Справа № 344/3332/25
Провадження № 1-кс/344/1748/25
27 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, -
28.01.2025 адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області із скаргою на постанову старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 09.01.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12024096010000158 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
В обґрунтування скарги представник скаржника зазначає, що 17.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_5 та ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30.01.2024 року по справі №344/1180/24 внесено відомості про кримінальне провадження №12024096010000158 з попередньою кваліфікацією ч.1 ст. 358 КК України, з приводу підробки ОСОБА_6 документів для збільшення фактичної площі приміщення та подальшої реєстрації права власності на приміщення по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_5 , є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно. Будинок на АДРЕСА_3 є одноповерховим та двоквартирним. Будинок є пам'яткою культурної спадщини місцевого значення. Інша квартира з № 2 площею 94.2 кв.м. 21.05.2021р. була куплена ОСОБА_6 згідно договору посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 25.08.2022р. ТОВ «Є-КОНТРАКШН» видало довідку №К2-21-1104 від 25.08.2022р. в якій дослівно зазначено наступне: Повідомляємо, що згідно з даними технічного обліку на дату останнього технічного обстеження «25» серпня 2022року, площа Житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Загальна площа - 346,5м. кв; Житлова площа - 63,4м. кв..Згідно з даними Витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 257642026, від 21.05.2021р., площа даного будинку складала. Загальна площа - 94,2м. кв; Житлова площа - 65,0м.кв.
Зміна загальної площі відбулася в результаті демонтування та влаштування перегородок, облаштування горищного простору, та долучення підвальних приміщень до житлового будинку.
Також ТОВ «Є-КОНТРАКШН» склало технічний паспорт на будинок садибного типу від 25.08.2022р. реєстраційний номер TI01:3162-8726-9765-2333 в якому дублюється зміст зазначеної вище довідки та містяться інформація про адресу об'єкту, інформацію про замовника та характеристику об'єкту.
При перевірці зазначеного технічного паспорту за наявним у ньому QR-кодом на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва формує документ, у якому зазначено наступну основну інформацію: статус документа: «Повернуто на доопрацювання».
26.08.2022р. державний реєстратор Лисецької селищної ради ОСОБА_8 вносить інформацію про зміни об'єкта речових прав, а саме змінює:
- об'єкт нерухомого майна з трьохкімнатної квартири на житловий будинок;
- площу з загальна площа (кв.м.) 94,2, житлова (кв.м.) 65 на загальну площу (кв.м) 346,5, житлова площа (кв.м.) 63,4.
- адресу з АДРЕСА_4 .
Тобто, трьохкімнатна квартира площею 94,2 кв.м. у двоквартирному будинку перетворилась у житловий будинок площею 346,5 кв.м. за рахунок приєднання спільного підвалу та горища.
06.10.2022р. ОСОБА_6 дарує уже житловий будинок своєму сину. Договір дарування посвідчує все той же приватний нотаріус ОСОБА_7 .
В пункті 2 договору дарування значиться, що «Предмет договору належить Дарувальнику на на праві приватної власності на підставі довідки К2-21-1104, вид. 25.08.2022 виданою ТОВ «Є-КОНСТРАКШН», Договору купівлі-продажу квартири р.№901, від 21.05.2021 посвідченого ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО, згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №308286557, сформованого 26.08.2022 (номер запису про право власності 42064806 від 21.05.2021). Реєстраційний помер об'єкта нерухомого майна 2362769226101».
Таким чином, внаслідок підробки документів та незаконної реєстрації державним реєстратором змін про об'єкт речових прав було незаконно оформлено право власності на допоміжні приміщення двоквартирного будинку на АДРЕСА_3 , а сам двоквартирний будинок перетворено в індивідуальний житловий будинок. Внаслідок чого в нас де-юре за однією адресою АДРЕСА_3 існує два різних об'єкти нерухомого майна:Індивідуальний житловий будинок та Квартира №1 в двоквартирному житловому будинку.
З метою подальшої легалізації своїх незаконних дій та недопущення можливості повернення до попереднього стану, відповідачі вирішили зробити з ОСОБА_10 добросовісного набувача, для чого було укладено договір дарування
Звертають увагу суду, що жодних робіт з перепланування, переобладнання чи реконструкції будинку проведено не було. Все залишилось так як і було останні 20 років.
Про зазначене вище ОСОБА_5 дізналась випадково, а саме, через протікання даху відбулось замокання стелі її квартири. Зважаючи на те, що будинок є пам'яткою архітектури і проведення ремонтних робіт із заміни даху потребує погодження органу охорони культурної спадщини, ОСОБА_5 звернулась в Департамент містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради з метою отримання відповідного погодження. Проте у Департаменті її повідомили, що за адресою АДРЕСА_3 , знаходиться індивідуальний будинок, а не квартира.
03.01.2025 року ОСОБА_5 подано заяву про залучення її до провадження як потерпілу, обґрунтовуючи це тим, що внаслідок вказаних у заяві кримінальних правопорушень ОСОБА_5 завдано шкоду, а саме: позбавлено права на приміщення спільного користування, внаслідок чого вона навіть не може здійснити ремонт даху, статус індивідуального житлового будинку фактично «підвішує» квартиру ОСОБА_5 .
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 09.01.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12024096010000158 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - ОСОБА_5 було відмовлено у залученні її до кримінального провадження як потерпілу.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 03.02.2025 року у справі №344/1659/25 скаргу задоволено. Скасовано постанову старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 09.01.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12024096010000158 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Зобов'язано старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про визнання її потерпілою.
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 06.02.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12024096010000158 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - ОСОБА_5 відмовлено у визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні №12024096010000158.
Вказану постанову заявник вважає незаконною та просить її скасувати.
Представник скаржника адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просив скаргу задовольнити.
Старший дізнавач сектору дізнання Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаної скарги.
Проаналізувавши пояснення учасників процесу, дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - «КПК України»).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Порядок залучення потерпілого у кримінальному провадженні врегульовано статтею 55 КПК України.
Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (частини 1-3 статті 55 КПК України).
Заявником же є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ч.1 ст. 60 КПК України).
В розумінні процесуального закону відмінність між потерпілим і заявником згідно з положенням статей 55 та 60 КПК України полягає у тому, що потерпілим є особа, яка подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або залучена до провадження як потерпіла, або подала заяву про визнання її потерпілою після початку кримінального провадження, а заявник це особа, яка звернулась із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення, але це кримінальне правопорушення скоєне не стосовно неї.
Основним критерієм розмежування заявника від потерпілого є фактор заподіяння моральної, фізичної або майнової шкоди. Така шкода заподіюється виключно потерпілій стороні.
Згідно з частиною 5 статті 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Очевидність та достатність таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається у кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим , і може полягати , зокрема, у такому: відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву; - очевидна відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою, неможливість визнаня потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.
Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частини 3 статті 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Як випливає зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для відмови у визнанні ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024096010000158, потерпілою, став висновок слідчого про те, що ОСОБА_5 до заяви про залучення до провадження як потерпілого не було надано документів, які б на даний час переконливо свідчили про те, що кримінальним правопорушенням за ознаками ч.1 ст.358 КК України їй було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що такий висновок дізнавача вже був предметом розгляду слідчим суддею у справі №344/1659/25, і визнаний необґрунтованим.
Зокрема, як зазначено в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду справи №344/1659/25 «слідчий суддя вважає постанову про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_5 необґрунтованою, оскільки на даній стадії кримінального провадження слід припускати, що ОСОБА_5 позбавлено права на приміщення спільного користування, внаслідок чого вона не може здійснити ремонт даху, чим можливе її завдання матеріальної та моральної шкоди, що є очевидним та достатнім для визнання її потерпілою».
Обов'язковість судових рішень, як конституційна гарантія судочинства, передбачає неухильне виконання всім особами та органами рішення суду, в тому числі і врахування та виконання тих висновків, які містяться не лише у резолютивній, а й в мотивувальній частині судового рішення.
Слідчий суддя також вважає повністю неприпустимим посилання дізнавача в передостанньому абзаці мотивувальної частини оскаржуваної постанови на те, що вищевказаний висновок слідчого судді не є підставою для визнання заявниці потерпілою.
До компетенції дізнавача не входить оцінка рішення та висновків слідчого судді.
Невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що висновок слідчого про те, що особа ОСОБА_5 не відповідає критерію потерпілого у кримінальному провадженні є передчасним та немотивованим.
Відтак, оскаржувана постанова про відмову у визнанні потерпілим є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про, зокрема: зобов'язання вчинити певну дію.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, а також законодавчо закріплену компетенцію відповідних органів на стадії досудового розслідування, з метою відновлення порушених прав скаржника, слідчий суддя знаходить підстави для зобов'язання старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024096010000158 повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про визнання її потерпілою відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням викладених в даній ухвалі мотивів та прийняти відповідне процесуальне рішення, про що повідомити заявника.
При повторному розгляді заяви ОСОБА_5 про визнання потерпілою дізнавач зобов'язаний враховувати вимоги та викладені в мотивувальній частині висновки даної ухвали слідчого судді.
Проаналізувавши матеріали скарги, вимоги чинного законодавства України, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість скарги та знаходить підстави для її задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України {Положення частини третьої статті 307 щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020} Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Відповідно до статті 55 КПК України, керуючись ст.ст. 22, 26, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим - задовольнити.
Скасувати постанову старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 06.02.2025 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12024096010000158 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Зобов'язати старшого дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024096010000158 повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про визнання її потерпілою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 03.03.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1