Справа № 645/2376/18
Провадження № 1-кп/645/16/25
27 лютого 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання сторони захисту про витребування доказів кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України,-
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про витребування з прокуратури Харківської області клопотання (зі всіма додатками та доповненнями у разі наявності) про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_6 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за результатами розгляду якого Апеляційним судом Харківської області винесено ухвалу від 06.06.2017 року; всієї наявної інформацію та/або документи, які стали підставою для визначення (розрахунку) спричинених діями ОСОБА_6 тяжких наслідків в розмірі понад 200 000,00 гривень, настання яких надало стороні обвинувачення підстави кваліфікувати дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України; детальний розрахунок спричинених діями ОСОБА_6 тяжких наслідків в розмірі понад 200 000,00 гривень, настання яких надало стороні обвинувачення підстави кваліфікувати дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України; інформації щодо того, чи вчинялись стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування кримінального провадження визначені чинним законодавством дії, спрямовані на розсекречення ухвали апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що виходячи зі змісту ухвали апеляційного суду Харківської області від 06 червня 2017 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (справа 790/6495т/17) вбачається, що до апеляційного суду звернувся слідчий слідчого відділу СУ прокуратури Харківської області ОСОБА_7 з клопотанням, в якому просив надати дозвіл на проведення негласної (розшукової) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_6 . Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні прокуратури Харківської області перебувають матеріали досудового розслідування №42017220000000415 від 12.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання владою або службовим становищем працівниками Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, що спричинило тяжкі наслідки під час нарахування та виплати заробітної плати працівникам. В ухвалі від 06.06.2017 року зазначено, що досудовим слідством встановлено, що після призначення ОСОБА_8 начальником Харківської ОДПІ між ним та теперішнім заступником начальника ОСОБА_6 почали виникати конфлікти через розподіл тіньових коштів, координацію роботи податкового органу, призначення працівників на керівні посади, адміністративний вплив на суб'єктів господарювання. Після виходу на роботу ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_8 з корисним наміром не перебувати на робочому місці та не перешкоджати ОСОБА_8 у злочинній діяльності, направленої на отримання неправомірних благ та вигод. В обмін на це ОСОБА_8 надасть вказівку підлеглим працівникам відображати у табелях робочого часу перебування ОСОБА_6 на робочому місці. Таким чином, дії ОСОБА_6 підпадають під кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України. Згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України під "тяжкими наслідками" в ч. 2 ст. 367 КК України маються на увазі такі наслідки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. За правилами пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Згідно з підп. 169.1.1. п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга складає 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку. За ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року складає 1600 гривень. Тому, податкова соціальна пільга у 2017 році складала (1600 грн. х 0,5) = 800 гривень. Таким чином, шкода, завдана ОСОБА_6 у вигляді неправомірного отримання заробітної плати для кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 364 КК України повинна була становити 800*250 = 200 000 гривень. Тобто, сторона обвинувачення на момент звернення до суду із клопотанням про проведення негласних слідчих дій повинна була мати підтверджену інформацію про те, що розмір завданої шкоди ОСОБА_6 становить суму від 200 000,00 гривень.
Захисник наголосила, що в судовому засіданні, яке відбулось 14.05.2021 року, прокурором на виконання вимог суду надано Постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 28 грудня 2017 року, винесену в межах матеріалів кримінального провадження №42017220000000415, відповідно до якої із вказаного кримінального провадження виділено розслідування за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України щодо можливого протиправного нарахування та виплати заробітної плати працівникам ОДПІ. Виділеним матеріалам кримінального провадження присвоєно №42017220000001476, проведення досудового розслідування доручено старшому слідчому першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_7 . При цьому, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 було вручено підозру 20.12.2017 року. Тобто, підозра була вручена в тому числі у скоєнні злочину, склад якого передбачений ч. 2 ст. 364 КК України. Станом на 28.12.2017 року ОСОБА_6 перебував у статусі підозрюваної особи по кримінальному провадженню №42017220000000415, проте із Постановою про виділення матеріалів кримінального провадження, а саме ч. 2 ст. 364 КК України, як підозрюваний ознайомлений не був. Раніше прокурором на виконання вимог суду надано Постанову від 26.11.2018 року про закриття кримінального провадження №42017220000001476. Відповідно до вказаної Постанови стороною обвинувачення встановлено, що ОСОБА_6 виплачено заробітну плату за відпрацьовані дні за період з 15.06.2016 по 14.04.2017 включно на загальну суму 27 014,85 грн., окрім того ОСОБА_6 за період часу з травня 2016 року по травень 2017 року виплачено в якості премії 7 910,53 грн. Таким чином, загальний розмір так званого можливого збитку відповідно до Постанови від 26.11.2018 ОСОБА_6 завдано в розмірі 34 925,38 грн..
Сторона захисту посилається на те, що є незрозумілим на підставі яких фактичних, достатніх, достовірних, об'єктивних доказах ґрунтувалось клопотання слідчого ОСОБА_7 про надання дозволу на проведення негласної слідчої розшукової дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в частин обґрунтування наявності в діях ОСОБА_6 ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме обґрунтування настання тяжких наслідків у вигляді заподіяння шкоди в розмірі понад 200 000 гривень.
Крім того, захисник посилалася на практику Великої Палати Верховного Суду, а саме на постанову від 16.10.2019 по справі №640/6847/15-к, яка є обов'язковою для застосування, зі змісту якої випливає, що судом підтверджений обов'язок сторони обвинувачення відкрити стороні захисту всі процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД.
Також, в клопотанні зазначено, що виходячи зі змісту ухвали апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року, на думку захисту, неможливо встановити, що стало підставою для звернення до суду із клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, зокрема чим прокурор обґрунтовував наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, склад якого передбачений ч. 2 ст. 364 КК України в частині настання тяжких наслідків в розмірі понад 200 000 гривень. Сторона захисту вказує, що з врахуванням надання стороною обвинувачення постанови про закриття кримінального провадження від 28.11.2018 року із зазначенням розміру отриманої ОСОБА_6 заробітної плати в розмірі 34000 гривень, сторона обвинувачення не мала законних підстав для подання клопотання про надання дозволу на проведення НСРД із кваліфікацією дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 384 КК України.
Крім того, обґрунтовуючи своє клопотання, сторона захисту посилалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 по справі №640/6847/15-к, відповідно до якої для оцінки доказів, отриманих в результаті НСРД, необхідно дослідити процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД. Процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД повинні бути взяті до уваги судом, який розглядає справу, оскільки без з'ясування їх змісту неможливо прийняти рішення про допустимість доказів, отриманих в результаті проведення НСРД. Велика Палата Верховного Суду акцентує увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до статті 290 КПК України. Якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України. Якщо відповідні процесуальні документи були отримані стороною обвинувачення після передачі обвинувального акта до суду, то вона зобов'язана здійснити їх відкриття згідно з частиною одинадцятою статті 290 КПК України. Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (в тому числі ухвала слідчого судді) були надані суду під час судового розгляду і стороні захисту у змагальному процесі була забезпечена можливість довести перед судом свої аргументи щодо допустимості відомостей, отриманих у результаті НСРД, в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, не є документами у розумінні частини другої статті 99 КПК України, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб. Отже, процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (в тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді першої інстанції з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД.
Враховуючи викладене, з метою з'ясування істини у справі, керуючись ч. 2 ст. 93 КПК України сторона захисту просила суд витребувати зазначені в клопотанні докази.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту, посилаючись на те, що сторона захисту обізнана з текстом клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії щодо ОСОБА_6 .. Вважала, що підстав для задоволення клопотання сторони захисту немає.
Представник потерпілого підтримав думку прокурора.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вважає клопотання про витребування документів таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом, і за змістом ст. 290 КПК України таке збирання має припинятися відкриттям матеріалів іншій стороні.
Це надає можливість учасникам сформувати свої позиції до судового розгляду без побоювання того, що поява якогось невідкритого доказу суттєво похитне позицію обвинувачення або захисту.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 42 КПК України обвинувачений також має право збирати і подавати суду докази.
Частиною 4 статті 46 КПК України передбачено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 93 КПК України, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до частини 1 статті 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Витребування вищезазначених документів зумовлене необхідністю оцінки судом доказів, отриманих в результаті НСРД, витребувана інформація має безпосереднє значення для розгляду справи, з метою перевірки фактів дотримання вимог КПК при реалізації своїх повноважень органом досудового розслідування, та оцінки доказів з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сторона захисту не має можливості отримати її самостійно, у зв'язку із чим суд вважає, що клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.
Враховуючи зазначене, дотримуючись принципу диспозитивності, повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, суд вважає за необхідне витребувати зазначені в клопотанні докази.
Керуючись статтями 22, 42, 46, 93, 350, 358, 372 КПК, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про витребування документів по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_6 , 1961 року народження, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч.1 ст.190 КК України - задовольнити.
Витребувати з Прокуратури Харківської області клопотання (зі всіма додатками та доповненнями у разі наявності) про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_6 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за результатами розгляду якого Апеляційним судом Харківської області винесено Ухвалу від 06.06.2017 року.
Витребувати з Прокуратури Харківської області всю наявну інформацію та/або документи, які стали підставою для визначення (розрахунку) спричинених діями ОСОБА_6 тяжких наслідків в розмірі понад 200 000,00 гривень, настання яких надало стороні обвинувачення підстави кваліфікувати дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Витребувати з Прокуратури Харківської області детальний розрахунок спричинених діями ОСОБА_6 тяжких наслідків в розмірі понад 200 000,00 гривень, настання яких надало стороні обвинувачення підстави кваліфікувати дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Витребувати з Прокуратури Харківської області інформацію щодо того, чи вчинялись стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування кримінального провадження визначені чинним законодавством дії, спрямовані на розсекречення ухвали апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017, якою надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_6 .
Встановити строк виконання ухвали -15 днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.03.2025 року.
Суддя ОСОБА_1