03 листопада 2010 року /14 год. 20 хв./ Справа № 2а-883/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Прасова О.О., при секретарі Ісаєвій Н.С., розглянувши у м.Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя діючого в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про: стягнення фінансових санкцій,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя (далі за текстом - прокурор) діючого в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, у якому прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя суму фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 1700 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Запорізькій області (далі за текстом - ТУ ГАТІ в Запорізькій області) 18.11.2009 було складено акт №118020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким було встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт з боку відповідача, а саме порядку надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений чинним законодавством про автомобільний транспорт. Прокурор зазначає, що порушення законодавства про автомобільний транспорт та несплата відповідачем фінансових санкцій ускладнює реалізацію єдиної державної політики у сфері автомобільного транспорту загального користування, породжує у порушника почуття безкарності, та, як результат, призводить до скоєння подібних правопорушень у подальшому.
Ухвалу суду про поновлення провадження у справі від 27.09.2010 та повістку про виклик по справі на 03.11.2010 об 14 год. 00 хв., згідно поштового повідомлення, отримав 20.10.2010 прокурор А.О. Незола.
01.11.2010 на адресу суду по справі №2а-883/10/0870 за підписом прокурора району надійшов факс про підтримання в повному обсязі заявлених позовних вимог та прохання розглянути справу 01.11.2010 за відсутності представника прокуратури Шевченківського району м.Запоріжжя.
У судове засідання, призначене судом на 03.11.2010 об 14 год. 00 хв., прокурор не прибув, про причини не прибуття не повідомив.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання у якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та на них наполягає. Також, представник позивача просить суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання 03.11.2010 не прибув, про час, дату та місце судового засіданні був повідомлений належним чином про що свідчать поштові повідомлення у матеріалах справи. Письмових заперечень на адміністративний позов, документально-нормативного їх обґрунтування, доказів сплати штрафних санкцій відповідачем до суду не надано.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності прокурора та представників сторін.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 18.11.2009 співробітниками ТУ ГАТІ у Запорізькій області складено акт №118020 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Зазначеним актом встановлено порушення з боку відповідача вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезення вантажів за відсутності ліцензійної картки.
01.12.2009 начальником ТУ ГАТІ у Запорізькій області прийнята постанова №061803 про застосування до відповідача фінансових санкцій у сумі 1700 грн. 00 коп. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Постанова №061803 про застосування фінансових санкцій отримана відповідачем особисто 10.12.2009 про що свідчить наявна в матеріалах справи копія зазначеної постанови.
Відповідач у своїх письмових запереченнях, що були подані до суду 05.03.2010, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію наступним. Відповідач посилається на те, що акт №118020, яким було встановлено правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, йому не надавався, відповідач, на його думку, не мав можливості дізнатися за яке саме правопорушення був складений акт та належним чином підготуватися до розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Крім того, відповідач у запереченнях зазначає, що позивач не вчасно сповістив його про розгляд справи та розглянув справу за його відсутності.
Розглянувши заперечення відповідача, перевіривши зазначені у них обставини наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає позицію відповідача не обґрунтованою оскільки відповідачем не надано жодних доказів в обґрунтування викладеного у запереченнях.
Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2010 у справі №2а-1757/10/0870, яка набрала законної сили 27.09.2010, у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ТУ ГАТІ в Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови №061803 від 01.12.2009 - відмовлено.
Допитаний як свідок ОСОБА_2 підтвердив обставини викладені в акті №118020 від 18.11.2009 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
Статтею 60 вказаного Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі за текстом - Порядок).
Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Частиною 1 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з ч.3 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.25 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 28 Порядку передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Доказів щодо сплати відповідачем суми фінансових санкцій до суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, вимоги прокурора про стягнення з відповідача суми фінансових санкцій є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 48, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Прокурора Шевченківського району м. Запоріжжя діючого в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя (роз. рахунок 31114106700009, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676911, код бюджетної класифікації 21081100, ГУДКУ у Запорізькій області) суму фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя (підпис) О.О. Прасов
Постанову виготовлено у повному обсязі 03.11.2010.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.О. Прасов