справа № 2а-771/10/0670
категорія 2.8
06 травня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нагірняк М.Ф.,
при секретарі - Савич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 < Текст >
до Начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області Кальчука Анатолія Євгеновича < Текст >
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди ,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся з позовом до Начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області Кальчука Анатолія Євгеновича про визнання його дій неправомірними, зобов'язання видачі посвідки на постійне проживання в Україні та стягнення моральної шкоди в розмірі 3000,00грн..
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і пояснили, що позивач є громадянином Азербайджану. З 2006 року позивач постійно проживає на території України, з 1998 року проживав однією сім'єю з громадянкою України ОСОБА_1, з якою 22.04.2008 року зареєстрували шлюб, та мають спільних дітей. Їхні діти: ОСОБА_5 1999 р.народження та ОСОБА_6 2006 р.народження народилися в місті Житомирі і є громадянами України. Позивач систематично, щорічно з 2006 по 2009 рік неодноразово звертався до відповідача із заявами про отримання посвідки на постійне проживання в Україні і надав необхідні документи. Відповідач на такі звернення позивача відмовляв у видачі такої посвідки. Останню відмову відповідача позивач отримав 11.11.2009 року. Вважає такі відмови неправомірними, зазначає, що як батько дітей, які є громадянами України має право на отримання такої посвідки на постійне проживання в Україні. Такі дії відповідача негативно впливають на нього, у зв'язку із відсутністю документу на право проживання в Україні його притягували до адміністративної відповідальності, змушений постійно звертатися до різних офіційних інстанцій за захистом свого законного права, не може нормально працювати, щоб прогодувати смію. Такими незаконними діями відповідача йому завдана моральна шкода в сумі 3000,00 грн.
Відповідач чи його представник в судове засідання не прибули, про дату, час, місце судових засідань повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
На період спірних правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства, порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, порядок оформлення і видачі посвідки на постійне проживання встановлювались і регулювались Законом України "Про імміграцію" і постановою Кабінету Міністрів України N 1983 від 26.12.2002 р. "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне проживання".
Так, відповідно до вимог ст.ст.1, 4 право на залишення в Україні у встановленому законом порядку на постійне проживання поза квотою імміграції надається іноземцю як одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, та дітям і батькам громадян України.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що позивач є батьком двох дітей, які є громадянами України і постійно проживають на території України . Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_1) та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 ( НОМЕР_2) зазначено, що їх батьком є позивач, а мати - ОСОБА_1., громадянка України, їх місце народження - Україна, м.Житомир.
Досліджена в судовому засіданні відмова відповідача в наданні дозволу на залишення позивача на постійне проживання на території України від 11.11.2009 р. мотивована необхідністю підтвердження громадянства України. Аналогічна мотивація відмови відповідача і в його листі від 28.08.2009 року.
Такі дії відповідача не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про громадянство України" громадянство України набувається за народженням. Факт народження зазначених вище дітей позивача в Україні та їх громадянство України є безспірним. Крім того, відповідач своєю довідкою № 655 від 19.04.2006 року сам не лише визнавав, але й підтверджував громадянство України сина позивача ОСОБА_5 1999р.народження.
Більш того, на день винесення судового рішення позивач більше двох років перебуває у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб НОМЕР_3, виданого 22.04.2008 р. відділом РАЦС Житомирського міського управління юстиції).
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 11 Закону України "Про імміграцію", п. 11 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", п. 4 "Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне проживання" встановлено, що для отримання дозволу на імміграцію та отримання відповідної посвідки на постійне проживання, разом із заявою встановленого зразка, позивач неодноразово подавав всі необхідні документи для вирішення питання про надання йому дозволу на залишення на території України на постійне місце проживання поза квотою імміграції як батькові двох дітей, що є громадянами України та на отримання відповідної посвідки. Відповідно до вимог п.2 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень" саме до повноважень відповідача віднесено прийняття рішення за заявами про надання дозволу на та імміграцію позивача та видачу посвідки.
Підстави, визначені в ст.10 Закону України "Про імміграцію" для відмови позивачу в наданні такого дозволу відсутні.
Відповідач, всупереч вимогам ст.71 КАС України не надав жодних доказів правомірності своїх дій щодо відмови позивачу в наданні йому дозволу на залишення на території України на постійне місце проживання поза квотою імміграції як батькові двох дітей, що є громадянами України та на отримання відповідної посвідки.
На підставі викладеного та враховуючи положення ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства України, є необґрунтованими, тобто прийнятими без урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій. Суд вважає такі дії відповідача упередженим і такими, що підлягають визнанню як протиправні. Позивач, як громадянин іншої країни і батько дітей, що є громадянами України, як чоловік, що проживає в зареєстрованому шлюбі із громадянкою України більше двох років, має право на залишення в Україні у встановленому законом порядку на постійне проживання поза квотою імміграції та отримання посвідки на таке проживання.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що в результаті незаконних дій відповідача позивачу були завдані моральні страждання, розмір спричиненої моральної шкоди якої оцінено в 3000,00грн. Позовні вимоги позивача в частині стягнення даної моральної шкоди також підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача у вигляді 3,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись Законом України "Про імміграцію", ст.ст.2, 86, 94, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити, визнати незаконною відмову Начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області Кальчука Анатолія Євгеновича в оформленні посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Азербаджану ОСОБА_2. Зобов'язати Начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області Кальчука Анатолія Євгеновича видати посвідку на постійне проживання в Україні громадянину Азербаджану ОСОБА_2.
Стягнути з Начальника відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області Кальчука Анатолія Євгеновича на користь ОСОБА_2 3000,00 грн. моральної шкоди.
Судові витрати у вигляді 3,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 11 травня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.