25.02.2025 Справа № 128/810/24
25 лютого 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Пчолкіну М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на набуття права вимоги за кредитним договором №4386135 від 28 червня 2021 року та в зв'язку із порушенням відповідачкою договірних зобов'язань по сплаті коштів за наданий кредит просив стягнути з останньої заборгованість в розмірі 37 720, з якої 11 500 грн. - сума кредиту, 26 220 грн. - проценти за користування кредитом, а також витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. та судовий збір.
Представник позивача в судове засідання не прибув, письмово в позові просив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідачка подала до суду відзив, в якому зазначила, що ніколи не перебувала у договірних відносинах із ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» не перебувала та кредитних договорів не укладала, в зв'язку з чим просила в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 28 червня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4386135, який підписано електронним підписом відповідачки М884102, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Відповідно до п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.6, 1.7, 1.7.1, 1.7.2, 1.8, 1.8.1., 1.8.2, 2.1, 4.1, 4.3, 4.3.1, 4.3.2 Договору, сума кредиту(загальний розмір) складає 11 500 грн.
Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору.
Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:
- у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору.
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає:
-24079,41% річних - за стандартною ставкою;
-582,51% річних - за зниженою ставкою;
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає:
-18 055 грн. - за стандартною ставкою;
-13 466 грн. 50 коп. - за зниженою ставкою.
Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Строк кредиту може бути продовжено за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2. (п.п. 4.2.1.-4.2.4.) Договору або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (п.п. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.
Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація).
Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в п.п. 4.3.1 Договору.
Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п. 4.2. Договору.
Згідно Додатку №1 до Договору №4386135 від 28 червня 2021 року, кредит видано 28 червня 2021 року в розмірі 11 500 грн., проценти за користування кредитом - 6 555 грн., загальна вартість кредиту - 13 466 грн. 50 коп., реальна річна процентна ставка - 582,51%. Якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою в зв'язку з чим будуть мати наступні значенні: сума платежу за розрахунковий період складе - 18 055 грн., проценти за користування кредитом складуть - 6 555 грн., реальна річна процентна ставка складе - 24 079,41% річних, загальна вартість кредиту складе - 18 055 грн.
Зазначене також підтверджується паспортом споживчого кредиту.
З листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім» №2633 від 04 травня 2023 року вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» 28 червня 2021 року перерахувало 11 500 грн. на картку НОМЕР_2 , відповідно до транзакції №960644786, номер замовлення №20084542.
Відповідачка взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.
18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №18.04/23-Ф, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №4386135 від 28 червня 2021 року укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Згідно витягу з Реєстру боржників від 18 квітня 2023 року до Договору факторингу №18.04/23-Ф від 18 квітня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №4386135 від 28 червня 2021 року станом на 18 квітня 2023 року складає 37 720 грн., з якої 11 500 - сума заборгованості за основною сумою боргу, 26 220 грн. - сума заборгованості за відсотками.
16 січня 2025 року за клопотанням представника позивача на підставі ст. 84 ЦПК України та ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» судом витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної карти НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 28.06.2021 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 11 500 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).
Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250203/58610-БТ від 10 лютого 2025 року, на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ), на яку 28 червня 2021 року здійснено переказ коштів на суму 11 500 грн.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статтей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов?язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов'язання.
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та поданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за кредитним договором №4386135 від 28 червня 2021 року станом на 18 квітня 2023 року становить 33 502 грн. 95 коп., з якої 11 500 - заборгованість за тілом кредиту, 22 002 грн. 95 коп. - заборгованість за процентами (нарахованими за період з 28 червня 2021 року по 26 жовтня 2021 року на визначений умовами Договору строк).
Доводи відповідачки про те, що кредитний договорів вона не укладала суд відкидає, які повністю спростовуються листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250203/58610-БТ від 10 лютого 2025 року, відповідно до якого на її картку № НОМЕР_4 28 червня 2021 року здійснено переказ коштів на суму 11 500 грн.
Отже, позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Що стосується питання про стягнення нарахованих відсотків в розмірі 4 217 грн. 05 коп., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов?язання».
Право нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа №14-154цс18).
Встановлено, що строк вказаного кредитного договору становить 30 днів, тобто до 28 липня 2021 року з автопролонгацією на 90 днів у разі, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість (п. 4.3.1. Договору), тобто до 26 жовтня 2021 року (120 днів).
Отже, відсотки за вказаним кредитним договором повинні нараховуватися відповідачці до 26 жовтня 2021 року (120 днів) відповідно до погодженого сторонами строку кредитування, в той час, коли позивач продовжив їх нараховувати після 26 жовтня 2021 року й нараховував до 24 січня 2022 року (211 днів), що вбачається із картки обліку договору, коли відповідачка погодження на продовження дії договору не надавала (п. 4.3.2 Договору).
За таких обставин, підстав для стягнення нарахованих відсотків в розмірі 4 217 грн. 05 коп., нарахованих в період з 27 жовтня 2021 року по 24 січня 2022 року, тобто за межами дії строку договору, суд не вбачає і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд згідно статті 137 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, його ціну, зміст позовної заяви, докази долучені до неї, виходячи з обсягу реальних та фактично наданих послуг у малозначній, нескладній справі, враховуючи кількість судових засідань та їх проведення без участі представника позивача (за його заявою), а тому вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. є завищеними, які не відповідають критерію розумності, не співмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи матиме надмірний характер.
За таких обставин, суд визнає доведеним понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу частково від заявленої суми, зокрема на суму 3 000 грн., як таку, що є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача та яка є найбільш справедливою, виходячи з конкретних обставин справи.
Таким чином, судові витрати, які складаються з оплати витрат на професійну правничу допомогу, визнаних судом обґрунтованими на суму 3 000 грн. (підтверджені документально: договір про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10 липня 2023 року, звіт про надання правової допомоги від 22 лютого 2024 року до вказаного договору, платіжна інструкція ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» №3497 від 23 лютого 2024 року) та судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. згідно платіжної інструкції ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» №3407 від 23 лютого 2024 року, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід покласти на відповідачку в зв'язку з частковим задоволенням позову.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст України» заборгованість за кредитним договором розмірі 33 502 грн. 95 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн., а також судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього 39 425 (тридцять дев'ять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 35 (тридцять п'ять) коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Повне судове рішення складено 03 березня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання його повного тексту шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Фінтраст України» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя