09 листопада 2010 року < Текст > Справа № 2а-7555/10/0870
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Прасова О.О., при секретарі Ісаєвій Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя
до: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»
про: стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі за текстом - УПФУ в Ленінському районі, позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» (далі за текстом - ВАТ «Запорізький арматурний завод», відповідач), у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь УПФУ в Ленінському районі заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах у сумі 22518 грн. 20 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з травня по серпень 2010 року. Позивач посилається на вимоги Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких, усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження.
У судове засідання представник відповідача не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином про що свідчать копії поштових повідомлень наявні в матеріалах справи. Будь-яких заперечень на позовні вимоги, заяв, клопотань чи доказів сплати суми заборгованості до суду з боку відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод», ідентифікаційний код юридичної особи 14309190, зареєстроване 03.02.1994 за адресою: 69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 158-А, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №15-7/6135 від 20.09.2010 Головного управління статистики у Запорізькій області.
Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя.
Судом встановлено, що колишнім працівникам ВАТ «Запорізький арматурний завод», а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у різні роки було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003. Пенсії були призначені на підставі справи уточнюючих довідок, які встановлювали характер праці та право на призначення пільгової пенсії, виданих відповідачем, та на підставі протоколів про призначення пенсій наявних в матеріалах.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що направлялися органом Пенсійного фонду відповідачу, а також розрахунку суми позовних вимог, за ВАТ «Запорізький арматурний завод» обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 22518 грн. 20 коп.
Розмір та наявність зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки між позивачем та відповідачем.
Пунктом «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV) визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Згідно з абз.1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058-ІV.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди відшкодування вказаних витрат здійснюється підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці, в розмірі плати, що покриває фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком № 1, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком № 1, з 01.01.2004 має здійснюватися незалежно від того, за яким Законом призначена ця пенсія, в порядку передбаченому п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» всіма підприємствами, установами, організаціями України.
Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).
Так, в п.6.1 Інструкції №21-1 визначено коло осіб та розміри, в яких повинні відшкодовуватись Пенсійному фонду України витрати на виплату на доставку пільгових пенсій за списком № 1. Зокрема в цьому пункті вказано, що такий порядок встановлений для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції.
Підпункт 2.1.1. п.2.1 Інструкції №21-1 містить перелік роботодавців, що є страхувальниками в розумінні цієї Інструкції та Закону №1058-ІV, а саме підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки та політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб, на умовах трудового контракту, або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Отже, згідно з п.6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України.
Згідно з п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Пунктом 6.3 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Відповідно до п.6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається управлінням Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го числа січня поточного року, та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій.
Згідно з п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Позивачем обґрунтовано розмір суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах зазначеним пенсіонерам за спірний період, що підтверджується Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які за спірний період направлялися відповідачу за його юридичною адресою.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі, і тому заборгованість, що обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду підлягає стягненню.
Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України; «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; п.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п. 2.1, 6.1-6.4, 6.8 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах - задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» (69093, м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, буд. 158-А, код ЄДРПОУ 14309190, роз. рахунок 26004976713565, Запорізька філія «Першого Українського міжнародного банку» місто Запоріжжя, МФО 313623) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, буд. 18, код ЄДРПОУ 20508404, роз. рахунок 25605301201079, ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з травня по серпень 2010 року у розмірі 22518 (двадцять дві тисячі п'ятсот вісімнадцять) гривень 20 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя (підпис) О.О. Прасов
Постанову виготовлено у повному обсязі 09.11.2010.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.О. Прасов