25 жовтня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6521/10/0870
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Континент”, м. Запоріжжя
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - Мушер О.М. (довіреність №12-10-01 від 10.09.2010)
від відповідача - Дяченко Ю.Т. (довіреність № 10266/10/10-010 від 21.06.2010)
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Континент” (далі - ТОВ «ТБ «Континент», позивач) звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідач) з вимогами про визнання дій останньої протиправними, в якому зазначив, що висновки Державної податкової інспекції викладені в листі від 16.07.2010 № 12864/10-28 щодо порушення ТОВ «ТБ «Континент» ч. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-ІІІ від 21.12.2000, керуючись яким відповідач відмовив у прийнятті звітності, містить виключний перелік підстав для невизнання податкової звітності, жодна з яких у листі-рішенні не вказана, у зв'язку з чим позивач вважає, що податковий орган не мав права не визнавати подану Товариством податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року та вимагати від підприємства подання нової декларації. Тому позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо неприйняття декларацій з податку на додану вартість ТОВ “ТБ «Континент” за червень 2010.
Ухвалою суду від 27.08.2010 відкрито провадження у адміністративній справі №2а-6521/10/0870, та призначений судовий розгляд на 22.09.2010. провадження у справі зупинялось до 25.10.2010.
У судовому засіданні 25.10.2010, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище та зазначив, що податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року заповнена згідно вимог чинного законодавства та подана до податкового органу у встановлені строки.
Відповідач позовні вимоги не визнає. В письмових запереченнях від 21.09.2010 вих. № 17458/10/10-010 посилається на те, що згідно п. 4.4. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, при прийманні податкової звітності має контролюватися, зокрема, наявність обов'язкових реквізитів, обов'язкових додатків до податкової звітності, прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації, тощо. Вказує, що пунктом 4.3 Методичних рекомендацій передбачено обов'язок платника податку подавати звітність за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками. З огляду на це вважає, що декларація з податку на додану вартість за червень 2010 р. не відповідає вимогам п. 4.3 ст. 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України та згідно п. 4.5 ст. 4 не визнається органом ДПС як подана звітність. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як свідчать матеріали справи, 09 липня 2010 року ТОВ “Торгівельний будинок “Континент” направило поштою до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на паперовому носії декларацію з податку на додану вартість за червень місяць 2010 року з Додатками № 1 та № 5. Вказана Декларація отримана ДПІ у Ленінському районі 13.07.2010, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Листом від 16.07.2010 р. № 12864/10-28, який отриманий позивачем 27.07.2010, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, повідомила про те, що податкова декларація за червень місяць 2010 року не визнана податковим органом, як податкова звітність, тобто вважається неподаною і запропоновано товариству подати нову податкову звітність з ПДВ, оформлену належним чином.
У листі податковий орган посилається на порушення позивачем ч. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-ІІІ від 21.12.2000, де вказано, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
У вищевказаному листі податковим органом зазначено, що податкова декларація не визнана як податкова звітність, у зв'язку з тим, що невірно визначено тип декларації, наявні помарки та малопомітні виправлення.
Таке твердження відповідача про невизнання податкової звітності на підставі того, що вона містить невірне визначення типу декларації та містить помарки та малопомітні виправлення суд вважає необґрунтованим та безпідставним, з огляду на наступне.
Відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом “г” підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пунктом 3 “Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 визначено наступне: Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями фатів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями (п. 3.1).
Вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх, аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки, до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)) - на аркушах формату А-4 (п. 3.2).
В оскаржуваному рішенні, податковий орган посилається на порушення позивачем положень “Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України”затвердженого наказом ДПА України №827 від 31.12.2008р. (Далі - Методичні рекомендації № 827).
Так, відповідно до п. 4.3 Методичних рекомендацій № 827, податкова звітність має бути:
• надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками;
• повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені;
• документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності;
• без підчисток, помарок, малопомітних виправлень;
• підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків..
Згідно з п. 4.4. вказаних Методичних рекомендацій працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з - доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність:
• підписів посадових осіб;
• печатки платника податків;
• обов'язкових реквізитів;
• обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, які є невід'ємною частиною податкової декларації або уточнюючої звітності та не можуть бути самостійним документом;
• прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.
Відповідно до ч. 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІП від 21.12.2000 року, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Тобто, у самому Законі № 2181 прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію, а, отже, можливою підставою неприйняття податкової декларації є її заповнення з порушенням вимог законодавства; не зазначення обов'язкових реквізитів та вона не підписана відповідними посадовими особами і не скріплена печаткою платника податків.
Як свідчать матеріали справи, рішення про неприйняття декларації позивача як податкової звітності, ДПІ мотивує порушенням правил затвердженого порядку, але якого саме порядку, не вказано. Разом з тим, єдиним порядком, що регламентує заповнення та подання податкових декларацій - порядок затверджений Наказом ДПА «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення» від 30.05.1997 року № 166, але він не містить наведених ДПІ підстав для невизнання податкової звітності.
Як вбачається із податкової декларації з ПДВ ТОВ “ТБ “Континент” за червень 2010 року, в ній немає графи «Тип декларації», а у рядку 011 стоїть позначка навпроти слова «Звітна». Також декларація заповнена друкарським способом, шляхом роздрукування на принтері, тому «малопомітних помарок та виправлень» містити не може.
Суд зауважує, що у поданій товариством декларації з ПДВ за червень 2010 року правильно зазначено усі обов'язкові реквізити, вони підписані власноруч посадовими особами підприємства, скріплені мокрою печаткою ТОВ «Торгівельний будинок «Континент», звітність подана у терміни визначені законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що дії ДПІ в Ленінському районі щодо невизнання Декларації з податку на додану вартість за червень 2010 є неправомірними, такими, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та порушують права і законні інтереси ТОВ “ТБ «Континент”.
Таким чином, за результатами розгляду спору суд вважає, що позивачем доведено подання до ДПІ належно оформленої декларації з ПДВ за червень 2010, тому дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо неприйняття декларацій з податку на додану вартість ТОВ “ ТБ «Континент” за червень 2010 є протиправними, а позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...
Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвале не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган мі сцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.
Керуючись ст. 94, 157, 158, 160, 162,163, 167 КАС України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Континент” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року - задовольнити.
2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя визнати як податкову звітність ТОВ “Торговий будинок “Континент” податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий будинок “Континент” (код ЄДРПОУ 33795150) 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 26.11.2010.
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко