Справа № 349/1330/20
Провадження № 1-кп/349/9/25
іменем України
03 березня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090210000066 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Рогатин Рогатинського району Івано-Франківської області, зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, такий, що не працює, визнаний особою з інвалідністю третьої групи , згідно ст.89 КК України несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких встановлених судом обставин.
ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що за незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту передбачена кримінальна відповідальність, незаконно придбав психотропну речовину - амфетамін.
Продовжуючи свої умисні злочинні дії, незаконно придбану психотропну речовину ОСОБА_6 переніс до місця свого проживання, а саме до приміщення квартири, що в АДРЕСА_1 , де зберігав в одній з кімнат для власного вживання.
04 червня 2020 року в період часу з 09:57 год по 12:08 год під час санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 працівниками поліції у приміщенні однієї з кімнат квартири було відшукано та вилучено:
- два фольгові згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна кількість якого становить 0,0467 грама;
- вісім фольгових згортків з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна кількість якого становить 0,6347 грама;
- одинадцять фольгових згортків з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна кількість якого становить 1,7752 грама.
Усього, внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав без мети збуту психотропну речовину- амфетамін у кількості 2,4566 грама, що відповідно до Таблиці 2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженій Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року №188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29 липня 2010 року №634) становить великі розміри.
Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину свою у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України визнав частково, оскільки не погодився з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, а саме вину у придбанні та зберіганні психотропних речовин визнав у повному обсязі, а в збуті психотропної речовини - заперечив.
Надав показання про те, що в 2015 році він переніс інсульт, після якого його дуже боліли ноги. У середині 2019 року коли почав самостійно рухатись він придбав для себе психотропну речовину - амфетамін у вигляді порошку, приблизно пів кілограма, яку розфасував у фольгові згортки та вживав один згорток протягом дня, оскільки постійно відчував біль в нозі. Про те, що він вживає амфетамін знали його родичі та знайомі, однак нікого з них він не пригощав та не продавав їм амфетамін.
З приводу осіб з якими він контактував в телефонному режимі напередодні проведення обшуку пояснив, що це знайомі, які його відвідували та приносили продукти харчування, оскільки він погано пересувається, дехто з них є друзями по інтересу, зокрема по рибалці, полюванні та розведенні рибок для акваріуму, інші - це особи, які проводили за міцем його проживання ремонтні роботи, або надавали інші послуги, зокрема в сфері стоматології, а також його родичі чи близькі люди.
Обвинувачений також вказав на те, що в ході обшуку в шафі, яка знаходиться в коридорі квартири працівниками поліції було виявлено пістолет, однак він не належить йому і в нього ніколи такого пістолета не було.
ОСОБА_3 також зазначив, що він є особою з інвалідністю третьої групи довічно. Після обшуку став на облік в нарколога, пройшов реабілітацію від наркозалежності в м.Львові. Просив суд перекваліфікувати його неправомірні дії з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст.309 КК України та при призначенні покарання врахувати його стан здоров'я .
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Під час дослідження обставин вказаного кримінального провадження та перевірки їх доказами судом за клопотанням сторін кримінального провадження були допитані свідки, досліджені документи та висновки експертів.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, окрім його показань, підтверджується такими доказами.
Свідок ОСОБА_8 надав показання про те, що він раніше працював в Рогатинському відділенні поліції та в грудні 2019 року ним було отримано оперативну інформацію про те, що ОСОБА_6 готується до збуту психотропної речовини - амфетаміну мешканцям міста та району. За вказаною інформацією було заведено справу оперативного обліку, в подальшому складено рапорт та розпочато досудове розслідування. Свідок пояснив, що був присутній під час обшуку в квартирі в якій проживає ОСОБА_3 , де в одній з кімнат в різних місцях, а саме: в шафі під одягом та в сумці- барсетці було виявлено фольгові згортки, де знаходилася речовина білого кольору, подібна на амфетамін. В ході обшуку не було здобуто документальних даних про збут ОСОБА_3 вказаної психотропної речовини .
Свідок ОСОБА_9 надав показання про те, що влітку 2020 року, точної дати не пригадує, працівники поліції запросили його як понятого бути присутнім під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , що в м. Рогатин. Весь хід проведення обшуку фіксувався за допомогою відеокамери. Пригадує, шо під час обшуку в одній з кімнат було виявлено одинадцять фольгових згортків з порошкоподібною речовиною білого кольору. Також у ході обшуку було виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет та два мобільні телефони.
Аналогічні показання надав свідок ОСОБА_10 , який разом із ОСОБА_9 був залучений, як понятий при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 .
Свідок ОСОБА_12 надав показання про те, що він є сусідом обвинуваченого, проживає в квартирі, що знаходиться на другому поверсі. В гості до ОСОБА_3 майже не заходив, інколи міг провідати його матір. Про збут сусідом наркотичних засобів йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_13 надала показання про те, що вона є сусідкою ОСОБА_3 , проживає в квартирі, що знаходиться на першому поверсі. Зазначила, що конфліктів з обвинуваченим в неї не було, та вона не бачила, щоб він займався збутом наркотичних засобів.
Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які є знайомими або друзями ОСОБА_3 надали показання про те, що ніяких психотропних речовин в обвинуваченого не купували.
Протоколом обшуку від 04 червня 2020 року приміщення квартири ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 та горища житлового будинку, який був проведений на підставі ухвали слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2020 року. Відповідно до цього протоколу в крайній кімнаті на підлозі серед одягу, який було вийнято з третіх дверцят шафи, що знаходиться під стіною зліва за дверима відшукано та вилучено одинадцять фольгових згортків з сухою порошкоподібною речовиною білого кольору. На поверхні тумби, що знаходиться справа від ліжка під вишитою доріжкою відшукано два аналогічних фольгових згортки з сухою порошкоподібною речовиною білого кольору. Біля тумби на підлозі у шкіряній чоловічій сумці темно-коричневого кольору відшукано та вилучено вісім фольгових згортків з сухою подрібненою речовиною білого кольору. Також вилучено два мобільних телефони з сім картами ПрАТ «Київстар». З кишені халата, який висів на міжкімнатних дверях, вилучено п'ять купюр по 500 грн, п'ять купюр по 100 грн, двадцять купюр по 200 грн. З картонної коробки вилучено дві купюри номіналом 500 грн, вісім купюр номіналом по 200 грн, шість купюр номіналом по 100 грн. В іншій картонній коробці на цій же полиці вилучено грошові кошти у сумі 2 400,00 грн, а саме дванадцять купюр номіналом по 200 грн.
Актом застосування службової собаки від 04 червня 2020 року, згідно якого під час обшуку для пошуку наркотичних та психотропних речових використовувалася службова собака за кличкою Карат. В результаті роботи було виявлено двадцять один згорток порошкоподібної речовини, яка зовні подібна на амфетамін.
Відеозаписом обшуку квартири обвинуваченого від 04 червня 2020 року, який був переглянутий в судовому засіданні, де відомості, які зафіксовані у відеозаписі, відповідають відомостям, зафіксованим у протоколі обшуку від 04 червня 2020 року.
Протоколом №16 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння від 04 червня 2020 року, згідно якого лікар зробив висновок про вживання ОСОБА_3 амфетаміну.
Постановою слідчого про визнання речових доказів від 04 червня 2020 року, згідно якої 21 (двадцять один) фольговий згорток із вмістом сухої порошкоподібної речовини білого кольору; мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з сім-картою ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_6 ; грошові кошти в сумі 12 600,00 (дванадцять тисяч шістсот) гривень; металевий предмет чорного кольору зовні схожий на пістолет, серія № НОМЕР_10 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні .
Висновком експерта №СЕ-19/109/11/2-532НЗ/20 від 05 червня 2020 року, згідно якого надані на дослідження порошкоподібні речовини в восьми фольгових згортках містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін загальною кількістю 0,6347 грама.
Висновком експерта №СЕ-19/109/11/2-533НЗ/20 від 05 червня 2020 року, згідно якого надані на дослідження порошкоподібні речовини в двох фольгових згортках містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін загальною кількістю 0,0467 грама.
Висновком експерта №СЕ-19/109/11/2-534НЗ/20 від 05 червня 2020 року, згідно якого надані на дослідження порошкоподібні речовини в одинадцяти фольгових згортках містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, амфетамін загальною кількістю 1,7752 грама.
Протоколом огляду предмету від 11 серпня 2020 року, де об'єктом огляду був мобільний телефон марки Huawei CUN-U29, чорного кольору з серійним номером IMEI 1 № НОМЕР_4 , IMEI 2 № НОМЕР_5 , який був вилучений під час обшуку, в якому в телефонній книзі міститься 486 контактів.
Протоколом огляду предмету від 11 серпня 2020 року, де об'єктом огляду був мобільний телефон марки Huawei CUN-L21, чорного кольору з серійним номером IMEI 1 № НОМЕР_7 , IMEI 2 № НОМЕР_2 , який був вилучений під час обшуку, в якому в телефонній книзі міститься 64 контакти.
Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необгрунтованою
Згідно частини 1 та 3 статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно обвинувального акта від 09 вересня 2020 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення при вищевикладених обставинах з правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини у великих розмірах.
В обвинувальному акті органом досудового розслідування не зазначено скільки було придбано обвинуваченим психотропної речовини з метою збуту, однак викладено обставини про виявлення та вилучення в ході обшуку за місцем його проживання психотропної речовини у великих розмірах, та яка була розфасована у фольгові згортки, загальною кількістю двадцять один згорток.
Таким чином основним доказом обвинувачення ОСОБА_3 за частиною 2 статті 307 КК України на думку сторони обвинувачення, є вилучення в обвинуваченого розфасованої психотропної речовини - амфетаміну у великих розмірах.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 (з наступними змінами і доповненнями) «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» дано визначення дій, які пов'язані з незаконним виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням тощо наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів.
Зокрема в п.4 вказаної Постанови зазначено, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.
В судових дебатах сторона обвинувачення на обгрунтування наявності умислу в обвинуваченого на збут психотропних речовин посилалась на показання обвинуваченого на кількість придбаної ним психотропної речовини - близько пів кілограма, кількість вилученої у ході обшуку в нього психотропної речовини, наявність у ній домішок, інтесивність з'єднань абонента з різного кола особами, часті відвідини обвинуваченого та зустрічі з ним, що підтверджується матеріалами негласних слідчих ( розшукових ) дій ( далі - НСДР ), кількість вилученої готівки 12 600,00 грн, купюрами по 500, 200 та 100 грн, відмова обвинуваченого відчинити металевий сейф, яка мотивована тим, що там знаходиться значна кількість коштів, виручених за продаж дачного будинку, що вказують на окрім самостійного вживання психотропних речовин обвинуваченим так і на їх збут іншим особам.
Також сторона обвинувачення просила суд критично оцінити показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які ствердили в судовому засіданні, що психотропних речовин в обвинуваченого не купували. Прокурор вважає, що їхні показання суперечать матеріалам НСДР , згідно яких під час розмови з обвинуваченим вказані особи не конкретизуючи цілей зустрі, часто шукали з ним зустрічі, свою мету візиту озвучували надуману, та на переконання сторони обвинувачення купували в обвинуваченого психотропні речовини.
Крім того на спростування показань обвинуваченого про прийняття ним амфетаміну, як знеболюючого, прокурор в судовому засіданні звертав увагу на те, що за медичними показаннями амфетамін не використовується для знеболення і не має прямих знеболюючих властивостей. Його основна дія пов'язана зі стимуляцією центральної нервової системи, що покращує увагу, концентрацію та енергію, але не блокує біль як це роблять знеболювальні засоби (наприклад опіноїди). У деяких випадках стимулятори (амфетамін) можуть знижувати суб'єктивне відчуття болю через підвищення рівня дофаміну і норадреналіну в мозку. Це створює стан підвищеної зосередженості чи ейфорії, що може лише тимчасово відволікти людини від болю, проте це не означає, що амфетамін лікує причину болю. Також сторона обвинувачення зазначила, що обвинувачений до проведення обшуку за місцем проживання на обліку в лікаря нарколога не перебував, а став на облік після обшуку - 05 червня 2020 року.
Стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявності умислу на збут психотропних речовин обвинуваченим ОСОБА_3 , та керуючись ч.3 ст.337 КПК України, суд перекваліфіковує його дії на ч. 2 ст. 309 КК України з огляду на таке.
Для вирішення питання про кваліфікацію злочину, пов'язаного з незаконним придбанням та зберіганням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, зокрема щодо відсутності чи наявності умислу на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини справи, які стосуються мотивів, намірів особи при здійсненні нею такого придбання та зберігання.
Так, про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо.
При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі, чи залежало від її волі те, який розмір речовини опиниться у володінні, та спосіб розфасування.
Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об'єктивно перевищує її потреби у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено того, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то у такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 761/7897/22.
Положення статті 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Частиною 3 статті 370 КПК України та частиною 1 статті 94 КПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження.
За змістом статтей 91, 92 КПК України обов'язок доказування винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення покладається на прокурора.
Водночас ст.17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Зазначена норма закону повністю узгоджується з вимогами ст. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Наведені положення кореспондуються з вимогами ст. 22 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до положень ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
При цьому, згідно зі ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, а слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 60 Рішенні у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, відповідно до якої Європейський суд з прав людини в черговий раз звертає увагу на те, що «при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» ).
Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_3 , що не спростовано стороною обвинувачення іншими доказами, післяперенесеного інсульту його дуже боліли ноги, а тому в середині 2019 року коли почав самостійно рухатись придбав для себе психотропну речовину - амфетамін у вигляді порошку, приблизно пів кілограма, яку розфасував у фольгові згортки та використовував для вживання один згорток протягом дня, оскільки постійно відчував біль в нозі.
Допитані в судовому засіданні свідки сторони обвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 стверджували, що психотропних речовин в обвинуваченого не купували.
Ухвалами слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року та від 06 квітня 2020 року було надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_3 , а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по номеру НОМЕР_8 оператора мобільного звязку ПрАТ "Київстар". Строк дії ухвал 60 днів з дати їх постановлення.
Однак протоколи про наслідки проведення НСРД від 28 лютого 2020 року та від 10 червня 2020 року та стенограми розмов до них, не містять належної інформації про збут психотроптних речовин ОСОБА_3 різним особам, які йому телефонували в період часу з 31 січня 2020 року по 22 лютого 2020 року, та з 03 травня 2020 року по 03 червня 2020 року.
Також довідка про проведений аналіз отриманих телефонних з'єднань №2 від 05 грудня 2019 року в ході якого було встановлено номери мобільних телефонів та анкетні дані їх власників, які підтримували зв'язок із ОСОБА_3 і які схильні до вживання наркотичних засобів та те, що вони могли являтися ймовірними покупцями психотропної речовини - амфетаміну, є лише припущенням органу досудового розслідування, оскільки вказана інформація не підтверджується належними та допустимими доказами.
Також суд звертає увагу на те, що пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України не містить належної інформації щодо факту збуту наркотичного засобу обвинуваченим жодній особі, тобто таких фактів органом досудового розслідування не встановлено, оперативні закупівлі психотропної речовини не проводилися, у жодного свідка не було вилучено психотропної речовини, яка би за своїми властивостями збігалася з психотропною речовиною - амфетаміном, вилученим в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 .
Щодо доводів прокурора про те, що обвинувачений до проведення обшуку за місцем проживання не перебував на обліку в лікаря нарколога, а став на облік лише після обшуку - 05 червня 2020 року, то це не спростовує того факту, що ОСОБА_3 споживав психотропну речовину до цього, не перебуваючи на обліку. Окрім того, як вбачається із протоколу №16 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння від 04 червня 2020 року, тобто зразу після обшуку ОСОБА_3 був доставлений працівником поліції до медичного закладу, де було проведеного його огляд і експрес тест показав позитивний результат на факт вживання амфетаміну.
Щодо твердження прокурора про те, що за медичними показаннями амфетамін не використовується для знеболення і не має прямих знеболювальних властивостей, то суд зазначає, що до таких висновків можна було б дійти допитавши з цього приводу лікаря-нарколога. Крім того прокурор у своїх твердженнях фактично визнає, що у деяких випадках стимулятори (амфетамін) можуть знижувати суб'єктивне відчуття болю через підвищення рівня дофаміну і норадреналіну в мозку.
Суд зазначає, що згідно з принципом змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, закріпленим у ст. 22 КПК України, прокурор, підтримуючи публічне обвинувачення в суді, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, у тому числі щодо визначення обсягу доказів, які сторона обвинувачення буде долучати в суді та на підставі яких доводитиме винуватість особи.
Враховуючи вимоги норм статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, та те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також відсутністю достатніх, допустимих та беззаперечних доказів вини обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України, суд дійшов висновку про недоведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину в частині наявності такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочину, як мети збуту психотропної речовини, та перекваліфіковує дії обвинуваченого з ч.2 ст.307 КК України на ч.2 ст. 309 КК України і вважає доведеним вчинення ним незаконного придбання та зберігання психотропної речовини - амфетаміну у великих розмірах без мети збуту.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання та звільнення від відбування покарання
Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в приписах частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
В судовому засіданні було досліджено документи, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема:
- копію пенсійного посвідчення серія НОМЕР_9 від 09 лютого 2005 року, згідно якого ОСОБА_3 призначено пенсію по інвалідності третьої групи , довічно.
- довідку-характеристику ОСОБА_3 , видану виконавчим комітетом Рогатинської міської ради від 05 червня 2020 року №02-25/453, відповідно до якої він зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1 . За останній період часу скарг на його поведінку до міськвиконкому не поступало;
- вимогу начальника відділення поліції №4 ( м.Рогатин) ОСОБА_21 від 18 травня 2020 року, згідно з якою ОСОБА_3 на підставі ст.89 КК України є таким, що немає судимості;
- довідку комунального некомерційного медичного підприємства "Рогатинська центральна районнї лікарня" від 05 червня 2020 року про те, що ОСОБА_3 психіатрична допомога, не надавалась, та з 05 червня 2020 року він перебуває на обліку в нарколога внаслідок вживання психотроптних препаратів ( амфетаміну );
- копію довідки, виданої громадською організацією "Час змін - реабілітаційні центри" від 05 серпня 2020 року №325, згідно якої ОСОБА_3 в період часу з 05 червня 2020 року по 05 серпня 2020 року проходив курс психосоціальної реабілітації відовлення особистості;
- з копії ухвали слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2020 року, якою до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, встановлено, що згідно амбулаторної карти хворого, він переніс інсульт та числиться на обліку з приводу гіпертонічної хвороби І ступеня.
Обставин, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Враховуючи обставини вчинення та ступінь реалізації злочинного наміру ОСОБА_3 , який вчинив кримінальне правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного, який згідно ст.89 КК України несудимий, є особою з інвалідністю третьої групи довічно,на обліку в психіатра не перебуває, однак з 05 червня 2020 року перебуває на обліку в нарколога внаслідок вживання психотропних препаратів, проходив курс психосоціальної реабілітації відовлення особистості, неодружений, за місцем проживання характеризується добре, не працює, отримує пенсію по інвалідності, тому суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.309 КК України, та звільнити від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
Згідно ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи особу винного, який за місцем проживання характеризується добре, є особою з інвалідністю третьої групи довічно, фактично вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України визнав повністю, а тому суд вважає можливим виправлення його без відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч.4 ст.75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
При визначені тривалості іспитового строку та обов'язків, які необхідно покласти на обвинуваченого, суд враховує характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного покарання, наведені дані, що характеризують особу обвинуваченого.
На підставі наведеного, суд визначає для обвинуваченого іспитовий строк тривалістю два роки з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України та додатковим покладенням обов'язку передбаченого п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Таке призначене покарання з подальшим звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладенням обов'язків передбачених ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України на думку суду є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішувались судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2020 року було накладено арешт на речові докази в кримінальному провадженні, які були вилучені в ході санкціонованого обшуку приміщення квартири ОСОБА_3 , а саме: 21 (двадцять один) фольговий згорток із вмістом сухої порошкоподібної речовини білого кольору; мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з сім-картою ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_6 ; грошові кошти в сумі 12 600,00 (дванадцять тисяч шістсот) гривень; металевий предмет чорного кольору ззовні схожий на пістолет, серія № НОМЕР_10 .
Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2020 року було накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_3 , а саме: на 1/6 частину трьохкімнатної квартири, загальною площею 77 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою конфіскації майна як виду покарання, шляхом заборони розпоряджатися майном.
Крім того, іншою ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2020 року було накладено арешт на рухоме майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_3 , а саме: на легковий автомобіль марки «SKODA OKTAVIA TOUR», чорного кольору, номер кузова: НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 , з метою конфіскації майна як виду покарання, шляхом заборони розпоряджатися майном.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі ч.4 ст.174 КПК України суд скасовує арешт майна, який був накладений ухвалами слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2020 року та від 30 червня 2020 року, оскільки за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України не передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна, за винятком накладення арешту на 21 (двадцять один) фольговий згорток із вмістом сухої порошкоподібної речовини білого кольору, та металевий предмет чорного кольору ззовні схожий на пістолет, серія № НОМЕР_10 , які підлягають спеціальній конфіскації.
Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
На залучення експертів було витрачено кошти на загальну суму 3 269,00 грн , які є процесуальними витратами в цьому кримінальному провадженні та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Ухвалою слідчого судді Рогатинського суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою Рогатинського суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, до 25 листопада 2020 року. В подальшому запобіжний захід обвинуваченому не продовжувався.
Керуючись ст.ст. 368 -370, 373- 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 2 ( два ) роки з випробуванням з іспитовим строком на 2 ( два ) роки.
На підставі ч.1 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_3 додатково покласти обов'язок:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2020 року на мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з сім-картою ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_6 ; грошові кошти в сумі 12 600,00 (дванадцять тисяч шістсот) гривень - скасувати.
Арешт майна, накладений згідно двох ухвал слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2020 року на 1/6 частину трьохкімнатної квартири, загальною площею 77 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , та на легковий автомобіль марки «SKODA OKTAVIA TOUR», чорного кольору, номер кузова: НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 , власником якого є обвинувачений - скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картою ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з сім-картою ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_6 ; грошові кошти в сумі 12 600,00 (дванадцять тисяч шістсот) гривень - повернути ОСОБА_3 ;
- 21 (двадцять один) фольговий згорток із вмістом сухої порошкоподібної речовини білого кольору, яка зберігається в камері зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на загальну суму 3 269,00 грн ( висновок експерта №СЕ-19/109/11/2-532НЗ/20 від 05 червня 2020 року, вартість виконання експертизи - 1 307,60 грн; висновок експерта №СЕ-19/109/11/2-533НЗ/20 від 05 червня 2020 року, вартість виконання експертизи - 653,80 грн; висновок експерта №СЕ-19/109/11/2-534НЗ/20 від 05 червня 2020 року, вартість виконання експертизи - 1 307,60 грн ).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - за їх заявою.
Суддя ОСОБА_1