Дата документу 18.02.2025Справа № 554/13935/24
Провадження № 2/554/1594/2025
18 лютого 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Сініцина Е.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кувіти М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
До Октябрського районного суду м. Полтави надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 27 березня 2010 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за актовим записом за №20.
У шлюбі в подружжя народилася дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейні відносини між ним та відповідачкою фактично розірвані, з 2023 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться. Вважає, що сім'я розпалася остаточно, збереження шлюбу суперечить його інтересам, тому просить його розірвати.
Також просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки саме дитина виявила бажання проживати разом з ним. Дитина перебуває на його вихованні та повному утриманні, відповідачка участі у розвитку дитини не бере. На підтвердження зазначених обставин надає Довідки зі спортивної секції та характеристики зі школи, де вказане про його турботу відносно сина та зацікавленості в фізичному та навчальному процесах дитини.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.
Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідачка, у судовому засіданні не заперечували проти позовних вимог, ані в частині розірвання шлюбу, ані в частині визначення місця проживання разом з батьком, про що надала письмовий відзив, в якому зазначила, що проживають окремо, домогосподарство не ведуть, позивач надає сину належний догляд та виховання.
Третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 підтверджується, що 27 березня 2010 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, було зареєстровано шлюб, актовий запис № 20.
Спільною неповнолітньою дитиною, що народилась у шлюбі в подружжя є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Сторони не оспорювали, що сімейне життя не склалось, шлюб носить формальний характер, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться, подружжя втратило почуття любові, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності до ст. 109 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Задовольняючи позовні вимоги про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ч.2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Як передбачає ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Враховуючи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час подачі позову до суду - 11 грудня 2024 року досяг чотирнадцяти років, то саме його право визначати своє місце проживання, відповідно, таке право відсутнє у позивача.
Тому в цій частині позову, суд вважає необхідним відмовити.
Надані позивачем докази про проживання дитини разом з ним, знаходження сина на його вихованні та повному утриманні, що підтверджено довідкою спортивного клубу кікбоксингу «Гепард», характеристикою спортсмена спортивного клубу кікбоксингу «Гепард», характеристикою учня 9-А класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 29, договором про оренду квартири від 01.04.2009 року, не є належними та допустимими доказами для вирішення питання про визначення місця проживання дитини, що досягла чотирнадцятирічного віку.
Суд не бере до уваги визнання відповідачкою позовних вимог в частині визначення місця проживання дитини, оскільки вони суперечать Закону.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині розірвання шлюбу, а в частині визначення місця проживання дитини разом з батьком, необхідно відмовити.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому, враховуючи задоволення позову частково, суд, виходячи з положень ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судові витрати, що складаються із суми судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.
Керуючись ст. 105 ч. 3, ст. ст.19,105,110-112,141,160 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2-5, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 142, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженцем м. Полтави, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженкою м. Ростов-на-Дону, РФ, зареєстрований 27 березня 2010 року у виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 20.
В частині позовних вимог про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - відмовити.
Згідно зі ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Е.М. Сініцин.