Україна
26 листопада 2010 р. справа № 2а-24991/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Гончар О.О.
розглянув відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Енергопостачання -ДС»
до Красноармійської об'єднаної
державної податкової інспекції
про визнання недійсним рішення та зобов'язання
розглянути питання щодо реєстрації
платником податку на додану вартість
за участю:
від позивача: Коваленко Л.О. (за дов. від 01 листопада 2010 року)
від відповідача: Аніщенко О.С. (за дов. № 17 від 21 січня 2010 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання -ДС» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дії щодо відмови в реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання здійснити реєстрацію товариства платником податку на додану вартість. 26 листопада 2010 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсним рішення про відмову в реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язати розглянути питання щодо реєстрації товариства платником податку на додану вартість. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 жовтня 2010 року він звернувся до відповідача з реєстраційною завою щодо реєстрації підприємства платником податку на додану вартість. Проте, 12 жовтня 2010 року позивач отримав лист № 21452/10/15-2, яким товариство було повідомлено про відмову у реєстрації платником податку на додану вартість. Посилаючись на незаконність зазначеного рішення про відмову у реєстрації платником податку на додану вартість та створення перешкод для здійснення господарської діяльності, позивач просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх із врахуванням наданої заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилався на правомірність прийнятого рішення про відмову в реєстрації платником податку на додану вартість та відсутність підстав для реєстрації позивача платником податку на додану вартість.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання - ДС» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 37160643 з 18 серпня 2010 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 331130.
08 жовтня 2010 року позивач надав до податкової інспекції реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми 1 ПДВ, із копією свідоцтва про державну реєстрацію, копією довідки з Єдиного державного реєстру та інформаційної довідки.
За результатами її розгляду Красноармійською ОДПІ на адресу позивача було направлено лист № 21452 від 12 жовтня 2010 року, згідно з яким за результатами проведеної податковим органом перевірки встановлено, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання - ДС» відмовлено у реєстрації платником податку на додану вартість. При цьому відповідач в зазначеному листі посилається на вимоги пункту 9 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №79 від 01 березня 2000 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за №208/4429).
Визначення платників податку на додану вартість, порядок та умови реєстрації, підстави для відмови у реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені Законом України «Про податок на додану вартість».
Згідно з пункту 1.3. статті 1 цього закону платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України
Згідно пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
У відповідності до пункту 2.2. статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Згідно пункту 9.3. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Пунктом 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01 березня 2000 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за №208/4429) затверджене Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення), яким визначені порядок реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість; присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 13 цього положення реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість».
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу:
а) особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом Закону;
б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2 - 2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 Закону, - не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій;
в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання Свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.
Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 08 жовтня 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою встановленої форми 1-ПДВ, в якій у якості причин реєстрації платником податку на додану вартість визначив пункт «а» пункту 2.1. статті 2.1. та пункт 9.4. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Пунктом 14 зазначеного Положення визначено, що за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію.
Згідно пункту 14.1. положення податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.
Згідно пункту 25 цього положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону, якщо: 1) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону; 2) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); 3) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; 4) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону; 5) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Крім цього, згідно пунктів д, є пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції закону від 20 травня 2010 року, анулювання реєстрації платником податку на додану вартість відбувається також у разі, якщо установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними та у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Під час розгляду справи на підтвердження правомірності прийнятого рішення про відмову у реєстрації позивача платником податку на додану вартість представник відповідача посилався на незнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання - ДС» за юридичною адресою - вул. Грушевського, с. Гнатівка, Красноармійський район, Донецька обл., 85362. На підтвердження цього факту представник відповідача надав суду Довідку про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, згідно якої місцезнаходження платника податків не було встановлено. Зазначену довідку підписано заступником начальника податкової міліції.
Згідно вимог статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса її органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно частини 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості по місцезнаходження підприємства міститься в Єдиному державному реєстрі. Згідно з пункту 5 статті 17 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Статтею 19 вказаного Закону закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Частиною 1 статті 18 цього закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АД № 331130 місцезнаходженням позивача є АЗС, вул. Грушевського, с. Гнатівка, Красноармійський район, Донецька обл., 85362.
Надана відповідачем довідка не містить посилання на те, які саме обставини стали підставою для висновку про те, що ТОВ «Енергопостачання - ДС» не знаходиться за юридичною адресою: в довідці не зазначено назву організації, що знаходиться за зазначеною адресою, не вказано посади та прізвища осіб, з пояснень яких слідує, що позивач відсутній за вказаною адресою тощо.
На підставі викладеного, суд вважає, що наявність довідки від 11 жовтня 2010 року № 50 не може свідчити про наявність підстав для відмови в реєстрації платника податку на додану вартість.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів наявності підстав для прийняття відповідачем рішення про відмову у реєстрації платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальність «Енергопостачання - ДС».
Судом не приймаються до уваги посилання відповідача в обґрунтування відмови в реєстрації ТОВ «Енергопостачання - ДС» як платника податку на додану вартість на вимоги пункту 9 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, згідно з яким при реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб - платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно-правова форма) з огляду на те, що підставою для відмови в реєстрації платником податку на додану вартість згідно положень пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» є внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Крім цього, ані Положенням про реєстрацію платника податку на додану вартість, ані Законом України «Про податок на додану вартість» не визначено підставою для відмови у реєстрації платника податку на додану вартість наслідки проведення податковим органом перевірки реєстраційних даних платника.
Доказів внесення такого запису на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації позивача платником податку на додану вартість відповідачем не було надано.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого податковою інспекцією рішення про відмову реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Енергопостачання - ДС» на підставі пункту 9 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Наведене вище свідчить про те, що рішення відповідача про відмову в реєстрації платником податку на додану вартість позивача, виражене у листі № 21452/10/15-2 від 12 жовтня 2010 року з посиланням на пункт 9 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість у якості підстав для його прийняття є таким, що не відповідає положенням чинного законодавства України. З огляду на зазначене, вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації платника податку на додану вартість, виражене у листі № 21452/10/15-2 від 12 жовтня 2010 року є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що при розгляді цієї справи судом було розглянуто правомірність прийнятого відповідачем рішення про відмову у реєстрацію платником податку на додану вартість у межах визначених податковим органом підстав для його прийняття, позовні вимоги про зобов'язання відповідача розглянути питання щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання - ДС» також підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України
З огляду на наведене, на підставі пункту 1.3. статті 1, статей 2,9 Закону України «Про податок на додану вартість», Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №79 від 01 березня 2000 року та керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання -ДС» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним рішення про відмову в реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання розглянути питання щодо реєстрації товариства платником податку на додану вартість задовольнити.
Визнати недійсним рішення Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про відмову в реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання -ДС» платником податку на додану вартість.
Зобов'язати Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області (85302, м. Красноармійськ, вул. Горького,1, ЄДРПОУ 22022924) розглянути питання про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання - ДС» (85362, Донецька обл., Красноармійський район, с. Гнатівка, вул. Грушевського, АЗС, ЄДРПОУ 37160643)
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопостачання - ДС» (85362, Донецька обл., Красноармійський район, с. Гнатівка, вул. Грушевського, АЗС, ЄДРПОУ 37160643) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Повний текст постанови проголошений в судовому засіданні 26 листопада 2010року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Михайлик А.С.