Справа № 752/4150/24
Провадження по справі № 1-кп/752/1084/25
іменем України
"27" лютого 2025 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023100010000370, дані про яке 04.02.2023 внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, стосовно ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Баку Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, неодруженого, що має вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, що має на утримані малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , несудимого в силу ст. 89 К України, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
потерпілої ОСОБА_13 ,
перекладача - ОСОБА_14 ,
встановив:
ОСОБА_3 у період дії воєнного стану, який введений на території України у зв'язку із збройною агресією РФ Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX , строк дії якого в подальшому було неодноразово продовжено, вчинив кримінальні порушення проти власності за наступних обставин.
04.02.2023 о 20 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні бару «Бар Порт Київ», що розташований за адресою: м. Київ, пров. Тараса Шевченка 8-Б, помітив раніше невідому громадянку ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка поклала свій мобільний телефон марки «IphoneXS-Max» у кишеню куртки, в яку була одягнута. В цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Діючи умисно з корисливих мотивів, ОСОБА_3 , наблизився до ОСОБА_15 , впевнившись, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, непомітно витягнув з кишені її куртки мобільний телефон марки «IphoneXS-Max», та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_15 майнову шкоду в розмірі 11 100 грн.
Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_3 у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, він же 04.02.2023 о 22 год., перебуваючи біля нічного клубу «Фіфті», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Антоновича 50, помітив раніше невідомого його ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який поклав свій мобільний телефон марки «Iphone 11 ProGold 64 gb», у кишеню власної куртки, в яку був одягнутий. В цей момент у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, демонструючи свою привітність та дружелюбність, підійшов до ОСОБА_16 , обійняв його та витягнув з кишені його куртки мобільний телефон марки «Iphone 11 ProGold 64 gb», розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав майнову шкоду ОСОБА_16 в розмірі 16 000 грн.
Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені вищезазначених кримінальних правопорушень була доведена на підставі його показань, та за згодою учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються визнано судом недоцільним. При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності його позиції - відсутні, наслідки неможливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку - роз'яснені.
Так, допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованих йому діянь за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі. Пояснив суду, що 04.02.2023 о 20 год., знаходився у барі десь у центрі м. Києва. Помітив, як дівчина поклала мобільний телефон у кишеню куртки та він вирішив телефон викрасти. Наблизився до дівчини та непомітно витягнув з кишені куртки мобільний телефон марки «Iphone», після чого вийшов з приміщення бару.
У той саме день, але пізніше, перебуваючи поряд з метро «Олімпійська», побачив незнайомого чоловіка, який був на підпитку, та поклав телефон у кишеню верхнього одягу, й вирішив його таємно викрасти. Він підійшов до чоловіка, зробив вигляд, що вітає його, обійняв, та витягнув з кишені мобільний телефон марки.
У той саме день його затримали та мобільні телефони вилучили. Він шкодує, що так вчинив. Пояснюючи такі свої дії, вказав, що мав намір продати телефони, оскільки був у скрутному матеріальному становищі. Він зробив для себе відповідні висновки. У 2014 році приїхав до України, отримав посвідку на тимчасове проживання, строк дії якої сплив 28.08.2019. Наразі вирішує питання щодо оформлення права на проживання в Україні, але у зв'язку з воєнним станом, має право законно перебувати на території України без посвідки.
Завив клопотання про звернення застави, яка внесена за нього його знайомим, але фактично за його кошти, на рахунок держави на спеціальний рахунок для допомоги ЗСУ. Просив вважати, такі його дії такими, що пом'якшують його покарання та свідчать про щирість каяття.
Враховуючи, що такі показання обвинуваченого, відповідають тим фактичним обставинам, що встановлені під час досудового розслідування, суд приходить до висновку, що в діяннях ОСОБА_3 має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч.1 ст.32 КК України, тому він засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією частиною статті Особливої частини КК України, а саме ч.4 ст.185 КК України.
При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про його особу, згідно яких обвинувачений є таким, що не судимий в порядку ст. 89 КК України, офіційно не працевлаштований, продає квіти, працюючи на родичів, має на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 (що встановлено з його слів), офіційно не одружений, але проживає у фактичних шлюбних відносинах, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання.
Суд вважає, що обставинами, які відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття. Суд також визнає обставиною, яке пом'якшує покарання бажання зарахувати заставу, яка внесена за нього його коштами, на корить ЗСУ.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання, судом не встановлено.
За вказаних обставин суд призначає ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення у межах санкції ч.4 ст. 185 КК України. Між тим, враховуючи вищезазначені обставини, які пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який зокрема має на утриманні малолітню дитину, а також те, що вчинені ним тотожні злочини, не відносяться відповідно до ч.1 ст. 75 КК України, до тих, за якими особу не може вити звільнено від відбування покарання, відсутність майнової шкоди потерпілим, за умови того, що мобільні телефони їм повернуті, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з покладанням ряду обов'язків відповідно до ст. 76 КК України. Крім того, таке міра покарання відповідає позиції прокурора, яка була заявлена ним у судових дебатах. Суд вважає, що таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого та зможе попередити вчиненню ним нових злочинів.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що призначене покарання є пропорційним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та буде сприяти прагненню обвинуваченого до правослухняної поведінки.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Судові витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді застави, який був застосований рішенням слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2023, підлягає скасуванню. Суд також вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого та заставодавця ОСОБА_17 , яку останні висловив у письмовій заяві за адресу суду 22.01.2025, та звернути заставу в розмірі 84784 грн., яка була сплачена на виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2024 в дохід держави, зарахувавши її на спеціальний рахунок на корить ЗСУ. Такі дії обвинуваченого суд також розцінює як обставина, яка може свідчити на користь того, що каяття ОСОБА_3 є щирим та він став на шлях виправлення.
Керуючись ст. 370, 371, ч.2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три)роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) обов'язки протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-DVD диск з відеозаписами - залишити на зберігання в матеріалах досудового розслідування;
-мобільний телефон - марки Apple IPphone «Хs max» ІМЕI НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_15 - залишити їй у власність;
- мобільний телефон - марки Apple IPphone «11-pro gold» ІМЕI НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_16 - залишити йому у власність;
- мобільний телефон марки «МІ» моделі М1804D2S6, ІМЕI НОМЕР_3 , який перебуває у камері збереження речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за квитанцією ФП-014292 від 19.04.2023, повернути ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) за першою вимогою.
Скасувати арешти, накладені ухвалою Голосіївського районного суду м. Києві від 15.06.2023 (Спраа № 752/2466/23, провадження 1-кс/752/1089/23 з мобільних телефонів Apple IPphone «Хs max» ІМЕI НОМЕР_1 , Apple IPphone «11-pro gold» ІМЕI НОМЕР_2 , марки «МІ» моделі М1804D2S6, ІМЕI НОМЕР_3 .
Скасувати запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2023, звернувши в дохід держави заставу у розмірі 84784 грн., визначену згідно ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2024, яка внесена ОСОБА_18 23.04.2024 на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UА128201720355259002001012089, призначення платежу - застава, перерахувавши її на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами: Банк - Національний Банк України, МФО 30001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач Національний Банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також вручення повного тексту вироку негайно після його оголошення.
Суддя ОСОБА_1