Справа №345/563/25
Провадження № 2-о/345/72/2025
03.03.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання - Бандури Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою. Заяву мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 1982 році вона поступила на навчання в Торопецький сільськогосподарський технікум Оленінського району Калінінської області РРФСР за спеціальністю планування сільськогосподарського виробництва, яке закінчила в 1984 році. Після закінчення зазначеного навчального закладу вона була прийнята на роботу в колгосп «Заповіт Леніна» Калінінської області РРФСР, на посаду економіста, де на її, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ім'я 10.08.1984 року була виписана трудова книжка серії НОМЕР_1 .
26.01.1985 року заявниця уклала шлюб із ОСОБА_3 , після укладення шлюбу їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». Оскільки сімейне життя між ними не склалося, рішенням Калуського міського народного суду Івано-Франківської області від 22.11.1991 року шлюб між ними розірвано.
27.06.2002 року на ім'я заявниці ОСОБА_1 Калуським МРВ УМВС в Івано-Франківській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 . На сьогоднішній день заявниця почала збір документів для оформлення пенсії за віком і працівниками Відділу обслуговування громадян №7 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Івано-Франківській області їй було вказано на неправильність запису зміни її прізвища (двічі записано прізвище ОСОБА_4 ) в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.08.1984 року на її ім'я та рекомендовано звернутися до суду для виправлення та усунення даної розбіжності задля своєчасного та безперешкодного оформлення пенсії в майбутньому. Тому заявниця змушена звернутися до суду та просить встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка видана 10.08.1984 року в колгоспі «Заповіт Леніна» Калінінської області РРФСР.
В судове засідання представник заявниці подав заяву про розгляд справи без його участі, заяву про встановлення факту підтримує та просить суд задоволити подану заяву.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмові пояснення, які просить врахувати при розгляді даної справи. Розгляд справи просить провести без її участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задоволити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України передбачені випадки, у яких суд розглядає справи про встановлення факту.
Згідно із п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно п. 1, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі узв'язку зпораненням, повідомленнявійськових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як встановлено в судовому засіданні, трудова книжка серії НОМЕР_1 заповнена на ім'я « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6-14). При цьому прізвище « ОСОБА_4 » записано двічі.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.15) ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 . Після укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». Відповідно до рішення Калуського міського народного суду Івано-Франківської області від 22.11.1991 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано (а.с.19-20). Зі свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 11.06.1992 року вбачається, що після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 не було змінено (а.с.21).
Суд вважає, що аналіз письмових доказів, які містять в матеріалах справи, а також пояснення заявниці, викладені в заяві, свідчать про те, що записання прізвища « ОСОБА_4 » два рази в трудовій книжці серії НОМЕР_1 зумовлене людським фактором.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу, згідно пункту 18 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 за №656 "Про трудові книжки робітників та службовців» №656, несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
Аналогічні норми встановлені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, відповідно до пункту 1 якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Окрім того такі приписи містяться в пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за №301 "Про трудові книжки працівників", зокрема, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань зарахування трудового стажу на підставі записів у трудовій книжці. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018р. по справі №677/277/17.
За таких обставин суд приходить до висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , яка видана 10.08.1984 року на ім'я « ОСОБА_5 », належить заявниці ОСОБА_1 .
Встановлення факту приналежності трудової книжки породжує для заявниці юридичні наслідки, від яких залежать її цивільні права. Іншої можливості встановити цей факт заявниця немає, а тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, п.п.1,6 ч.1 ст.315 ЦПК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265 України,
Заяву задоволити.
Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , яка заповнена 10.08.1984 на ім'я « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 03.03.2025 року.
Головуючий