Справа № 381/4938/24
Провадження № 2/369/4760/25
Іменем України
28.01.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді. Скрипник О.Г.,
при секретарі Масан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області 05.12.2024 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючому судді Скрипник О.Г. дану справу передано 05 грудня 2024 року.
Позивач звернулася до суду позовом, мотивуючи його тим, що 08 листопада 2001 року Франківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції Львівської області, зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 445.
Від даного шлюбу у подружжя є спільні діти: син ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , донька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , донька ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Позивач у судове засідання не з'явилася. Про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Представник Позивача Адвокат Резнік Катерина Олександрівна до суду подала заяву в якій просила розглядати справу без її участі та без участі Позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день час та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду направив заяву у якій просив розгляд справи проводити без його участі, у якій позов підтримав, просив задовольнити.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого 30 листопада 2018 року Франківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції Львівської області, сторони 08 листопада 2001 року уклали шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 445.
Від спільного подружнього життя сторони мають дітей: син ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданий Франківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис № 02, донька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданий Франківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис № 3, донька ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданий Франківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис № 401.
Спільне життя з Відповідачем не склалося. Подальше спільне життя та збереження шлюбу між Позивачем та Відповідачем є неможливим через різні характери, погляди на життя та інтереси, що неодноразово приводило до непорозумінь.
Сім'ю зберегти неможливо.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Крім того, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні.».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
З врахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , що зареєстрований 08 листопада 2001 року Франківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис № 445, свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_4 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище Позивача змінити на дошлюбне « ОСОБА_1 ».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Суддя: О.Г. Скрипник