Дата документу 30.01.2025Справа № 554/12341/23
Провадження № 2/554/1856/2025
30 січня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді: Сініцина Е.М.
за участю секретаря: Кувіти М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 18 серпня 2017 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який був зареєстрований у Шевченківському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Від шлюбу народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Усі обов'язки щодо утримання та виховання дитини вона несе самостійно.
З початку 2023 року Відповідач без поважних причин матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати свою неповнолітню дитину.
Відповідач на момент звернення до суду із позовом мобілізований на службу до ЗСУ з 25.02.2022 року. Офіційно працевлаштований у ТОВ "ФАРМКО" за адресою Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Селещина. Інших дітей у відповідача немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться.
Вона просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02 січня 2024 року позовна заява була залишена без руху, наданий строк для усунення недоліків, а також запропоноване надати докази, що свідчать про спільне проживання та утримання ОСОБА_1 дитини - ОСОБА_3 ..
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 15 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи.
Позивачка про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином.
Відповідач про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву, до суду не направив, причини неявки не повідомив.
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї докази, дійшов до висновку про необхідність у відмові в задоволенні позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 , перебувають у зареєстрованому шлюбі, з 18 серпня 2017 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 01 серпня 2018 року, підтверджується, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно до положень ст. 51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1, 2 ст. 181 СК України).
Частиною 3 статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тобто, виходячи із зазначеної норми, ключовою обставиною, що підлягає обов'язковому встановленню у спорах про стягнення аліментів є встановлення судом із наданих доказів, з ким із батьків проживає дитина, відповідно, встановлення права на отримання аліментів.
Проте, із наданого суду обсягу доказів не вбачається за можливе встановити обставини спільного проживання позивачки разом із дитиною та перебування дитини на утриманні матері.
Так, в Акті від 08.01.2024 року за підписом депутата Машівської селищної ради Малісевича О.Г. та сусідів - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зазначено, що ОСОБА_1 не зареєстрована, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В Довідки виконавчого комітету Машівської селищної ради №71 від 08.01.2024 року вказано, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та має в складі сім'ї сина ОСОБА_3 , 2018 року народження.
Суд вважає, що фактичне проживання позивачки за зареєстрованим місцем проживання дитини, не підтверджує обставини їх спільного проживання та утримання дитини ОСОБА_3 матір'ю - ОСОБА_1 ..
Крім того, вказані в позовній заяві обставини про ненадання з початку 2023 року без поважних причин матеріальної допомоги на утримання дитини, спростовані Довідкою в/ч НОМЕР_3 від 19.06.2023 року №534, згідно якої старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі з 27.02.2022 року.
За відсутності встановлених судом обставин - проживання дитини разом з матір'ю, знаходження дитини на утриманні позивачки, а також ненадання без поважних причин матеріальної допомоги відповідачем, суд позбавлений можливості задовольнити заявлені позовні вимоги, з огляду на їх необґрунтованість.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - слід відмовити у повному обсязі.
Враховуючи звільнення позивачки від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, вважає судові витрати такими, що компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2-5,10,12,13, 76-81, 83, 89, 141,142, 206, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Суддя Е.М. Сініцин.