612/172/25
1-кп/612/24/25
Іменем України
03 березня 2025 року с-ще. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
Відповідно до ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 січня 2025 року, до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04.03.2025.
Від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , обраного раніше, запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання прокурора обґрунтовано тим, що обвинувачений ОСОБА_4 обраний йому запобіжний захід у вигляді застави не виконав, внаслідок чого заставу було звернуто на користь держави, останній перебував у розшуку, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати: вірогідність переховування від суду; знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення. Таким чином є необхідність у продовженні строку дії відповідного запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, захисник просив обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Оцінивши доводи сторін щодо клопотань про продовження обвинуваченому запобіжного заходу та обранн більш м'якого запобіжного заходу, суд зазначає наступне.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 04.03.2025 року, однак судове слідство по кримінальному провадженню не завершено та не прийнято остаточного рішення, враховуючи те, що не відпали ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи, оскільки судове слідство ще не відбулось), враховуючи особу обвинуваченого та те, що обраний раніше ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави був порушений, внаслідок чого заставу було звернуто на користь держави, останній перебував у розшуку, суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого на строк 60 днів.
Зазначені висновки суду ґрунтуються на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 10 років, порушив запобіжний захід у виді застави, що свідчить про збереження ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати прямо чи опосередковано на потерпілих та свідків, оскільки він мешкає в Близнюківській ТГ Лозівського району Харківської області, як представники потерпілого та свідки, що свідчить про збереження ризику передбаченого п.3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Ризики передбачені п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
З огляду на встановлені обставини та наведені вище висновки, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання захисника про обрання більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Тобто визначення розміру застави в даному кримінальному провадженні, є правом суду.
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Таким чином, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави.
Такими обставинами є всі обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інші дані про його особу, ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та, водночас, не буде завідомо непомірним для нього.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд з урахуванням усіх обставин кримінального правопорушення та даних про особу обвинуваченого вважає за можливе визначити останньому розмір застави.
З урахуванням сімейного та майнового становища обвинуваченого, зокрема того факту, що ОСОБА_4 раніше не судимий, а також з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому заставу у раніше визначеному розмірі згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05 січня 2025 року, тобто в сумі 181680 грн.
Водночас застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 01 травня 2025 року включно, суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він перебуває, повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого перебування, роботи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 318, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
В задоволенні клопотання захисника про обрання більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на шістдесят днів, тобто до 01 травня 2025 року включно.
Відлік строку продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_4 рахувати з 03 березня 2025 року.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали до 01 травня 2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області в будь-який момент протягом дії ухвали.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1