Номер провадження 1-кп/754/443/25
Справа№754/9913/24
Вирок
Іменем України
03 березня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12023100030002535 від 22.08.2023 року щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
21.08.2023 року, приблизно о 18 год. 30 хв., неповнолітній ОСОБА_7 та ОСОБА_4 перебуваючи в лісопарковій зоні за адресою: м. Київ, між вулицями Остафія Дашкевича, 2 та вул. Братиславська, 6, де побачили раніше незнайомого ОСОБА_8 та в цей момент у них виник спільний протиправний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечними для життя, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 16.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023 та від 26.08.2023 № 451/2023 відповідно.
Так, реалізуючи свій спільний протиправний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечними для життя, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , згідно розподілених ролей, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, наніс ззаду палицею удар в область шиї під голову потерпілому ОСОБА_8 , від чого останній впав обличчям на землю, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна на задній поверхні шиї по центру у середній третині, на тильній поверхні правої кисті в проекції проксимальної третини 2-ої п'ясної кістки, в ділянці нігтьового валику 5-го ральця лівої кисті, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Тим часом, ОСОБА_4 діючи згідно раніше розподілених ролей, перебував поряд з ОСОБА_7 та спостерігав за навколишньою обстановкою, тим самим своєю присутністю підтримував протиправні дії останнього.
Продовжуючи реалізацію спільного протиправного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечними для життя потерпілого, ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , згідно розподілених ролей, в умовах воєнного стану, відкрито викрав з кишені штанів потерпілого, мобільний телефон, марки «Xiaomi Redmi Note 8 4/64 GB», вартістю 2951 грн. 33 коп. з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайфселл», яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, без залишку коштів на рахунку, з додатковою картою пам'яті на 32 гб., вартістю 249 грн. та відкрито зірвав з плечей потерпілого рюкзак чорного кольору з червоним написом «Mandry», вартістю 450 грн., в якому знаходились особисті речі потерпілого, а саме: гаманець, в якому знаходилась банківська карта банку «Восток» на рахунку якої 12 грн., грошові кошти в сумі 50 грн., книга, металева запальничка, копія ідентифікаційного коду, паспорт на ім'я ОСОБА_8 , зв'язка ключів, які матеріальної цінності для потерпілого не становить.
В цей момент ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію спільного протиправного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням насильства, яке не є небезпечними для життя, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , згідно розподілених ролей, в умовах воєнного стану відкрито заволодів навушниками чорного кольору «Gorsun», що належать потерпілому, вартістю 206 грн. 83 коп.
В подальшому ОСОБА_7 , утримуючи відкрито викрадене майно при собі, передав ОСОБА_4 рюкзак з особистими речами потерпілого.
Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , утримуючи відкрито викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а відкрито викраденим майном, розпорядились на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 , матеріальної школи в розмірі 3919 гривні 16 копійок.
Суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечне для життя потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_4 в суді визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, показав, що 21.08.2023 року, ввечері приблизно о 18 год. 30 хв., у парку разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 побачили раніше незнайомого їм ОСОБА_8 , який ніс у руках пиво. Вони попросили останнього налити їм пиво, ОСОБА_11 погодився та попросив стакан куди налити пиво. Однак стакану у них небуло черезце виникла суперечка. Потім ОСОБА_7 наніс палицею в шию удар потерпілому. Він удари не наносив. ОСОБА_8 впав, після чого вони разом ОСОБА_12 забрали навушники, рюкзак та мобільний телефон. В подальшому їх затримали працівники поліції . Він визнає свою вину, щиро кається, шкоду потерпілому добровільно відшкодував, усвідомив протизаконність своїх дій. Вартість викраденого майна не оспорює.
Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що 21.08.2023 приблизно в 18.30 годин в лісопарковій зоні між вул.О.Дашкевича, 2 та вул.Братиславська, 6 в м.Києві до нього підійшов раніше незнайомий йому ОСОБА_9 та попросив дати йому пива, він запропонував ОСОБА_9 дати йому стакан, щоб він відлив йому зі своєї пляшки пива, однак стакана у останнього не було і він пішов далі, пройшовши 5-10 метрів він зустрів раніше незнайомих йому ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , які почали його ображати з приводу того, що він пошкодував ним пива, він продовжив йти далі та пройшовши метрів 100 його наздогнав ОСОБА_9 з порожньою пляшкою і він став наливати йому пиво зі своєї пляшки, в цей час він відчув удар палицею ззаду в потилицю та впав, після чого відчув як хтось зриває з його плеча рюкзак, в якому знаходились його речі: гаманець, в якому знаходилась банківська картка банку «Восток», грошові кошти в сумі 50грн., книга, металева запальничка, копія ідентифікаційного коду, паспорт на його ім'я, зв'язка ключів, він почав підніматись та вимагати у них повернути його речі, однак вони втрьох пішли, відповідаючи йому в грубій формі, він хотів викликати працівників поліції і виявив, що у нього зник мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі Nоtе 8» з сім-карткою мобільного оператора «Лайфселл» та карткою пам'яті на 32GВ, який до цього знаходився в кишені його штанів, а також виявив відсутність навушників «Gorsun» чорного кольору, які знаходились на шиї, оглянувши прилеглу територію він не виявив свого мобільного телефону та рушив через ліс в напрямку, куди пішли ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , по дорозі на його прохання перехожі громадяни надали йому мобільний телефон та він викликав працівників поліції, які в подальшому в лісопарковій зоні затримали ОСОБА_4 та ОСОБА_7 біля них на землі знаходились його рюкзак та телефон, він попросив затриманих повернути його речі, на що вони сказали йому забирати свої речі, однак у повернутих йому речах не було його паспорту та ідентифікаційного коду.
Судом також досліджено відповідно до вимог ст. 358, ст. 359 КПК України письмові докази, документи, які були долучені до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення, а саме:
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.08.2023, згідно якого ОСОБА_8 заявив про те, що 21.08.2023 приблизно в 18.35 годин між вул.Дашкевича, 2 та вул.Миропільська в м.Києві в парковій зоні невідома особа нанесла йому дерев'яною палицею удар по голові, внаслідок чого він впав на землю, та заволоділа його речами: мобільним телефоном «Rеdmі», бездротовими навушниками, рюкзаком чорного кольору, гаманцем з грошовими коштами в сумі 50грн.;
- протокол огляду місця події від 21.08.2023, згідно якого оглядаласься ділянка місцевості у лісі по вул.О.Дашкевича в м.Києві, на якій було виявлено предмет, схожий на дерев'яну палку довжиною 48см, порушення грунтового з листьовим покриттям, на якій перебуває ОСОБА_8 , у якого було виявлено на потилиці садно червоного кольору з невеликими відшаруваннями шкіри, в ході огляду вказаний предмет, схожий на дерев'яну палицю, було вилучено;
- протокол огляду місця події від 21.08.2023, згідно якого оглядалась ділянка місцевості у лісі по вул.О.Дашкевича в м.Києві, на якій виявлено мобільний телефон «Rеdmі Nоtе 8» чорного кольору в синьому чохлі, рюкзак чорного кольору з написом червоного кольору «Маndry», в якому було виявлено навушники «Gorsun» чорного кольору, металеву запальничку, магнітний ключ від домофону з брелоком, шкіряний гаманець коричневого кольору, про які ОСОБА_8 зазначив, що вказані речі належать йому, в ході огляду було вилучено вказані речі, а також один слід папілярного узору з поверхні екрану телефону, один змив з поверхні телефону;
- висновок експерта №СЕ-19/111-23/45555-ТВ від 07.09.2023, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону «Хіаоmі Rеdmі Nоtе 8 4/64GВ» станом на 21.08.2023 могла становити 2951,33грн.;
- висновок експерта №СЕ-19/111-23/45568-ТВ від 31.08.2023, згідно якого ринкова вартість навушників «Gorsun» чорного кольору станом на 21.08.2023 могла становити 206,83грн.;
- висновок експерта №СЕ-19/111-23/45562-ТВ від 14.09.2023, згідно якого ринкова вартість рюкзака чорного кольору з червоним написом «Маndry» станом на 21.08.2023 могла становити 450грн.;
- товарний чек від 22.10.2020, наданий потерпілим ОСОБА_8 , щодо придбання ним карти пам'яті на 32GВ;
- висновок експерта №5636/23 від 15.11.2023, згідно якого ринкова вартість карти пам'яті на 32GВ станом на 21.08.2023р. становила 249грн.;
- висновок експерта №042/1-371-2023 від 24.08.2023, згідно якого при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження: садна на задній поверхні шиї по центру у середній третині, на тильній поверхні правої кисті в проекції проксимальної третини 2-ої п'ясної кістки, в ділянці нігтьового валику 5-го пальця лівої кисті, кожне з яких відноситься до легкого тілесного ушкодження, які не були небезпечними для життя, утворились від дій (за рахунок ковзання, тертя або удару під кутом) тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю утворення можуть відповідати терміну 21.08.2023;
- протокол проведення слідчого експерименту від 16.09.2023 та відеозапису до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 показав про обставини відкритого викрадення 21.08.2023 приблизно в 18.30 годин в лісопарковій зоні між вул.Дашкевча та вул.Братиславська в м.Києві його рюкзака з речами, мобільного телефону та навушників, обставини нанесення йому перед цим удару ззаду в область голови;
- протокол проведення слідчого експерименту від 21.11.2023 та відеозапису до нього, згідно якого підозрюваний ОСОБА_4 показав про обставини заволодіння 21.08.2023 в лісопарковій зоні речами ОСОБА_8 , відповідно до яких ОСОБА_7 ззаду штовхнув потерпілого та зірвав з його спини рюкзак, а також заволодів мобільним телефоном потерпілого, а він відкрито викрав у потерпілого навушники, після чого він разом з ОСОБА_7 втекли.;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.09.2023р. та відеозапису до нього, згідно якого свідок ОСОБА_13 надала пояснення щодо подій 21.08.2023р. в лісопарковій зоні, в ході яких ОСОБА_7 штовхнув потерпілого та зірвав з нього рюкзак, а ОСОБА_4 забрав у потерпілого навушники;
- постанову слідчого від 15.10.2023, якою товарний чек від 22.10.2020р. на придбання карти пам'яті визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;
- постановою слідчого від 26.10.2023, якою мобільний телефон марки «Хіаоmі Rеdmі Nоtе 8 4/64GВ», сім-картка «Лайфселл», картка пам'яті на 32GВ, рюкзак з написом «Маndry», навушники «Gorsun», гаманець коричневого кольору, металева запальничка, магнітний ключ від домофону з брелоком, визнано речовими доказамив кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про належність та допустимість доказів у даному кримінальному провадженні суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Зокрема, згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 94 КПК України суд оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч. 1 ст. 86 КК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими та жодної із передбачених КПК України обставин для визнання вказаних доказів недопустимими судом не встановлено, як і істотних порушень прав і свобод обвинуваченої, гарантованих Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, при проведенні досудового розслідування.
Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечне для життя потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений в ході судового розгляду кримінального провадження зазначали, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав, щиро розкаявся та добровільно відшкодував шкоду завдану потерпілому. Просив застосовувати до ОСОБА_4 положення ст. 69 КК України та призначити остаточне покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Відповідно до письмової заяви потерпілого ОСОБА_8 він претензій до ОСОБА_4 не має, завдана шкода йому відшкодована. У судовому засіданні потерпілий просив суворо не карати ОСОБА_14 , оскільки на його думку обвинувачений ще може стати на шлях виправлення.
При вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд враховує те, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Згідно з положеннями ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, за змістом ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. При цьому суд має врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 - суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 - судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який офіційно непрацевлаштований, має визначене місце реєстрації та проживання, згідно характеристики ДОП Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_15 - ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, перебуває на профілактичному обліку Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві як особа- кривдник, у лікарів психіатра та нарколога на обліках не перебуває, неодружений, до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 23.03.2023 засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуваннім ст. 75 КК України - звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та відповідно до ухвали Дніпровського районного суд уміста Києва від 07.11.2024 ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання у зв'язку з усуненням карності діяння, його молодий вік, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, його роль та ступінь участі у вчиненні кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_8 , який не наполягає на суворому покаранні, щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування завданих потерпілому збитків.
Згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.8 своєї постанови №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого, виду основного покарання (ст.69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого особливо тяжкого, тяжкого злочинів або злочину середньої тяжкості, з урахуванням особи винного.
Враховуючи наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки, усвідомив протизаконність своїх дій,з урахуванням його особи, суд доходить висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання на підставі ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 186 КК України. При цьому, з урахуванням вищезазначеного, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та обирає йому покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати в ізоляції від суспільства з урахуванням особи і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту що до можливості для застосування щодо ОСОБА_4 ст. 75 КК України, оскільки на думку суду, враховуючи обставини справи підстав для застосування ст. 75 КК України не має.
Згідно вимог ст. 100 КПК України речові докази долю яких не вирішено вироком Деснянського районного суду м. Києва від 10.01.2025 щодо ОСОБА_7 , а саме: дерев'яна палиця, слід папілярного узору, змив з поверхні телефону - підлягають знищенню.
Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 10.01.2025 - вартість проведених товарознавчих та судово-медичної експертиз стягнуто з засудженого ОСОБА_7 .
Запобіжний захід до набраня вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись вимогами ст. ст. 370, 374, ч. 15 ст. 625 КПК України
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 05.12.2024.
Речові докази: дерев'яну палицю, слід папілярного узору, змив з поверхні телефону - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1