Україна
16 листопада 2010 р. справа № 2а-24020/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Могілевському А.А.
.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Савченко С.В.
при секретарі Могілевському А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Трейд Україна”, м. Донецьк
до Державної податкової інспекції у Київському район і м. Донецька
про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача: Петуніна М.В. за дов.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Метал Трейд Україна” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському район і м. Донецька про визнання незаконними дій щодо невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та зобов'язання прийняти як податкову звітність декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на незаконність відмови відповідачем у прийнятті декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та визнання її податковою звітністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки відповідачем 09.11.2010 року.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
19 серпня 2010 року позивачем як платником податку на додану вартість була подана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року з додатками № № 1, 2, 3, 5 засобами електронного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису, про що свідчать квитанції про отримання електронної звітності. Подання позивачем та отримання відповідачем даної податкової декларації із зазначеними додатками в електронному вигляді 19 серпня 2010 року підтверджується квитанціями з реєстраційним номером 9003461472.
Листом від 21 серпня 2010 року № 22052/10/28-013 відповідач повідомив позивача, що його податкова декларація з податку на додану вартість від 19 серпня 2010 року за липень 2010 року не визнана податковою звітністю на підставі того, що позивачем порушені вимоги наказів ДПА України, № 143 від 29.03.03 р., № 146 від 31.03.03 р., № 148 від 31.03.03 р., № 68 від 10.02.03 р., № 233 від 11.07.97 р., № 571 від 30.09.04 р., № 28 від 16.01.98 р., № 274 від 31.07.97 р., також запропоновано позивачу надавати податкову звітність з врахуванням вказаних зауважень.
Суд зазначає, що у даному листі податковим органом не зазначено, яке саме порушення стало підставою для невизнання декларації позивача як податкової звітності, яка саме норма була порушена позивачем, і який саме недолік має бути усунений позивачем при повторному поданні декларації.
Проблемою даного спору є правомірність відмови податковим органом у прийнятті податкової декларації позивача та визнанні її податковою звітністю.
Відповідно до ч. 4, 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Враховуючі, що суб'єктом владних повноважень - податковим органом не надано доказів та письмових пояснень в підтвердження правомірності своїх дій, суд вирішує справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі -Закон № 2181).
Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань регулюється статтею 4 Закону № 2181. Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Проаналізувавши вищенаведену норму, суд зазначає, що податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Суд зазначає, що вищезазначені норми Закону № 2181 містять вичерпний перелік випадків не визнання податковим органом податкової декларації як такої. Інших випадків не визнання податкової декларації не встановлено ні Законом № 218І, ні іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій в порядку частини 2 статті 71 КАС України, та позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. В порядку статті 94 КАС України судові витрати присуджуються позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Трейд Україна” до Державної податкової інспекції у Київському район і м. Донецька про визнання незаконними дій щодо невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та зобов'язання прийняти як податкову звітність декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька щодо невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Трейд Україна” з податку на додану вартість за липень 2010 року за № 9003461472 від 19 серпня 2010 року як податкової звітності.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Донецька прийняти та обліковувати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Трейд Україна” з податку на додану вартість за липень 2010 року за № 9003461472 від 19 серпня 2010 року як податкову звітність.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Трейд Україна” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 листопада 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 19 листопада 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Савченко С. В.