26 жовтня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6323/10/0870
За позовом: ОСОБА_1, м. Запоріжжя
До: Державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кондратенко Євгенії Миколаївни, м. Запоріжжя
про визнання нечинною та скасування постанови від 29.06.2010, -
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 28.01.1997)
ОСОБА_3 (довіреність б/н від 20.03.2009)
від відповідача - не прибув
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кондратенко Євгенії Миколаївни, м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати нечинною та скасувати постанову від 29.06.2010 про накладення штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 170 грн.
13.10.2010 судом відкрито провадження у справі № 2а-6323/10/0870 та призначено до розгляду на 26.10.2010.
У засіданні 26.10.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
На виконання ст. 41 КАС України, у ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, у позовній заяві вказував, що постанову про накладення на нього штрафу за невиконання вимог державного виконавця щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_1 винесено безпідставно, оскільки його гараж розташовано на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання, до суду не прибув. Про причини неявки не повідомив. Відзиву та витребуваних судом документів не надав. Проти позову не заперечив.
Відповідно до статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
За таких обставин, на підставі ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача. До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у т.ч. на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів.
Частиною 2 ст. 4 Закону України “Про державну виконавчу службу” визначено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Він здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як встановлено судом, на виконанні в Ленінському ВДВС знаходиться виконавчий лист Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 2-129/09 від 26.05.2010. Згідно рішення суду державний виконавець мав «Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_1».
Постанова про зобов'язання позивача вчинити певні дії - звільнити самовільно зайняту земельну ділянку винесена державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кондратенко Є.М. 28.05.2010.
Статтею 30 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримано боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення.
28.05.2010, в порядку ст. 5, 6, 11-1, 76 Закону України «Про виконавче провадження», направлена вимога державного виконавця, якою боржника зобов'язано виконати виконавчий лист та зобов'язано у строк до 03.06.2010 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
Однак, ОСОБА_1 не були виконані зазначені вимоги, що і не заперечується ним.
За приписами ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Разом з тим, як з'ясовано в ході судового розгляду, фактично позивач ніколи не користувався земельною ділянкою ділянку площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_1».
Згідно технічного паспорту на будівлю, виданого ОП «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 05.12.2007р., позивач має будівлю гаражу № НОМЕР_2, що розташований на гаражній площадці, розташованій за адресою АДРЕСА_2.
Крім того, як пояснив позивач в ході судового розгляду, після того як було відкрито державним виконавцем виконавче провадження, та його запрошено до виконавчої служби, він надав пояснення та документи в обґрунтування того, що він користується земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2, та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 він взагалі не займає. Також позивачем разом із державним виконавцем був здійснений виїзд на місцевість для переконання у дійсності розташування земельної ділянки позивача.
Не зважаючи на це, 29.06.2010 державним виконавцем Ленінського ВДВС Кондратенко Є.М. винесено постанову, якою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170 грн. за невиконання вимог державного виконавця щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, яку суд вважає безпідставною, оскільки фактично відсутній предмет відносно якого, як вказується в Постанові, останній не виконав вимоги державного виконавця вчинити певні дії, а саме в строк до 03.06.2010 року не звільнив самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на те, що відповідач не надав суду жодних доказів щодо правомірності прийняття оскаржуваної постанови, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167, 181 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кондратенко Євгенії Миколаївни, про визнання нечинною та скасування постанови від 29.06.2010 - задовольнити.
2. Визнати нечинною та скасувати постанову Державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Кондратенко Євгенії Миколаївни від 29.06.2010 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі170,00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 26.11.2010.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко