Справа № 293/225/25
Провадження № 2/293/231/2025
03 березня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирської області
про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
26.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирської області з позовною заявою, за змістом якої просить:
- визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішення суду законної сили.
Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання позивачем вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.
Загальні вимоги до позовної заяви містяться у ст. 175 ЦПК України.
Так, за приписами п.5 ч.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, позивач у позовній заяві вказує про наявність спадкового майна у вигляді житлового будинку, спадщина яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , проте жодних доказів наявності такого майна до суду не додає.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Отже позивачу варто надати докази наявності майна у спадкодавця у вигляді житлового будинку, який розташований на території Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.
Також суд звертає увагу позивача, що Постановою Пленуму Верховного Суду України №7від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Отже, у справах даної категорії відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності спадкоємців за заповітом і за законом є територіальні громади.
Позов не містить обставин щодо підстав залучення виконавчого комітету Черняхівської селищної ради Житомирського району до участі у справі в якості відповідача, оскільки належними відповідачами у спорах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Крім того, в позовній заяві позивач зазначає як третю особу Приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Наталію Володимирівну.
Відповідно до частини 1 статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді справи про визначення додаткового строку на прийняття спадщини не потрібно залучати нотаріуса, державну нотаріальну контору в якості третіх осіб, адже вони не є учасниками правовідносин із спадкування та заінтересованими особами.
Зважаючи на те, що позивач заявляє вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, проте в позові не вказує на які права та обов'язки приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. може вплинути рішення суду.
У позовній заяві позивач не зазначає інформації щодо наявності чи відсутності інших спадкоємців та чи прийняли такі спадщину.
Згідно норм ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Одночасно, суд звертає увагу позивача, що згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 дата смерті значиться ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не знайшло відображення в прохальній частині позову.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 03.03.2025.
Суддя Людмила ЛОСЬ