ОСОБА_3 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, зважаючи на те, що останнім надано згоду на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Крім того, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 12.09.2022 по справі № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави. Відтак процесуальні витрати за проведення судово - медичних експертиз у цій справі слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 284-288, 369-372 КПК України, ст. ст. 12, 49 КК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100100005773 від 18 травня 2017 року - закрити у зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Процесуальні витрати за проведення судово - медичних експертиз № 1278 від 26.06.2017, № 1003/е від 13.07.2017, № 1002/е від 17.07.2017 в сумі 4045 грн 40 коп. віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано.
Суддя ОСОБА_1