Україна
19 листопада 2010 р. справа № 2а-24975/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10.40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції
до Державного підприємства «Макіїввугілля»
про стягнення заборгованості в сумі 39076,85 грн.
за участю:
від позивача: Городецька О.М. (за дов. № 32717/10/10-213-3 від 26.07.2010 р.)
від відповідача: не з'явився
Макіївська об'єднана Державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з податку на землю в сумі 39076,85 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 01 листопада 2010 року за Державного підприємства «Макіїввугілля» через несплату останнім самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на землю обліковується податковий борг в сумі 39076,85 грн. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.
Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», якою на платників податків покладений обов'язок щодо своєчасної та повної сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, приписи підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1., статті 5, підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами», позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на землю в сумі 39076,85.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені в позовній заяві вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. 17 листопада 2010 року подав до суду заяву про визнання позовних вимог на суму 39076,85 гривень у повному обсязі, відповідно до якої не заперечував проти задоволення позову про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача, суд -
Відповідач - Державне підприємство «Макіїввугілля» зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з 29 квітня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою Донецького обласного управління статистики № 7-25-591, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 12-13). Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків 1/10/29-014-8 від 22.09.2006 року, як платник податків відповідач перебуває на обліку у Макіївській об'єднаній Державній податковій інспекції (арк. справи 11).
21 січня 2010 року відповідачем було надано до Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції податковий розрахунок земельного податку за звітний податковий період 2010 рік (арк. справи 17), яким було визначено суму земельного податку за 2010 рік у загальній сумі 117230,64 грн., в сумі 9769,22 грн. на місяць.
Станом на 01 листопада 2010 року за даними облікової картки за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати земельного податку у сумі 39076,85 гривень
Пунктом 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", яким визначені принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, передбачено сплату плати за землю (земельний податку), а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності до статті 27 зазначеного Закону, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України «Про систему оподаткування».
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом (недоїмкою) є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пунктом 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено здійснення позивачем самостійного узгодження податкових зобов'язань з плати за землю шляхом надання до податкового органу податкових розрахунків. Граничним строком сплати самостійно узгоджених зобов'язань з плати земельного податку за звітний період червень 2010 року є 30 липня 2010 року, за липень 2010 року - 30 серпня 2010 року, за серпень 2010 року - 30 вересня 2010 року, за вересень 2010 року - 01листопада 2010 року. Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів - зворотного боку облікової картки платника податків, відповідачем не здійснювалося самостійне погашення визначеної суми податкового зобов'язання з земельного податку в повному обсязі, внаслідок чого, станом на 01 листопада 2010 року, за позивачем обліковується податковий борг з земельного податку в сумі 39076,85 грн.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону N 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день розгляду справи сума узгоджених податкових зобов'язань відповідача з орендної плати за землю за даними зворотного боку облікової картки платника податку, складає 39076,85 грн., проте відповідачем не сплачена. Зазначена обставина сторонами не оспорюється.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з орендної плати за землю, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу
Частиною 3, 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, що є підставою для прийняття судом визнання позову та можливості прийняття постанови про задоволення заявлених позивачем вимог.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 113, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Макіївської об'єднаної Державної податкової інспекції до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 39076,85 грн. задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 32442295, адреса: 86157, Донецька область, м. Макіївка, пл. Радянська, 2) на користь Державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю грошові кошти в розмірі 39076,85 грн. (тридцять дев'ять тисяч сімдесят шість гривень 85 копійок) на користь місцевого бюджету Кіровського району м. Макіївки на рахунок 33214811700066, код 13050100, банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 346867362.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 листопада 2010 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Михайлик А.С.