Справа № 362/1328/25
Провадження № 1-кс/362/123/25
26 лютого 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 209 КК України,-
24.02.2025 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся старший слідчий СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітан поліції ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 209 КК України.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що Слідчим відділом ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 209 КК України.
Встановлено, що 05.02.2025 р. до чергової частини відділу поліції №1 Обухівського РУП надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невідома особа шляхом зловживання довірою, в період дії воєнного стану, заволоділа транспортними засобами, які належать ОСОБА_5 , чим спричинила останньому збитків у великих розмірах (ІПНПУ 1563 від 05.02.2025).
За даним фактом 05.02.2025 р. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111140000110 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 209 КК України.
У ході досудового розслідування, допитано в якості представника потерпілого гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що їй від ОСОБА_5 , стало відомо, що наприкінці 2022 р. ОСОБА_5 познайомився із ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 24.12.1997 року), який користується мобільним телефоном НОМЕР_3 країни Латвії; НОМЕР_4 .
ОСОБА_7 протягом спілкування з ОСОБА_5 давав зрозуміти, що розуміється на придбанні автівок в США на аукціонах, розповідаючи при цьому, що його товариш на ім'я ОСОБА_8 має відповідну акредитацію (ліцензію) для участі в подібних аукціонах. В подальшому, ОСОБА_7 запропонував і ОСОБА_5 придбати автівку через аукціон в США. За його словами, після розмитнення в Україні такого авто та його ремонту (за необхідності) ОСОБА_5 , мав би отримати прибуток у 15-20% від його первісної вартості.
Так, за словами ОСОБА_7 технічну частину перетину автівкою кордону та організацію її ремонту він мав би брати на себе, а ОСОБА_5 мав здійснювати фінансування цього процесу. ОСОБА_5 , погодився на зазначену пропозицію, внаслідок чого ОСОБА_5 , за пропозицією ОСОБА_9 було обрано два автомобіля, за які ОСОБА_5 , здійснив повну оплату, перерахувавши грошові кошти з свого особистого рахунку на банківський рахунок аукціонної площадки.
Зокрема за:
Автомобіль BMW I7, він-код НОМЕР_5 , (пробіг 6339 тисяч км), сірого кольору, 2022 року випуску, було придбано 28.08.2023 р. за 79 753.00 доларів США на аукціоні в США (копії платіжних документів додаються), який за особистими джерелами було розмитнено 20.11.2023 р. в м. Тернопіль, номер митниці 403030 на суму 79 753 тисячі доларів США, на ім'я ОСОБА_10 . В подальшому на вище вказаний автомобіль не було присвоєно державний номерний знак України.
Автомобіль BMW M3, він-код НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 , (пробіг 34 524 тисячі км), сірого кольору, 2021 року випуску було придбано 01.11.2023 р. за 114 502.- доларів США на аукціоні в США (копії платіжних документів додаються). Де саме було розмитнено невідомо.
ОСОБА_11 зазначав, що організацію доставки автівок та їх ремонт він бере на себе. За його словами, після ремонту транспортні засоби будуть зареєстровані на ОСОБА_5 , або у випадку наявності покупця - на нього. Так, автівки прибули в України та були розмитнені. Цим процесом ОСОБА_5 не займався. Слід зазначити, що жодних довіреностей/доручень/розписок на імя ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , не надавав. ОСОБА_11 вказував, що на СТО, що належить його знайомому - ОСОБА_12 (телефон НОМЕР_8 ) відбудуться необхідні ремонтні роботи, для чого ОСОБА_5 , було виставлено відповідний рахунок для купівлі деталей, який він сплатив в повному обсязі.
В подальшому, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_5 , що один автомобіль зареєстрував на себе, але готовий перереєструвати його в подальшому або на ОСОБА_5 , або на довірену особу від ОСОБА_5 .
Однак, зазначених дій не вчинив, більше того - з початку літа 2024 р. він перестав виходити на зв'язок, автомобілі на ОСОБА_5 , так і не зареєстровані. З інтернет джерел а саме за посилання ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що одне авто (BMW M3, він-код НОМЕР_6, 2021 року випуску) наразі пропонується до придбання в м. Київ, невідомою особою за номером мобільного телефону НОМЕР_9 , який в ході спілкування не представився та повідомив, що 10.09.2024 р., автомобіль прибуде в м. Київ та буде знаходитись в паркінгу ТРЦ «ПІРАМІДА» по вул. Олександра Мішуги 4. На місце ми не приїздили.
Автомобіль марки «BMW I7, він-код НОМЕР_5 », сірого кольору, він знаходиться в м. Києві на СТО, точної адреси не відомо, контактна особа ОСОБА_12 (телефон НОМЕР_8 ).
Також стало відомо, що автомобіль марки «BMW I7, він-код НОМЕР_5 , (пробіг 6339 тисяч км), сірого кольору, 2022 року випуску, був зареєстрований в м. Києві, в ТСЦ 8048 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та присвоєно д.н.з. НОМЕР_10 .
Відповідно до постанови старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , від 05.02.2025 р. про оголошення в розшук транспортний засіб, автомобілі марки «BMW I7», він-код НОМЕР_5 , 2022 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_10 та автомобіль марки «BMW M3», він-код НОМЕР_6 , д.н.з НОМЕР_7 , сірого кольору, оголошені в розшук та відповідно до інформаційного порталу національної поліції України, «ГАРПУН» перебувають у розшуку.
Постановою старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , автомобіль марки «BMW I7», він-код НОМЕР_5 , 2022 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_10 , та автомобіль марки «BMW M3», він-код НОМЕР_6 , д.н.з НОМЕР_7 , сірого кольору - визнано речовим доказом.
Вказані об'єкти відповідають критеріям ст. 98 КПК України оскільки є об'єктами кримінально протиправних дій, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом.
Виходячи з вище викладеного, 22.02.2025 р., в період часу з 16 год. 14 хв. по 16 год. 20 хв., старший слідчий слідчого відділення відділу поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_3 провів огляд майданчика, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького 24-р, кадастровий номер: 1210100000:06:002:0129, з метою врятування майна (речових доказів), відшукання і вилучення відомостей про обставини вчинення даного злочину, який відповідно до договору оренди землі від 08.09.2010 р. та витягу з державного реєстру правочинів належить ОСОБА_14 .
Під час огляду вище вказаного майданчика, виявлено та вилучено:
1.Автомобіль марки «BMW M3», він-код НОМЕР_6 , д.н.з НОМЕР_7 , сірого кольору, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 15.08.2024 року належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до п. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування в установленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді, або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, а саме збереження речового доказу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно чинного Кримінального процесуального законодавства України тягар доказування перед слідчим суддею, судом наявності підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого та прокурора як на суб'єктів, які здійснюють кримінальне провадження, а тому вони мають обґрунтувати необхідність застосування заходів його забезпечення.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК незастосування заборони на використання, а також заборони розпоряджатися майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, з метою унеможливлення здійснити дії, пов'язані із здійсненням продажу, переоформленням, передачі в заставу, найм, дарування, або відчуження майна іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності, збереження речових доказів, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на вказане рухоме майно з забороною розпорядження, відчуження та користування.
У клопотанні слідчий просив проводити розгляд клопотання здійснити без виклику в судове засідання власника, оскільки останній може бути на пряму зацікавлений в подальшому відчуженні, використанні майна та перешкоджанні проведення досудового розслідування даного кримінального провадження.
Ст.слідчий в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання просив задовольнити.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ВП №1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111140000110 від 05.02.2025 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 209 КК України (а.с.11).
Постановою старшого слідчого від 05.02.2025 р. автомобіль марки «BMW M3», він-код НОМЕР_6 , д.н.з НОМЕР_7 , сірого кольору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У відповідності до положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За змістом статті 98, пункту 1 частини 2 та частини 10 статті 170 КПК України, арешт майна, метою якого є збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Положення ч. 2 ст. 173 КПК України передбачають, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на викладене, враховуючи, що автомобіль марки «BMW M3», він-код НОМЕР_6 , д.н.з НОМЕР_7 , сірого кольору, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 15.08.2024 р. належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про накладення арешту на який порушує питання слідчий, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення та проведення необхідних експертиз, отримання доказів, збереження речових доказів, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання.
На підставі наведеного та керуючись статтями 22, 98, 107, 167, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні №12025111140000110 від 05.02.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 209 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт з метою збереження речових доказів із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, окрім проведення експертних досліджень під час досудового розслідування, а саме на:
- Автомобіль марки «BMW M3», він-код НОМЕР_6 , д.н.з НОМЕР_7 , сірого кольору, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 15.08.2024 року належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, їх захисника, іншого власника або володільця майна, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1