Номер провадження 2/754/2223/25
Справа №754/18096/24
Іменем України
03 березня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки Мельника А.І.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання дітей,
Зміст позовних вимог
У грудні 2024 року позивачка - ОСОБА_1 , через представника - адвоката Мельника Андрія Івановича, за допомогою системи "Електронний суд" звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача - ОСОБА_2 , в якому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Деснянського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі 40 000 грн щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.06.2023 Деснянським районним судом м. Києва видано судовий наказ № 754/8519/23 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 23.06.2023 і до досягнення старшим сином повноліття. Головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В.С. відкрито виконавче провадження.
Заборгованість станом на день подання позову відповідачем повністю сплачена, що підтверджує наявність в нього достатнього високого доходу для утримання двох неповнолітніх дітей. Не дивлячись на високі доходи, на даний час відповідачем сплачуються аліменти на утримання двох дітей в розмірі 4966,00 грн/міс. Розмір аліментів, який станом на день подання позову сплачує відповідач, є не пропорційним витратам, які несе позивач на утримання дітей та є недостатнім для їхнього повного всебічного та гармонійного розвитку, через що виникає потреба у зверненні до суду із позовом про зміну способу стягнення аліментів.
Діти проживають разом з позивачкою і на їх утримання, з метою повного всебічного та гармонійного розвитку, нею витрачаються кошти в сумі 80 000 грн. Позивачкою лише на харчування дітей витрачається понад 20 000 грн щомісячно. У дітей наявна потреба у постійній зміні сезонного одягу у зв'язку із фізіологічними особливостями, витрати на особисту гігієну, виникає потреба у додаткових витратах на відвідування спортивних секцій та гуртків, медичне страхування життя, відвідування лікарів, придбання медичних препаратів, оздоровчий відпочинок. Всі ці витрати повинні розподілятися між батьками порівну дотримуючись принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо піклування дітей.
Відповідач є працездатною, фізично здоровою особою, що здатний забезпечувати належний рівень утримання, як себе, так і неповнолітніх дітей. Відповідач має стабільний високий дохід, має депозитні рахунки в банках, що вказує на його здатність та можливість брати участь в матеріальному забезпеченні дітей в значно більшому розмірі ніж той, в якому він здійснює станом на день подання відповідного позову.
Позиція сторони відповідача
У відзиві на позовну заяву представниця відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представниця відповідача вказує, що дії позивачки призвели до утворення заборгованості зі сплати аліментів, оскільки ОСОБА_1 зволікала з отриманням судового наказу та пред'явленням його до виконання; матеріали ВП НОМЕР_3, відкритого на підставі судового наказу № 754/8519/23 за 26.04.2024, не містять ні звернення стягувача (представника) про здійснення розрахунку, ні самого розрахунку, що вказує на недопустимість вказаного доказу; позивач вчиняє дії на те, щоб ОСОБА_2 самостійно утримував дітей, а не брав участь в їх утриманні нарівні з позивачем; ОСОБА_2 щомісячно сплачуються 33,33 відсотки з отриманої ним заробітної плати: так за листопад - серпень 2024 року це 4 990,50 грн, червень-липень 2024 року це 9981,00 грн, травень-січень 2024 року це 7114,96 грн, червень-грудень 2023 року - 7114,96 грн; позивач жодним належним та допустимим доказом не доводить розмір витрат на дітей саме в такому розмірі, не зазначає жодних обставин, що змінилися з моменту звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, хоча пройшло лише 1,5 роки; всі витраті на оплату житлово-комунальних послуг приміщення, де проживають позивач та спільні діти позивача та відповідача покриваються саме ОСОБА_2 .
Відповідач з 17 травня 2024 року не отримує доходу, як ФОП від ведення ним підприємницької діяльності, а є найманою особою - директором ТОВ «Світло діаманту». За період з червня 2023 року по червень 2024 року позивачем було отримано аліменти в розмірі 505 575,97 грн, з яких безпідставно набутими є 408 890,60 грн. ОСОБА_2 ніколи не ставив питання, щодо повернення неправомірно стягнутих з нього аліментів, натомість позивачем питання щодо неможливості повернення зайво стягнутих аліментів постійно піднімалося під час розгляду справи 754/8519/23, про що зазначено в Уухвалі суду.
Мати відповідача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є людиною похилого віку та пенсіонеркою, єдиним сином якої є саме відповідач, який постійно турбується про її життя та здоров'я, 16.08.2024 сильно захворіла та перенесла ряд операцій, наразі вона перебуває в реабілітаційному періоді, що потребує значних коштів на придбання ліків.
Відповідь на відзив на позовну заяву
У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивачки підтримує позовну вимоги та стверджує, що судовий наказ був пред'явлений до виконання пізніше виключно через неодноразові спроби відповідача оскаржити даний судовий наказ в судовому порядку, відповідачем не сплачуватися аліменти відповідно до судового наказу в період його оскарження та судового розгляду, що і призвело до наявності заборгованості за аліментами; відповідач перестав отримувати дохід включно після ухвалення Деснянським районним судом міста Києва судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей, що вказує на свідомі дії відповідача спрямовані на зменшення розміру аліментів; аліменти, які були сплачені на утримання дітей поверненню не підлягають, що не залежить від волі відповідача; станом на день винесення судом судового наказу про стягнення аліментів, відповідач має депозитні рахунки в банківських установах і відповідно до наявної в матеріалах виконавчого провадження інформації.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 31 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
21 січня 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
27 січня 2025 року від представника позивачки надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Під час розгляду справи 25.02.2025 представниця відповідача просила суд відмовити у задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судовим наказом Деснянським районним судом м. Києва від 29.06.2023 у справі № 754/8519/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 23.06.2023 і до досягнення старшим сином повноліття.
08 грудня 2023 року головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Проц В.С. відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 на підставі судового наказу Деснянського районного суду м. Києва від 29.06.2023 у справі №754/8519/23.
Відповідач є фізичною особою-підприємцем, з 17 травня 2024 року не отримує доходу, як ФОП від ведення ним підприємницької діяльності, а є директором ТОВ «Світло діаманту».
У межах наданого розрахунку за період з червня 2023 року по червень 2024 року державним виконавцем було нараховано суму аліментів, яка підлягає стягненню в розмірі 505 575,97 грн.
Станом на листопад 2024 року відповідач має переплату за ВП НОМЕР_3 в сумі 383297,86 грн.
Відповідно до довідки ТОВ «Світло діаманту» від 20.01.2025 дохід відповідача за період з червня по грудень 2024 року склав 167600,00 грн.
Норми права та мотиви суду
Положеннями частини другої статті 51 Конституції України закріплений обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Аналіз указаних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з положеннями статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За умовами ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно з положеннями статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, проте, згоди щодо добровільного порядку здійснення свого обов'язку між позивачем та відповідачем не досягнуто.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища матері може бути підставою для вимоги про збільшення розміру аліментів.
За правилами ст. 191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а збільшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 04 серпня 2020 року у справі № 489/100/18 наголошує, що аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Сторонами не заперечується, що діти проживають разом з позивачкою, тобто вона здійснює матеріальне забезпечення дітей, зокрема витрати, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дітей.
Слід зауважити, що батьки мають однаковий обов'язок на утримання дітей, однак стороною позивача не доведено обсяг витрат на дітей саме сумі 80000,00 грн щомісячно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач займався підприємницькою діяльністю та за перше півріччя 2024 року отримав значний дохід.
Суд зауважує, що аліменти, спрямовані на утримання дітей, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними саме з урахуванням мети аліментного зобов'язання, а не виключно з тією обставиною, що відповідач отримує високий дохід.
Щодо доводів відповідача про утримання матері, то мати відповідача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є людиною пенсійного віку та отримує відповідну виплату, доказів того, що на час розгляду справи вона потребує постійного лікування, догляду та утримання, як і доказів того, що саме відповідач здійснює таке утримання та догляд матеріали справи не містять. Отже, доводи відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими.
Судом при розгляді даної справи враховується норми ст. 128 КЗпП, ст. 26 Закону України «Про оплату праці» та ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», що загальний розмір відрахувань в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові.
Проаналізувавши матеріали справи суд доходить висновку, що відповідач може забезпечити матеріальну підтримку дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а аліменти в розмірі 10 000,00 грн на обох дітей щомісячно відповідають потребам для забезпечення інтересів дітей, не є завищеними та не будуть порушувати майнові права відповідача, у зв'язку з чим вимога позивача підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 12, 76-81, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, встановлений судовим наказом Деснянського районного суду м. Києва від 29.06.2023 у справі №754/8519/23, стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн (десяти тисяч гривень 00 коп.) на обох дітей щомісячно.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , код РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 03 березня 2025 року.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак