Справа № 346/875/25
Провадження № 1-кс/346/180/25
26 лютого 2025 р.м. Коломия
Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , володільця майна: ОСОБА_4 та його представника: ОСОБА_5 , власника автомобіля: ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, клопотання слідчого слідчого відділення Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області: ОСОБА_3 , погоджене прокурором Коломийської окружної прокуратури: ОСОБА_7 , про арешт майна, по кримінальному провадженню № 12025091180000156, з правовою кваліфікацією: частина 2 статті 309 КК України,
До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області 24 лютого 2025 року, із клопотанням про арешт майна фізичної особи, звернувся вказаний слідчий, додавши до нього матеріали, якими обґрунтовується клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Аргументи слідчого.
21.02.2025 року біля 14 години в чергову частину Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, поступило повідомлення від поліцейського ОСОБА_8 про те, що ним в с. Семаківці по вул. Польова, Матеївецької ТГ, Коломийського району, був помічений громадянин який при появі поліцейських почав від них втікати та поводив себе підозріло. Наздогнавши останнього він добровільно видав працівникам поліції речовину схожу на наркотичну. Виїздом на місце поді проведеним ОМП було виявлено громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який працівниками СРПП Коломийського РВП ГУНП біля автомобіля марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_1 , видав жовтого кольору пакет в якому наявні п'ять полімерних пакетів із рослинною речовиною зеленого кольору схожу на канабіс, які він зберігав для власних потреб без мети збуту. Проведеним оглядом місця події 21.02.2025 року в с. Семаківці по вул. Польова, було виявлено громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно видав жовтого кольору пакет в середині якого знаходились п'ять полімерних пакетів із вмістом в середині невідомої рослинної речовини зеленого кольору, свій мобільний телефон марки «Iphone 6S» білого кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із сім-картою № НОМЕР_4 , а також під час проведення ОМП було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Крім цього, у зв'язку з необхідністю документування протиправної діяльності особи, яка причетна до вчинення даного кримінального правопорушення, а також з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, 21.02.2025 року слідчим СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , було проведено огляд за правилами обшуку без ухвали слідчого судді, однак за добровільної згоди особи, яка ним володіє та з дотриманням вимог ст. 233 КПК України у помешканні, що за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 6 рослин ззовні схожі на рослини роду Коноплі та пристрій (реєстратор) із маркуванням «Hikvision» № 721042788 01. Вищевказані предмети належним чином опечатані та вилучені у Коломийський відділ поліції.
Наведені обставини підтверджуються: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12025091180000156 (а.с.3); рапортом працівника поліції (а.с.4); протоколом огляду місця події (а.с. 5-6); заявою ОСОБА_4 (а.с. 7) протоколом обшуку від 21.02.2025 року (а.с.8-9); поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 10); інформацією щодо транспортного засобу (а.с. 11); постановою про визнання речовим доказом (а.с. 12).
І оскільки на думку слідчого, наведені обставини вказують на те, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України, а вилучені речі відповідають ознакам речових доказів, з метою їх збереження, на ці речі слід накласти арешт із повною забороною відчуджувати володіти і користуватись ними. Позаяк, якщо цього не зробити, з огляду на властивості вказаних речей та їх правову цінність, як майбутнього доказу вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_4 може з легкістю їх приховати чи знищити.
Аргументи інших учасників.
Адвокат ОСОБА_5 вважав, що підстав накладення арешту на транспортний засіб немає, оскільки транспортний засіб не є власністю його клієнта ОСОБА_4 , і слідів злочину у ньому немає. Стосовно інших речей на які просив накласти арешт слідчий, просив розглянути дане питання на розсуд суду.
ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що його не затримували на автомобілі, власником транспортного засобу є ОСОБА_6 , яка є його матір'ю, з якою вони проживають разом і яка дає йому користуватись вищевказаним транспортним засобом.
ОСОБА_6 зазначила, що вона є дійсно власником транспортного засобу, однак документів не має. Зазначила, що хвора, оскільки її турбує серце і варикоз. Прав керування транспортним засобом не має, а тому транспортним засобом користується її син ОСОБА_4 , який і буде її возити до лікарів, за їжею та іншими потребами. А в суд приїхала автобусом.
Оцінка суду.
Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України).
І розглядаючи клопотання про арешт майна фізичної особи, зокрема: пакет жовтого кольору, п'ять полімерних пакетів із вмістом в середині невідомої рослинної речовини зеленого кольору, мобільний телефон марки «iPhone 6S» білого кольору IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім-картою № НОМЕР_4 , транспортний засіб марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 6 (шість) рослин ззовні схожі на рослини роду коноплі та пристрій (реєстратор) із маркуванням «HIKVISION» №72104278801, які вилучені в гр. ОСОБА_4 , суд виходить із того, що тут має місце вирішення питання про втручання держави у право власності на вказані речі та транспортний засіб.
В силу положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Також суд застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Тож, з огляду на викладене, право власності не є абсолютним і може зазнавати втручання держави, в тому числі шляхом позбавлення особи такого права, але тільки в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
А тут суд враховує, що положеннями частини 1 статті 16 КПК України передбачено, що на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку передбаченому цим кодексом, під час кримінального провадження допускається позбавлення або обмеження права власності. І згідно з положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України у зміст права власності, яке може бути обмежено або якого може бути позбавлено під час кримінального провадження, входять всі три правомочності: володіння, користування і розпорядження майном.
В силу положень частини 1 статті 16, з урахуванням норм статті 131 та частини 1 статті 170 КПК України, під час кримінального провадження, з метою досягнення його дієвості, позбавлення або обмеження права власності будь-якої особи може мати місце при застосуванні арешту, як одного із заходів забезпечення кримінального провадження.
При цьому стаття 170 КПК України уточнює, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (частина 1); завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (частина 1); арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу (частина 2 і 3) .
Клопотання обґрунтовано тим, що вилучені у ОСОБА_4 речі, а саме: п'ять полімерних пакетів із вмістом в середині невідомої рослинної речовини зеленого кольору, мобільний телефон марки «iPhone 6S» білого кольору IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім-картою № НОМЕР_4 , транспортний засіб марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 6 (шість) рослин ззовні схожі на рослини роду коноплі та пристрій (реєстратор) із маркуванням «HIKVISION» № НОМЕР_5 , можуть бути речовими доказами кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, і тому може бути предметом арешту.
Положеннями частини 2 статті 309 КК України встановлено, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, є кримінальним правопорушенням.
При цьому суд враховує, як це вказано у частині 1 статті 98 КПК України, що речові докази це матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
А тому, з огляду на викладене, суд погоджується із аргументами слідчого про те, що вилучені у ОСОБА_4 речі можуть бути предметом арешту, оскільки є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у статті 98 КПК України та можуть бути використані, як речові докази по кримінальному провадженню щодо кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України.
Також, з огляду на властивості цих речей та їх правову цінність, як доказу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 КК України, суд погоджується із тим, що ці речі, якщо вони будуть знаходитись у вільному обігу чи повернуті ОСОБА_4 , можуть бути з легкістю приховані або знищені будь-якою людиною, в тому числі й самим ОСОБА_4 , і тому з метою запобіганню цьому, на вказані речі слід накласти арешт. Внаслідок чого та з огляду на додані до клопотання матеріали, у їх сукупності, суд вважає доведеним необхідність застосування арешту, із вказаних вище правових і фактичних підстав, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (запобігання можливості приховання чи знищення речей).
В силу положень частини 3 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження (а значить і арешту майна) не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Суд вважає, що доданими до клопотання матеріалами, у їх сукупності, слідчий дійсно доводить наявність підстав вважати, що: існує обґрунтована підозра вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 309 КК України, і ступінь їх тяжкості є підставою для застосування арешту речей, які можуть бути доказом і предметом цього правопорушення; потреби досудового розслідування, зокрема збір доказів та недопущення їх приховування чи знищення, виправдовують повний арешт речей, які за своїми властивостями можуть бути легко приховані або знищені, якщо не заборонити користування, відчудження і розпорядження цими речами; і саме завдяки арешту може бути виконано таке завдання, як запобігання приховуванню чи знищенню доказів.
Також, з метою повного виконання положень частини 2 та частини 4 статті 173 КПК України суд враховує і відзначає, що необхідність виконання доведеного слідчим завдання кримінального провадження, зокрема забезпечення інтересів досудового розслідування в аспекті збирання і збереження речового доказу, виправдовує той ступінь втручання у право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про який просить слідчий (повна заборона володіти, користуватися та відчужувати); такий спосіб втручання є розумним, співрозмірним із вказаним завданням, а його наслідки є допустими і не суттєвими, а сам спосіб арешту є необхідним.
Таким чином, на підставі усього вище викладеного, вважаю, що слідчий довів перед судом наявність усіх підстав, з наявністю яких закон дозволяє втручання у право власності людини тією мірою, тим способом і для тієї мети, для яких це просить слідчий. А тому, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
При цьому слідчий суддя враховує аргументи ОСОБА_4 та його захисника про те, що у машині не було знайдено ніяких слідів кримінального правопорушення, і що автомобіль не використовувався ОСОБА_4 . Однак суд відкидає такі аргументи, як підставу незастосування арешту, оскільки слідчий зазначив, що хотів би оглянути автомобіль із залученням спеціалістів та можливо провести експертизи, а тут слідчий суддя виходить із того, що людське око може бачити не всі предмети матеріального світу, а ОСОБА_4 при був на місце події саме на цьому авто. Аргументи його матері, власниці автомобіля про те, що він потрібен їй аби син возив її у справах слідчий суддя також відкидає, оскільки на даному етапі досудового розслідування, його потреби переважають її право вільно розпоряджатись і користуватись своєю власністю.
Отже, на підставі наведеного та керуючись статтями 2,3,7-33,36-40-1,84-99,103-117,131-132,167-175, 214-219,298-301,309-310,369-372,376,532 КПК України слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділення Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області: ОСОБА_3 , погоджене прокурором Коломийської окружної прокуратури: ОСОБА_7 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно шляхом заборони володіти, користуватися та відчужувати: пакет жовтого кольору, п'ять полімерних пакетів із вмістом в середині невідомої рослинної речовини зеленого кольору, мобільний телефон марки «iPhone 6S» білого кольору IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 із сім-картою № НОМЕР_4 , транспортний засіб марки «Nissan Pathfinder», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 6 (шість) рослин ззовні схожі на рослини роду коноплі та пристрій (реєстратор) із маркуванням «HIKVISION» №72104278801, з метою їх збереження, як речових доказів.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає безумовному негайному виконанню дізнавачем, слідчим, прокурором до скасування арешту, у встановленому кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Проінформувати заінтересованих осіб про ухвалу шляхом вручення або надсилання її копії.
Повний текст ухвали виготовлено 03 березня 2025 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1