Номер провадження 2/754/1599/25
Справа № 754/16565/24
Іменем України
03 березня 2025 року суддя Деснянського районного суд міста Києва Галась І.А розглянувши заяви представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя,
В провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя.
Судовий розгляд справи призначено на 11 березня 2025 року.
06 лютого 2025 року представник позивача - Неупокоєва Н.К., звернулась до суду з заявою про участі у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів. Клопотання не обґрунтовано.
Відповідно до вимог ст.. 7 ЦПК України, розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд, оглянувши матеріали справи, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а в разі їх відсутності - у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Суд вважає необхідним також повідомити заявника, що в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва на даний час не має достатньої кількості залів судових засідань у яких справні технічні засоби необхідні для проведення відеоконференцій. Дані зали окрім технічних засобів для проведення відеоконференцій обладнанні приміщеннями для утримання осіб, що перебувають під вартою та вказані зали судових засідань використовуються суддями з розгляду кримінальних проваджень. Моніторингом судових засідань встановлено, що зали обладнанні засобами для проведення відеоконференцій заброньовано суддями з розгляду кримінальних проваджень.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Виходячи з викладеного, клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 212 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання адвоката Неупокоєвої Наталії Костянтинівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в свої інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя