10 листопада 2010 року м. Запоріжжя Справа № 2а-6616/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Артоуз О.О.
при секретарі судового засідання Гнідой А.В.
за участю представника позивача: Благодіра Р.В.
представника відповідача1: Мітєвої Г.Е.
представник відповідача 2: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі
м. Запоріжжя
до: Концерну "Міські теплові мережі",
Приватного підприємства "Інтер-груп"
про: стягнення коштів
30 вересня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду від Вищого адміністративного суду України на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовною заявою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Концерну "Міські теплові мережі", Приватного підприємства "Інтер-груп" в частині стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" у дохід держави, а саме: відводи круто вигнуті ковані d 325 в кількості 19 шт., відводи круто вигнуті ковані d 159 в кількості 20шт., відводи круто вигнуті ковані d 133, в кількості 30 шт., відводи круто вигнуті ковані d 108 в кількості 25 шт., відводи круто вигнуті d 89 в кількості 28 шт., відводи круто вигнуті ковані d 76 в кількості 29 шт., отриманий від ПП "Інтер-груп"за угодою від 17.06.2004; стягнення з ПП"Інтер-груп" на користь Концерну "Міські теплові мережі"13 856 грн. 28 коп.
Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в лютому 2007 року звернулась до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою до Концерну "Міські теплові мережі", Приватного підприємства "Інтер-груп" щодо визнання недійсною угодою укладеною 17.06.204 між відповідачами відносно купівлі продажу товарів на загальну суму 13 856 грн. 28 коп. та стягнення з Концерту "Міські теплові мережі" у дохід держави, а саме: відводи круто вигнуті ковані d 325 в кількості 19 шт., відводи круто вигнуті ковані d 159 в кількості 20шт., відводи круто вигнуті ковані d 133, в кількості 30 шт., відводи круто вигнуті ковані d 108 в кількості 25 шт., відводи круто вигнуті d 89 в кількості 28 шт., відводи круто вигнуті ковані d 76 в кількості 29 шт., отриманий від ПП "Інтер-груп"за угодою від 17.06.2004; стягнення з ПП"Інтер-груп" на користь Концерну "Міські теплові мережі"13 856 грн. 28 коп.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.04.2007 у справі № 13/144/-7-АП, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровсього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007 у справі № 2а-998/07 позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсною угоду, укладену 17.06.2004 між ПП "Інтер-груп" та Концерну "Міські теплові мережі" відносно купівлі - продажу товарів на загальну суму 13 856 грн. 28 коп.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.201 у справі № К-24216/070 постанову Господарського суду Запорізької області від 20.04.2007 у справі № 13/144/-7-АП та ухвалу Дніпропетровсього апеляційного адміністративного суду від 27.11.2007 у справі № 2а-998/07 скасовано. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним укладеного 17.06.2004 між ПП "Інтер-груп" та Концерну "Міські теплові мережі" договору купівлі - продажу закрито, а справу в частині позовних вимог про застосування передбачених ст. 208 ГК України санкцій направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2010 було відкрито провадження у справі № 2а-6616/10/0870 в частині позовних вимог про застосування передбачених ст. 208 ГК України санкцій направлено на новий розгляд до суду першої інстанції та призначено справу до судового засідання на 14.09.2010.
У зв'язку із неявкою сторін розгляд справи відкладався до 28.09.2010.
Ухвалою суду від 28.09.2010 провадження по справі було зупинено за клопотанням позивача для надання додаткових доказів до 10.11.2010. Ухвалою суду від 10.11.2010 провадження по справі було поновлено зі стадії судового розгляду.
Відповідно до позовної заяви, позивач просить стягнути з ПП "Інтер-груп" та Концерну "Міські теплові мережі" санкції передбачених ст. 208 ГК України, оскільки умисел на укладення договору купівлі - продажу з метою, що завідомо суперечила інтересам держави та суспільству мав місця з боку ПП "Інтер-груп".
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Також пояснив, що між відповідачами 17.06.2004 укладено договір купівлі - продажу, відповідно якого ПП "Інтер-груп" продає Концерну "Міські теплові мережі" відводи круто вигнуті ковані в кількості 151 шт.
Згідно рахунку № 15062 від 15.06.2004 та видаткової накладної № І-17062 від 17.06.2004 Концерном "Міські теплові мережі" отримано від ПП "Інтер-груп" відводи круто вигнуті ковані d 325 в кількості 19 шт., відводи круто вигнуті ковані d 159 в кількості 20шт., відводи круто вигнуті ковані d 133, в кількості 30 шт., відводи круто вигнуті ковані d 108 в кількості 25 шт., відводи круто вигнуті d 89 в кількості 28 шт., відводи круто вигнуті ковані d 76 в кількості 29 шт. на загальну суму 13 856 грн. 28 коп. (у т. ч. ПДВ - 2 309 грн. 38 коп.). А Концерн "Міські теплові мережі" перерахував ПП "Інтер-груп" грошові кошти в сумі 13 856 грн. 28 коп., що підтверджується банківськими виписками. Таким чином угода виконана сторонами у повному обсязі.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2004 установчі документи ПП "Інтер-груп" визнанні недійсними з дати реєстрації, а саме 27.02.2004, а також визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 11851505 з дня його видачі,тобто з 15.03.2004, визнанні недійсними бухгалтерські документи з моменту складання з реквізитами ПП "Інтер-груп" та підписом ОСОБА_3 в якості директора як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник Концерну "Міські теплові мережі" (відповідача 1) з доводами викладеними в позовній заяві не згоден з підстав викладених в запереченнях. Крім того, пояснив, що для стягнення санкцій передбачених ч.1 ст. 208 ГК України є необхідність наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держав і суспільства. Оскільки санкції, передбачені цією частиною є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони не є цивільно-правовим, а є адміністративно-господарськими, тому як відповідають визначенню, закріпленому у ч.1 ст. 238 ГК України. Такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків установлених ст.. 250 ГК України. Початком перебігу зазначених строків є дата виконання правочину.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Угода між ПП "Інтер-груп" та Концерном "Міські теплові мережі" була укладена 17.06.2004, а позивач звернувся до суду з позовною заявою від 12.02.2007.
Представник ПП "Інтер-груп" (відповідач 2) у судове засідання не з'явився, витребувані документи не направив, про причину неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття по справі та судові повістки, надіслані на юридичну адресу відповідача.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача1, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Органи державної податкової служби, вказані в абз. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Згідно ч. 1 ст. 207 цього Кодексу господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до матеріалів справи рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2004 встановлено, що засновником ПП "Інтер-груп" згідно статутом є ОСОБА_3, якому про існування вказаного підприємства нічого не відомого, ніякої господарської діяльності не проводив, поточних рахунок в банківських установах не відкривав. Акт прийому-передачі матеріальних цінностей, фінансово-статутних документів, печатки та штампів підприємства не складав. Вказаним рішення установчі документи ПП "Інтер-груп" визнанні недійсними з дати реєстрації, а саме 27.02.2004, а також визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 11851505 з дня його видачі,тобто з 15.03.2004, визнанні недійсними бухгалтерські документи з моменту складання з реквізитами ПП "Інтер-груп" та підписом ОСОБА_3 в якості директора як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.09.2010 ПП "Інтер-груп" (ідентифікаційний код 32889943), зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою вул. Перемоги, 131-б/88, м. Запоріжжя. 27.09.2010 до реєстру внесено запис про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням судів першої інстанції про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у такій справі є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.
Наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними з точки зору закону мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі і держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Ці санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору.
Відповідно до частини першої статті 208 Господарського кодексу України передбачені нею санкції застосовує лише суд.
Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки передбачені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч. 1 ст.238 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 250 Господарського Кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем порушені строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 250 Господарського Кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимог позивача, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Концерну "Міські теплові мережі" Приватного підприємства "Інтер-груп" про стягнення коштів відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова у повному обсязі виготовлена 15 листопада 2010 року.
Суддя /підпис/ О.О. Артоуз