"26" лютого 2025 р. Справа № 363/878/25
26.02.2025р. м. Вишгород
Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , начальника відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СВ Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Вишгороді скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 31.01.2025 року, -
ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 звернулася до суду із скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 31.01.2025 року, в обґрунтування якої зазначила, що 08.01.2024 року розпочато досудове розслідування за №12025111150000024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. 31.01.2025 року слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні - т.в.о. слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров?я особи Вишгородського районного управління поліції І У Національної поліції в Київській області сержант поліції ОСОБА_6 виніс постанову про закриття даного кримінального провадження. Вказану постанову заявниця вважає передчасною та не обґрунтованою, оскільки, вважає, що для отримання доказів по справі слідчому необхідно провести ряд слідчих дій, а саме: допитати свідків очевидців даної події; провести слідчий експеримент щодо даних обставин; призначити по справі додаткову СМЕ; при необхідності провести допити. Враховуючи викладене, вважає, що слідчий не забезпечив ефективного розслідування, оскільки не розширено коло свідків для повноти досудового розслідування, а також матеріали кримінального провадження не містять висновку щодо проведення судово-медичної експертизи. Таким чином, просила суд скасувати постанову про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025111150000024 від 08.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
ОСОБА_3 у судовому засіданні подану скаргу підтримала в повному обсязі, надавши аналогічні пояснення викладені в скарзі. Крім того, додала, що в діях педагога наявна систематична службова недбалість по відношенню не тільки до її сина, а до інших учнів, а тому вважає, що необхідно провести допит, зокрема батьків учнів, класного керівника, вчителів та адміністрацію ліцею, а класного керівника звільнити.
Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що постанова про закриття кримінального провадження є належною та обґрунтованою. Крім того, додав, що в рамках даного кримінального провадження було проведено всі необхідні слідчі дії, однак в ході досудового розслідування було встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, у зв'язку з чим і було прийнято вказане рішення.
Ознайомившись із наданими до суду матеріалами, слідчий суддя вважає, що скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі статей 2 і 9 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ч.1 ст. 94 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Тобто здійснення досудового розслідування полягає у проведенні слідчим тих чи інших слідчих дій передбачених Главою 20 КПК України.
Виходячи зі змісту п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до ст. 303 ч. 1 п. 3 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
За ухвалою суду, Вишгородським РУП ГУНП в Київській області було надано матеріали кримінального провадження №12025111150000024 від 09.01.2025 року, з яких вбачається, що відділенням розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12025111150000024 від 09.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування було здійснено слідчі дії, зокрема:
- допитано в якості потерпілої ОСОБА_3 ;
- допитано свідка ОСОБА_7 , який є директором Лютізького ліцею Петрівської сільської ради;
- отримано завірені належним чином документи, щодо результатів проведення службової перевірки, відносно події 11.09.2024 року, щодо отримання ОСОБА_5 ушкоджень під час падіння;
- проведено огляд приміщення Лютізького ліцею Петрівської сільської ради.
За результатами проведення досудового розслідування 31.01.2025 слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні - т.в.о. слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров?я особи Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області сержант поліції ОСОБА_6 прийнято рішення про закриття даного кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.
Підставою для закриття даного кримінального провадження стало встановлення відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Як вбачається з поданої скарги, заявниця із вказаною постановою не погоджується, вважає її передчасною та необґрунтованою, а дії слідчого на її думку мають ознаки непрофесійності та упередженого ставлення до її показань, повного небажання встановити істину та притягнення винних до відповідальності.
Так, у судовому засіданні заявниця зазначила що упередженість та незацікавленість слідчого у проведені досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, вбачається у тому, що нею неодноразово заявлялося клопотання останньому щодо виклику додаткових свідків, а також щодо проведення додаткових слідчих дій, однак, її звернення були проігноровані, та через декілька днів після допиту вчителя, а також директора ліцею було прийнято рішення про закриття кримінального провадження. В той же час, матеріали кримінального провадження, які були досліджені судом, не містять жодних письмових клопотань щодо допиту свідків, проведення експертиз та слідчих експериментів, які були подані ОСОБА_3 під час досудового розслідування. У судовому засіданні заявниця зазначила, що вказані клопотання були усні, тобто їх заявлення нічим не підтверджується.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, а зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Таким чином, у разі якщо заявниця вважала, що в діях слідчого наявні ознаки упередженості, необ'єктивності або неналежного виконання службових обов'язків, вона мала можливість скористатися своїм законним правом і подати клопотання про його відвід. Однак, як встановлено судом, та підтверджено нею особисто у судовому засіданні, ОСОБА_3 таким правом не скористалася і не заявляла відводу слідчому, що може свідчити про відсутність у неї реальних підстав для сумнівів у його об'єктивності. Вона також не надала жодних доказів, які могли б підтвердити наявність фактичних порушень у діях слідчого.
Крім того, однією із підстав передчасності прийнятого рішення остання зазначає про необхідність допиту свідків, зокрема інших батьків дітей, які навчаються з її сином. В той же час, ОСОБА_3 не заявила слідчому клопотання про допит свідків, та не зазначила кого саме вона має намір заявити для такого допиту. Разом з тим, під час судового розгляду даної скарги, остання також не зазначила прізвищ таких свідків, а її пояснення лише зводяться про те, що їй начебто відомі інші факти невиконання свої обов'язків вчителем. Водночас, слідчий суддя зазначає, що як було встановлено, ОСОБА_5 впав самостійно і факту штовхання доведено не було, як і не встановлено інших свідків події, а тому батьки інших дітей не мають ніякого відношення до даного кримінального провадження.
Також, ОСОБА_3 у судовому засіданні неодноразово наголошувала на систематичності дій класного керівника що призводять до службової недбалості та наполягала на необхідності звільнення класного керівника ОСОБА_8 , вказуючи на її неналежне виконання обов'язків із забезпечення безпеки учнів, а саме, що остання не прослідкувала за дітьми, які самостійно вийшли на подвір'я. Водночас заявницею не було надано об'єктивних доказів, що підтверджують систематичність таких дій, зокрема письмових звернень до адміністрації ліцею або заяв інших батьків до правоохоронних органів, що також підтверджується поясненнями ОСОБА_3 , яка зазначила, що ніхто із заявами не звертався.
Як вбачається з пояснень класного керівника ОСОБА_8 учень ОСОБА_9 самостійно без її дозволу покинув приміщення ліцею. Крім того, як вбачається з акту розслідування №02 від 17.09.2024 року, останній не дотримався вимог п. 3.5.4 Статуту Лютізького ліцею, та не забезпечив особисту безпеку. Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження ОСОБА_3 ґрунтуються на її суб'єктивному ставленні до класного керівника та прагненні до її звільнення, а не на об'єктивно підтверджених фактах.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що рішення про закриття кримінального провадження є правильним та відповідає обставинам кримінального провадження, тому підстав до скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, не вбачається.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 на постанову т.в.о. слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 від 31.01.2025 року про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 на постанову т.в.о. слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 від 31.01.2025 року про закриття кримінального провадження, відмовити.
Повний текст ухвали проголошено 28.02.2025 р. о 10.00 годині.
Ухвала суду може бути оскаржена на підставі ч.3 ст.307 КПК України, через Вишгородський районний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1