Справа № 755/1437/25
Провадження №: 3/755/990/25
"06" лютого 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Мельниченко Л.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,
21 січня 2025 року близько 20 години 33 хвилин ОСОБА_1 за адресою свого проживання: АДРЕСА_2 , перебуваючи із ознаками алкогольного сп'яніння не виконав вимоги заходів термінового заборонного припису стосовно кривдника АА № 534390 від 21 січня 2025 року протягом строку дії, який винесено стосовно нього, а саме: перебував за місцем проживання потерпілої ОСОБА_2 та контактував з нею. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив, клопотань про перенесення розгляду справи суду не надав.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, суд здійснив всі можливі заходи для дотримання прав ОСОБА_1 проте, враховуючи строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд розцінює поведінку ОСОБА_1 як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, врахувавши, що судом були вжиті всі можливі, передбачені законом заходи для виклику ОСОБА_1 до суду, суддя, з дотриманням вимог ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, підтверджується зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме, даними, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення від 21 січня 2025 року; у письмових поясненнях ОСОБА_2 ; у терміновому приписі серії АА № 534390 від 21 січня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Крім того, у даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 173-8, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Л.А. Мельниченко