Справа № 646/1600/25
№ провадження 2-о/646/68/2025
03 березня 2025 року м.Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Литвинов А.В., вчивши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Хижняк Анастасії Володимирівни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат - Хижняк А.В. звернулася за допомогою системи «Електронний суд» до Червонозаводського районного суду м. Харкова з заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам до неї, що обґрунтовується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На підставі ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до частини четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення визначені статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до абз. першого п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (частина друга статті 318 ЦПК України).
Як вказано в пункті 7 Постанови суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану, оскільки з'ясуванню цьому питанню у будь-якому разі має передувати звернення до відповідного органу із заявою про внесення змін до актового запису.
Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначаються нормами Закону України від 1 липня 2010 року№ 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" ( далі Закон № 2398-VI).
Статтею 22 Закону № 2398-VI врегульований порядок внесення змін до актів до актового запису цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження адміністративному та/або в судовому порядку.
Згідно Узагальнення Верховного Суду України від 01.01.2013 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", передбачено що при звернення із заявою про встановлення фактів, необхідно довести, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Вищезазначене узагальнення, а також п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31.03.1995 року, передбачають, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти, в тому числі, щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах.
Отже, коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України(пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин, заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право. Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин.
Як вбачається із тексту заяви та поданих документів, на час звернення до суду заявник та заінтересована особа ОСОБА_2 є живими особами, що не позбавляє можливості вирішити питання у позасудовому порядку.
Таким чином разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право.
Відповідно до частини дев'ятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що глава 6 "Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя дійшов висновку про можливість застосування аналогії закону та відповідно до статті 185 ЦПК України заяву про встановлення факту родинних відносин слід залишити без руху.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк п'ять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити заявниці, що у випадку не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута судом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 293, 294, 315-318 ЦПК України, суддя
постановив:
Заяву ОСОБА_1 - адвоката Хижняк Анастасії Володимирівни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Надати заявнику строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява повертається заявникові.
Копію ухвали надіслати заявникові та його представнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Суддя: А.В. Литвинов