справа № 2а-253/10/0670
категорія 2.26
10 лютого 2010 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,
при секретарі - Недашківський К.М.,
розглянувши за результатами підготовчого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 < в особі > до Генерального прокурора України Медведько Олександра Івановича про зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом про зобов'язання Генерального прокурора України подати до Верховного Суду України клопотання про перегляд в порядку виключного провадження на підставі неправильного застосування кримінального Закону та істотного порушення вимог кримінально - процесуального Закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення - вироку судової колегії в кримінальних справах Черкаського обласного суду від 07.12.2000 року відносно ОСОБА_1 та ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 20.02.2001 року по цій справі.
З метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи та забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку в ході підготовчого провадження по справі було проведено попереднє судове засідання. Під час такого попереднього судового засідання представник позивача пояснив, що позивач і його захисник відповідно до вимог ст.400-9 Кримінально - процесуального кодексу України зверталися безпосередньо до Верховного Суду України щодо перегляду зазначеного вище вироку суду в порядку виключного провадження з підстав, передбачених у п.2 ч.1 ст.400-4 КПК України. За результатами розгляду таких звернень Верховним Судом України їм було повідомлено про відсутність підстав для витребування кримінальної справи відносно позивача з метою її перегляду в порядку виключного провадження. В підтвердження своїх пояснень представник позивача надав відповідні листи-відповіді на їх звернення. Без задоволення залишилися і їхні аналогічні звернення до відповідача.
В силу ст.121 Конституції України позивач вважає, що саме Генеральний прокурор України і його заступники зобов'язані з метою захисту прав позивача звернутися з відповідним поданням до Верховного Суду України про перегляд вироку суду в порядку виключного провадження. Враховуючи, що чинний КПК України взагалі не передбачає порядку оскарження такої відмови відповідача, то за загальним правилом ст.12 Закону України "Про прокуратуру", на його думку, така відмова повинна бути предметом судового розгляду.
Безспірно, відповідно до вимог ст.ст.400-4 і 400-9 відповідач по справі, Генеральний прокурор України, як суб'єкт владних повноважень, наділений правом на внесення до Верховного Суду України відповідного клопотання, але це право відповідача а не обов'язок.
Таким чином, предметом спору по даній справі є право, а не обов'язок відповідача подати до Верховного Суду України клопотання про перегляд в порядку виключного провадження на підставі неправильного застосування кримінального Закону та істотного порушення вимог кримінально - процесуального Закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення - вироку судової колегії в кримінальних справах Черкаського обласного суду від 07.12.2000 року відносно ОСОБА_1 та ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 20.02.2001 року по цій справі. Відповідно до вимог ст.400-9 КПК України позивач по справі, як засуджена особа, наділений самостійним правом на подання клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 КПК України. Відмова відповідача подати таке клопотання до Верховного Суду не є перешкодою позивачу щодо реалізації безпосередньо його права на звернення з таким клопотанням. Як встановлено під час попереднього судового засідання позивач реалізував таке своє право і подав відповідне клопотання до Верховного Суду України про перегляд судового рішення (вироку щодо нього) з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 400-4 КПК України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між позивачем і відповідачем не можна розцінювати як публічно - правовий спір, який в розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 КАС повинен бути предметом розгляду адміністративного суду.
Крім того, подання клопотання про перегляд в порядку виключного провадження на підставі неправильного застосування кримінального Закону та істотного порушення вимог кримінально - процесуального Закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення , та подальший розгляд такого клопотання вирішуються виключно в порядку кримінального судочинства. Відповідно до вимог пункту 2 частини 2 статті 17 КАС України на публічно - правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, компетенція адміністративних судів не поширюється.
За результатами підготовчого провадження суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження по справі так як справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст.121, 157, 159,160,165,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
ухвалив:
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Медведько Олександра Івановича про зобов'язання вчинити дії закрити.
Ухвала Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.Ф. Нагірняк
10.02.2010