Справа № 357/17711/24
3/357/300/25
26 лютого 2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника (у режимі відеоконфенерції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) - адвоката Гармаша М.Ю.,
розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 186254 від 01 грудня 2024 року, ЕПР1 № 186253 від 01 грудня 2024 року та ЕПР1 № 186258 від 01 грудня 2024 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності,
за ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП (далі - протокол),
01 грудня 2024 року о 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dodge Avenger, н.з. НОМЕР_2 , та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вживав алкогольні напої, що підтверджено за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM 0401, проба позитивна 2,81 проміле, тест номер 1135. Водій з показами погодився, в медичний заклад їхати відмовився, вживав алкогольні напої, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, 01 грудня 2024 року о 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Dodge Avenger, н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду (металевий паркан), що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та іншого майна, а саме паркану та завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Також, 01 грудня 2024 року о 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Dodge Avenger, н.з. НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на перешкоду, а саме металевий паркан, після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
У ході розгляду, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. Пояснив, що на дату складання протоколів він був працівником поліції, однак зараз тимчасово не працюючий. Він не керував транспортним засобом за вказаних обставин у протоколах. Він передав свій автомобіль знайомому, який і був водієм, на ім'я ОСОБА_2 , прізвище не пам'ятає. Знайомого на місці події не було. Вказане він відразу повідомляв працівниками поліції. Потім працівники поліції схилили його написати пояснення про те, що він був водієм. Дії працівників поліції він не оскаржував. Права та обов'язки йому не роз'яснювали, тому він виконував вимоги працівників поліції.
Захисник Гармаш М.Ю. просив закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Мотивував його тим, що у матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. ОСОБА_1 не був водієм. Окрім того, працівниками поліції порушено встановлений Законом порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Так, ОСОБА_1 не погодився з результатами тесту, проведеного за допомогою приладу «Драгер», однак його не направили на проходження огляду в медичний заклад. Зауважує, що сам факт визнання особою вини не звільняє суб'єкта владних повноважень від доведення обставин викладених у протоколі. При отриманні від ОСОБА_1 пояснень, йому не було роз'яснено про те, що він має можливість від надання свідчення проти себе, чим грубо порушено його право на захист. Вбачає незаконність дій працівників поліції, однак їх дії не оскаржували, оскільки саме суд розглядає протокол та приймає рішення по суті справи.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно з ч. 4 ст. 130 КУпАП, вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
До того ж, згідно з п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно зі ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Отже, у разі, якщо внаслідок порушення водієм Правил дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої зазнали пошкоджень транспортні засоби, вантаж, автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, дорожні споруди чи інше майно, він підлягає відповідальності за ст. 124 КУпАП.
До того ж, відповідно до ст. 122-4 КУпАП, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, що стверджується:
- протоколом, де зазначено, що «01 грудня 2024 року о 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dodge Avenger, н.з. НОМЕР_2 , та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вживав алкогольні напої, що підтверджено за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM 0401, проба позитивна 2,81 проміле, тест номер 1135. Водій з показами погодився, в медичний заклад їхати відмовився, вживав алкогольні напої, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП».
У вище вказаному протоколі ОСОБА_1 вказав, зокрема, про те, що «вживав алкоголь після ДТП».
Окрім того, у протоколі ОСОБА_1 підписом підтверив про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01 грудня 2024 року, згідно якого він письмово пояснив, що «я, ОСОБА_1 вживав алкоголь після скоєного ДТП після чого з поворотом повернувся в двір по вул. Героїв Крут 85»;
- листами Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 01 квітня 2024 року № 70 та Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» від 19 грудня 2023 року № 03-05/2525;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 грудня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 направлявся для медичного огляду до лікарні.
У вище вказаному направленні ОСОБА_1 зазначив про те, що «від медичного закладу відмовляюсь, так як вживав алкоголь після скоєного ДТП» та засвідчив підписом;
- результатами тесту на прилад Drager Alcotest номер 1135 від 01 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 , який показав 2,81%;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
У вище вказаному акті ОСОБА_1 вказав про те, що «вживав після ДТП» та засвідчив підписом;
- розпискою ОСОБА_3 від 01 грудня 2024 року про відсторонення водія від керування транспортними засобом;
- схемою місця ДТП, яка сталася 01 грудня 2024 року в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 97, яка підписана ОСОБА_1 та посадовою особою яка її склала.
Так, у схемі ОСОБА_1 вказав про те, що «вживав алкоголь після скоєного ДТП»;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 01 грудня 2024 року, згідно якого 01 грудня 2024 року близько 12 год 00 хв він почув на вулиці шум, вийшов на вулицю та побачив розбитий фасадний забор. Біля розбитого забору були сліди від автомобільної гуми та розбиті частки автозапчастин. З даного приводу він здійснив виклик на лінію 102.
- рапортом поліцейського від 01 грудня 2024 року, згідно якого, 01 грудня 2024 року під час несення служби в складі наряду Вулкан 0105 сержант поліції ОСОБА_5 та рядовий поліції ОСОБА_6 о 12 год 03 хв на службовий планшет надійшов виклик «ДТП БЕЗ ПОТЕРПІЛИХ».
Прибувши на місце події за адресою: м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, буд. 97 було виявлено заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_2 .
Той повідомив, що перебуваючи в будинку почув гучний удар, та вийшовши побачив, що невідомий автомобіль здійснив наїзд на перешкоду, у вигляді паркану.
З даного приводу було опитано заявника.
Через портал «Безпечна Київщина» було встановлено автомобіль який вчинив ДТП, а саме DODGE AVENGER н.з. НОМЕР_2 , власник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , тел: НОМЕР_3 .
ОСОБА_1 повідомив що на його авто пересувався товариш. Та де зараз автомобіль він не знає.
В подальшому нарядом Вулкан 0151 у складі старшого лейтенанта поліції Бондаренко Д.Б., лейтенанта поліції Донченко О.О., було знайдено даний автомобіль за адресою, м. Біла Церква вул. Героїв Крут 85.
В подальшому підійшов власник автомобіля ОСОБА_1 , який повідомив що дійсно він керував даним автомобілем, і скоїв ДТП, та під час спілкування із останнім було виявлено ознаки алкогольно сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці.
ОСОБА_1 повідомив що він вживав алкогольні напої після вчинення ДТП та пройшов огляд на місці за допомогою Alcotest 7510 ARLM 0401 проба позитивна 2,81 проміле, тест номер 1135.
Водій з результатом погодився, їхати у найближчий заклад охорони здоров'я для огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікаря нарколога категорично відмовився.
Враховуючи вище вказані обставини відносно ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали.
Подія фіксувалась на боді-камеру Моторола № 477064, № 477049, № 476027;
- протоколом, де зазначено, що «01 грудня 2024 року о 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Dodge Avenger, н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду (металевий паркан), що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та іншого майна, а саме паркану та завдано матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП»;
- протоколом, де зазначено, що «01 грудня 2024 року о 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Dodge Avenger, н.з. НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на перешкоду, а саме металевий паркан, після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП»;
- дисками із відеозаписами від 01 грудня 2024 року.
Так, згідно відеозаписів боді-камер поліцейських установлено, що коли працівники поліції прибули до ОСОБА_1 останній повідомляв, що за кермом авто був його «знайомий».
Однак жодних даних про водія не повідомляв, лише телефонував і повідомляв, що знайомий зараз підійде.
Тривалий час працівники поліції очікували прибуття товариша. ОСОБА_1 надали час для установлення водія транспортного засобу.
На запитання працівників поліції «хто був за кермом?» ОСОБА_1 повідомляв «не я точно, товариш».
В подальшому на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд для визначення стану сп'яніння.
Коли працівники поліції повідомили про проходження огляду та надали йому для вибору мундштука в герметичній упаковці, останній повідомив, що «пройшло вже три години».
Окрім того, підписував необхідні документи та надавав пояснення, жодних клопотань, заяв та заперечень не висловлював.
Також, згідно відеозаписів з порталу «Безпечна Київщина» вбачається, що автомобіль Dodge Avenger, н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , вчинив ДТП та залишим місце пригоди.
Суддя вважає, що досліджені письмові докази, відеозаписи, є послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.
Суддя вважає, що докази зібрані поліцейським у спосіб та порядку встановленому КУпАП.
Отже, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Своєю чергою, суддя відхиляє надані заперечення ОСОБА_1 , оскільки вони спростовуються дослідженими доказами доданими до протоколу, які складені уповноваженою посадовою особою, зокрема, письмовими доказами, відеозаписами та його поясненнями про те, що він проходить огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння вже після трьох годин з моменту ДТП.
Так, до позиції ОСОБА_1 про те, що він не визнає своєї вини, тому що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суддя ставиться критично, вважає їх обраним способом захисту спрямованим на ухилення від адміністративної відповідальності. Дана позиція спростовується переглянутим в судовому засіданні відеозаписом.
Водночас на місце події «водій» який, на думку ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, не прибув, письмові поясненя від нього теж не відбирались, особа не установлена. Точних відомостей про нього ОСОБА_1 не знає. При розгляді справи клопотань щодо виклику вказаного свідка також не було заявлено.
Не приймаються до уваги суддею доводи ОСОБА_1 , оскільки вони не спростовуються жодними доказами, зокрема, його поведінкою та поясненнями під час складення адміністративних матеріалів, відеозаписами, письмовими доказами.
Суддею незаконність дій працівників поліції не установлено.
ОСОБА_1 забезпечено та він скористався правом на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього в суді.
ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження його пояснень та спростування матеріалів справи, які досліджені судом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21липня 2011 рок у справі «Коробов проти України» Європейський суд з правлюдини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суддя зазначає, що наведені в запереченні особи, яка притягається до адміністративої відповідальності, доводи спростовуються вище вказаними письмовими доказами, відеозаписами.
Отже, суддею надані мотиви щодо аргументів ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гармаша М.Ю., що стосуються суті учиненого адміністративного правопорушення та мають важливе значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суддя вважає, що більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки за його вчинення передбачений більш серйозне стягнення.
Отже, зважаючи на характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше не притягався до адміністративної відповідальності, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 3 (три) роки.
Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.
Отже, розмір штрафу становить 2 000 х 17 = 34 000 гривень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3028 гривні.
Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3028 х 0,2 = 605,60 грн.
Згідно із п. 6 розділу ІІІ «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Керуючись ст. 40, ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, суддя
матеріали справ про адміністративні правопорушення ЄУН 357/17711/24, 3/357/300/25, ЄУН 357/17713/24, 3/357/302/25, ЄУН 357/17718/24, 3/357/304/25, об'єднати в одну, присвоївши їй ЄУН 357/17711/24, 3/357/300/25.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4, КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред'явлена до виконання - протягом трьох місяців.
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА